Рішення

від 05.03.2019 по справі 570/1731/15-ц

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 570/1731/15-ц

Номер провадження 2/570/11/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2019 року

Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

судді Красовського О.О.

з участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_1

представників сторін - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_10 до релігійної громади Благовіщення Пресвятої ОСОБА_11 римо-католицької церкви Луцької дієцезії, Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - управління Держземагенства у Рівненського району Рівненської області про визнання незаконними та скасування рішень селищної ради,

за зустрічним позовом релігійної громади Благовіщення Пресвятої ОСОБА_11 римо-католицької церкви Луцької дієцезії до ОСОБА_10, Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації про визнання незаконними та скасування рішень селищної ради, -

в с т а н о в и в :

05 травня 2015 року поданий первісний, а 17 червня 2015 року зустрічний позов.

Згідно вимог позовної заяви, які були збільшені, позивачка ОСОБА_10 просить суд постановити рішення, яким:

?визнати незаконним та скасувати рішення Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області від 17 квітня 2013 року Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування релігійній громаді Благовіщення Пресвятої ОСОБА_11 Римо-католицької церкви Луцької дієцезії земельної ділянки в смт. Клевань Рівненського району Рівненської області ,

?визнати незаконним та скасувати рішення Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області від 27 березня 2015 року про відмову ОСОБА_10 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки,

?зобов'язати Клеванську селищну раду Рівненського району Рівненської області повторно розглянути заяву ОСОБА_10 щодо затвердження проекту землеустрою земельної ділянки за кадастровим № 5624655400:02:018:1985,

?надати їй у власність земельну ділянку площею 0,12 га для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться в межах території Клеванської селищної ради за кадастровим № 5624655400:02:018:1985 з місцем розташування смт. Клевань Рівненського району Рівненської області..

В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що їй чиняться перешкоди у завершенні приватизації вказаної земельної ділянки.

Зустрічний позивач релігійна громада Благовіщення Пресвятої ОСОБА_11 римо-католицької церкви Луцької дієцезії просить визнати незаконним та скасувати:

?рішення Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області від 29 липня 2011 року за №132 про надання дозволу ОСОБА_10 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність,

?п.5 рішення Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області від 18 жовтня 2011 року за №157 Про внесення змін до рішень Клеванської селищної ради .

Оскаржуючи зазначені рішення, покликається на те, що на час прийняття оспорюваних рішень земельна ділянка, яку позивачка ОСОБА_10 має намір отримати у власність для ведення селянського господарства, входить до території пам'ятки архітектури та площі охоронної зони пам'ятки архітектури, користувачем якої є релігійна громада.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_10 позов підтримала повністю з підстав, що в ньому зазначені. По суті спору стверджує, що звернулася із заявою до відповідача - Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області про надання їй земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Рішенням Клеванської селищної ради від 29 липня 2011 року за №132 їй надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га для ведення особистого селянського господарства у власність за рахунок земель запасу громадського призначення в по вул. Міцкевича в смт. Клевань Рівненського району Рівненської області.

Рішенням №157 від 18 жовтня 2011 року внесено зміни до вказаного рішення та замінено в ньому слова з громадського призначення на сільськогосподарського призначення (рілля) .

29 вересня 2011 року нею було укладено угоду із ПВППФ Конвест-проект на виконання проекту землеустрою цієї земельної ділянки. Було складено протокол встановлення і погодження меж земельної ділянки, відповідно до якого спорів, претензій, зауважень від суміжних землекористувачів і землевласників не надходило. Крім того, на її замовлення 15 червня 2012 року ДП Рівненська старовина надано висновок, відповідно до якого відсутні заперечення спеціаліста археолога під час проведення земляних робіт, пов'язаних з будівництвом відповідно до звіту наукової археологічної експертизи.

23 грудня 2013 року Управлінням Держземагенства у Рівненському районі надано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, у якому зазначено кадастровий номер земельної ділянки.

23 серпня 2012 року позивачка подала до відповідача - Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області заяву про затвердження проекту землеустрою. Однак її заява не була розглянута на сесії селищної ради.

07 грудня 2012 року вона знову звернулася до відповідача з таким клопотанням, однак рішення не отримала.

