Постанова

від 26.02.2019 по справі 910/6485/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2019 року

м. Київ

Справа № 910/6485/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Підгірська Г. О.,

за участю представників:

прокуратури - Красільніка П. П.,

позивача - Коцупал Д. О.,

відповідача - Сахно О. В.,

третьої особи - Власенко І. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурси Ком."

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2018 (судді: Дикунська С. Я., Жук Г. А., Мальченко А. О.) і рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2018 (суддя Баранов Д. О.) у справі № 910/6485/18

за позовом заступника Генерального прокурора - Головного військового прокурора в інтересах держави в особі Управління державної охорони України і Державного підприємства "Житлоінбуд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурси Ком.",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів - Київської міської ради,

про розірвання договору,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1.1. У травні 2018 року заступник Генерального прокурора - Головний військовий прокурор (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Управління державної охорони України і Державного підприємства "Житлоінбуд" (далі - ДП "Житлоінбуд") звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурси Ком." (далі - ТОВ "Ресурси Ком.") про розірвання договору суборенди земельної ділянки від 14.11.2016, укладеного між ДП "Житлоінбуд" і ТОВ "Ресурси Ком.".

1.2. Позовні вимоги із посиланням на положення статей 526, 610, 611, частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, пункту "а" частини 2 статті 143 Земельного кодексу України, статті 24 Закону України "Про оренду землі" обґрунтовано істотним порушенням відповідачем умов договору суборенди земельної ділянки, нецільовим її використанням, а також позбавлення позивачів того, на що вони розраховували (будівництво квартир для військовослужбовців), укладаючи договір.

Прокурор зазначив, що оскільки питання соціального захисту військовослужбовців є важливим в Україні, невиконання відповідачем умов договору суборенди земельної ділянки призводить до порушення інтересів держави в частині забезпечення військовослужбовців Управління державної охорони України та членів їх сімей жилими приміщеннями, а позивачами не вжито заходів щодо захисту інтересів держави.

1.3. ТОВ "Ресурси Ком." у відзиві на позовну заяву просило відмовити у її задоволенні, акцентуючи, зокрема, що обстеження земельної ділянки Державною екологічною інспекцією у місті Києві та Святошинською районною у місті Києві державною адміністрацією, на висновки яких послався прокурор у позовній заяві, здійснювалося без повідомлення та участі представників ТОВ "Ресурси Ком.". Отже, на думку відповідача, не було дотримано вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

ТОВ "Ресурси Ком." також наголосило на непроведенні будівельних робіт у зв'язку із тим, що дозвіл на будівництво, виданий ДП "Житлоінбуд", скасовано до передачі земельної ділянки у суборенду, а позивач не забезпечив оформлення та надання всіх дозвільних документів для закінчення будівництва. Будівництво на земельній ділянці не ведеться у зв'язку із чиненням відповідних перешкод із боку органів державної влади.

Крім того, відповідач звернув увагу на відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави у цьому випадку.

1.4. Згідно з ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2018 залучено до участі у справі № 910/6485/18 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів Київську міську раду.

У поясненнях на позовну заяву Київська міська рада просила позов задовольнити, зазначаючи про порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства зокрема положень статті 35 Закону України "Про охорону земель", що підтверджено наданими документами і не спростовано відповідачем і наголошуючи, що невиконання суборендарем земельної ділянки взятих на себе зобов'язань, а саме щодо будівництва об'єкта, призводить до неефективного і нераціонального використання земельної ділянки.

1.5. ТОВ "Ресурси Ком." подало до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, вважаючи, що підстав для представництва прокурором інтересів держави у цьому випадку немає.

Прокурор проти задоволення цього клопотання заперечив, акцентуючи на наявності інтересу держави, зокрема щодо соціального забезпечення військовослужбовців і членів їх сімей житлом.

Управління державної охорони України також заперечило проти задоволення клопотання ТОВ "Ресурси Ком." через його безпідставність.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2018 відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "Ресурси Ком." про залишення позовної заяви без розгляду.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.08.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2018, задоволено позов і розірвано договір суборенди земельної ділянки від 14.11.2016, укладений між ДП "Житлоінбуд" і ТОВ "Ресурси Ком.".

