Ухвала

від 06.03.2019 по справі 509/2534/15-ц

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/2534/15-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2019 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі :

судді Гандзій Д.М.

при секретарі Задеряка Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в смт. Овідіополь заяву представника боржника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2, за участю ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області, стягувача ПАТ МТБ Банк про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України, -

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою Овідіопольського райсуду Одеської області від 15.01.2019 р. було задоволено подання Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржнику ОСОБА_1, тимчасово обмежено у праві виїзду за кордон громадянину України ОСОБА_1 до повного виконання зобов'язання за виконавчим провадженням № 56051371, з дорученням виконання ухвали суду Адміністрації Державної прикордонної служби України.

29.01.2019 р. до суду звернулася представниця боржника ОСОБА_1 з вищевказаною заявою, в якій просила суд, скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон громадянину України ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 АДРЕСА_1), без вилучення паспорта громадянина України, до повного виконання зобов'язання за виконавчим провадженням № 56051371, встановлене ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 15.01.2019 року по справі № 509/2534/15-ц, мотивуючи це тим, боржник ОСОБА_1 за своєю діяльністю займається міжнародними вантажними перевезеннями, і наявність заборони виїзду за кордон призведе до неможливості отримання ним заробітку, утримання своєї сім'ї та направленням отриманих коштів на погашення заборгованості перед стягувачем ПАТ МТБ Банк , а також з посиланням на постанову про повернення виконавчого документа стягувачу ПАТ МТБ Банк від 22.12.2018 року ВП № 56051371 головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3, за якою виконавчий лист № 509/2534/15-ц виданий Овідіопольським районним судом Одеської області 15.03.2018 р. був повернутий стягувачу та постанови про арешт майна боржника від 26.03.2018 року, 04.04.2018 року ВП № 56051371 скасовані, у зв'язку з тим, що на даний момент між боржником та стягувачем ПАТ МТБ Банк ведуться переговори з приводу мирного врегулювання спору та богашення боргу ОСОБА_1, що свідчить про те, що ОСОБА_1 дійсно не ухиляється від виконання зобов'язань покладеного на нього рішенням Овідіопольськлго райсуду Одеської області від 27.01.2016 р. та виконавчого листа № 509/2534/15-ц від 15.03.2018 року виданого Овідіопольським районним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь ПАТ Марфін Банк (після зміни найменування ПАТ МТБ Банк ) заборгованість за кредитним договором № 385/FO від 31.10.2007 р., з додатковими угодами до нього №1 від 11.09.2009 р., № 2 від 09.09.2010 р., № 3 від 09.11.2011 р. в сумі 399708,51 ОСОБА_3 та 650095,97 грн.

В судове засідання представниця заявника (боржника) не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, особисто під розписку, причини неявки суду не повідомила, надавши до суду письмову заяву, в якій повністю підтримала заяву боржника, вимоги якої просила задовольнити та слухати справу за її відсутністю (а.с. 52,55 т. 7).

Представник ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується зворотними поштовими повідомленнями, які повернулися до суду з відмітками про вручення судових повісток, причини неявки суду не повідомив, заяв, клопотань чи письмових пояснень до суду не надав (а.с. 49,51 т. 7).

Представниця стягувачів ПАТ МТБ Банк в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялась належим чином, що підтверджується зворотним поштовим повідомленням, яке повернулося до суду з відміткою про вручення судової повістки, причини неявки суду не повідомила, надавши до суду свою письмову заяву, в якій не заперечувала проти задоволення заяви боржника ОСОБА_1, зазначивши, що на сьогодні дійсно між ПАТ МТБ Банк , як стягувачами та боржником ОСОБА_1 тривають переговори про мирне врегулювання спору щодо погашення боржником кредитної заборгованості, у зв'язку з чим, банком дійсно було подано до ДВС заяву про повернення виконавчого документу стягувачу (а.с. 53,58-62 т. 7).

Дослідивши матеріали заяви та матеріали цивільної справи № 509/2534/15 та ВП № 56051371, суд вважає заяву такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Згідно до ч. ч. 5, 6 ст. 441 ЦПК України - суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника. Суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов'язкової участі державного (приватного) виконавця.

Таким чином, ст. 441 ЦПК України передбачає як обов'язкову підставу для встановлення тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України, ухилення від виконання зобов'язань, покладених відповідним рішенням.