21 грудня 2012 року їй надано відповідь, що її заява розглянута на засіданні постійної комісії з регулювання земельних відносин, однак знову рішення вона не отримала.

Після цього вона звернулася до прокуратури Рівненського району.

Листом ДІСГ Рівненської області від 24 січня 2013 року голові селищної ради повідомлено про відсутність порушень земельного законодавства при відведенні їй земельної ділянки та про можливість затвердження проекту землеустрою.

13 березня 2014 року виконкомом Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області її повідомлено, що проект рішення Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства не набрав відповідної кількості голосів депутатів для його затвердження, що слід, на думку позивачки, оцінювати як відмову у його затвердженні.

По суті справи позивачка за первісним позовом ОСОБА_10 додала, що 01 травня 2010 року придбали житловий будинок присадибною ділянкою приблизно 15 соток, з якою межує спірна земельна ділянка, яка була у дуже занедбаному стані і протягом 2010 року вони її прибрали, а у 2011 році засадили, і вона звернулася до Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області з заявою щодо передачі цієї ділянки у власність. Вважає, що погодження з релігійною громадою не потрібне, оскільки між спірною ділянкою і землями костелу визначений проїзд шириною у 5 метрів, що є землями запасу Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області. На спірній ділянці вона бажає садити город. Зустрічний позов не визнає.

Представники позивачки вважають, що позов підставний. Їх довірителька виготовила всі документи, витратила чималі кошти, і має намір нарешті все закінчити. Оскільки селищна рада не приймає рішення на користь позивачки, то саме суд повинен визнати за нею право власності на спірну земельну ділянку.

Представники відповідача - Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області позови не визнала, про що подала письмові заперечення. Вважає, що селищна рада прийняла законні рішення, бо на час прийняття кожного з них були для цього підстави. На сьогодні існує спір щодо статусу спірної земельної ділянки, оскільки фактично вона була і є землею історико-культурного значення, про що на момент прийняття рішення від 29 липня 2011 року №132 селищній раді відомо не було. Тому заявлені позови не визнають.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Держгеокадастру у Рівненському району Рівненської області просить справу розглядати без їх участі, про що подав заяву.