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про доведеність позовних вимог і наявність правових підстав для розірвання спірного договору.

3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї

3.1. Не погоджуючись із судовими рішеннями, ТОВ "Ресурси Ком." у касаційній скарзі просить рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2018 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2018 скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю, акцентуючи на неправильному застосуванні судами норм матеріального права та порушенні норм процесуального права.

Так, скаржник вважає, що земельна ділянка, яка перебуває у суборенді, не є об'єктом цивільних прав без внесення відомостей про неї до Державного земельного кадастру, тому правовідносини, що випливають з ітакої суборенди земельної ділянки, не підлягають захисту в порядку, визначеному статтею 16 Цивільного кодексу України.

Заявник касаційної скарги вважає, що розгляд справи здійснено судами однобічно, із посиланням на надані позивачами документи, без з'ясування питання наявності вини відповідача та без доведення істотного порушення прав та інтересів держави.

На думку ТОВ "Ресурси Ком.", суди порушили норми процесуального права щодо ухвалення судових рішень на підставі повного і всебічного з'ясування всіх обставин справи, на які сторони послалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, із наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

3.2. У відзиві на касаційну скаргу прокурор просить відмовити у її задоволенні, а рішення у справі залишити в силі, зазначаючи про безпідставність і недоведеність доводів відповідача стосовно відсутності підстав для розірвання спірного договору, а також наголошуючи, що звернення прокурора із цим позовом зумовлено неналежним здійсненням позивачами своїх повноважень щодо судового захисту порушених інтересів держави.

3.3. Управління державної охорони України у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, а судові рішення залишити без змін, акцентуючи на невиконанні відповідачем умов договору щодо використання землі за цільовим призначенням, зокрема нездійсненні будь-яких будівельних робіт на об'єкті протягом тривалого часу, неналежному утриманні земельної ділянки та її засміченні, що встановлено судами і не спростовано відповідачем. Крім того, зазначаючи про порушення судами норм процесуального законодавства, відповідач не навів, у чому саме такі порушення полягають.

3.4. ДП "Житлоінбуд" у відзиві на касаційну скаргу також просить відмовити у її задоволенні, вважаючи помилковим посилання відповідача на недоведеність прокурором підстав для представництва у цьому випадку і наголошуючи на правильному застосуванні судами норм матеріального і процесуального права, що не спростовано відповідачем.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

4.2. Суди попередніх інстанцій установили, що 30.06.2004 між ДП "Житлоінбуд" і Київською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки площею 1,0106 га, кадастровий номер 8000000000:75:178:0004, цільове призначення - для будівництва житлових будинків із вбудовано-прибудованими приміщеннями по проспекту Перемоги, 115 А у м. Києві.

23.09.2016 між ДП "Житлоінбуд" і Київською міською радою укладено договір про поновлення договору оренди земельної ділянки терміном дії на п'ять років, за умовами пунктів 13.1, 13.2 якого орендар має право передати земельну ділянку або її частину у суборенду у встановленому чинним законодавством України порядку. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами цього договору оренди.

14.11.2016 між ДП "Житлоінбуд" і ТОВ "Ресурси Ком." укладено договір суборенди земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 115 А, площею 1,0106 га, кадастровий номер 8000000000:75:178:0004, цільове призначення - для будівництва житлових будинків із вбудовано-прибудованими приміщеннями терміном дії до 23.09.2021. Договір зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 17.11.2016 за № 2595 (далі - договір суборенди, спірний договір).

У пункті 5.1 договору суборенди визначено умови використання земельної ділянки, а саме: на земельній ділянці не дозволяється діяльність, не пов'язана з цільовим призначенням. Зміна цільового призначення земельної ділянки можлива лише у разі прийняття Київською міською радою рішення про затвердження проекту землеустрою щодо її відведення у зв'язку зі зміною цільового призначення та внесення відповідних змін до договору.

Згідно з пунктами 8.3, 8.4 договору суборенди суборендар має право господарювати на землі із дотриманням вимог чинного законодавства України та умов цього договору. Суборендар зобов'язаний, зокрема, завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше ніж три роки з моменту державної реєстрації права суборенди, а також використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення.

