Рішення

від 05.03.2019 по справі 243/8943/15-ц

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 243/8943/15-ц

Справа № 2/243/290/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2019 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючий суддя Пронін С.Г.

за участю секретаря Маслової К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Слов'янську Донецької області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Дельта Банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Дельта Банк до ОСОБА_1, ОСОБА_2, приватного підприємства Колегія , про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

ПАТ Дельта Банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Дельта Банк звернулося до суду із вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимог наступним. 31 травня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком УкрСиббанк та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 11161802000, на підставі якого банк надав позичальнику кредит на загальну суму 171 500 доларів США зі сплатою 12,50% річних з кінцевим терміном повернення до 29 травня 2015 року. На забезпечення виконання даного кредитного договору 31 травня 2007 року Акціонерним комерційним інноваційним банком УкрСиббанк було укладено договори поруки з ОСОБА_2 та приватним підприємством Колегія . Позивач зазначає, що 08 грудня 2011 року між ним та Акціонерним комерційним інноваційним банком УкрСиббанк було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, у тому числі, прав вимоги за кредитним договором, укладеним між Акціонерним комерційним інноваційним банком УкрСиббанк та ОСОБА_1, а також укладеними на забезпечення його виконання договорами поруки. ПАТ Дельта Банк вказує, що свої зобов'язання Акціонерний комерційний інноваційний банк УкрСиббанк за цим кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит у розмірі, передбаченому умовами кредитного договору. Натомість відповідач свої обов'язки за вказаним договором не виконав і станом на 01 липня 2015 року сума його заборгованості за кредитним договором, з урахуванням розрахунку, наданого позивачем 27 грудня 2018 року (а.с.129-132), становить 6 608 180 грн. 72 коп. і складається з заборгованості за кредитом у розмірі 129 693,50 доларів США, що станом на 01 липня 2015 року складає 2 724 240 грн. 37 коп.; заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 110 885,43 доларів США, що станом на 01 липня 2015 року складає 2 329 172 грн. 74 коп.; пені у розмірі 1 452 574 грн. 17 коп.; 3% інфляції від простроченої заборгованості по тілу кредиту у розмірі 61 842 грн. 85 коп. та 3% інфляції від простроченої заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 40 350 грн. 59 коп. На підставі викладеного позивач просить суд його позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідачів заборгованість за кредитом у розмірі 6 608 180 грн. 72 коп.

Представник позивача ПАТ Дельта Банк - ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності від 18 лютого 2019 року, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву, у якій позовні вимоги підтримала, а усі судові засіданні з розгляду даної справи просила проводити у її відсутність.

Відповідач ОСОБА_1, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суду не повідомив, проте надав відзив на позовну заяву, у якому зазначив наступне. Позивач не надав суду належних доказів переходу до нього від Акціонерного комерційного інноваційного банку УкрСиббанк прав кредитора за кредитним договором № 11161802000 від 31 травня 2007 року, а тому й права вимоги за цим кредитним договором до позивача не перейшло. До того ж, документи, надані позивачем на підтвердження заборгованості відповідачів перед ним за кредитним договором, не є первинними бухгалтерськими документами, а тому вони не є належними доказами існування такої заборгованості та не надають можливості вирішити питання щодо пропуску позивачем строку позовної давності при зверненні до суду. Разом з тим, штрафні санкції, про стягнення яких просить ПАТ Дельта Банк у своєму позові, відповідно до Закону України Про тимчасові заходи на

період проведення антитерористичної операції , починаючи з 14 квітня 2014 року з нього не підлягають стягненню, а позовні вимоги в частині стягнення 3% інфляцій від простроченої заборгованості по тілу кредиту та від простроченої заборгованості за відсотками за користування кредитом не мають жодного правового обґрунтування. Крім того, ОСОБА_1 у своєму відзиві вказує на несплату позивачем при зверненні до суду судового збору, у зв'язку з чим просить суд позовну заяву ПАТ Дельта Банк залишити без руху та надати позивачу час для сплати ним судового збору.

