Постанова

від 13.01.2021 по справі 314/7352/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

13 січня 2021 року

м. Київ

справа № 314/7352/16-ц

провадження № 61-7137св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),

суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач, відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю Унмак ,

відповідач, позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю Алкор ЛТД ,

відповідач - виконавчий комітет Вільнянської міської ради Запорізької області,

треті особи: приватне акціонерне товариство Запорізький інструментальний завод ім. Войкова , регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 11 вересня 2018 року у складі судді Капітонова Є. М.та постанову Запорізького апеляційного суду від 27 лютого 2019 рокуу складі колегії суддів: Онищенка Е. А., Бєлки В. Ю., Воробйової І. А. ,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю Унмак (далі - ТОВ Унмак ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю Алкор ЛТД (далі - ТОВ Алкор ЛТД ), виконавчого комітету Вільнянської міської ради Запорізької області, треті особи: приватне акціонерне товариство Запорізький інструментальний завод ім. Войкова (далі - ПрАТ Запорізький інструментальний завод ім. Войкова ), регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, (далі - РВ ФДМ України по Запорізькій області), про захист права власності шляхом визнання частково незаконними та скасування рішення виконавчого комітету, свідоцтва про право власності та визнання права власності.

Позовна заява мотивована тим, що згідно з наказом від 06 липня 1994 року № 536 Про перетворення Запорізького інструментального заводу ім. Войкова у відкрите акціонерне товариство РВ ФДМ України по Запорізькій області, як балансоутримувач державного підприємства Запорізький інструментальний завод ім. Войкова, передало відкритому акціонерному товариству Запорізький інструментальний завод (далі - ВАТ Запорізький інструментальний завод ) об`єкти нерухомості згідно з переліком нерухомого майна від 03 лютого 1999 року, що передається у власність ВАТ Запорізький інструментальний завод , в якому під порядковим номером 34 значиться огорожа території за адресою: АДРЕСА_1 , інвентаризаційний номер С-44.

У подальшому ВАТ Запорізький інструментальний завод було реорганізовано в ПрАТ Запорізький інструментальний завод ім. Войкова .

Рішенням виконавчого комітету Вільнянської міської ради Запорізької області від 10 березня 2011 року № 71 у зв`язку з виходом ОСОБА_2 зі складу засновників Українсько-Німецького спільного підприємства Алкор (далі -УНСП Алкор ) на підставі заяви та наданих документів, за нею було оформлено право власності на нерухоме майно по АДРЕСА_2 , у складі якого під пунктом 19 зазначено паркани № 1, № 2, № 3. На підставі зазначеного рішення міської ради ОСОБА_2 14 березня 2011 року отримала свідоцтво про право власності на нерухоме майно - паркан № 1 по АДРЕСА_2 .

20 липня 2011 року за договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Грибановою О. В., ПрАТ Запорізький інструментальний завод ім. Войкова продало, а ТОВ Унмак купило об`єкти нерухомості під інвентаризаційними номерами: 3 -59, 3-53, 3-54, за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказана огорожа території під інвентаризаційним номером С - 44 у договорі купівлі-продажу від 20 липня 2011 року не вказана, але згідно з листом РВ ФДМ України по Запорізькій області від 19 вересня 2013 року № 11-05-06583 огорожа території під інвентаризаційним номером С -44 була передана ВАТ Запорізький інструментальний завод від РВ ФДМ України по Запорізькій області відповідно до переліку нерухомого майна від 03 лютого 1999 року. При цьому огорожа території під інвентаризаційним номером С - 44 значиться в інвентаризаційних описах основних засобів від 01 травня 1994 року, а введена до експлуатації у грудні 1984 року.

Згідно з технічним паспортом бюро технічної інвентаризації на об`єкти нерухомості, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме в зведеному акті, викопіровці з плану та характеристиці будівель також зазначений паркан № 1 із залізобетонних плит, площею 1 861,00 кв. м, тобто зазначена огорожа території під інвентаризаційним номером С -44.

