Постанова

від 27.02.2019 по справі 314/7352/16-ц

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 27.02.2019 Справа № 314/7352/16-ц

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №314/7352/16 Головуючий у 1 інстанції КапітоновЄ.М.

Провадження № 22-ц/807/448/19 Суддя-доповідач ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2019 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого Онищенка Е.А.

суддів: Бєлки В.Ю.,

ОСОБА_2

за участю секретаря судового засідання: Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 11 вересня 2018 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Унмак до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю Алкор ЛТД , виконавчий комітет Вільнянської міської ради Запорізької області, третя особа: приватне акціонерне товариство Запорізький інструментальний завод ім. Войкова , регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області про захист права власності на паркан шляхом визнання частково незаконними та скасування рішення виконавчого комітету, свідоцтва про право власності та визнання права власності на паркан та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Унмак , Виконавчого комітету Вільнянської міської ради Запорізької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову: Товариство з обмеженою відповідальністю Алкор ЛТД , Приватне акціонерне товариство Запорізький інструментальний завод ім. Войкова , Регіональне відділення Фонду державного майна про визнання частково незаконним та скасування рішення виконавчого комітету та свідоцтва про право власності ,-

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2016 року ТОВ Унмак звернулося до суду із позовом до ОСОБА_4, ТОВ Алкор ЛТД , виконавчий комітет Вільнянської міської ради Запорізької області, третя особа: ПАТ Запорізький інструментальний завод ім. Войкова , регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області про захист права власності на паркан шляхом визнання частково незаконними та скасування рішення виконавчого комітету, свідоцтва про право власності та визнання права власності на паркан.

В обґрунтування позову зазначило, що згідно з наказом Про перетворення Запорізького інструментального заводу ім. Войкова у відкрите акціонерне товариство від 06 липня 1994 року №536, регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (як балансоутримувач державного підприємства Запорізький інструментальний завод ім. Войкова) передало відкритому акціонерному товариству Запорізький інструментальний завод об'єкти нерухомості згідно з Переліком нерухомого майна, що передається у власність відкритому акціонерному товариству Запорізький інструментальний завод від 03 лютого 1999 року, де під порядковим номером 34, значиться огорожа території , за адресою: м. Вільнянськ, вул. Шевченка, буд.75, інвентаризаційний номер С-44.

В подальшому, ВАТ Запорізький інструментальний завод , було реорганізоване в приватне акціонерне товариство Запорізький інструментальний завод ім. Войкова .

20 липня 2011 року за договором купівлі-продажу р.№2083, посвідченим ОСОБА_5, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Запорізький інструментальний завод ім. Войкова продав, а ТОВ Унмак купив, об'єкт нерухомості під інв.№3-59, №3-53, №3-54, за адресою: м. Вільнянськ, вул. Шевченка, буд.75.

Вказана огорожа території інв.№С-44, у договорі купівлі-продажу від 20 липня 2011 року не вказана, але про її фактичну належність на даний час ТОВ Унмак , вказують наступи факти:

Згідно листа регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області від 19 вересня 2013 року за №11-05-06583 вбачається, що огорожа території під інв.№С-44 була передана ВАТ Запорізький інструментальний завод ім.Войкова від регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, згідно Переліку від 03 лютого 1999 року. При цьому, огорожа території під інв.№С-44, значиться в інвентаризаційних описах основних засобів від 01 травня 1994 року, а введена в експлуатацію в грудні 1984 року.

Згідно технічного паспорту БТІ на об'єкти нерухомості розташовані за адресою: м.Вільнянськ, вул. Шевченка, буд.75, а саме в зведеному акті, викопіровці з плану та характеристиці будівель, також зазначений паркан №1, із залізобетонних плит, 1861,00кв.м., тобто вище зазначена огорожа території під інв.№С-44.

При цьому, об'єкти нерухомості під інв.№3-59, №3-53, №3-54, за адресою: м. Вільнянськ, вул. Шевченка, буд.75, які набуло у власність ТОВ Унмак за договором купівлі-продажу від 20 липня 2011 року, розташовані на земельній ділянці загальною площею 3,4229га, по периметру якої і розташований спірний паркан №1 із залізобетонних плит, площею 1861,00 кв.м. тобто зазначена огорожа території під інв.№С-44.

Вказана земельна ділянка площею 3,4229 га. є власністю ТОВ Унмак , що підтверджується договором купівлі-продажу від 15 листопада 2013 року, р.№1564, що посвідчений приватним нотаріусом Вільнянського районного нотаріального округу Запорізької області.

Відповідно, спірний паркан №1, із залізобетонних плит, площею 1861,00кв.м., тобто зазначена огорожа території під інв.№С-44, була і залишається зазначеною в технічному паспорті БТІ (у відповідних розділах), який був переданий ТОВ Унмак , відповідно до п.6.1. договору купівлі-продажу від 20 липня 2011 року, як приналежність до головної речі, тобто до об'єктів нерухомості під інв.№3-59, №3-53, №3-54, за адресою: м.Вільнянськ, вул. Шевченка, буд.75.

Згідно інвентаризаційної справи Запорізького міжміського БТІ (вих.№ 6447 від 31 липня 2014 року) також слідує, що згідно переліку нерухомого майна, що передається у власність відкритому акціонерному товариству Запорізький інструментальний завод від 03 лютого 1999 року, який міститься в матеріалах інвентаризаційної справи на об'єкт нерухомості, регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області передало відкритому акціонерному товариству Запорізький інструментальний завод об'єкти нерухомості у м. Вільнянськ по вул. Шевченка, №75, в тому числі і огорожу території №С-44.

На підставі чого просило визнати за ТОВ Унмак парво приватної власності на паркан №1 (площею 1861,00 кв.м.), розташований за адресою: м. Вільнянськ, вул.. Шевченко буд. 75; визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Вільнянської міської ради №71 від 10.03.2011 року Про оформлення права власності на нерухоме майно по провулку Алкорівському буд 3 у м. Вільнянську за ОСОБА_4 Н , в частині оформлення за гр.. ОСОБА_4 права приватної власності на паркан №1, розташований за адресою: м. Вільнянськ, провулок Алкорівський №3; визнати недійсним Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 14.03.2011 року, що видане на підставі рішення виконавчого комітету Вільнянської міської ради № 71 від 10.03.2011 року, в частині оформлення за гр.. ОСОБА_4 права приватної власності на паркан №1, розташований за адресою: м. Вільнянськ, провулок Алкорівський буд. 3

14 грудня 2016 року ОСОБА_3 в інтересах якої діяв ОСОБА_6 за довіреністю від 17.06.2015 року подано зустрічну позовну заяву до ТОВ Унмак , Виконавчого комітету Вільнянської міської ради Запорізької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову: ТОВ Алкор ЛТД , ПрАТ Запорізький інструментальний завод ім. Войкова , Регіональне відділення Фонду державного майна про визнання частково незаконним та скасування рішення виконавчого комітету та свідоцтва про право власності.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог посилалася на те, що первинним власником паркану №1,3 було підприємство УНСП Алкор яке 01.10.1998 року замовило первину інвентаризацію згідно якої встановлено, що на земельній ділянці 12523 кв.м., огородженої по периметру парканами з залізобетонних плит висотою, 2; 1,8; 3 м., які згідно рішення виконавчого комітету Вільнянської міської ради № 270 від 1998 року оформлювали право власності за УНСП Алкор .

Рішенням виконавчого комітету Вільнянської міської ради Запорізької області №71 від 10 березня 2011 року в зв'язку з виходом зі складу засновників УН СП Алкор на підставі заяви та наданих документів, за ОСОБА_4 було оформлено право власності на нерухоме майно по пров. Алкорівському, 3 у м. Вільнянську Запорізької області, у складі якого під пунктом 19 зазначено паркан № 1,2,3.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного суду від 08 квітня 2014 року по справі №314/4695/13-а було доручено спеціалістам Запорізького міжміського бюро технічної інвентаризації провести дослідження за наслідком якого встановити: чи тотожній паркан з лівого боку під'їзду від вул. Шевченко м. Вільнянськ, який належить ОСОБА_4 позначений на її технічному паспорті як №3 та який належить їй на праві власності згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно №71 від 10.03.2011р. паркану №1 чи №10, які належать ТОВ Унмак згідно свідоцтва про право власності.

В ході такого дослідження було встановлено, що паркан, який розмежовує земельні № 3 по пров. Алкорівському та № 75 по вул. Шевченка в м. Вільнянськ зазначений в правовстановлюючих документах на об'єкти нерухомості:

- на об'єкт, розташований за адресою: м. Вільнянськ, пров. Алкорівський № 3, належний ОСОБА_4, як паркан № 1, згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія САЕ №267357, виданого виконавчим комітетом Вільнянської міської ради 14.03.2011 року, площа паркану № 1 згідно матеріалів інвентаризації, проведеної 18.04.2008 року, яка передувала оформленню права власності на об'єкт нерухомості, складала 453,5 кв.м.;

- на об'єкт, розташований за адресою: м. Вільнянськ, вул. Шевченка, 75, належний ТОВ Унмак , як паркан № 1, згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія САЕ №717358, виданого виконавчим комітетом Вільнянської міської ради 18.10.2012 року, площа паркану № 1 згідно матеріалів інвентаризації, проведеної 16.07.2012 року, яка передувала оформленню права власності на об'єкт нерухомості, складала 1861 кв.м. Огорожа, яка розмежовує земельні ділянки № 3 по пров. Алкорівському та № 75 по вул. Шевченка довжиною 24,4м * 83,74м * 44,91м * 48,29м зазначена двічі (в матеріалах інвентаризаційних справ на об'єкти нерухомості по пров. Алкорівському № 3 та по вул. Шевченка № 75) по довжині 24,4м * 83,74м * 44,91м як частина паркану № 1 по пров. Алкорівському № 3 та як частина паркану № 1 по вул. Шевченка № 75. Огорожа, яка розмежовує земельні ділянки № 3 по пров. Алкорівському та №75 по вул. Шевченка довжиною 48,29 м. до площі паркану № 1 по пров. Алкорівському № 3 не входить, а входить (як частина) до площі паркану № 1 по вул. Шевченка № 75.

Дана обставина відображена в судових рішеннях, наданих первісним позивачем до первісного позову.

Виконавчий комітет Вільнянської міської ради Запорізької області приймаючи рішення № 185 від 13.09.2012 року, включив до складу майна на яке оформлювалося право власності ТОВ УНМАК майно, що вже на праві власності належало ОСОБА_4 та право на яке було зареєстроване у встановленому законодавством порядку.

На підставі чого, просила суд визнати незаконний та скасувати рішення виконачого комітету Вільнянської міської ради Вільнянського району Запорізької області від 13.09.2012 року №158 в частині передачі у власність ТОВ Унмак паркану позначений 1; визнати незаконним та скасувати свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія САЕ №717358, виданого виконавчим комітетом Вільнянської міської ради від 18.10.2012 року в частині передачі у властість ТОВ Унмак паркану позначений 1.

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 11 вересня 2018 року позов ТОВ Унмак до ОСОБА_4, ТОВ Алкор ЛТД , виконавчий комітет Вільнянської міської ради Запорізької області, третя особа: ПАТ Запорізький інструментальний завод ім. Войкова , регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області про захист права власності на паркан шляхом визнання частково незаконними та скасування рішення виконавчого комітету, свідоцтва про право власності та визнання права власності на паркан - задоволено.

Визнано за ТОВ Унмак право приватної власності на паркан №1 (площею 1861,00 кв.м.), розташований за адресою: Запорізька область, місто Вільнянськ, вул. Шевченко, буд.75.

Визнано незаконним та скасувано рішення виконавчого комітету Вільнянської міської ради Запорізької області №71 від 10 березня 2011 року Про оформлення права власності на нерухоме майно про провулку Алкорівському, буд.3 у м. Вільнянську за ОСОБА_4О. , в частині оформлення за гр. ОСОБА_4 права приватної власності на паркан №1, розташований за адресою: м. Вільнянськ, провулок Алкорівський, №3.

Визнано недійсним Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 14 березня 2011 року, що видане на підставі рішення виконавчого комітету Вільнянської міської ради Запорізької області №71 від 10 березня 2011 року, в частині оформлення за гр. ОСОБА_4 права приватної власності на паркан №1, розташований за адресою: м. Вільнянськ, провулок Алкорівський, буд.3.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ТОВ Унмак , Виконавчого комітету Вільнянської міської ради Запорізької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову: Товариство з обмеженою відповідальністю Алкор ЛТД , ПАТ Запорізький інструментальний завод ім. Войкова , Регіональне відділення Фонду державного майна про визнання частково незаконним та скасування рішення виконавчого комітету та свідоцтва про право власності - відмовити.