Представник відповідача (за первісним позовом) та позивача (за зустрічним позовом) - релігійної громади Благовіщення пресвятої ОСОБА_11 римо-католицької церкви Луцької дієцезії смт. Клевань Рівненського району Рівненської області адвокат ОСОБА_4 заперечила проти задоволення первісного позову та підтримала зустрічний позов, оскільки земельна ділянка позивача знаходиться фактично у зоні регулювання забудови костелу - пам'ятки архітектури, про що подала план, затверджений у 1978 році. Релігійна громада відповідно до ст.23 Закону України Про охорону культурної спадщини зобов'язана укласти охоронний договір. Вважає оскаржувані рішення Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області незаконними, прийнятими з порушенням вимог чинного законодавства та такими, що порушують права релігійної громади як користувача об'єктом культурної спадщини національного значення та унеможливлюють виконання ними обов'язків, встановлених Законом України Про охорону культурної спадщини . Додала, що постановою РМ УРСР від 24.08.1963 р. за № 970 Про впорядкування справ обліку та охорони пам'ятників архітектури на території УРСР костел Благовіщення Богородиці внесений до списку пам'ятників архітектури УРСР, що перебувають під охороною держави. Відповідно до п. 3 розділу 10 Прикінцевих положень Закону України Про охорону культурної спадщини , об'єкти , включені до списків (переліків) пам'яток історії та культури відповідно до Закону УРСР Про охорону і використання пам'яток історії та культури , визнаються пам'ятками відповідно до цього Закону. Відповідно до ст.23 даного Закону усі власники пам'яток чи їхніх частин або уповноважені ними органи, незалежно від форм власності на ці пам'ятки, зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір. Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов'язків, що випливають із цього Закону. Однак, оскаржуваними рішеннями Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області № 132 від 29.07.2011 р. та п.5 рішення № 157 від 18.10.2011 р. порушені права релігійної громади як користувача об'єктом культурної спадщини національного значення та унеможливлюють виконання обов'язків , встановлених Законом України Про охорону культурної спадщини . Земельна ділянка, яку позивачка має намір отримати у власність для ведення селянського господарства, входить до території пам'ятки архітектури та площі охоронної зони пам'ятки архітектури, користувачем якої є релігійна громада. Згідно зі ст. 18 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , з метою забезпечення охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі об'єкти історико-культурної спадщини, на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документи) розробляється план зонування території. Відповідно до статті 24 цього Закону документація із землеустрою розробляється з урахуванням положень плану зонування, затвердженого відповідно до вимог Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність або користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється. Таким чином, за відсутності затвердженої у встановленому порядку науково-проектної документації з визначення зон охорони пам'яток , меж і режимів користування ареалів історичних населених місць, історико-архітектурних опорних планів, рішення міських (селищних) рад щодо передачі (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність або користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб є неправомірним. На час прийняття селищною радою оскаржуваних рішень була відсутня затверджена у встановленому порядку науково-проектної документація з визначення зон охорони пам'яток, меж і режимів користування ареалів історичних населених місць, історико-архітектурних опорних планів, що вбачається з листа від 25.05.2016 р. за № 238- 03/02-16 за підписом в.о. начальника відділу культури та туризму Рівненської райдержадміністрації, з листа від 05.06.2013 р. за підписом заступника голови Рівненської облдержадміністрації, з листа № 200 за підписом начальника відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Рівненської райдержадміністрації, з листа за підписом начальника управління культури ат туризму Рівненської облдержадміністрації на № 911/341. На час прийняття оскаржуваних рішень була відсутня затверджена у встановленому законом порядку документація про кордони селища, що вбачається з листа за № 152 від 07.06.2016 р. за підписом начальника відділу містобудування, архітектури та будівництва Рівненської райдержадміністрації, з листа № 152 від 06.06.2016 р. за підписом начальна відділу містобудування, архітектури та будівництва Рівненської райдержадміністрації. За наведеного просять відмовити у задоволенні первісного позову, та постановити рішення про задоволення зустрічного позову.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації пояснив суду, що культова споруда була передана релігійній громаді у 1991 році. На даний час управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації не має відношення до спірної земельної ділянки.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов ОСОБА_10 підлягає до часткового задоволення; зустрічний позов підлягає до задоволення.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Сторони скористалися правовою допомогою.

З матеріалів справи вбачається, що пунктом 1 рішення Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області від 29 липня 2011 року № 132 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_10 орієнтовною площею 0,12 га для ведення особистого селянського господарства у власність за рахунок земель запасу громадського призначення по вул. Міцкевича в смт. Клевань Рівненського району Рівненської області.

Згідно витягу з рішення Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області від 18 жовтня 2011 року №157 внесено зміни до рішення Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області від 29 липня 2011 року № 132: в п.1 слова громадського призначення замінити словами сільськогосподарського призначення (рілля) .

29 вересня 2011 року позивачкою ОСОБА_10 було укладено угоду із ПВППФ Конвест-проект на виконання проекту землеустрою цієї земельної ділянки. Було складено протокол встановлення і погодження меж земельної ділянки, відповідно до якого спорів, претензій, зауважень від суміжних землекористувачів і землевласників не надходило. Крім того, на замовлення позивачки 15 червня 2012 року ДП Рівненська старовина надано висновок, відповідно до якого відсутні заперечення спеціаліста археолога під час проведення земляних робіт, пов'язаних з будівництвом відповідно до звіту наукової археологічної експертизи.

08 травня 2012 року позивачці ОСОБА_10 надано позитивний висновок №03-07/476 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

15 червня 2012 року проведена наукова археологічна експертиза земельної ділянки, відповідно до висновку якої дана земельна ділянка відноситься до земель історико-культурного призначення. Не заперечуючи проти погодження проекту землеустрою, вважають за необхідне присутність спеціаліста археолога під час проведення земляних робіт, пов'язаних з будівництвом.

16 липня 2012 року при проведенні державної експертизи землевпорядної документації рекомендовано прикласти копію генплану забудови, що виконано не було.

23 серпня 2012 року позивачка подала до відповідача - Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області заяву про затвердження проекту землеустрою. Однак її заява не була розглянута на сесії селищної ради.

07 грудня 2012 року вона знову звернулася до відповідача з таким клопотанням, однак рішення не отримала.

21 грудня 2012 року їй надано відповідь, що її заява розглянута на засіданні постійної комісії з регулювання земельних відносин, однак знову рішення вона не отримала.

Клеванська селищна рада Рівненського району Рівненської області позитивного рішення не прийняла у зв'язку з неотриманням необхідної більшості голосів на підтримку пропозиції, яка згідно Регламенту вважається відхиленою.

23 грудня 2013 року управлінням Держземагенства у Рівненському районі надано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, у якому зазначено кадастровий номер земельної ділянки ОСОБА_10 - 5624655400:02:018:1985.

17 квітня 2013 року п.1 рішення Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області № 401 надано дозвіл релігійній громаді Благовіщення Пресвятої ОСОБА_11 римо-католицької церкви Луцької дієцезії на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування земельної ділянки орієнтовною площею 0,5705 га для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій за рахунок земель історико-культурного призначення, які перебували у користуванні релігійної громади по вул. Міцкевича, 5, в смт. Клевань Рівненського району Рівненської області.

27 березня 2015 року Клеванською селищною радою Рівненського району Рівненської області відмовлено ОСОБА_10 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,12 га для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться в межах території Клеванської селищної ради за кадастровим № 5624655400:02:018:1985 з місцем розташування смт. Клевань Рівненського району Рівненської області у зв'язку з відсутністю погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами.

Приймаючи рішення про часткове задоволення первісного позову та про задоволення зустрічного позову суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 3 статті 17 Закону УРСР № 3600-ІХ від 13.07.1978 р. Про охорону і використання пам'яток історії та культури переліки пам'яток історії та культури республіканського значення затверджуються ОСОБА_12 Міністрів УРСР.

ОСОБА_12 Міністрів УРСР від 24.08.1963 р. за № 970 Про впорядкування справ обліку та охорони пам'ятників архітектури на території УРСР костел Благовіщення Бородиці внесений до списку пам'ятників архітектури УРСР, що перебувають під охороною держави.

Відповідно до п. 3 розділу 10 Прикінцевих положень Закону України Про охорону культурної спадщини , об'єкти , включені до списків (переліків) пам'яток історії та культури відповідно до Закону УРСР Про охорону і використання пам'яток історії та культури , визнаються пам'ятками відповідно до цього Закону.

Частина 6 статті 17 Закону України № 967-Х11 від 23.04.1991 р. Про свободу совісті та релігійні організації встановлює, що релігійні організації мають переважне право на передачу їм культових будівель із земельною ділянкою, необхідною для обслуговування цих будівель.

Релігійна громада Благовіщення Пресвятої ОСОБА_11 римо-католицької церкви Луцької дієцезії є користувачем пам'яткою архітектури національного значення, і це право користування набуто відповідно до рішення виконкому Ровенської обласної ради народних депутатів № 200 від 29.10.1991 р., яке, як пояснив в судовому засіданні представник управління культури і туризму Рівненської облдержадміністрації, є правовстановлювальним документом щодо підтвердження того, що релігійній громаді передано в користування костел Благовіщення Бородиці, який є пам'яткою архітектури національного значення.

Закон України Про охорону культурної спадщини (далі по тексту - Закон) регулює правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини в суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і прийдешніх поколінь. Об'єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, охороняються державою.

Відповідно до ст.23 даного Закону, усі власники пам'яток чи їхніх частин або уповноважені ними органи, незалежно від форм власності на ці пам'ятки, зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір. Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов'язків, що випливають із цього Закону.

Стаття 24 даного Закону встановлює обов'язок власників або уповноваженого ним органу, користувача утримувати пам'ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору. Використання пам'ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам'ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.

Відповідно ч.2 ст.25 Закону юридичні та фізичні особи, у користуванні яких перебувають пам'ятки, відповідають за їхню збереженість і зобов'язані дотримувати вимог органів охорони культурної спадщини.

Юридичні та фізичні особи зобов'язані забезпечити збереженість пам'яток на землях, якими вони користуються, та укладати з органами охорони культурної спадщини охоронні договори (ч. 3 ст.25 Закону).

Про необхідність укладення релігійною організацією охоронного договору і, відповідно, про підтвердження права на користування костелом Благовіщення Богородиці, вбачається з листа за № 7067 від 23.07.2013 р. за підписом в.о.селищного голови, з листів від 10.07.2013 р. за № 364-03/02-13 та за № 365-03/02-13 за підписом начальника відділу культури і туризму Рівненської райдержадміністрації

Оскільки релігійна громада є користувачем зазначеного об'єкта культурної спадщини то, відповідно, на неї покладені й обов'язки, визначені згадуваним Законом.

Оскаржуваними рішеннями Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області № 132 від 29.07.2011 р. та п.5 рішення № 157 від 18.10.2011 р. порушують права релігійної громади як користувача об'єктом культурної спадщини національного значення та унеможливлюють виконання обов'язків , встановлених Законом України Про охорону культурної спадщини .

Як вбачається з позовної заяви про збільшення позовних вимог від 05.05.2015 р., ОСОБА_10, обґрунтовуючи незаконність прийнятого Клеванською селищною радою Рівненського району Рівненської області рішення № 401 від 17.04.2013 р. про надання дозволу релігійній громаді на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування земельної ділянки, покликається на те, що в межі земельної ділянки, на яку претендує релігійна громада, входить земельна ділянка, яка згідно проекту землеустрою має бути передана у власність ОСОБА_10 для ведення особистого селянського господарства.

Дана обставина визнається сторонами, а тому може не доводитись в судовому засіданні.

Обґрунтовуючи незаконність оскаржуваних рішень Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області релігійна громада покликається на те, що земельна ділянка, яку позивачка ОСОБА_10 має намір отримати у власність для ведення селянського господарства, входить до території пам'ятки архітектури та площі охоронної зони пам'ятки архітектури, користувачем якої є релігійна громада.

Як вбачається з паспорту об'єкта культурної спадщини, який досліджений судом, площа території пам'ятки становить 0,56 га, площа охоронної зони - 0,88 га, площа регулювання забудови - 6,32 га. Визначення меж охоронної зони було розроблено в 1989 р. Львівським філіалом інституту Укрпроектреставрація , на сьогодні - ДП Інститут Укрзахідпроектреставраці , проектна документація зберігається в науково-технічному архіві інституту.

Відповідно до висновку про проведення наукової археологічної експертизи земельної ділянки № 1867/1 від 15.06.2012 р. земельна ділянка, на яку претендує ОСОБА_10, відноситься до земель історико-культурного призначення.

Відповідно до ст.53 ЗК України до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам'ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі).

Як вбачається з листа від 10.07.2013 р. за № 365-03/02-13 за підписом начальника відділу культури і туризму Рівненської облдержадміністрації, згідно зі ст. 18 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , з метою забезпечення охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі об'єкти історико-культурної спадщини, на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документи) розробляється план зонування території.

Відповідно до статті 24 цього Закону документація із землеустрою розробляється з урахуванням положень плану зонування, затвердженого відповідно до вимог Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність або користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється.

Таким чином, за відсутності затвердженої у встановленому порядку науково- проектної документації з визначення зон охорони пам'яток , меж і режимів користування ареалів історичних населених місць, історико-архітектурних опорних планів, рішення міських (селищних) рад щодо передачі (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність або користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб є неправомірним.

На час прийняття селищною радою оскаржуваних релігійною громадою рішень була відсутня затверджена у встановленому порядку науково-проектної документація з визначення зон охорони пам'яток, меж і режимів користування ареалів історичних населених місць, історико-архітектурних опорних планів, що вбачається з листа від 25.05.2016 р. за № 238- 03/02-16 за підписом в.о. начальника відділу культури та туризму Рівненської райдержадміністрації, з листа від 05.06.2013 р. за підписом заступника голови Рівненської облдержадміністрації, з листа № 200 за підписом начальника відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Рівненської райдержадміністрації, з листа за підписом начальника управління культури та туризму Рівненської облдержадміністрації на № 911/341.

Отже, на час прийняття рішення про надання ОСОБА_10 земельної ділянки в Клеванській селищній раді Рівненського району Рівненської області була відсутня затверджена у встановленому законом порядку документація про межі селища, а тому рада перевищила свої повноваження щодо розпорядження землями.

Додатково суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до п.34 ст.26, п.2 ст.77 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (що діяла на час відповідних правовідносин) вирішення відповідно до закону питань врегулювання земельних відносин здійснюється виключно на пленарних засіданнях ради сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішення, дій чи бездіяльності органів місцевого самоврядування вирішується в судовому порядку.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.2 ЗК України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Згідно ізст.19 ЗК України визначений поділ землі за принципом цільового призначення, який виходить з відмінностей економічного функціонування землі в основних сферах діяльності. Відповідно до ч.1 вказаної статті землі України за основних цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення, землі житлової та громадської забудови, землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, землі оздоровчого призначення, землі рекреаційного призначення, землі історико-культурного призначення, землі лісогосподарського призначення, землі водного фонду, землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Відповідно до ст.53 ЗК України до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам'ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі).

Згідно з ч.1 ст.54 ЗК України землі історико-культурного призначення можуть перебувати у державній, комунальній і приватній власності. Це закріплено й у ст.17 Закону "Про охорону культурної спадщини", і в ст.21 Основ законодавства України про культуру від 14 лютого 1992 р. Однак, згідно з п."в" ч.3 ст.83 ЗК до земель комунальної власності, що не можуть передаватися у приватну власність, належать, зокрема, землі історико-культурного призначення, якщо інше не передбачено законом.

Оскільки земельна ділянка, яку ОСОБА_10 зацікавлена отримати у власність для ведення особистого селянського господарства, не може бути їй передана з урахуванням застережень та приписів ЗК України та Закону України Про охорону культурної спадщини , то Клеванська селищна рада Рівненського району Рівненської області правомірно прийняла рішення про відмову в затвердженні проекту землеустрою. Відтак, рішення про надання такого дозволу є незаконним та повинно бути скасованим.

Скасування рішення Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області від 29 липня 2011 р. за № 132 є підставою також для скасування і п.5 рішення Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області № 157 від 18.10.2011 р., оскільки воно стосується внесення змін в рішення від 29.07.2011 р.

За наведеного позов релігійної громади Благовіщення пресвятої ОСОБА_11 римо-католицької церкви Луцької дієцезії підлягає до задоволення.

Позов ОСОБА_10 підлягає до задоволення в частині визнання недійсним та скасування рішення Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області від 17.04.2013 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування релігійній громаді Благовіщення Пресвятої ОСОБА_11 Римо-католицької церкви Луцької дієцезії земельної ділянки в смт. Клевань Рівненського району Рівненської області.

При прийнятті зазначеного рішення селищною радою не було прийнято до уваги, що в межі земельної ділянки, на яку претендує релігійна громада, входить земельна ділянка, яка згідно проекту землеустрою має бути передана у власність ОСОБА_10 для ведення особистого селянського господарства.

За наведеного у селищної ради не було підстав для прийняття оскаржуваного рішення, оскільки при цьому земельна ділянка не була вільною.

Щодо решти заявлених ОСОБА_10 позовних вимог, то вони не можуть бути задоволені зважаючи на те, що суд прийшов до переконання про незаконність прийнятих рішень Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області від 29 липня 2011 року за №132 Про надання дозволу ОСОБА_10 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність , та п.5 рішення Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області від 18 жовтня 2011 року за №157 Про внесення змін до рішень Клеванської селищної ради .

Як додатково, до повноваження суду не віднесено приймати рішення про передачу у власність чи користування земельної ділянки фізичній чи юридичній особі, оскільки такими повноваженнями наділені органи місцевого самоврядування.

Сукупність обставин справи та наявних у справі доказів приводить суд до переконання, що у цій конкретній справі втручання у здійснення права власності є виправданим і у повній мірі відповідає суспільним інтересам як таке, що спрямоване на захист від незворотнього та цілком ймовірного знищення об'єкта культурної та археологічної спадщини.

Суд також звертає увагу на вкрай недобросовісну поведінку представника позивачки ОСОБА_10 за первісним позовом, який представляв інтереси сторони з початку розгляду справи і якого в послідуючому позивачка змінила на іншого представника, та самої позивачки.

Так, при подачі позову суду були надані копії документів. Представник відповідача - релігійної громади Благовіщення Пресвятої ОСОБА_11 Римо-католицької церкви Луцької дієцезії заявила клопотання про огляд їх оригіналів, або надання суду належним чином завірених копій. Судом була постановлена ухвала про витребування відповідних доказів. Дана ухвала неодноразово надсилалася на виконання за адресами, про які зазначала позивачка та її представник. Але суд отримував відповіді про те, що зазначена в ухвалі документація не зберігається в установах, до яких була направлена ухвала про витребування цих документів. Хоча право, і водночас обов'язок надання суду доказів на підтвердження заявлених позовних вимог покладається на позивача. При цьому на отримання відповідей було витрачено майже рік часу. А вже в останньому судовому засіданні представник позивачки - адвокат ОСОБА_5 надав запитувані документи та пояснив, що вони зберігалися у сторони та у ще одного представника.

Доречно зауважити, що і ОСОБА_10, і її попередні представники звинувачували суд в затягуванні розгляду справи, при цьому самі ж тривалий час вчиняли дії, умисно спрямовані на затягування процесу. Така поведінка не личить громадянам, які за положеннями діючого законодавства зобов'язані дотримуватися та не порушувати приписи щодо добросовісності здійснення та реалізації своїх прав.

Розподіл судових витрат між сторонами відбувається за правилами статті 141 ЦПК України.

Оскільки позивачка ОСОБА_10, заявивши три позовні вимоги, сплатила судовий збір лише за одну, і суд задовольнив лише одну заявлену позовну вимогу, то понесені нею судові витрати не повинні відшкодовуватися іншою стороною. При цьому суд вважає за необхідне прийняти рішення про стягнення з позивачки ОСОБА_10 на користь держави судових витрат у сумі 487 грн. 20 коп. (2х243,60 грн.).

Також з Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області та ОСОБА_10 підлягають до стягнення по 121, 80 грн. судових витрат на користь держави, оскільки позивач за зустрічним позовом був звільнений від їх сплати.

Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_10до релігійної громади Благовіщення Пресвятої ОСОБА_11 римо-католицької церкви Луцької дієцезії, Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - управління Держземагенства у Рівненського району Рівненської област про визнання незаконними та скасування рішень селищної ради - задоволити частково.

Зустрічний позов релігійної громади Благовіщення Пресвятої ОСОБА_11 римо-католицької церкви Луцької дієцезії до ОСОБА_10, Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації про визнання незаконними та скасування рішень селищної ради - задоволити повністю.

Визнати незаконним та скасувати рішення Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області № 132 від 29.07.2011 року Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_10В. та п.5 рішення Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області № 157 від 18.10.2011 року Про внесення змін до рішень Клеванської селищної ради .

Визнати незаконним та скасувати рішення Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області від 17.04.2013 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування земельної ділянки релігійній громаді Благовіщення Пресвятої ОСОБА_11 римо-католицької церкви Луцької дієцезії в смт. Клевань Рівненського району Рівненської області.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_10 на користь Рівненського районного суду Рівненської області за наступними реквізитами: отримувач коштів - УК у Рівненському районі/Рівненський район, код отримувача (ЄДРПОУ) 38012756, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - 31213206017295, класифікація доходів бюджету - 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), сума - 609 (шістсот дев'ять) грн.

Стягнути з Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області на користь Рівненського районного суду Рівненської області за наступними реквізитами: отримувач коштів - УК у Рівненському районі/Рівненський район, код отримувача (ЄДРПОУ) 38012756, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - 31213206017295, класифікація доходів бюджету - 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), сума - 121 (сто двадцять одна) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня проголошення, або безпосередньо до Рівненського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивачка (за первісним позовом): ОСОБА_10 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП - НОМЕР_1, мешканка вул. Садова, 6, с. Сухівці Рівненського району Рівненської області)

Відповідач (за первісним позовом): Клеванська селищна рада Рівненського району Рівненської області (код ЄДРПОУ: 04387094, вул. І.Франка, 22, смт. Клевань Рівненського району Рівненської області)

Відповідач (за первісним позовом): релігійна громада Благовіщення Пресвятої ОСОБА_11 римо-католицької церкви Луцької дієцезії (Код ЄДРПОУ: 37685316вул. Міцкевича, 5, смт. Клевань Рівненського району Рівненської області)

Суддя Красовський О.О.

Повне рішення суду складено 06.03.2019 р.