Ухвала

від 04.03.2019 по справі 623/3224/17

ІЗЮМСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 623/3224/17

Номер провадження 1-кс/623/374/2019

УХВАЛА

іменем України

04 березня 2019 року м. Ізюм

Слідчий суддя Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Бєссонова Т.Д., за участю секретаря судового засідання Довгополої І.В., заявника: представника ТОВ Сартан - адвоката ОСОБА_1, розглянувши клопотання представника заявника ТОВ Сартан адвоката ОСОБА_1 про скасування арешту майна,-

В С Т А Н О В И В:

01.03.2019 року в провадження Ізюмського міськрайонного суду Харківської області надійшло клопотання представника ТОВ Сартан - адвоката ОСОБА_1 про скасування арешту майна.

У клопотанні представник заявник зазначила, що 16 грудня 2017 року старший слідчий Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_2 вилучив з місця ДТП (обставини якої розслідуються у кримінальному провадженні № 12017220320001415), автомобіль Honda CR-V , д.н. НОМЕР_1, номер шасі (кузова, рами) JHLRE48768С072285 (далі - автомобіль), який належить ТОВ Сартан на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу СХТ 339799 від 14.08.2015 р. (копія додається)

Факт вилучення автомобіля підтверджується протоколом огляду та затримання транспортного засобу від 16.12.2017 р. (копія додається).

18.12.2018 р. Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду (справа № 623/3224/17, провадження № 1-кс/623/671/2017) на автомобіль було накладено арешт. Під час розгляду питання про арешт майна ані власник автомобілю, ані особа, у якої його вилучали, не були присутні в судовому засіданні, оскільки не повідомлялись про дату та час розгляду справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 174 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Враховуючи викладене, TOB САРТАН як власник арештованого автомобілю, просить суд скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 18.12.2017 р. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.12.2017 р. за № 12017220320001415.

В обґрунтування клопотання про скасування арешту автомобіля заявник зазначила наступне.

Під час накладення арешту на автомобіль суд виходив з того, що автомобіль НОМЕР_2, номер шасі (кузова, рами) JHLRE48768C072285, який належить ТОВ Сартан , відповідає критеріям речового доказу, зазначеним у ст. 98 КПК. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12017220320001415 було розпочате 16.12.2017 р.

ТОВ Сартан визнає той факт, що вилучення автомобілю було здійснено з метою забезпечення досудового розслідування у кримінальному провадженні за фактом події, яка може бути кваліфікована за ч.2 ст.286 КК України. Поряд з цим, ст. 2 КПК України визначає, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У відповідності до ст. 7 КПК зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться недоторканість права власності та розумність строків кримінального провадження.

Протягом тривалого періоду, а саме з 16.12.2017 р. по сьогоднішній день (більше ніж 14 місяців) ТОВ Сартан позбавлене можливості здійснювати правомочності власника відносно вилученого автомобіля, не має можливості використовувати його у своїй господарській діяльності та змушене нести у зв'язку з цим додаткові витрати.

Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно із ст. 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Стаття 28 КПК встановлює, що

І. Під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:

складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;

поведінка учасників кримінального провадження;

спосіб здійснення слідчим., прокурором і судом своїх повноважень.

Виходячи із пояснень ОСОБА_1, який керував транспортним засобом на момент дорожньо-транспортної пригоди, ним були здійснені всі дії, які вимагались від нього слідчими починаючи з моменту фіксації обставин пригоди 16.12.2017 р., так і у подальшому, під час розслідування обставин. Зокрема, 11.04.2018 р. він з'явився для участі у допиті у якості свідка за викликом слідчого (який було здійснено у телефонному режимі за один день до дати виклику). Так само, без будь-яких затримань з його боку, він взяв участь у слідчому експерименті, який проводився слідчим у кримінальному провадженні № 12017220320001415 та прибув до м. Ізюм 11.07.2018 р. Жодних інших процесуальних дій з його участю, у кримінальному провадженні № 12017220320001415 не відбувалось. Для участі в оглядах вилученого транспортного засобу ані водій ОСОБА_1, ані представник власника вилученого автомобілю жодного разу не викликались.

