Постанова

від 16.05.2007 по справі б-50/25-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

16 травня 2007 р.                                                                                  

№ Б-50/25-06 

Судова

колегія Вищого господарського суду України у складі :

Полякова Б.М., -головуючого

(доповідач у справі),

Катеринчук Л.Й.,

Ткаченко Н.Г.

розглянувши касаційну скаргу

 арбітражного керуючого ОСОБА_1

на постанову  та ухвалу

від 15.01.2007 р. Харківського

апеляційного господарського суду від 16.11.2006 р. господарського суду

Харківської області

у справі

№

Б-50/25-06 господарського суду Харківської області

за заявою боржника

Приватного сільськогосподарського

підприємства “Агро Зоря”, с. Волоська Балаклія Шевченківського району Харківської

області

про

банкрутство

арбітражний керуючий

ОСОБА_2; ОСОБА_1

в судовому

засіданні взяли участь представники:

боржника

Шершень Ю.С., довір.;

та ліквідатор

ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду

Харківської області знаходиться справа № Б-50/25-06 про банкрутство

Приватного сільськогосподарського підприємства “Агро Зоря” (далі -ПСП “Агро

Зоря”).

Постановою господарського суду

Харківської області від 28.04.2006 р. ПСП “Агро Зоря” визнано банкрутом та

відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного

керуючого ОСОБА_1

03.10.2006 р. до господарського

суду Харківської області надійшла скарга на неправомірні дії ліквідатора

арбітражного керуючого ОСОБА_1, який включив до ліквідаційної маси майно, яке

не належить боржнику.

Ухвалою господарського суду

Харківської області від 16.11.2006 р. (суддя Усатий В.О.) усунено арбітражного

керуючого ОСОБА_1 від виконання обов'язків ліквідатора ПСП “Агро Зоря” та

призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого ОСОБА_2, зобов'язано

арбітражного керуючого ОСОБА_1 протягом 3-х днів після засідання суду передати

ліквідатору ОСОБА_2 оригінали установчих документів боржника, печатки та

штампи, документи, що відображають фінансову-господарську діяльність боржника,

а також документи, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури.

          Постановою Харківського апеляційного

господарського суду від 15.01.2007 р. (судді: Лащенко Л.Д. -головуючий,

Істоміна О.А., Погребняк В.Я.) апеляційну скаргу арбітражного керуючого ОСОБА_1

залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від

16.11.2006 р. -без змін.

           Не погоджуючись з винесеними

судовими рішеннями, арбітражний керуючий ОСОБА_1 звернувся до Вищого

господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати

постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.01.2007 р. та

ухвалу господарського суду Харківської області від 16.11.2006 р. в частині

усунення арбітражного керуючого ОСОБА_1 від виконання обов'язків ліквідатора

ПСП “Агро Зоря”.

          На думку заявника касаційної скарги,

судом першої та апеляційної інстанції порушено норми матеріального та

процесуального права, зокрема ч. 13 ст. 30 Закону України  “Про відновлення платоспроможності боржника

або визнання його банкрутом” (далі -Закон).

Заслухавши пояснення учасників

судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні

матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та

процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не

підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 8 ст. 16 Закону

прийняття рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про

припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого

санацією, ліквідатора) належить до компетенції комітету кредиторів.

Також, згідно з ч. 13 ст. 30 Закону

у разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків

господарський суд може припинити повноваження ліквідатора на підставі

клопотання комітету кредиторів.

Разом з тим, ліквідатор банкрута

може бути усунений від виконання ним своїх обов'язків за ініціативою

господарського суду, під керівництвом якого здійснюється провадження у справі

про банкрутство та який контролює дії учасників справи.

Таке право надано господарському

суду ч. 9 ст. 31 Закону у випадку невиконання або неналежного

виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим

Законом, за відсутності наслідків, передбачених цією статтею.

Як встановлено попередніми судовими

інстанціями, під час здійснення ліквідаційної процедури ліквідатором банкрута

ОСОБА_1 звіти про хід ліквідаційної процедури в установленому порядку не

подавалися.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону

інвентаризація та оцінка майна банкрута передує продажу такого майна. Також,

цією нормою передбачено, що продаж майна банкрута має здійснюватися на

відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок

продажу майна банкрута.

Судами першої та апеляційної

інстанції було встановлено, що в порушення приписів вказаної статті

ліквідатором банкрута реалізовувалося майно банкрута не на відкритих торгах,

без проведення оцінки та інвентаризації майна банкрута.

Крім того, у зв'язку з поданням

скарги на дії ліквідатора банкрута ОСОБА_1 ухвалою суду першої інстанції від

10.10.2006 р. ліквідатору банкрута було заборонено здійснювати реалізацію майна

банкрута до розгляду скарги.

Однак, всупереч встановленої судом

заборони ліквідатором банкрута продовжувався продаж майна банкрута.

Також, попередніми судовими

інстанціями встановлено й інші порушення ліквідатором банкрута норм Закону щодо

проведення ліквідаційної процедури.

На підставі вищезазначеного колегія

суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно усунув ліквідатора банкрута ОСОБА_1

від виконання ним своїх обов'язків.

Посилання арбітражного керуючого

ОСОБА_1 в касаційній скарзі на спростування обставин справи, встановлених

судами першої та апеляційної інстанції, не можуть бути прийняті колегією суддів

до уваги в силу меж перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноважень

останнього, визначених ст. ст. 1115, 1117 ГПК України.

Інші доводи касаційної скарги не

спростовують висновків попередніх судових інстанцій.

За таких обставин справи

оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної

інстанції, якою залишено ухвалу без змін, відповідають нормам матеріального і

процесуального права та підстав для їх зміни або скасування не вбачається.

З урахуванням вказаного та

керуючись  ст. ст. 31, 16, 29,

30 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його

банкрутом”, ст. ст. 1115, 1117, 1119 -11111

Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Касаційну скаргу арбітражного

керуючого ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2.          Постанову Харківського апеляційного

господарського суду від 15.01.2007 р. та ухвалу господарського суду Харківської

області від 16.11.2006 р. у справі № Б-50/25-06 залишити без змін.

Головуючий                                                                           

Б.М. Поляков

Судді                                                                                     

Л.Й. Катеринчук 

                                                   Н.Г.

Ткаченко