Рішення

від 13.12.2018 по справі 753/17226/17

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/17226/17

провадження № 2/753/2648/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2018 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т.О.,

секретар судового засідання Расулова А.А.,

учасники справи:

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю ФВП Груп ЛТД ,

представник позивача: Петровець О.Д.,

відповідач: ОСОБА_3,

представник відповідача: ОСОБА_4,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ФВП Груп ЛТД до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу транспортного засобу,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2017 р. товариство з обмеженою відповідальністю ФВП Груп ЛТД (далі по тексту - ТОВ ФВП Груп ЛТД , позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 (далі по тексту - ОСОБА_3, відповідач, разом - сторони) про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу в сумі 341 800 грн.

Позов обґрунтований такими обставинами. 21.06.2016 сторони уклали договір купівлі-продажу транспортного засобу № 8044/2016/153. Згідно з вказаним договором позивач зобов'язався передати у власність відповідачу автомобіль ISUZU , реєстраційний номер НОМЕР_1. За домовленістю сторін ціна автомобіля була визначена в розмірі 441 800 грн. Позивач виконав умови договору, передавши автомобіль відповідачу, натомість відповідач сплатив на користь позивача лише 100 000 грн., а решту суми ним не сплачено.

ОСОБА_3 позов не визнав обґрунтовуючи свою позицію такими аргументами.

Після укладання договору купівлі-продажу відповідач передав автомобіль в оренду позивачу на строк до 26.12.2016, але після закінчення строку оренди новий керівник позивача відмовився повертати автомобіль. Зважаючи на викладене, за заявою відповідача було відкрите кримінальне провадження, яке наразі розслідується Солом'янським управлінням поліції.

Договором не був визначений кінцевий термін та детальний порядок проведення платежів, а перший платіж відповідач сплатив 01.07.2016.

Відповідач був позбавлений можливості здійснювати платежі за договором, оскільки позивач у жовтні 2016 р. подав до суду позов про визнання договору недійсним, у задоволенні якого суд відмовив.

Ухвалою від 14.11.2017 суд відкрив провадження у справі та призначив її до судового розгляду на 29.01.2018.

25.01.2018 відповідач подав відзив на позов, у якому клопотав про зупинення провадження у справі до закінчення розслідування кримінального провадження.

29.01.2018 за клопотанням відповідача розгляд справи відкладено на 05.03.2018.

09.02.2018 відповідач подав зустрічний позов.

05.03.2018 розгляд справи було перенесено у зв'язку з перебуванням судді у відпустці.

02.05.2018 суд постановив ухвалу (протокольну) про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, відмовив у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі та у прийнятті зустрічного позову, закрив підготовче провадження і призначив справу до судового розгляду по суті на 19.09.2018.

17.09.2018 представник відповідача подав доповнення до відзиву та заяву про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 про витребування автомобіля з незаконного володіння ТОВ ФВП Груп ЛТД .

19.09.2018розгляд справи було перенесено у зв'язку з перебуванням судді на кваліфікаційному оцінюванні суддів.

06.12.2018 представник позивача подав письмові заперечення на заяву про зупинення провадження у справі.

13.12.2018 представник відповідача подав письмову відповідь на заперечення позивача про зупинення провадження у справі.

13.12.2018 суд постановив ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Заслухавши в судовому засіданні представників сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

21.01.2016 між продавцем ТОВ ФВП Груп ЛТД в особі його представника ОСОБА_5 та покупцем ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу № 8044/2016/1533, предметом якого є зобов'язання продавця передати у власність покупця транспортний засіб - автомобіль ISUZU , модель NPR 75L, 2014 р.в., тип ТЗ-вантажний, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, а покупця - сплати обумовленої договором грошової суми (а.с. 6).

Згідно з умовами, визначеними пунктом 3.1. договору, за домовленістю сторін ціна транспортного засобу складає 441 800 грн.

Договором передбачено, що оплата транспортного засобу здійснюється через внесення готівки на розрахунковий рахунок продавця.

У день укладення договору транспортний засіб був переданий відповідачу, що ним не заперечується та підтверджується актом приймання-передачі транспортного засобу та видатковою накладною № ЛТД-0001 від 21.01.2016 (а.с. 7, 8).

Після оформлення договору та отримання товару транспортний засіб був перереєстрований на відповідача (а.с. 66).

На виконання умов договору 01.07.2016 відповідач вніс на рахунок позивача грошові кошти в сумі 100 000 грн. (а.с. 9), але повну ціну транспортного засобу він не сплатив.

При вирішенні вимог ТОВ ФВП Груп ЛТД суд керується положеннями цивільного законодавства, які регулюють зобов'язальні та договірні відносини.

Так, відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з нормою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 цього Кодексу).

Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).

Укладений між сторонами договір купівлі-продажу транспортного засобу є чинним, недійсним він не визнавався і у встановленому законом порядку не скасовувався, а відтак є обов'язковим для виконання сторонами(стаття 629 ЦК України).

Відповідно до положень статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 цього Кодексу встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу, продаж товару в кредит з відстроченням або розстроченням платежу (частина 4 статті 692, частина 1 статті 694 ЦК України).

Укладеним сторонами договором строк оплати товаруне встановлений, так само договором не передбачено продаж транспортного засобу з відстроченням або розстроченням платежу, а відтак в даному випадку повинно діяти встановлене 692 ЦК України правило щодо оплати покупцем товару після його прийняття.

Та обставина, що позивач відмовився повернути транспортний засіб відповідачу після закінчення строку дії договору оренди і утримує його у себе є предметом розгляду іншої цивільної справи і не має жодного правового значення для вирішення цього спору.

Отже зважаючи на те, що відповідач прийняв транспортний засіб у власність і з дотриманням визначеного законом порядку зареєстрував його на себе, але не сплатив його повну вартість продавцю, вимоги позивача про стягнення боргу за договором купівлі-продажу в сумі 341 800 грн. (441 800 - 100 000) суд вважає обґрунтованими і доведеними та задовольняє їх.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України суд здійснює розподіл судових витрат між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки рішення рішення ухвалюється на користь позивача, а заявлені позивачем вимоги підлягали оплаті судовим збором в розмірі 5 127 грн., зазначена сума підлягає стягненню з відповідача.

Зайво сплачена позивачем сума судового збору становить 1 500 грн., і позивач не позбавлений права подати заяву про її повернення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю ФВП Груп ЛТД задовольнити в повному обсязі.

Стягнути зі ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю ФВП Груп ЛТД заборгованість за договором купівлі-продажу транспортного засобу в сумі 341 800 гривень та судовий збір в сумі 5 127 гривень, а усього 346 927 гривень.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю ФВП Груп ЛТД , місцезнаходження: м. Київ, вул. Радіщева, 3, код ЄДР 37888897.

Відповідач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_2.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя:

Повне рішення складене 26.12.2018.