4.3. Суди попередніх інстанцій також установили, що під час обстеження території Святошинського району працівниками відділу контролю за благоустроєм виявлено неналежне утримання огорожі та території вздовж недобудованого житлового будинку за адресою: проспект Перемоги, 115А. З огляду на це ДП "Житлоінбуд" зобов'язано привести у належний санітарно-технічний стан огорожу та територію вздовж паркану по проспекту Перемоги, 115А (лист Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 19.06.2017 № 107-22/4584).

Згідно з протоколом виїзної наради від 07.09.2017 щодо санітарно технічного стану території незавершеного будівництва по проспекту Перемоги, 115А за участю представників Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища, Департаменту земельних ресурсів, Комунального підприємства ШЕУ Святошинського району, ДП "Житлоінбуд" і Святошинського УП ГУНП в місті Києві під час комісійного обстеження виявлено навали сміття на території недобудови, поламану тимчасову огорожу. За результатами наради вирішено, зокрема, Святошинській районній в місті Києві державній адміністрації звернутися до Департаменту земельних ресурсів з метою отримання роз'яснення щодо можливих варіантів розірвання договору суборенди земельної ділянки і повернення її першочерговому орендареві; ДП "Житлоінбуд" відшукати можливість для приведення території у належний санітарний стан і подальшого її утримання та встановлення охорони; Святошинській районній в місті Києві державній адміністрації спільно із Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища організувати роботи, а ДП "Житлоінбуд" вжити заходів із приведення зазначеної території у належний санітарний стан і забезпечити належний технічний стан тимчасової огорожі навколо будівництва.

Зі змісту листа Державної екологічної інспекції у м. Києві від 27.10.2017 № 2532-04/10 убачається, що за зверненням Департаменту матеріально-технічного забезпечення Управління державної охорони України щодо порушень вимог природоохоронного законодавства під час утримання земельної ділянки за адресою: проспект Перемоги 115А у Святошинському районі м. Києва, на підставі якого здійснено виїзд за цією адресою, інспекцією встановлено, що ДП "Житлоінбуд", засновником якого є Управління державної охорони України, є орендарем земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:75:178:0004, по проспекту Перемоги, 115 А у Святошинському районі міста Києва, наданої для будівництва житлових будинків із вбудовано-прибудованими приміщеннями, яку ДП "Житлоінбуд" 14.11.2016 передало у суборенду ТОВ "Ресурси Ком.". На земельній ділянці розташовано недобудований об'єкт будівництва, будівельні роботи не здійснюються, будівельної техніки та відповідальних осіб немає. На території виявлено засмічення земельної ділянки будівельними та побутовими відходами різного морфологічного складу окремими плямами на загальній площі 346 м 2 . Шкода, заподіяна державі, становить 8 335 555, 20 грн.

Зазначені обставини, як установлено судами попередніх інстанцій, відображено також в акті обстеження земельної ділянки від 24.10.2017.

У дисті від 16.02.2018 № 1-7-Г-2287-612 Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація у відповідь на звернення ДП "Житлоінбуд" щодо ліквідації наслідків несанкціонованого сміттєзвалища за парканом на території недобудови за юридичною адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 115А, повідомила, що працівниками відділу контролю за благоустроєм Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації у межах наданих їм повноважень здійснено перевірку із виїздом на місце, за результатом якої встановлено, що факти, викладені у зверненні, отримали підтвердження.

Суди установили, що вимоги Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації про вжиття ТОВ "Ресурси Ком." заходів щодо приведення земельної ділянки, яка перебуває у суборенді товариства, у належний санітарний стан, залишено товариством без виконання та відповіді.

4.4. Предметом спору є вимога про розірвання договору суборенди земельної ділянки на підставі статей 526, 610, 611, частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, пункту "а" частини 2 статті 143 Земельного кодексу України, статті 24 Закону України "Про оренду землі" у зв'язку із обґрунтовано істотним порушенням відповідачем умов договору суборенди земельної ділянки, нецільовим її використанням, засміченням земельної ділянки, а також позбавленням позивачів того, на що вони розраховували (будівництво квартир для військовослужбовців) під час укладення договору суборенди земельної ділянки.