Відповідач ОСОБА_2, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується розписками, зробленими у повідомленнях про отримання поштового відправлення, в судове засідання не з'явилася, про причини своєї неявки суду не повідомила, з жодними заявами та клопотаннями до суду не зверталася.

Представник приватного підприємства Колегія , єдиним засновником якого, як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є відповідач по справі ОСОБА_1 та яке станом на час судового розгляду даної справи не припинено, також будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суду не повідомив, з жодними заявами та клопотаннями до суду не звертався.

Суд, дослідивши матеріали справи, а також враховуючи, що відповідно до приписів ст. 280 ЦПК України за неявки відповідача проте за наявності його відзиву на позовну заяву, підстави для проведення заочного розгляду справи відсутні, встановив наступне.

З виписки з Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08 грудня 2011 року, а також Акту прийому-передачі документації від 11 січня 2012 року за договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08 грудня 2011 року, слідує, що 08 грудня 2011 року між ПАТ УкрСиббанк та ПАТ Дельта Банк було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитним договором № 11161802001, укладеним 31 травня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком УкрСиббанк та ОСОБА_1, невід'ємними частинами якого є додаткові угоди до нього, та укладені на забезпечення його виконання договори поруки № 102813 від 31 травня 2007 року й № 102857 від 31 травня 2007 року з додатковими угодами до них.

Пунктом першим частини першої статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно з ч.1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

З приписів статті 514 ЦК України слідує, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, враховуючи, що вищевказаним кредитним договором не передбачено обов'язкової згоди позичальника ОСОБА_1 на зміну кредитора у кредитному зобов'язанні, а також враховуючи відповідність вимогам чинного законодавства договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитним договором № 11161802000, укладеного 08 грудня 2011 року між ПАТ УкрСиббанк та ПАТ Дельта Банк , суд приходить до висновку, що право вимоги за вищезазначеним кредитним договором, а також укладеними на забезпечення його виконання договорами поруки, перейшло від ПАТ УкрСиббанк до ПАТ Дельта Банк .

На підставі постанови Правління Національного банку України Про віднесення Публічного акціонерного товариства Дельта Банк до категорії неплатоспроможних № 150 від 02 березня 2015 року, якою ПАТ Дельта Банк віднесено до категорії неплатоспроможних, Рішення виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві Дельта Банк № 51 від 02 березня 2015 року та Рішення виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб Про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду від 02 березня 2015 року № 51 Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві Дельта Банк № 71 від 08 квітня 2015 року, з 03 березня 2015 року розпочато процедуру виведення ПАТ Дельта Банк з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ Дельта Банк , яка на підставі приписів п. 5 ч. 2 ст. 37 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб має право заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду.

Отже суд приходить до висновку про наявність у уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Дельта Банк повноважень звертатися до суду від імені ПАТ Дельта Банк .

31 травня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком УкрСиббанк та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11161802000, відповідно до п. 1.1 якого банк зобов'язався надати позичальнику кредитні кошти на загальну суму 171 500 доларів США двома траншами: перший транш на суму 136 000 доларів США, другий транш - на суму 35 500 доларів США, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати і повернути банку кредитні кошти та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах, зазначених у даному договорі. У підпункті 1.2.2 пункту 1.2 цього договору зазначено, що позичальник зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно Додатку № 1 до Договору, яким встановлені щомісячні дати, станом на кожну з яких передбачена максимальна сума заборгованості позичальника перед банком, яку він станом на кожну дату може мати.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 (позика) цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання недопустима. Статтями 526, 527, 530 ЦК України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме: зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З розрахунку заборгованості за договором кредиту 11161802001 від 26 листопада 2009 року (а.с. 129-132) вбачається, що станом на 01 липня 2015 року заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем за тілом кредиту становить 129 693,50 доларів США, що станом на 01 липня 2015 року за офіційним курсом НБУ складає 2 724 240 грн. 37 коп.

Таким чином, враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 у своєму відзиві на позовну заяву не заявив про застосування до нього наслідків пропуску позивачем строків позовної давності, а лише вказав, що це питання можливо буде вирішити за наявності певних документів, про витребування яких він жодних клопотань не заявляв, суд приходить до висновку, що у цій частині позовні вимоги ПАТ Дельта Банк в судовому засіданні знайшли своє підтвердження.

Вирішуючи вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Статтею 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Пунктами 1.3.1 та 1.3.3 Договору про надання споживчого кредиту № 11161802000 від 31 травня 2007 року визначено, що за користування кредитними коштами протягом 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процента ставка встановлюється у розмірі 12,5% річних. Після закінчення цього строку та кожного наступного місяця кредитування розмір процентної ставки підлягає перегляду відповідно до умов Договору. нарахування процентів за цим договором здійснюється щомісяця в останній робочий день поточного місяця методом факт/360 відповідно до вимог чинного законодавства України.

З розрахунку заборгованості за договором кредиту 11161802001 від 26 листопада 2009 року (а.с. 129-132) вбачається, що станом на 01 липня 2015 року заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем за відсотками за користування кредитом становить 110 885,43 доларів США, що станом на 01 липня 2015 року складає 2 329 172 грн. 74 коп.

Отже і в цій частині позовні вимоги ПАТ Дельта Банк під час судового засідання знайшли своє підтвердження.

Що стосується позовних вимог ПАТ Дельта Банк в частині стягнення з відповідачів пені за невиконання умов укладеного 31 травня 2007 року кредитного договору № 11161802000 у розмірі 1 452 574 грн. 17 коп., то суд у цій частині керується наступним.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення

антитерористичної операції в редакції від 28 червня 2015 року, тобто в редакції, що діяла на час звернення позивача з цим позовом до суду, період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Згідно з вимогами ст. 2 вказаного Закону України на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

На час розгляду справи в суді Указ Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не прийнятий.

Так, з довідки № НОМЕР_1 від 24 лютого 2015 року вбачається, що зареєстрованим місцем проживання відповідача ОСОБА_1 є м. Горлівка Донецької області, з якого він 24 лютого 2015 року переселився до м. Бахмут Донецької області, які входять до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1275-р від 02 грудня 2015 року.

Разом з тим, позивачем надано суду розрахунок заборгованості за пенею за договором кредиту 11161802001 від 26 листопада 2009 року (а.с. 129-132) , починаючи з 02 липня 2014 року, коли її нарахування відповідним категоріям громадян чинним законодавством було заборонено. В зв'язку з цим, приймаючи до уваги, що ПАТ Дельта Банк не надано суду жодного доказу на підтвердження наявності у відповідача ОСОБА_1 заборгованості за пенею у розмірі 1 452 574 грн. 17 коп. станом до 14 квітня 2014 року, суд приходить до висновку, що у цій частині позовні вимоги у судовому засіданні не знайшли свого підтвердження.

При вирішенні позовних вимог ПАТ Дельта Банк щодо стягнення з відповідачів 3% інфляції від простроченої заборгованості по тілу кредиту у розмірі 61 842 грн. 85 коп. та 3% інфляції від простроченої заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 40 350 грн. 59 коп., суд керується таким.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ст. 1 Закону України Про індексацію грошових доходів населення індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Держкомстатом, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти. Отже, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, іноземна валюта індексації не підлягає.

Таким чином, норми ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов'язання, визначеного у гривнях. Разом з тим у випадку порушення грошового зобов'язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквіваленту в іноземній валюті, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України інфляційні втрати стягненню не підлягають, оскільки втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлені еквівалентом іноземної валюти.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 01 березня 2017 року № 6-284цс17.