Таким чином ані складність кримінального провадження, ані поведінка учасників кримінального провадження не обґрунтовують такої тривалості розслідування кримінального провадження та утримання вилученого транспортного засобу.

Під час судового засідання у справі 623/3224/17, яке мало місце 20.08.2018 р. за клопотанням ТОВ Сартан про скасування арешту майна, Ізюмським міським судом Харківської області було встановлено, що у кримінальному провадженні № 1201722032000415 від 16.12.2017 р. проводяться слідчі дії. Згідно постанови старшого слідчого другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області від 22.02.2018 року по кримінальному провадженню №1201722032000415 від 16.12.2017 року призначено комплексну судово-медична, медико-криміналістична, транспортно-трасологічно- криміналістична та автотехнічна експертиза.

У відповідності до ч.2 ст. 113 КПК України будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

За час, що пройшов з моменту дорожньо-транспортної пригоди (16.12.2017 р.) до сьогоднішнього дня група слідчих, які здійснюють досудове розслідування кримінального провадження № 12017220320001415, не мали жодних перешкод у проведенні оглядів, фотографування, описів вилученого транспортного засобу, проведення всіх необхідних експертиз відносно вилученого транспортного засобу. Виходячи з викладеного, власник вилученого транспортного засобу мас обґрунтовані підстави вважати, що всі необхідні слідчі дії проведені і в подальшому арешті вилученого транспортного засобу не мас потреби.

У відповідності до п.1.13. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, яка затверджена Наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998

Строк проведення експертизи встановлюється залежно від складності дослідження з урахуванням експертного навантаження фахівців керівником експертної установи (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу) у межах:

10 календарних днів - щодо матеріалів з невеликою кількістю об'єктів та вирішуваних питань і простих за характером досліджень:

30 календарних днів - щодо матеріалів із середньою кількістю об'єктів та вирішуваних питань або середньої складності за характером досліджень:

60 календарних днів - щодо матеріалів з великою кількістю об'єктів та вирішуваних питань або складних за характером досліджень.

Більший розумний строк установлюється за письмовою домовленістю з органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів.

Станом на дату подання цього клопотання строк, який сплинув з дати призначення експертизи, складає 370 днів, а з дати накладення арешту - 436 днів.

Такий тривалий термін утримання транспортного засобу під арештом не може обґрунтовуватись жодними потребами досудового розслідування чи необхідністю проведення експертиз. Призначенні слідчим експертні дослідження у відповідності до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень станом на дату подання цього клопотання мають бути закінчені.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також за умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна у відповідності до ст.ст. 94, 132, 173 КПК України слідчий суддя повинен врахувати: існування обгрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу арешту майна; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального судочинства.

Права ТОВ Сартан , як власника арештованого транспортного засобу, істотно порушуються через тривале утримання належного йому автомобіля під арештом.

У відповідності до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини № 3477-IV від 23.02.2006 (далі - Закон № 3477) суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним, (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "ОСОБА_3 проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Крім того, що у слідчого органу не було жодних перешкод провести всі необхідні слідчі дії відносно чи за участю вилученого транспортного засобу, прошу суд також врахувати наступне. Метою арешту автомобіля, який належить TOB САРТАН , як речового доказу, було забезпечення збереження слідів злочину, які можуть бути використанні у якості доказу.

Вилучений автомобіль зберігається протягом більше 14 місяців на відкритому повітрі під впливом атмосферних осадів. Наявні на ньому сліди дорожньо-транспортної пригоди після зберігання в таких умовах, перетворенні чи знищенні. Більш того, стан пошкодженого транспортного засобу, який протягом чотирнадцяти місяців перебуває під сонцем, снігом та дощем, спотворений настільки, що це може вплинути на об'єктивність розслідування.

Під час ДТП автомобіль отримав значні механічні пошкодження, в тому числі розбиття лобового скла. Такий стан пошкодженого транспортного засобу потребує відповідних умов зберігання, які виключають вплив атмосферних осадів, та унеможливлюють псування та знищення майна від дії дощу, снігу, тощо.

Тривале необґрунтоване утримання автомобілю у якості речового доказу у зв'язку із порушенням слідчими органами принципу розумності строків кримінального провадження, призводить до подальшого псування автомобіля, та як наслідок, до необґрунтованого збільшення витрат власника на його відновлення або ж навіть до повної втрати майна.

