Рішення

від 26.02.2019 по справі 426/20143/18

СВАТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 426/20143/18

РІШЕННЯ

іменем України

26 лютого 2019 року , м.Сватове

Сватівський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Реки А.С.,

за участі секретаря судового засідання Вєдєрникової Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сватове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Селянського фермерського господарства Злагода про розірвання договору оренди землі,-

за участі позивача ОСОБА_1,

представника позивача - адвоката ОСОБА_2АВ.,

представника відповідача - адвоката ОСОБА_3,

Встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що земельна ділянка площею 5,1100 га належить йому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЛГ № 9084527 від 05.04.2006 року. 30 жовтня 2015 року між ОСОБА_1 та СФГ Злагода в особі голови ОСОБА_4 було укладено договір оренди землі. Відповідно до п.1.1 договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 5,1065 га, яка має кадастровий номер 4424087000:17:002:0057, у тому числі 5,1065 га, що складає 100% паю. Строк дії даного договору - 49 років. Відповідно до п. 4.1. договору, за користування земельною ділянкою Орендар сплачує Орендодавцю щороку орендну плату у грошовій або натуральній формі та розмірі 3% від нормативної грошової оцінки - 4013,03 грн. на рік. Згідно п. 4.3 Договору, Орендар сплачує орендну плату протягом терміну дії Договору не пізніше як у термін від 01 листопада до 30 грудня кожного року. З моменту укладання договору оренди землі, позивач жодного разу не отримав грошові кошти за оренду, що є істотним порушенням умов договору оренди. Пунктом 12.3 Договору визначено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін, або за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором. У серпні 2018 року позивач звернувся до Орендаря із вимогою виплатити орендну плату, та повідомив, що має намір розірвати договір оренди землі через суттєві порушення умов договору, а саме систематичну невиплату орендної плати. 11.08.2018 року від СФГ Злагода позивач отримав листа із запрошенням отримати орендну плату за 2016-2018 роки, таким чином, факт несплати орендної плати протягом цього періоду відповідачем не заперечується. Просить розірвати договір оренди землі, укладений між ОСОБА_1 та СФГ Злагода від 30 жовтня 2015 року.

Ухвалою судді Сватівського районного суду Луганської області від 20 вересня 2018 року було призначено підготовче судове засідання та надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Сватівського районного суду Луганської області від 20 листопада 2018 року справу було призначено до судового розгляду.

В судовому засідання позивач та його представник - адвокат ОСОБА_2 підтримали заявлені позовні вимоги, обґрунтувавши їх доводами, викладеними у позові.

Представник відповідача - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Вказав, що 30 жовтня 2015 року СФГ Злагода було укладено договір оренди землі з ОСОБА_1. Після укладання договору оренди СФГ Злагода належним чином виконує умови договору оренди землі, а саме проводить нарахування орендної плати ОСОБА_1, однак ОСОБА_1 ні в 2016 році, ні в 2017 році не звертався до СФГ Злагода для отримання орендної плати. Оскільки у СФГ Злагода був відсутній картковий рахунок ОСОБА_1, орендна плата могла бути видана тільки особисто ОСОБА_1, але позивач не звертався за виплатою орендної плати, орендна плата йому за 2016, 2017 роки не була виплачена. Відповідно до договору оренди землі СФГ Злагода , як орендар не повинно було розшукувати ОСОБА_1, або якимось чином повідомляти його про необхідність отримання орендної плати, оскільки це не передбачено договором, тому посилання ОСОБА_1 на те, що СФГ Злагода умисно не виплачує йому оренду плату є безпідставним та надуманим. В серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до СФГ Злагода та вчинив скандал, стосовно того, що йому нібито умисно не виплачується орендна плата, на що йому було запропоновано піти та отримати орендну плату в бухгалтерії, але останній відмовився це робити, посилаючись на те, що він не буде умисно отримувати орендну плату, з метою розірвати в судовому порядку договір оренди землі, посилаючись на те, що СФГ Злагода умисно не виплачує йому орендну плату. Зрозумівши те, що ОСОБА_1 хоче розірвати договір оренди землі, з метою підтвердження факту ухилення ОСОБА_1 від отримання орендної плати, 11.08.2018 року за адресами реєстрації та фактичного проживання ОСОБА_1 було направлено повідомлення із запрошенням ОСОБА_1 отримати орендну плату за 2016,2017 та за 2018 роки, хоча термін виплати орендної плати за 2018 рік ще не настав. До теперішнього часу ОСОБА_1 не прийшов до СФГ Злагода та не отримав орендну плату, що підтверджує той факт, що орендодавець навмисно, з метою необґрунтовано розірвати договір оренди землі, умисно не отримує орендну плату. Просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовної заяви у зв'язку із необґрунтованістю.