4.5. Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 цього Кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтями 628 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

4.6. Згідно з частиною 1 статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця, крім випадків, визначених законом, передаватися орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда) (частина 6 цієї норми).

За змістом статті 8 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на час укладення спірного договору) орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.

4.7. Суди попередніх інстанцій установили, що на виконання Указу Президента України від 01.07.1993 № 240/93 "Про інвестування будівництва та придбання житла для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей", з метою збільшення обсягів введення в експлуатацію жилих будинків відповідно до розпорядження Президента України від 04.06.1996 № 136/96-рп "Про заходи залучення коштів населення для будівництва" Київською міською державною адміністрацією видано розпорядження від 21.03.2002 № 545 "Про будівництво житлового комплексу на проспекті Перемоги, 115А у Святошинському районі", згідно з яким ДП "Житлоінбуд" при Управлінні державної охорони України визначено замовником та інвестором будівництва житлового комплексу за цією адресою. Водночас 50 % загальної житлової площі в об'єкті будівництва передбачалося для розподілення житла військовослужбовцям Управління державної охорони України та членам їх сімей.

За змістом Статуту ДП "Житлоінбуд", затвердженого наказом Управління державної охорони України від 17.11.2004 № 81, це державне підприємство засновано на державній власності та підпорядковано Управлінню державної охорони України з метою сприяння Управлінню у вирішенні його господарських проблем, зокрема з питань забезпечення житлом військовослужбовців, робітників і службовців Управління та членів їх сімей.

Відповідно до умов укладеного між ДП "Житлоінбуд" і Київською міською радою договору оренди земельної ділянки від 30.06.2004 цільове призначення земельної ділянки площею 1,0106 га, кадастровий номер 8000000000:75:178:0004, - для будівництва житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями по проспекту Перемоги, 115А у м. Києві.

Згідно з пунктами 13.1, 13.2 договору від 23.09.2016 про поновлення договору оренди земельної ділянки орендар має право передати земельну ділянку або її частину у суборенду у встановленому чинним законодавством України порядку. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами цього договору оренди земельної ділянки.

За умовами пункту 5.1 договору суборенди земельної ділянки на ній не дозволяється діяльність, не пов'язана із цільовим призначенням. Зміна цільового призначення земельної ділянки можлива лише у разі прийняття Київською міською радою рішення про затвердження проекту землеустрою щодо її відведення у зв'язку зі зміною цільового призначення та внесення відповідних змін до договору.

Відповідно до пункту 11.4 договору суборенди договір може бути припинено шляхом розірвання, зокрема у випадку, коли суборендар використовує земельну ділянку способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням, а також за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Аналогічні умови визначено у пункті 11.4 договору про поновлення договору оренди від 23.09.2016, укладеного між ДП "Житлоінбуд" і Київською міською радою.

Суди установили, що вимогу ДП "Житлоінбуд" (лист від 19.04.2018) про дострокове розірвання договору суборенди земельної ділянки ТОВ "Ресурси Ком." залишено без відповіді.

4.8. За змістом статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки; додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля (пункти "а", "б" частини 1 зазначеної норми).

Згідно зі статтею 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря, серед іншого, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил.

Орендар земельної ділянки зобов'язаний, у тому числі, виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі (абзац 2 частини 2 статті 24 зазначеного Закону).

Статтею 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено припинення договору оренди шляхом його розірвання за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

4.9. За змістом статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (частина 2 статті 651 Цивільного кодексу України).

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, установлених зазначеною нормою. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні з'ясувати не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у виді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Наведене узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 18.09.2013 у справі № 6-75цс13.

4.10. Суди установили, що відповідачем не спростовано фактів неналежного утримання огорожі та території уздовж недобудованого житлового будинку за адресою: проспект Перемоги, 115А у м. Києві, бездіяльності господарюючого суб'єкта, суборендаря земельної ділянки, а також засмічення земельної ділянки будівельними та побутовими відходами, внаслідок чого державі заподіяно шкоду, яка за розрахунком становить 8 335 555,20 грн.