Представник заявника просила скасувати арешт на автомобіль НОМЕР_3, номер шасі (кузова, рами) JHLRE48768С072285, накладений ухвалою слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 18.12.2017 р. у кримінальному провадженні № 12017220320001415, посилаючись на те, що вищенаведені обставини призводять до необґрунтованого порушення прав ТОВ САРТАН як власника транспортного засобу та свідчать про безпідставність подальшого утримання автомобіля під арештом. Крім того, тривалість досудового розслідування кримінального провадження групою слідчих (а не однією особою), поведінка учасників події (відсутність затягування слідчих дій з боку свідків), а також положення ч. 1 ст. 28 КПК щодо розумності строків вчинення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень, та положення Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень щодо строків проведення судових експертиз, свідчать про те, що в утриманні вилученого автомобіля НОМЕР_2 під арештом та у позбавленні власника можливості його використання у господарській діяльності, відпала потреба.

Також представник заявника просила зобов'язати слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017220320001415, або особу, у володінні якої знаходиться автомобіль НОМЕР_3, номер шасі (кузова, рами) JHLRE48768С072285 повернути автомобіль НОМЕР_3, номер шасі (кузова, рами) JHLRE48768С072285 товариству з обмеженою відповідальністю Сартан (код ЄДРПОУ 33730988) або його уповноваженому представнику за довіреністю.

Представник заявника в судовому засідання клопотання підтримала та просила його задовольнити.

Прокурор в судове засідання не з"явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на те, що вказаний автомобіль відповідає вимогам ст.98 КПК України, скільки саме вказаним автомобілем керував ОСОБА_1 при наїзді на ОСОБА_3, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, які надані суду при розгляді клопотання. А також вказаний транспортний засіб може бути використано при проведенні призначеної експертизи та у разі необхідності орган досудового розслідування зобов'язаний надати його експертам. Зняття арешту з автомобіля та передача його власнику, чи користувачу затягне досудове розслідування, оскільки це вплине на оперативність надання автомобіля експертам, а вказане суперечить ст.2 КПК України у частині забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування.

Крім того, прокурор зауважив, що відповідно до ст.306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст.ст. 318-380 КПК України, з урахуванням положень цієї статті, тож клопотання про зняття арешту з майна не підлягає розгляду Ізюмським міськрайонним судом Харківської області

Дослідивши матеріали клопотання про скасування арешту майна, заяву прокурора, суд вважає, що провадження підлягає закриттю, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Герцова О.М. від 18 грудня 2017 року, в рамках кримінального провадження № 12017220320001415 від 16.12.2017, накладено арешт на майно, належне ТОВ САРТАН , розташованому за адресою: Харківська область, місто Люботин, вул. Радянська, буд.57 та знаходиться в користуванні ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно повідомлення прокурора з'ясовано, що кримінальне провадження № 12017220320001415 від 16.12.2017 здійснюється Прокуратурою Харківської області.

Статтею 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Відповідно до норм КПК України, зокрема і ч.2 ст. 132 КПК України, клопотання, заяви, скарги під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя місцевого суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Таким чином, з урахуванням положень ч.6ст. 9 КПК України, зазначене правило слід застосовувати і до розгляду скарг, клопотань, територіальна підсудність, щодо яких прямо не визначена процесуальним законом.

Аналогічну позицію виклав Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ у листі від 16.06.2016 року № 223/1650/0/4-16.

З матеріалів справи вбачається, що органом досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні є Прокуратура Харківської області, що знаходиться в межах територіальної юрисдикції Червонозаводського районного суду міста Харкова.

Враховуючи, що клопотання не підлягає розгляду Ізюмським міськрайонним судом Харківської області, оскільки орган досудового розслідування знаходиться на території юрисдикції Червонозаводського району м. Харкова, що встановлено судом під час розгляду клопотання, а тому провадження по справі слід закрити.

Керуючись ст. ст. 32, 170, 174 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Закрити провадження за клопотанням представника заявника ТОВ Сартан - адвоката ОСОБА_1 про скасування арешту майна, у зв'язку з непідсудністю.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: Т. Д. Бєссонова