При цьому об`єкти нерухомості під інвентаризаційними номерами: 3-59, 3-53, 3-54, за адресою: АДРЕСА_1 , які набуло у власність ТОВ Унмак за договором купівлі-продажу від 20 липня 2011 року, розташовані на земельній ділянці загальною площею 3,4229 га, по периметру якої розташований спірний паркан № 1 із залізобетонних плит площею 1 861,00 кв. м, тобто огорожа території під інвентаризаційним номером С-44.

Вказана земельна ділянка площею 3,4229 га є власністю ТОВ Унмак , що підтверджується нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 15 листопада 2013 року, укладеним між товариством та Вільнянською міською радою Запорізької області.

Відповідно спірний паркан № 1 із залізобетонних плит, площею 1 861,00 кв. м, тобто зазначена огорожа території під інвентаризаційним номером С - 44 , був і залишається зазначеним у технічному паспорті, який був переданий ТОВ Унмак відповідно до пункту 6.1. договору купівлі-продажу від 20 липня 2011 року як приналежність до головної речі, тобто до об`єктів нерухомості під інвентаризаційними номерами: 3-59, 3-53, 3-54, за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з інвентаризаційною справою Запорізького міжміського бюро технічної інвентаризації відповідно до переліку нерухомого майна від 03 лютого 1999 року, що передається у власність ВАТ Запорізький інструментальний завод , РВ ФДМ України по Запорізькій області передало ВАТ Запорізький інструментальний завод об`єкти нерухомості по АДРЕСА_1 , у тому числі і огорожу території № С-44.

Ураховуючи викладене, ТОВ Унмак просило суд: визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Вільнянської міської ради Запорізької області від 10 березня 2011 року № 71 Про оформлення права власності на нерухоме майно по АДРЕСА_2 за ОСОБА_2 у частині оформлення за ОСОБА_2 права приватної власності на паркан № 1 , що розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 14 березня 2011 року, видане на підставі рішення виконавчого комітету Вільнянської міської ради Запорізької області від 10 березня 2011 року № 71, в частині оформлення за ОСОБА_2 права приватної власності на паркан № 1 , що розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; визнати за ним право приватної власності на паркан № 1 , площею 1 861,00 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зустрічним позовом до ТОВ Унмак , виконавчого комітету Вільнянської міської ради Запорізької області, треті особи: ТОВ Алкор ЛТД , ПрАТ Запорізький інструментальний завод ім. Войкова , РВ ФДМ України по Запорізькій області, про визнання частково незаконним та скасування рішення виконавчого комітету і свідоцтва про право власності.

Зустрічна позовна заява мотивована тим, щопервинним власником паркану № 1 , № 3 згідно з рішенням виконавчого комітету Вільнянської міської ради Запорізької області від 1998 року № 270 було підприємство УНСП Алкор , яке 01 жовтня 1998 року замовило первинну інвентаризацію, якою встановлено, що земельна ділянка площею 12 523,00 кв. м, огороджена по периметру парканами із залізобетонних плит висотою 2 м; 1,8 м; 3 м.

У зв`язку з виходом ОСОБА_2 зі складу засновників УНСП Алкор рішенням виконавчого комітету Вільнянської міської ради Запорізької області від 10 березня 2011 року № 71 на підставі заяви та наданих документів за нею було оформлено право власності на нерухоме майно по АДРЕСА_2 , у складі якого під пунктом 19 зазначено паркани № 1, № 2, № 3.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного суду від 08 квітня 2014 року у справі № 314/4695/13-а за позовом ТОВ Алкор ЛТД до виконавчого комітету Вільнянської міської ради Запорізької області, треті особи: ТОВ Унмак , ОСОБА_3 , про визнання протиправним та скасування рішення міської ради спеціалістам Запорізького міжміського бюро технічної інвентаризації доручено провести дослідження та встановити: чи тотожний паркан з лівого боку під`їзду від АДРЕСА_1 , який належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 10 березня 2011 року, позначений у технічному паспорті як № 3, паркану № 1 чи № 10 , які належать ТОВ Унмак згідно зі свідоцтвом про право власності.