На підставі викладеного позовні вимоги ПАТ Дельта Банк в частині стягнення з відповідачів 3% інфляції від простроченої заборгованості по тілу кредиту у розмірі 61 842 грн. 85 коп. та 3% інфляції від простроченої заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 40 350 грн. 59 коп. задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог ПАТ Дельта Банк в частині стягнення у солідарному з відповідачем ОСОБА_1 порядку заборгованості за кредитним договором № 11161802000 від 31 травня 2007 року з відповідачів ОСОБА_2 та приватного підприємства Колегія , то суд при їх вирішенні керується наступним.

31 травня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком УкрСиббанк та ОСОБА_2, а також ПП Колегія було укладено договори поруки № 102813 та № 102857, відповідно до п. 1 яких поручителі зобов'язалися перед банком відповідати за невиконання ОСОБА_1 усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з договору про надання споживчого кредиту № 11161802000 від 31 травня 2007 року. Згідно з п. 1.3 даних договорів поруки поручителі відповідають перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник за всіма зобов'язаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу, сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору. Пунктами 3.1 цих договорів встановлено, що вони набирають чинності з моменту їх підписання обома сторонами та діють до повного припинення всіх зобов'язань боржника за основним договором.

24 лютого 2009 року та 26 листопада 2009 року в зв'язку з укладанням між Акціонерним комерційним інноваційним банком УкрСиббанк та ОСОБА_1 24 лютого 2009 року та 26 листопада 2009 року додаткових угод № 2 та № 3, між банком та поручителями також були укладені додаткові угоди до договорів поруки.

Частиною першою статті 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 554 ЦК України закріплено правило, за яким у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов'язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Отже приймаючи до уваги, що ані відповідачем ОСОБА_2, ані представником відповідача ПП Колегія не було висловлено жодної позиції з приводу заявлених до них позовних вимог, а суд не взмозі власною ініціативою вирішувати питання щодо припинення договорів поруки, суд приходить до переконання, що і ОСОБА_2, і ПП Колегія повинні відповідати солідарно з ОСОБА_1 за невиконання ним умов кредитного договору щодо повернення грошових коштів.

В той же час, вирішуючи питання щодо валюти стягнення боргу, суд виходить з такого. Статтею 99 Конституції України визначено грошовою одиницею України гривню. З приписів ст. 192 ЦК України слідує, що законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Відповідно до ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Так, договором про надання споживчого кредиту № 11161802000 від 31 травня 2007 року валютою правочину визначено долари США, грошові кошти на виконання умов цього договору ОСОБА_1 банком були надані саме у доларах США без вказівки на їх перерахунок на гривні, відсотки за користування кредитом також були визначені у відсотковому співвідношенні до тіла кредиту, вираженому у доларах США.

За приписами ч. 2 ст. 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Крім того, згідно з вимогами ч. 3 ст. 49 Закону України Про виконавче провадження у разі обчислення суми боргу в іноземній валюті виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує такі кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця для їх подальшого перерахування стягувачу. До того ж, частиною першою статті 30 Закону України Про платіжні системи та переказ

коштів в Україні переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Таким чином, аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що судове рішення не може змінювати змісту договірного зобов'язання, яке існувало між сторонами, тобто оскільки договірне зобов'язання залишається грошовим зобов'язанням у іноземній валюті, то судове рішення підлягає примусовому виконанню з урахуванням особливостей, передбачених ст. 49 Закону України Про виконавче провадження . При цьому погашення суми, що підлягає стягненню за судовим рішенням, обчислюється в іноземній валюті, яка повинна бути конвертована у національну валюту саме на день здійснення платежу. Тобто гривневий еквівалент іноземної валюти, що підлягає стягненню, визначається за офіційним курсом НБУ на момент виконання грошового зобов'язання, яким є дата зарахування коштів на рахунок стягувача або видачі йому готівки.

Зазначена правова позиція викладено у постанові Верховного Суду України від 01 листопада 2017 року у справі № 6-1063цс17, постановах Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі № 638/1841/14-ц та від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц.

Таким чином, з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ПП Колегія підлягає стягненню у солідарному порядку на користь позивача заборгованість за тілом кредиту у сумі 129 693,50 доларів США, а також заборгованість за відсотками за користування кредитом у сумі 110 885,43 доларів США; в іншій частині позовні вимоги ПАТ Дельта Банк задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідачів судового збору, суд керується приписами ч. 6 ст. 141 ЦПК України, згідно з якими якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, враховуючи, що на час звернення позивача до суду з цими вимогами за подання позовної заяви майнового характеру, відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір в редакції від 12 серпня 2015 року, судовий збір становив 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, та приймаючи до уваги, що статтею 8 Законом України Про державний бюджет України на 2015 рік станом на 01 січня 2015 року мінімальну заробітну плату встановлено у розмірі 1 218 грн., суд приходить до висновку, що розмір судового збору, що підлягав сплаті становив 3 654 грн.

Разом з тим, оскільки розмір позовних вимог, що підлягають задоволенню, у відсотковому вираженні становить 76,47% ((129 693,50 доларів США, що станом на 01 липня 2015 року складає 2 724 240 грн. 37 коп. + 110 885,43 доларів США, що станом на 01 липня 2015 року складає 2 329 172 грн. 74 коп.) * 100% / 6 608 180 грн. 72 коп.). Отже загальна сума судового збору, що підлягає стягненню з відповідачів на користь держави, адже позивач при звернені до суду в силу приписів Закону України Про судовий збір був звільнений від сплати судового збору, становить 2 794 грн. 21 коп. (3 654 грн. * 76,47%), а окремо з кожного - 931 грн. 40 коп.

Що стосується доводів ОСОБА_1 про необхідність залишення позовної заяви ПАТ Дельта Банк без руху та надання позивачу строку для усунення недоліків, то суд звертає увагу відповідача, що, по-перше, на підставі п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір в редакції від 12 серпня 2015 року позивач був звільнений від сплати судового збору за подання даного позову до суду, адже відмітка на поштовому конверті (а.с. 39) свідчить про звернення ПАТ Дельта Банк до суду 28 серпня 2015 року, тобто під час дії вказаної редакції цього закону, а по-друге, питання щодо залишення позовної заяви без руху вирішує суд самостійно до відкриття провадження у справі, а не за клопотанням учасників справи під час судового розгляду справи.

Таким чином, на підставі викладеного, а також керуючись ст.ст. 1 2, 1 3, 141, 259, 263-268, 273, ч. 2 ст. 280 ЦПК України, ст. ст. 252-255, 261, 267, 525-527, 530, 559, 610, 611, 631, 1050, 1054 ЦК України, ч. 1, 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Дельта Банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Дельта Банк - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП: НОМЕР_3, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, Приватного підприємства Колегія , яке має ідентифікаційний номер 25101593

та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на користь Акціонерного товариства Дельта Банк , яке має ЄРДПОУ: 34047020 та знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Щорса, 36-Б, заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11161802000 від 31 травня 2007 року у сумі, еквівалентній 240 578 (двісті сорок тисяч п'ятсот сімдесят вісім) доларів США 93 центи США, що складається з заборгованості за кредитом у сумі, еквівалентній 129 693 доларів США 50 центів США та заборгованості за відсотками за користування кредитом у сумі, еквівалентній 110 885 доларів США 43 центи США.

В іншій частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства Дельта Банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Дельта Банк - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, судовий збір на користь держави у сумі 931 (дев'ятсот тридцять одна) гривня 40 копійок на доходний рахунок 31211256026001, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП: НОМЕР_3, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, судовий збір на користь держави у сумі 931 (дев'ятсот тридцять одна) гривня 40 копійок на доходний рахунок 31211256026001, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Стягнути з Приватного підприємства Колегія яке має ідентифікаційний номер 25101593 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, судовий збір на користь держави у сумі 931 (дев'ятсот тридцять одна) гривня 40 копійок на доходний рахунок 31211256026001, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 05 березня 2019 року.

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду ОСОБА_4