Представник СФГ Злагода ОСОБА_4 пояснив, що наприкінці серпня 2018 року до нього звертався ОСОБА_1 з питанням про розірвання договору оренди землі, про невиплачену орендну плату розмова не йшла. Не заперечує, що дійсно ОСОБА_1 не була виплачена орендна плата за 2016-2018 рр., але позивач не звертався до СФГ Злагода за отриманням нарахованої орендної плати. Вказав, що зазвичай орендодавці самі приходять до господарства за орендною платою, деякі надають розрахункові рахунки для зарахування орендної плати на рахунки, відкриті в банківських установах.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що позивач є його батьком та саме від батька він дізнався, що останній на протязі декількох років не отримує орендну плату за землю від СФГ Злагода . В серпні 2018 року він разом з батьком звернулися до голови СФГ Злагода ОСОБА_4 з питанням про розірвання договору оренди землі, оскільки не виплачується орендна плата.

Свідок ОСОБА_7 в судовому зсіданні пояснила, що є бухгалтером СФГ Злагода . Їй відомо, що в 2015 році між ОСОБА_1 та СФГ Злагода було укладено договір оренди земельної ділянки. За даним договором нараховувалася орендна плата, сплачувалися податки у відповідності до умов Договору. Вказала, що СФГ Злагода не повинні повідомляти орендодавців про необхідність отримання орендної плати, а орендодавці повинні самостійно звертатися за виплатою коштів. ОСОБА_1 на протязі 2015-2017 рр. не звертався до господарства, щоб отримати нараховану орендну плату, а лише влітку 2018 року приїхав з вимогою розірвати договір оренди землі. ОСОБА_1 в серпні 2018 року було направлено лист з пропозицією отримати нараховану орендну плату, але останній так за нею і не звернувся. Несплачена орендна плата рахується як кредиторська заборгованість, ОСОБА_1 може отримати її в будь-який час.

Суд, заслухавши думку позивача, його представника, представників відповідача, пояснення свідків, проаналізувавши матеріали справи в їх сукупності, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у відповідності ЦПК України випадках.

Згідно ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

30 жовтня 2015 року між ОСОБА_1 та СФГ Злагода було укладено договір оренди землі (а.с.11-13), за умовами якого СФГ Злагода зобов'язалися, окрім іншого, сплачувати ОСОБА_1, якому відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЛГ № 084527, належить земельна ділянка площею 5,1100 га (а.с.16), оренду плату за користування земельною ділянкою № 286, площею 5,1065 га, кадастровий номер 4424087000:17:002:0057, яка згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку розташована на території Рудівської сільської ради Сватівського району Луганської області (а.с.14).

Договір є чинним.

Згідно ч. 1 ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів визнання недійсним зазначеного договору оренди землі станом на дату розгляду спору сторонами у справі суду не надано.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Позивач звернувся до відповідача з питання невиплати останнім орендної плати за договором оренди землі, укладеного між сторонами. В той же час, заборгованість по орендній платі ОСОБА_1 за 2016-2018 р.р. сплачена не була, у зв'язку з чим позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Відповідно до вимог статті 124 ЗК України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.

Відповідно до положень ст. 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За змістом статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з положеннями статей 13-15 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається в письмовій формі.

Змістом цього договору є права та обов'язки сторін договору, щодо використання земельної ділянки, визначення розміру орендної плати, порядок і умови її сплати, припинення договору та відшкодування збитків.

Згідно ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У статті 21 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

За положеннями статті 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Обов'язки орендаря визначені у ст. 25 Закону України Про оренду землі , до яких належить: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, реєстраційного та історико-культурного призначення; у п'ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу державної податкової служби.

Відповідно до ст. 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до п. д ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої ним шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди, навіть, якщо умовами договору оренди прямо на систематичності не наголошується.

Зазначена позиція висловлена в постановах Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року №6-146цс12, від 25 червня 2011 року №6-17цс11.

Пунктом 3.1 договору оренди землі (далі Договір) передбачено, що Договір укладено на 49 років, відповідно до п. 4.1 Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі - 4013,03 грн. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п.4.2 Договору).

Сторони також домовилися про те, що орендна плата виплачується орендарем у такі строки - з 01 листопада до 30 грудня кожного року (п.4.3 договору оренди).

Окрім того, розмір орендної плати мав переглядатися з періодичністю, погодженою сторонами (один раз на рік), зокрема, у разі інфляції, що передбачено п.13 договору оренди землі.

Відповідно до змісту п.12.3 договору оренди землі дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором.

Тобто, розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається. Підставою для дострокового розірвання Договору оренди землі є рішення суду.

Отже, укладаючи вищевказаний договір оренди землі, сторони досягли згоди з такої істотної умови, як орендна плата.

Як було встановлено, умови Договору щодо виплати орендної плати не виконувались, наявна заборгованість по виплаті орендної плати за 2016-2018 роки, що сторони не заперечують.

З урахуванням наведених обставин, суд дійшов висновку щодо систематичної несплати орендної плати в установлений Договором строк, а саме за 2016-2018 роки. Систематичне невиконання відповідачем обов'язків за договором оренди землі грубо порушує права позивача, та встановлений факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки є підставою для розірвання такого Договору.