У ході зазначеного дослідження встановлено, що паркан, який розмежовує земельні ділянки, що розташовані по АДРЕСА_2 та по АДРЕСА_1 , зазначений у правовстановлюючих документах на об`єкти нерухомості:

- на об`єкт, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , належний ОСОБА_2 , як паркан № 1 , згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим виконавчим комітетом Вільнянської міської ради Запорізької області 14 березня 2011 року, площа паркану № 1 відповідно до матеріалів інвентаризації, проведеної 18 квітня 2008 року, яка передувала оформленню права власності на об`єкт нерухомості, складала 453,5 кв. м;

- на об`єкт, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належний ТОВ Унмак , як паркан № 1 , згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим виконавчим комітетом Вільнянської міської ради Запорізької області 18 жовтня 2012 року, площа паркану № 1 відповідно до матеріалів інвентаризації, проведеної 16 липня 2012 року, яка передувала оформленню права власності на об`єкт нерухомості, складала 1 861 кв. м.

Огорожа, яка розмежовує земельні ділянки по АДРЕСА_2 та по АДРЕСА_1 , довжиною 24,4 м * 83,74 м * 44,91 м * 48,29 м зазначена двічі (в матеріалах інвентаризаційних справ на об`єкти нерухомості по АДРЕСА_2 та по АДРЕСА_1 ) по довжині 24,4 м * 83,74 м * 44,91 м, як частина паркану № 1 по АДРЕСА_3 .

Огорожа, яка розмежовує земельні ділянки по АДРЕСА_2 та по АДРЕСА_1 , довжиною 48,29 м до площі паркану № 1 по АДРЕСА_2 не входить, а входить (як частина) до площі паркану № 1 по АДРЕСА_1 .

Проте виконавчий комітет Вільнянської міської ради Запорізької області, приймаючи рішення від 13 вересня 2012 року № 185, включив до складу майна, на яке оформлювалося право власності ТОВ Унмак , майно, що вже на праві власності належало ОСОБА_2 та було зареєстроване у встановленому законодавством порядку.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд визнати незаконним та скасувати рішення виконачого комітету Вільнянської міської ради Вільнянського району Запорізької області від 13 вересня 2012 року № 158 у частині передачі у власність ТОВ Унмак паркану № 1 ; визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане виконавчим комітетом Вільнянської міської ради Запорізької області від 18 жовтня 2012 року в частині передачі у властість ТОВ Унмак паркану № 1 .

Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 31 січня 2017 року зустрічний позов ОСОБА_1 до ТОВ Унмак , виконавчого комітету Вільнянської міської ради Запорізької області, треті особи: ТОВ Алкор ЛТД , ПрАТ Запорізький інструментальний завод ім. Войкова , РВ ФДМ України по Запорізькій області, про визнання частково незаконним та скасування рішення виконавчого комітету та свідоцтва про право власності прийнято до спільного розгляду з позовом ТОВ Унмак до ОСОБА_2 , ТОВ Алкор ЛТД , виконавчий комітет Вільнянської міської ради Запорізької області, треті особи: ПрАТ Запорізький інструментальний завод ім. Войкова , РВ ФДМ України по Запорізькій області, про захист права власності шляхом визнання частково незаконними та скасування рішення виконавчого комітету, свідоцтва про право власності та визнання права власності.

Позовні вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 11 вересня 2018 рокупозов ТОВ Унмак задоволено.

