Ухвала

від 25.04.2019 по справі 623/3224/17

ІЗЮМСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 623/3224/17

Номер провадження 1-кс/623/716/2019

УХВАЛА

іменем України

25 квітня 2019 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого - слідчого судді Герцова О.М.

за участю: секретаря Бобриш М.С.

старшого слідчого Пухтієнка С.С.

представника ТОВ Сартан ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ізюмського міськрайонного суду Харківської області клопотання представника ТОВ Сартан адвоката ОСОБА_1 про скасування арешту майна по кримінальному провадженню №1201722032000415 від 16 грудня 2017року,-

В С Т А Н О В И В:

25 квітня 2019 року до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області надійшло клопотання представника ТОВ Сартан адвоката ОСОБА_1, в якому вона просить скасувати арешт з автомобіля марки HONDA CR-V, державний номер НОМЕР_1, номер шасі (кузова, рами) JHLRE48768C072285, який належить ТОВ Сартан на праві власності, накладений ухвалою слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 18 грудня 2017 року в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 16 грудня 2017 року за №12017220320001415.

В обґрунтування клопотання представник зазначає, що 21 березня 2019 року було закрито кримінальне провадження №1201722032000415 від 16 грудня 2017 року за пунктом 2 частини 1 статті 284 КПК України, що підтверджується копією постанови про закриття кримінального провадження від 21 березня 2019 року, та відпала потреба в утриманні належного заявнику майна під арештом.

Утримання автомобіля марки HONDA CR-V, державний номер НОМЕР_1, під арештом з 16 грудня 2017 року по сьогоднішній день призводе до того, що ТОВ Сартан позбавлене можливості здійснювати правомочності власника відносно вилученого автомобіля, не має можливості використовувати його у своїй господарській діяльності та змушене нести у зв'язку з цим додаткові витрати. І якщо утримання майна під арештом під час досудового провадження може обґрунтовуватись потребами слідства, то після закриття кримінального провадження позбавлення власника можливості володіти, користуватись та розпоряджатись належним йому майном є незаконним та таким, що порушує права та інтереси власника.

Представник власника майна ОСОБА_1 в судовому засіданні клопотання підтримала, просила його задовольнити з зазначених в клопотанні підстав.

Старший слідчий Пухтієнко С.С. підтвердив що необхідність арешту зазначеного автомобіля відпала та поклався на розсуд суду.

Вислухавши думку учасників, дослідивши надані докази, слідчий суддя задовольняє клопотання про скасування арешту, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно частини 10 статті 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до частини 4 статті 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Згідно частини 1 статті 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до пункту 166 Рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" згідно з усталеною практикою Суду стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див., серед інших джерел, рішення у справах ОСОБА_5 проти Італії (Immobiliare Saffi v. Italy) [ВП], заява № 22774/93, п. 44, ECHR 1999-V, та Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії (&?й;...&?р;) [ВП], заява № 71243/01, п. 93, від 25 жовтня 2012 року).

Пункт 168 Рішення говорить про те, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі Спорронг та Льон рот проти Швеції (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі Джеймс та інші проти Сполученого Королівства (James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A № 98).

Відповідно до статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, які зокрема можуть бути у виді арешту майна.

Відповідно до пункту 1 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.04.2013 року № 223-558/0/4-13, вирішуючи питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження слідчі судді зобов'язані, зокрема, перевіряти наявність об'єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, з'ясовувати можливість досягнення мети, на яку посилається автор клопотання, без застосування цих заходів, зважати, що обов'язок довести наявність трьох необхідних складових для застосування заходів забезпечення (частина 3 статті 132 КПК) покладається на слідчого та/або прокурора.

Згідно до частини 1 статті 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.

Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 18 грудня 2017 року було накладено арешт на автомобіль марки HONDA CR-V, державний номер НОМЕР_1, номер шасі (кузова, рами) JHLRE48768C072285, який належить ТОВ Сартан на праві власності.

Постановою старшого слідчого другого слідчого відділу слідчого управління Прокуратури Харківської області ОСОБА_2 від 21 березня 2019 року кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за №12017220320001415 від 16 грудня 2017 року закрито у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України.

Враховуючи те, що кримінальне провадження закрито, відпала потреба в арешті автомобіля, а також з огляду на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, та наслідків подальшого арешту майна, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 167, 171, 174, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання представника ТОВ Сартан адвоката ОСОБА_1 про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 18 грудня 2017 року по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 грудня 2017 року за №1201722032000415, на автомобіль марки HONDA CR-V, державний номер НОМЕР_1, номер шасі (кузова, рами) JHLRE48768C072285, який належить ТОВ Сартан на праві власності.

Зобов'язати відповідальних осіб Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області повернути майно, на яке було накладено арешт згідно ухвали суду від 18 грудня 2017 року, його власнику.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Ухвала про скасування арешту майна підлягає негайному виконанню.

Слідчий суддя О.М. Герцов