Отже, ураховуючи систематичне порушення ТОВ "Ресурси Ком." умов договору суборенди щодо використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам, та не за цільовим призначенням, що, як наслідок, завдало значних збитків державі, з огляду на положення пункту 11.4 договору суборенди, згідно з яким договір може бути припинено шляхом розірвання, зокрема у випадку, коли суборендар використовує земельну ділянку способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням, і за рішенням суду в порядку, встановленому законом, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про розірвання договору суборенди земельної ділянки.

4.11. Щодо доводів ТОВ "Ресурси Ком." про обстеження земельної ділянки без повідомлення та участі представників ТОВ "Ресурси Ком.", суд апеляційної інстанції установив, що відповідне обстеження території Святошинського району працівниками відділу контролю за благоустроєм здійснювалося з метою дотримання вимог Правил благоустрою міста Києва, внаслідок чого було виявлено неналежне утримання огорожі та території вздовж недобудованого житлового будинку за адресою: проспект Перемоги, 115А, що у подальшому стало підставою для проведення виїзної наради від 07.09.2017 стосовно санітарно-технічного стану цієї території, за результатами якої виявлено сміттєзвалище на земельній ділянці та поламану тимчасову огорожу.

Суд апеляційної інстанції при цьому зазначив, що згідно із Законом України "Про благоустрій населених пунктів" державний контроль за дотриманням законодавства у сфері благоустрою території населених пунктів здійснюється державними адміністраціями. При цьому, зазначеним Законом і Правилами благоустрою міста Києва не передбачено обов'язку державних адміністрацій повідомляти суб'єкта господарювання (у цьому випадку ТОВ "Ресурси Ком.") про обстеження земельних ділянок, територій щодо належного їх утримання і санітарного стану.

4.12. Доводи ТОВ "Ресурси Ком." про намір оскаржити дії Державної екологічної інспекції у місті Києві судами визнано безпідставними та установлено, що вимога товариства до Державної екологічної інспекції у місті Києві про надання інформації щодо підстав проведення позапланової перевірки, протоколу виїзної наради та акта обстеження, на яку послався відповідач, а також доказів направлення та отримання цієї вимоги, відповідачем не надано, як немає їх і у матеріалах справи.

4.13. Стосовно посилань ТОВ "Ресурси Ком." на те, що земельна ділянка за спірним договором суборенди не може бути об'єктом цивільних прав колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що за змістом статті 79 1 Земельного кодексу України земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, саме земельна ділянка виключно після її формування та державної реєстрації прав на неї може бути об'єктом цивільних прав, натомість зазначене правило не стосується випадків, зокрема, суборенди, про що прямо зазначено у статті 79 1 Земельного кодексу України.

4.14. Господарські суди попередніх інстанцій, дослідивши обставини і зібрані у справі докази, надавши оцінку умовам спірного договору та урахувавши положення законодавства, які регулюють порядок розірвання договору за рішенням суду, зважаючи, що прокурор довів наявність правових підстав для розірвання договору суборенди земельної ділянки, зокрема, з підстав систематичного порушення відповідачем спірного договору в частині використання земельної ділянки, яку було відведено для будівництва житлових будинків із вбудовано-прибудованими приміщеннями та утворення на земельній ділянці несанкціонованого сміттєзвалища, що, у свою чергу, суперечить екологічним вимогам, дійшли правильного висновку про задоволення позову у цій справі.

4.15. Крім того, здійснюючи розгляд справи, суди попередніх інстанцій установили наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у цьому випадку згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України, частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру України" та статтею 53 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із неналежним здійсненням позивачами своїх повноважень щодо судового захисту порушених інтересів держави (соціальне забезпечення військовослужбовців, отриммання ними та членами їх сімей житла).

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі статтею 300 цього Кодексу, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

5.3. Відповідно до частини 1 статті 309 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.4. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції прийнято із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для їх скасування не вбачається.

5.5. Доводи, викладені у касаційній скарзі, про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послалися суди попередніх інстанцій як на підставу для задоволення позову, ґрунтуються на переоцінці доказів, зібраних у справі, що за змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України не належить до повноважень суду касаційної інстанції, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржених у справі судових рішень не вбачається.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурси Ком." залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2018 і рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2018 у справі № 910/6485/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді К. М. Пільков

Ю. Я. Чумак