Визнано за ТОВ Унмак право приватної власності на паркан № 1 , площею 1 861,00 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Вільнянської міської ради Запорізької області від 10 березня 2011 року № 71 Про оформлення права власності на нерухоме майно по АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 у частині оформлення за ОСОБА_2 права приватної власності на паркан № 1 , розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 14 березня 2011 року, видане на підставі рішення виконавчого комітету Вільнянської міської ради Запорізької області від 10 березня 2011 року № 71, у частині оформлення за ОСОБА_2 права приватної власності на паркан № 1 , розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Стягнуто з виконавчого комітету Вільнянської міської ради Запорізької області на користь ТОВ Унмак судові витрати у розмірі 4 134,00 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ПрАТ Запорізький інструментальний завод ім. Войкова підтримало первісний позов, тому на підставі частини першої статті 82 ЦПК України суд дійшов висновку про достовірність обставин та добровільність їх визнання відносно переходу у власність ТОВ Унмак , як приналежність до головної речі, паркану № 1 , площею 1 861,00 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , визначеного у договорі купівлі-продажу від 20 липня 2011 року.

Виконавчим комітетом Вільнянської міської ради Запорізької області при прийнятті рішення від 10 березня 2011 року № 71 Про оформлення права власності на нерухоме майно про АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 у частині оформлення за ОСОБА_2 права приватної власності на паркан № 1 , що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі якого видано свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 14 березня 2011 року, не дотримано вимог законодавства про встановлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, та відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на об`єкти.

Виконавчим комітетом Вільнянської міської ради Запорізької області не перевірено обставини виникнення об`єкту нерухомого майна, виникнення права власності на об`єкт нерухомого майна, не перевірено виникнення та послідовність переходу права власності на спірний паркан у ТОВ Алкор ЛТД , не враховано, що огорожа території , розташована за адресою: АДРЕСА_1 , введена до експлуатації у грудні 1984 року та значиться в інвентаризаційних описах основних засобів Запорізького інструментального заводу ім. Войкова від 01 травня 1994 року. Крім того, РВ ФДМ України по Запорізькій області, як розпорядник державного майна за наказом Про перетворення Запорізького інструментального заводу ім. Войкова у відкрите акціонерне товариство , спірний паркан у складі об`єктів нерухомого майна передало ВАТ Запорізький інструментальний завод згідно з переліком нерухомого майна від 03 лютого 1999 року, що передається у власність ВАТ Запорізький інструментальний завод .

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 , суд виходив із необґрунтованості заявлених вимог, оскільки, як на підставу первинного виникнення права власності за УНСП Алкор , так і подальший перехід права власності до ОСОБА_1 на спірний паркан, вона посилалася на замовлення та проведення первинної інвентаризації.

Пи цьому відносно прав ТОВ Унмак на спірний паркан наявна певна правова послідовність виникнення та переходу прав, а саме: введення до експлуатації створеного об`єкта в грудні 1984 року, віднесення об`єкта до основних фондів, розпорядження державного органу відносно передачі об`єкта, перехід права власності від одного суб`єкта до іншого.

Щодо прав ОСОБА_1 на спірний паркан, то не вбачається правової послідовності виникнення, переходу прав на спірний паркан, оскільки підставою виникнення права власності на спірний паркан визначено замовлення та проведення первинної інвентаризації. Проте саме по собі замовлення та проведення первинної інвентаризації у визначенні ЦК УРСР і ЦК України не є первинною підставою виникнення цивільного права. З такою дією не пов`язується виникнення, зміна чи припинення цивільних прав та обов`язків, оскільки це не є обставиною, що підтверджує створення об`єкту.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Запорізького апеляційного суду від 27 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 11 вересня 2018 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги ТОВ Унмак , оскільки вказаний висновок в цілому підтверджує надану до суду РВ ФДМ України по Запорізькій області інформацію відносно паркану, як єдиного створеного об`єкта, моменту введення його до експлуатації та характеристик паркану (площа, периметр), як приналежність речі (огорожі) до головної речі.