Стягнуто з Виконавчого комітету Вільнянської міської ради Запорізької області на користь ТОВ Унмак судові витрати у виді судового збору в розмірі 4134,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність, необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції повністю, ухвалити нове рішення, яким первісний позов залишити без задоволення, а зустрічний позов задовольнити.

В силу вимог ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Згідно п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;

2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.

Судом встановлено, що 20 липня 2011 року за договором купівлі-продажу р.№2083, посвідченим ОСОБА_5, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Запорізький інструментальний завод ім. Войкова продав, а ТОВ Унмак купив, об'єкт нерухомості за адресою: м. Вільнянськ, вул. Шевченка, буд.75.

ТОВ Унмак посилається на те, що спірний паркан №1 (площею 1861,00 кв.м.), розташований за адресою: Запорізька область, місто Вільнянськ, вул. Шевченко, буд.75, перейшов у власність ТОВ Унмак як приналежна річ до головної речі нерухомого майна визначеного у договорі від 20 липня 2011 року за договором купівлі-продажу р.№2083.

За положеннями ст.. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.186 ЦК України річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ПрАТ Запорізький інструментальний завод ім. Войкова визначила свою позицію відносно цивільної справи шляхом підтримання первісного позову, тому на підставі ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Колегія суддів вважає, що суду першої інстанції дійшов вірного висновку про достовірність обставин та добровільність їх визнання, відносно переходу у власність ТОВ Унмак як приналежної до головної речі, паркану №1 (площею 1861,00 кв.м.), розташованого за адресою: Запорізька область, місто Вільнянськ, вул. Шевченко, буд.75, нерухомого майна визначеного у договорі від 20 липня 2011 року за договором купівлі-продажу р.№2083, регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області в наданій до суду інформації підтвердило обставину передачі спірного паркану з державної власності до ПрАТ Запорізький інструментальний завод ім. Войкова .

Крім того, судом встановлено, що Виконавчим комітетом Вільнянської міської ради Запорізької області 10.03.2011 прийнято рішення №71 Про оформлення права власності на нерухоме майно про провулку Алкорівському, буд.3 у м. Вільнянську за ОСОБА_4 .

За положеннями ст. 33 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (в редакції на час прийняття зазначеного рішення) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема делеговані повноваження: реєстрація суб'єктів права власності на землю; реєстрація права користування землею і договорів на оренду землі; видача документів, що посвідчують право власності і право користування землею.

Відповідно до п. 1.2. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 за №7/5 державна реєстрація прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також права власності на об'єкти незавершеного будівництва шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно. За вимогами п. 3.1. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на об'єкти, права щодо яких підлягають державній реєстрації, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи для проведення державної реєстрації прав, та сторін (сторони) правочину, згідно з яким відбувається державна реєстрація виникнення, переходу, припинення прав; відповідність відомостей про об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, наявним у Реєстрі прав та поданим документам; відповідність даних про наявність (або відсутність) інформації та/або відповідних документів, що свідчать про накладення (зняття) заборони (арешту) або інших обтяжень, що перешкоджають проведенню державної реєстрації прав, у тому числі відсутність встановлених законом заборон на відчуження нерухомого майна; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що Виконавчим комітетом Вільнянської міської ради Запорізької області при прийнятті рішення №71 від 10 березня 2011 року Про оформлення права власності на нерухоме майно про провулку Алкорівському, буд.3 у м. Вільнянську за ОСОБА_4 , в частині оформлення за гр. ОСОБА_4 права приватної власності на паркан №1, розташованого за адресою: м. Вільнянськ, провулок Алкорівський, №3, та як наслідком видачі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 14 березня 2011 року, що видане на підставі рішення виконавчого комітету Вільнянської міської ради Запорізької області №71 від 10 березня 2011 року, в частині оформлення за гр. ОСОБА_4 права приватної власності на паркан №1, розташований за адресою: м. Вільнянськ, провулок Алкорівський, буд.3, де дотримано вимог законодавства відносно встановлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, та відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на об'єкти.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Виконавчим комітетом Вільнянської міської ради Запорізької області не перевірено обставини виникнення об'єкту нерухомого майна, виникнення права власності на об'єкт нерухомого майна, не перевірено виникнення та послідовність переходу права власності на спірний паркан у ТОВ АЛКОР ЛТД , не враховано, що огорожа території - паркан розташований за адресою: Запорізька область, місто Вільнянськ, вул. Шевченко, буд.75, введений в експлуатацію в грудні 1984 року, під інв.№С-44, значиться в інвентаризаційних описах основних засобів Запорізького інструментального заводу ім. Войкова від 01 травня 1994 року. Одночасно не враховано, що регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області, як розпорядником державного майна за наказом Про перетворення Запорізького інструментального заводу ім. Войкова у відкрите акціонерне товариство спірний паркан у складі об'єктів нерухомого передано відкритому акціонерному товариству Запорізький інструментальний завод згідно з Переліком нерухомого майна, що передається у власність відкритому акціонерному товариству Запорізький інструментальний завод від 03 лютого 1999 року.

Згідно висновку експерта №18/18 за результатами судової будівельно-технічної експертизи, паркан №1 (площею 1861,00 кв.м.), розташований за адресою: Запорізька область, місто Вільнянськ, вул. Шевченко, буд.75, та відповідає площі як у погашеному технічному паспорті, так і у новому, виконаний з однорідних матеріалів по всій довжині паркану №1, має однаковий фізичний знос.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги ТОВ Унмак, оскільки вказаний висновок в цілому підтверджує надану до суду регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області інформацію відносно паркану як єдиного створеного об'єкта, моменту введення його в експлуатацію та характеристик паркану (площа, периметр) як приналежної речі (огорожі) до головної речі.

Відмовляючи в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості заявлених вимог, оскільки, як на підставу первинного виникнення права власності за УНСП Алкор , так і подальший перехід права власності до ОСОБА_3 на спірний паркан вона посилається на замовлення та проведення первинної інвентаризації.

Судом першої інстанції на підставі ст.4 Цивільного кодексу Української РСР (1963), ст. 11 ЦК України вірно встановлено, що відносно прав ТОВ Унмак на спірний паркан судом вбачається певна правова послідовність виникнення та переходу прав, а саме: введення в експлуатацію створеного об'єкта в грудні 1984 року, віднесення об'єкта до основних фондів, розпорядження державного органу відносно передачі об'єкта, перехід права власності від одного суб'єкта до іншого.

Колегія суддів вважає обґрунтованим та правильним висновок суду першої інстанції про те, що відносно прав ОСОБА_3 на спірний паркан, не вбачається правової послідовності виникнення, переходу прав на спірний паркан, оскільки підставою виникнення права власності на спірний паркан визначено замовлення та проведення первинної інвентаризації. Сама по собі дія - замовлення та проведення первинної інвентаризації у визначенні як Цивільного кодексу Української РСР (1963), та і ЦК України, не є первинною підставою виникнення цивільного права. З даною дією не пов'язується виникнення, зміна чи припинення цивільних прав та обов'язків. Така дія не є обставиною, що підтверджує створення об'єкту. При цьому при переході права власності на об'єкт, суд повинен зокрема перевіряти первісні підстави виникнення цивільного права, оскільки при переході права власності первинні підстави не змінюються та не трансформуються, а отже підлягають правовій оцінці.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не взяв до уваги посилання на обставини встановленні судовими рішеннями за адміністративною справою №314/4695/13-а, є безпідставними та не заслуговують на увагу, оскільки Вищим адміністративним судом України 10.03.16р. по даній справі (№ 314/4239/14 . (К/800/50155/15)) постанову Вільнянського районного суду Запорізької області від 08 вересня 2014 року, постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року скасовано, а провадження у справі закрито з роз'ясненням позивачам, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд першої інстанції вірно виходив з положень ст.ст. 133, 141 ЦПК України.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду є обґрунтованими, передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.

На підставі наведеного, висновки суду першої інстанції є обґрунтованими та узгоджуються з матеріалами справи, при встановленні зазначених фактів судом не було порушено норм цивільного процесуального законодавства й правильно застосовано норми матеріального права.

Доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення скаржником норм процесуального закону.

Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Випадки для звільнення від доказування, передбачені ст. 82 ЦПК України, у цій справі відсутні.

Відповідно ж до ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на наведене вбачається, що судом з дотриманням вимог ст. ст. 89,263 ЦПК України дана належна оцінка доказам по справі, вірно встановлений характер спірних правовідносин і обґрунтовано зроблено висновок про задоволення первісного позову, та відсутність правових підстав для задоволення зустрічного позову.

На підставі вищенаведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 Олександрівнизалишити без задоволення.

Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 11 вересня 2018 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 06 березня 2019 року.

Головуючий

Судді: