Ухвала

від 25.11.2019 по справі 570/1731/15-ц

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

25 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 570/1731/15-ц

Провадження № 14-677цс19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Лященко Н. П.,

суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Релігійної громади Благовіщення Пресвятої Діви Марії римо-католицької церкви Луцької дієцезії (далі - Релігійна громада), Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області (далі - Клеванська селищна рада), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Управління Держземагенства у Рівненському районі Рівненської області про визнання незаконними та скасування рішення селищної ради

за зустрічним позовом Релігійної громади до ОСОБА_1 , Клеванської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації про визнання незаконними та скасування рішень селищної ради

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 5 березня 2019 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 27 червня 2019 року,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що Клеванська селищна рада відмовила їй у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, натомість іншим рішенням цієї селищної ради Релігійній громаді надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування земельної ділянки, до складу якої увійшла земельна ділянка, на яку претендує позивачка.

Просила, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, визнати незаконним та скасувати рішення Клеванської селищної ради від 17 квітня 2013 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування Релігійній громаді земельної ділянки в смт Клевань Рівненського району Рівненської області; визнати незаконним та скасувати рішення Клеванської селищної ради від 27 березня 2015 року про відмову ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; зобов`язати Клеванську селищну раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо затвердження проекту землеустрою земельної ділянки з кадастровим № 5624655400:02:018:1985; надати їй у власність земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим № 5624655400:02:018:1985, розташовану в межах території Клеванської селищної ради в смт Клевань Рівненського району Рівненської області, для ведення особистого селянського господарства.

У червні 2015 року Релігійною громадою подано зустрічну позовну заяву про визнання незаконними та скасування рішення Клеванської селищної ради від 29 липня 2011 року № 132 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 та пункту 5 рішення Клеванської селищної ради від 18 жовтня 2011 року № 157 про внесення змін до рішень цієї ради (стосовно зміни цільового призначення землі, щодо якої надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою ОСОБА_1 ).

Зустрічну позовну заяву мотивовано тим, що земельна ділянка, яку ОСОБА_1 має намір отримати у власність для ведення селянського господарства, належить до земель історико-культурного призначення, входить до території пам`ятки архітектури та площі охоронної зони пам`ятки архітектури - Костелу Благовіщення Богородиці, користувачем якої є Релігійна громада.

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 5 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 27 червня 2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково, зустрічний позов Релігійної громади задоволено.

Визнано незаконним та скасовано рішення Клеванської селищної ради від 17 квітня 2013 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування земельної ділянки Релігійній громаді. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Визнано незаконним та скасовано рішення Клеванської селищної ради від 29 липня 2011 року № 132 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 та пункт 5 рішення Клеванської селищної ради від 18 жовтня 2011 року № 157 про внесення змін до рішень цієї ради.

Задовольняючи позов ОСОБА_1 в частині визнання недійсним та скасування рішення селищної ради від 17 квітня 2013 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування Релігійній громаді земельної ділянки в смт Клевань, суди дійшли висновку, що при його винесенні не було прийнято до уваги те, що в межі земельної ділянки, на яку претендує Релігійна громада, входить земельна ділянка, яка згідно з проектом землеустрою має бути передана у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, тобто земельна ділянка не була вільною.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову Релігійної громади, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що оскаржувані рішення Клеванської селищної ради від 29 липня 2011 року № 132 та пункт 5 рішення від 18 жовтня 2011 року № 157 порушують права Релігійної громади як законного користувача об`єкта культурної спадщини національного значення (костелу) та унеможливлюють виконання нею обов`язків, встановлених Законом України Про охорону культурної спадщини , оскільки земельна ділянка, запланована до передачі ОСОБА_1 , входить у межі земель історико-культурного призначення та охоронної зони пам`ятки архітектури .

У липні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 5 березня 2019 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 27 червня 2019 року, в якій просила зазначені судові рішення скасувати, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосування норм матеріального права.

На обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 зазначила, що оскаржувані рішення прийнято з порушенням правил юрисдикції загальних судів, оскільки спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 30 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 вересня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 жовтня 2019 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 403 ЦПК України у редакції, чинній на час постановлення зазначеної ухвали, якою було встановлено, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.

Ухвалу суду касаційної інстанції мотивовано тим, що касаційна скарга містить доводи про порушення судами попередніх інстанцій правил предметної та суб`єктної юрисдикції при вирішенні спору.

Вивчивши матеріали касаційної скарги та мотиви, на підставі яких постановлено ухвалу колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року, Велика Палата Верховного Суду не знаходить підстав для прийняття справи до свого розгляду з огляду на таке.

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

На час вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про наявність підстав для прийняття до розгляду цієї справи набрав чинності Закон України від 2 жовтня 2019 року № 142-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підстав передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та щодо строків повернення справи . Відповідно до частини шостої статті 404 ЦПК України у редакції цього Закону якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, зокрема, якщо Великою Палатою Верховного Суду вже висловлена правова позиція щодо юрисдикції спору у подібних правовідносинах, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об`єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.

Правова позиція стосовно юрисдикції спорів за позовами про оскарження рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування щодо надання дозволів на розроблення проектів землеустрою, обґрунтованими наявністю існуючого речового права на земельну ділянку (наприклад, у зв`язку з наявністю права користування нерухомим майном, розташованим на такій земельній ділянці) неодноразово висловлювалась Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 13 червня 2018 року у справі № 307/2765/15-ц (провадження № 14?206цс18), від 13 березня 2019 року у справі № 461/1221/16 (провадження №?14-577цс18), від 11 вересня 2019 рокуу справі № 924/174/18 (провадження № 12?82гс19).

Ураховуючи наведене Велика Палата Верховного Суду вважає, що справа підлягає поверненню на розгляд колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду на підставі частини шостої статті 404 ЦПК України.

Керуючись статтею 404 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

Повернути справу № 570/1731/15-ц за позовом ОСОБА_1 до Релігійної громади Благовіщення Пресвятої Діви Марії римо-католицької церкви Луцької дієцезії, Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Управління Держземагенства у Рівненському районі Рівненської області про визнання незаконними та скасування рішення селищної ради та за зустрічним позовом Релігійної громади Благовіщення Пресвятої Діви Марії римо?католицької церкви Луцької дієцезії до ОСОБА_1 ,

Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації про визнання незаконними та скасування рішень селищної ради на розгляд колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. П. Лященко Судді: Н. О. Антонюк О. Р. Кібенко Т. О. Анцупова В. С. Князєв С. В. Бакуліна Л. М. Лобойко В. В. Британчук О. Б. Прокопенко Ю. Л. Власов В. В. Пророк М. І. Гриців Л. І. Рогач Д. А. Гудима О. М. Ситнік В. І. Данішевська О. С. Ткачук Ж. М. Єленіна В. Ю. Уркевич О. С. Золотніков О. Г. Яновська