Представником відповідача наголошено, що СФГ Злагода здійснювали нарахування позивачу орендної плати, з якої відраховувалися податки, тобто у господарства були кошти на виплату орендної плати, а тому право на їх своєчасне отримання залежить тільки від обов'язку орендодавця звернутися до орендаря та їх отримати.

Суд вважає, що посилання представників СФГ Злагода на те, що позивач ОСОБА_1 на протязі трьох років не звертався за орендною платою, а сам відповідач з незалежних причин не мав можливості здійснювати виплати сум орендної плати до Договору за 2016-2018 роки, а отже відсутня систематичність несплати орендної плати, а тому не має підстав для звернення до суду про розірвання договору оренди землі, не можуть бути прийняті до уваги.

За змістом п.п. 4.1, 4.3 Договору оренди передбачено, що оренда плата сплачується орендарем не пізніше як у термін від 01 листопада до 30 грудня кожного року, а не сплачується тільки на вимогу орендодавця. Не визначення шляхів її сплати не звільняє орендаря від своєчасності виконання обов'язку по внесенню (сплаті) щорічної орендної плати, яка ним за договором виплачується з врахуванням індексу інфляції.

Відповідно до довідки про нарахування та утримання податку на дохід з фізичних осіб з орендної плати за землю ОСОБА_1 згідно договору оренди землі від 30.10.2015 року, за 2015 рік нараховано орендну плату у розмірі 4013,03 грн. та з неї утримано податок на дохід у розмірі 601,95 грн.; у 2016 році нараховано орендну плату у розмірі 4815,64 грн. та утримано податок на дохід у розмірі 866,82 грн.; у 2017 році нараховано орендну плату у розмірі 9631,27 грн. та утримано податок на дохід у розмірі 1733,63 грн.; у 2018 році нараховано орендну плату у розмірі 9631,27 та утримано податок на дохід у розмірі 1733,63 грн.(а.с.38), що підтверджується податковими розрахунками сум доходу, нарахованого(сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (а.с.39-43).

В матеріалах справи наявний лист про запрошення ОСОБА_1 отримати орендну плату за оренду земельної ділянки згідно договору оренди землі від 30.10.2015 року, за 2016, 2017, 2018 роки або повідомити реквізити для перерахунку грошових коштів (а.с.15), який, як було встановлено під час судового розгляду, було направлено позивачу після його розмови з головою СФГ Злагода ОСОБА_4 з приводу невиплати орендної плати та повернення земельної ділянки. Вищевказаний лист позивач ОСОБА_1 отримав за адресою: Сватівський район, с. Містки 20.08.2018 року (а.с. 37).

Факт отримання вищевказаного листа не заперечується сторонами.

Інших доказів про повідомлення ОСОБА_1 щодо можливості отримання орендної плати за договором за більш ранній період або її накопичення на депозитному рахунку нотаріусу (стаття 537 ЦК України), відкриття рахунку на вимогу, чи будь-яким іншим шляхом, відповідачем суду не надано, тобто, відповідно до вимог статті 537 ЦК України відповідач мав можливість сплатити орендну плату шляхом внесення грошових коштів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори, якщо не знав куди відправляти кошти на виконання договірного зобов'язання.

Зазначена позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 28 лютого 2018 року справа № 577/3866/17-ц, провадження № 61-58св18, 21 травня 2018 справа № 479/187/17, провадження № 61-4907св18.

Тому, встановивши, що відповідач не розрахувався з позивачем по орендній платі, у розмірі встановленому Договором, суд дійшов висновку про наявність у нього невиконаних зобов'язань по Договору та обов'язок їх виконати за період оренди земельної ділянки за 2016-2018 роки.

Саме систематичне невиконання відповідачем обов'язків за договором оренди землі грубо порушує права позивача, а тому факт систематичної несплати орендної плати є підставою для розірвання договору оренди землі , укладеного 30 жовтня 2015 року між ОСОБА_1 та СФГ Злагода . За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 2, 13-15, 21, 24, 25, 32 Закону України Про оренду землі ; ст. ст. 11, 204, 526, 537, 651, 652 ЦК України; ст. 124, 141 ЗК України; ст.ст. 2 , 5 , 12 , 13 , 81 , 82, 89 , 259, 263-265 ЦПК України , суд,-

Ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 до Селянського фермерського господарства Злагода , яке розташоване за адресою: Луганська область, Сватівський район, с. Рудівка про розірвання договору оренди землі - задовольнити в повному обсязі.

Розірвати договір оренди землі, укладений 30 жовтня 2015 року між ОСОБА_8 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та Селянським фермерським господарством Злагода (код ЄДРПОУ 25364743).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Луганського апеляційного суду безпосередньо або через Сватівський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення складено 06 березня 2019 року.

Суддя А.С. Река