Відповідно до інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах зазначено, що задовольняючи подання державного виконавця про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України, суди мають правильно визначати факт ухилення боржника від виконання рішення суду. Під поняттям ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням варто розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які не залежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Згідно ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , який гарантує деякі права та свободи - кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно і свою власну. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав та свобод інших осіб. Статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Ці права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших та є сумісними з іншими правами, визначеними цим пактом.

Законодавством зазначені правовідносини регулюються ст. 313 ЦК України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена в здійсненні права на пересування лише у випадках, установлених законом. Це право віднесено в ЦК України до особистих немайнових прав фізичної особи, а саме: до особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи. Відповідно до ч. 3 ст. 269 ЦК України особисті немайнові права тісно пов'язані з фізичною особою. Остання не може відмовитися від особистих немайнових прав, а також не може бути їх позбавлена. Порядок здійснення права громадян на виїзд з України та в'їзд в Україну, оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюється Законом України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України від 21 січня 1994 року № 3857-XII.

Відповідно до ст. 33 Конституції України - кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Ухвалою Овідіопольського райсуду Одеської області від 15.01.2019 р. було задоволено подання Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржнику ОСОБА_1, тимчасово обмежено у праві виїзду за кордон громадянину України ОСОБА_1 до повного виконання зобов'язання за виконавчим провадженням № 56051371, з дорученням виконання ухвали суду Адміністрації Державної прикордонної служби України (а.с. 32-34 т. 7).

Суд встановив і це підтверджується матеріалами цивільної справи та виконавчого провадження ВП № 56051371, що в провадженні Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області перебувало виконавче провадження ВП №56051371 з примусового виконання виконавчого листа № 509/2534/15-ц від 15.03.2018 року Овідіопольським районним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь ПАТ Марфін Банк заборгованість за кредитним договором № 385/ FO від 31.10.2007 р., з додатковими угодами до нього № 1 від 11.09.2009 р. , № 2 від 09.09.2010 р., № 3 від 09.11.2011 р. в сумі 399708, 51 ОСОБА_3 та 650095, 97 грн.

Суд встановив, що боржник ОСОБА_1 за своєю діяльністю займається міжнародними вантажними перевезеннями, і відповідно наявність заборони виїзду за кордон призвела до неможливості отримання ним заробітку, та направлення цих коштів на погашення заборгованості перед стягувачем, на виконання домовленості з банком. Так, постановою про повернення виконавчого документа стягувачу від 22.12.2018 року ВП 56051371 головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3, виконавчий лист № 509/2534/15-ц виданий Овідіопольським районним судом Одеської області 15.03.2018 року повернутий стягувачу за його особистою заявою та постанови про арешт майна боржника від 26.03.2018 року, 04.04.2018 року ВП № 56051371 скасовано (а.с. 42-43 т. 7).

З урахуванням наданих доказів представницею боржника підтверджується, що ОСОБА_1 дійсно не ухиляється від виконання зобов'язань покладених на нього рішенням суду, про що свідчить той факт, що підставою для повернення виконавчого документу Стягувачу та скасування накладених арештів стала заява представника стягувача - ПАТ МТБ Банк , що підтверджується письмовою заявою представниці банку на адресу суду (а.с. 58 т. 7).

Суд дійшов висновку, що оскільки виконавче провадження ВП № 56051371, до виконання зобов'язань по якому, ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 15.01.2019 року було встановлено тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 закінчене, виконавчий документ повернутий стягувачу та скасовано усі арешти, то і підстави про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України відсутні, беручи до уваги, що між ПАТ МТБ Банк , як стягувачами та боржником ОСОБА_1 тривають переговори про мирне врегулювання спору щодо погашення боржником кредитної заборгованості, що випливає з вищевказаної письмової заяви представниці стягувачів.

Беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви боржника та можливістю скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон громадянину України ОСОБА_1

Керуючись ст. 441 ЦПК України, ст. 11 ч. 3 п. 18 Про виконавче провадження , ст. 6 ч.1 п.5 Закону України Про порядок виїзду з України і в'їзду громадян України , ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , ст. 33 Конституції України , суд, -

УХВАЛИВ :

1. Заяву представника боржника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2, за участю ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області, стягувача ПАТ МТБ Банк про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України - задовольнити ;

2. Скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон громадянину України ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 АДРЕСА_1), без вилучення паспорта громадянина України, до повного виконання зобов'язання за виконавчим провадженням № 56051371, встановлене Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 15.01.2019 року по справі № 509/2534/15-ц.

Ухвалу суду направити всім зацікавленим сторонам.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 15 днів, з дня її проголошення.

Повний текст ухвали суду виготовлений та підписаний 06.03.2019 р.

Суддя Гандзій Д.М.