Судом першої інстанції на підставі статті 4 ЦК УРСР, статті 11 ЦК України вірно встановлено, що відносно прав ТОВ Унмак на спірний паркан вбачається певна правова послідовність виникнення та переходу прав, а саме: введення до експлуатації створеного об`єкта в грудні 1984 року, віднесення об`єкта до основних фондів, розпорядження державного органу відносно передачі об`єкта, перехід права власності від одного суб`єкта до іншого.

Посилання ОСОБА_1 на обставини, встановленні судовими рішеннями в адміністративній справі № 314/4695/13-а, є безпідставними та не заслуговують на увагу, оскільки Вищим адміністративним судом України 10 березня 2016 року у адміністративній справі № 314/4239/14-а постанову Вільнянського районного суду Запорізької області від 08 вересня 2014 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року скасовано, а провадження у справі закрито, оскільки спір підлягав розгляду в порядку цивільного судочинства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У квітні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення, й ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову ТОВ Унмак та задовольнити її зустрічний позов .

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 20 травня 2019 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 11 вересня 2018 року та постанови Запорізького апеляційного суду від 27 лютого 2019 року.

Відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 314/7352/16-ц з Вільнянського районного суду Запорізької області .

Надіслано учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснено їм право подати відзив на касаційну скаргу.

У червні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 листопада 2020 року справу призначено судді-доповідачеві Луспенику Д. Д.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2020 року справу за позовом ТОВ Унмак до ОСОБА_2 , ТОВ Алкор ЛТД , виконавчого комітету Вільнянської міської ради Запорізької області, треті особи: ПрАТ Запорізький інструментальний завод ім. Войкова , РВ ФДМ України по Запорізькій області, про захист права власності на паркан шляхом визнання частково незаконними та скасування рішення виконавчого комітету, свідоцтва про право власності та визнання права власності на паркан, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ТОВ Унмак , виконавчого комітету Вільнянської міської ради Запорізької області, треті особи: ТОВ Алкор ЛТД , ПрАТ Запорізький інструментальний завод ім. Войкова , РВ ФДМ України по Запорізькій області, про визнання частково незаконним та скасування рішення виконавчого комітету та свідоцтва про право власності призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди не врахували, що для звільнення певної обставини від доказування на підставі частини першої статті 82 ЦПК України необхідно, щоб всі учасники справи визнали цю обставину в своїх письмових зая вах по суті справи або поясненнях, а не лише двоє із шести учасників справи.

Таким чином, обставина щодо переходу у власність ТОВ Унмак , як приналежність до головної речі, паркану № 1 , площею 1 861,00 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , визначеного у договорі купівлі-продажу від 20 липня 2011 року, підлягала доказуванню у справі на загальних підставах .

З наданої РВ ФДМ Ук раїни по Запорізькій області інформації не вбачається, що огорожа № С-44 є саме пар каном № 1, площею 1 861,00 кв. м, тому висновок судів попередніх інстанцій щодо підтвердження об ставин передачі спірного паркану з державної власності до ПрАТ Запорізький інструмента льний завод ім. Войкова на підставі переліку від 03 лютого 1999 року є необгрунтова ним, оскільки не підтверджений доказами, якими суд обґрунтовує своє рішення (стаття 263 ЦПК України).

При цьому паркан № С-44 , що передавався РВ ФДМ України на підставі переліку від 03 лютого 1999 року, не міг бу ти парканом № 1 , оскільки цей паркан вже належав на праві власності УНСП Алкор відповідно до рішення виконавчого комітету Вільнянської міської ради Запорізької області від 13 жовтня 1998 року № 270 (додаток № 1 до зустрічного позову).

Судами також не враховано, що згідно з технічним паспо ртом бюро технічної інвентаризації на об`єкти нерухомості, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме в загальному акті вартості будівель та споруд станом на 22 червня 2011 року (володі лець - ЗАТ Інструментальний завод ) значиться чотири паркани: №1, № 2, № 3 та № 9.

Мотивів, чому саме паркан № 1 , а не № 2, не № 3 або № 9, що зазначені в техніч ному паспорті та за якими критеріями суд визнав огорожею № С-44, оскаржувані судові рі шення не містять.

Суди не звернули уваги на те, що паркан № 1 , що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , не реєструвався разом із договором купівлі-продажу від 12 липня 2011 року. Разом із договором купівлі-продажу від 12 липня 2011 року TOB Унмак надано витяг з Державного реєстру правочинів від 20 липня 2011 року, відповідно до якого розділи Предмет правочину: опис майна: докладніше: не містить жодних посилань на паркан № 1 . Також посилань на паркан № 1 не містять витяги про державну реєстрацію прав від 02 серпня 2011 року № 30820876 та № 30820973.

Відомості про належність TOB Унмак паркану № 1 з`являються лише в свідоцт ві про право власності на нерухоме майно, виданому виконавчим коміте том Вільнянської міської ради Запорізької області 18 жовтня 2012 року, а саме в описі об`єкта. Підставою для видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно зазначено рішення виконавчого комітету Вільнянської міської ради від 09 лип ня 2012 року № 151 та від 13 вересня 2012 року № 185, в яких зазначено, що TOB Унмак оформлювало право влас ності на паркан № 1 у зв`язку із проведенням реконструкції існуючих виробничих приміщень для виробництва продуктів борошномельно-круп`яного виробництва та сілосів для зберігання зерна.

Суди, задовольняючи первісний позов, ґрунтувалися виключно на припущеннях, а висновки, викладені в судових рішеннях, суперечать наданим TOB Унмак документам.

Що стосується права власності ОСОБА_1 на паркан № 1 , то право власності виникло на підставі рішення виконавчого комітету Вільнянської міської ради Запорізької області від 10 березня 2011 року № 71 у зв`язку з виходом зі складу засновників УНСП Алкор на підставі протоколу зборів учасників від 15 серпня 2010 року № 14 та акта прийому-передачі нерухомого майна від 15 серпня 2010 року, про що зазначено в самому рішенні виконавчого комітету Вільнянської міської ради Запорізької області.

УНСП Алкор набуло право власності на паркан № 1 відповідно до рішення виконавчого комітету Вільнянської міської ради Запорізької області від 13 жовтня 1998 року № 270.

За таких обставин, саме в такій ситуації вбачається певна правова послідовність виник нення та переходу прав на спірний паркан.

Суди першої та апеляційної інстанції не врахували обставини, встано влені постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року у справі № 314/4695/13-а, яка має преюдиційне значення, а наданий TOB Унмак висновок судового експерта Ткаленко О. М. №18/18 за результатами судової будівельно-технічної експертизи від 20 червня 2018 року та висвітлені в ньому питання не спростовують обставини, якими обґрунтовано зустрічний позов та заперечення на позов TOB Унмак .

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У червні 2019 року TOB Унмак подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначено, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими , суди правильно застосували норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дали належну правову оцінку доказам, наданим сторонами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Згідно з наказом від 06 липня 1994 року № 536 Про перетворення Запорізького інструментального заводу ім. Войкова у відкрите акціонерне товариство РВ ФДМ України по Запорізькій області, як балансоутримувач державного підприємства Запорізький інструментальний завод ім. Войкова, передало ВАТ Запорізький інструментальний завод об`єкти нерухомості згідно з переліком нерухомого майна від 03 лютого 1999 року, що передається у власність ВАТ Запорізький інструментальний завод , в якому під порядковим номером 34 значиться огорожа території за адресою: АДРЕСА_1 , інвентаризаційний номер С-44.

У подальшому ВАТ Запорізький інструментальний завод було реорганізовано в ПрАТ Запорізький інструментальний завод ім. Войкова .

Відповідно до рішення виконавчого комітету Вільнянської міської ради Запорізької області від 1998 року № 270 УНСП Алкор належать, зокрема паркани № 1, № 2, № 3, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 92, т. 1).

У зв`язку з виходом зі складу засновників УНСП Алкор виконавчим комітетом Вільнянської міської ради Запорізької області 10 березня 2011 року прийнято рішення № 71 Про оформлення права власності на нерухоме майно по АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 , яким останній передано у власність, зокрема, паркани № 1, № 2, № 3.

На підставі зазначеного рішення 14 березня 2011 року ОСОБА_2 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, у переліку якого у тому числі є зазначений паркан.

20 липня 2011 року за договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Грибановою О. В., ПрАТ Запорізький інструментальний завод ім. Войкова продало, а ТОВ Унмак купило об`єкти нерухомості під інвентаризаційними номерами: 3- 59, 3-53, 3-54, за адресою: АДРЕСА_1 .

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає .

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Статтею 41 Конституції України установлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (стаття 4 ЦПК України 2004 року, частина перша статті 5 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За правилами частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною першою статті 321 ЦК України установлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до частини другої статті 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

При цьому згідно з вимогами статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом .

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Відповідно до частини першої - третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Згідно з частиною першою статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Так, постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року у справі № 314/4695/13-а за позовом ТОВ Алкор ЛТД до виконавчого комітету Вільнянської міської ради Запорізької області, треті особи: ТОВ Унмак , ОСОБА_3 , про визнання протиправним та скасування рішення встановлено, що земельні ділянки по АДРЕСА_2 , на якій знаходяться об`єкти нерухомості, що належать ОСОБА_2 та по АДРЕСА_1 , на якій знаходяться об`єкти нерухомості, що належать ТОВ Унмак , межують одна з одною.

По межі зазначених земельних ділянок розташована огорожа із залізобетонних плит, яка позначена в матеріалах інвентаризаційної справи на об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 , як паркан № 1 , та в матеріалах інвентаризаційної справи на об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , як паркан № 1 .

Цей самий паркан відображено в правовстановлюючих документах на об`єкт нерухомості, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , і належить на праві власності ОСОБА_2 та на об`єкт, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , і належить на праві власності ТОВ Унмак .

Згідно зі статтею 186 ЦК України річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов`язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю.

Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У частині першій статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом установлено, що за договором купівлі-продажу від 20 липня 2011 року ПрАТ Запорізький інструментальний завод ім. Войкова продало, а ТОВ Унмак купило об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з пунктом 2.5. Інструкції з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства України від 17 липня 2000 року № 64, яка була чинною на час уклаення договору купівлі-продажу від 20 липня 2011 року, надвірні приміщення, огорожі та інші надвірні споруди, що обслуговують будівлю (сарай, паркан, колодязь), становлять разом з нею один інвентарний об`єкт.

Таким чином, у власність ТОВ Унмак перейшов паркан № 1 , площею 1 861,00 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , як приналежність до головної речі - нерухомого майна, визначеного у договорі купівлі-продажу від 20 липня 2011 року, оскільки сторони правочину зазначену обставину не оспорюють, а РВ ФДМ по Запорізькій області в наданій до суду інформації підтвердило обставину передачі спірного паркану з державної власності у власність ПрАТ Запорізький інструментальний завод ім. Войкова .

Судом також установлено, що виконавчим комітетом Вільнянської міської ради Запорізької області 10 березня 2011 року прийнято рішення № 71 Про оформлення права власності на нерухоме майно про АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 33 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні у редакції, чинній на час прийняття зазначеного рішення, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема делеговані повноваження: реєстрація суб`єктів права власності на землю; реєстрація права користування землею і договорів на оренду землі; видача документів, що посвідчують право власності і право користування землею.

Згідно з пунктом 1.2. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5, державна реєстрація прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також права власності на об`єкти незавершеного будівництва шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

За вимогами пункту 3.1. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на об`єкти, права щодо яких підлягають державній реєстрації, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи для проведення державної реєстрації прав, та сторін (сторони) правочину, згідно з яким відбувається державна реєстрація виникнення, переходу, припинення прав; відповідність відомостей про об`єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, наявним у Реєстрі прав та поданим документам; відповідність даних про наявність (або відсутність) інформації та/або відповідних документів, що свідчать про накладення (зняття) заборони (арешту) або інших обтяжень, що перешкоджають проведенню державної реєстрації прав, у тому числі відсутність встановлених законом заборон на відчуження нерухомого майна; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов`язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно.

Проте виконавчим комітетом Вільнянської міської ради Запорізької області при прийнятті рішення від 10 березня 2011 року № 71 Про оформлення права власності на нерухоме майно по АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 , на підставі якого видано свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 14 березня 2011 року в частині оформлення за останньою права приватної власності на паркан № 1 , розташований за адресою: АДРЕСА_2 , не перевірено: обставини виникнення об`єкту нерухомого майна, виникнення права власності на цей об`єкт, виникнення та послідовність переходу права власності на спірний паркан у ТОВ Алкор ЛТД ; не враховано, що огорожа території - паркан, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , введений до експлуатації у грудні 1984 року , під інв. № С-44, значиться в інвентаризаційних описах основних засобів Запорізького інструментального заводу ім. Войкова від 01 травня 1994 року .

При цьому РВ ФДМ України по Запорізькій області як розпорядником державного майна за наказом Про перетворення Запорізького інструментального заводу ім. Войкова у відкрите акціонерне товариство спірний паркан у складі об`єктів нерухомого майна передано ВАТ Запорізький інструментальний завод згідно з Переліком нерухомого майна, що передається у власність ВАТ Запорізький інструментальний завод від 03 лютого 1999 року.

ОСОБА_1 ці юридично значимі обставини не спростовані.

Вирішуючи спір, суди з дотриманням вимог статей 89, 263-264, 382 ЦПК України повно та всебічно з`ясували обставини справи, надали належну правову оцінку доводам сторін, наданим ними доказам та дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову ТОВ Унмак та відмову у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 , оскількивідносно прав ТОВ Унмак на спірний паркан наявна певна правова послідовність виникнення та переходу прав, а саме: введення в експлуатацію створеного об`єкта в грудні 1984 року, віднесення об`єкта до основних фондів, розпорядження державного органу відносно передачі об`єкта, перехід права власності від одного суб`єкта до іншого. Щодо прав ОСОБА_1 на спірний паркан, то правова послідовність виникнення, переходу прав на спірний паркан відсутня.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій та вважає, що позов ТОВ Унмак ґрунтуються на вимогах закону.

Висновки судів відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судами правильно застосовані.

Посилання касаційної скарги на те, що паркан № С-44 , що передавався РВ ФДМ України на підставі переліку від 03 лютого 1999 року, не міг бу ти парканом № 1 , оскільки цей паркан вже належав на праві власності УНСП Алкор відповідно до рішення виконавчого комітету Вільнянської міської ради Запорізької області від 13 жовтня 1998 року № 270, не заслуговують на увагу, оскільки процес перетворення Запорізького інструментального заводу ім. Войкова у відкрите акціонерне товариство розпочався на підставі наказу від 06 липня 1994 року № 536, у результаті чого у власність ВАТ Запорізький інструментальний завод було передано об`єкти нерухомості, зокрема огорожа території за адресою: АДРЕСА_1 , інвентаризаційний номер С-44.

Також не заслуговують на увагу доводи касасаційної скарги щодо неврахування судами попередніх інстанцій обставин, встановлених постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року у справі № 314/4695/13-а, яка має преюдиційне значення, тому що це не призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 410 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій стосовно установлення обставин справи, до переоцінки доказів, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження в судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 11 вересня 2018 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 27 лютого 2019 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк