Рішення

від 06.03.2019 по справі 676/2334/18

КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 676/2334/18

Номер провадження 2/676/111/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2019 року м.Кам'янець-Подільський

Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі : головуючого судді Бондара О.О.

з участю секретаря Маневич І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом заступника керівника Кам'янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави до Слобідсько - Кульчієвецької сільської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_2, третьої особи на стороні позивача - Басейнове управління водних ресурсів річок Прут та Сірет, треті особи на стороні відповідачів - Департамент екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації , Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання незаконним та скасування рішення Устянської сільської ради, визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, зобов'язання повернути земельну ділянку , -

Встановив:

Заступник керівника Кам'янець-Подільської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом до Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_2, третьої особи на стороні позивача - Басейнове управління водних ресурсів річок Прут та Сірет, треті особи на стороні відповідачів - Департамент екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації , Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання незаконним та скасування рішення Устянської сільської ради №2 від 15 вересня 2015 року Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у власність земельної ділянки гр.. ОСОБА_1 ; визнання недійсним свідоцтва про право власності №44780186 від 30.09.2015 року; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21 липня 2016 року, посвідченим приватним нотаріусом Кам'янець-Подільського районного нотаріального округу Хмельницької області ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за №683; витребування з володіння ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 0,0600 га для ведення садівництва, що розташована в межах населеного пункту с.Устя Кам'янець-Подільського району Хмельницької області кадастровий номер: 6822489100:01:001:0110 та повернути в комунальну власність територіальної громади Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

В обґрунтування позову зазначає, що рішенням Устянської сільської ради №21 від 03.07.2015 року Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою надано дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,0600 для ведення садівництва в межах населеного пункту с.Устя Кам'янець-Подільського району. На підставі зазначеного рішення суб'єктом господарювання, який виконує роботи із землеустрою та оцінки земель - ТОВ ОСОБА_4 ЛЛС виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення садівництва в межах населеного пункту с.Устя Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. Рішенням Устянської сільської ради № від 15 вересня 2015 року Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у власність земельної ділянки гр.. ОСОБА_1 передано ОСОБА_1 в приватну власність земельну ділянку площею 0,0600 для ведення садівництва в межах населеного пункту с.Устя Кам'янець-Подільського району, кадастровий номер земельної ділянки: 6822489100:01:001:0110 . На підставі зазначених рішень ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право власності №44780186 від 30.09.2015 року . На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21.07.2016 року ОСОБА_1 відчужив ОСОБА_2 вказану земельну ділянку. Позивач вважає рішення Устянської сільської ради прийнятими з порушенням вимог чинного законодавства.

В судовому засіданні прокурор Кам'янець-Подільської місцевої прокуратури ОСОБА_5 позов підтримала, просила позов задовольнити. Крім того пояснила, що спірна земельна ділянка знаходиться в прибережній смузі річки Смотрич , Устянська сільська рада не мала права передавати земельну ділянку у власність ОСОБА_1 . Позов заявлено в інтересах держави оскільки сільська рада передала земельну ділянку , яка знаходиться на території села Устя Кам'янець - Подільського району. Слобідсько-Кульчієвецька сільська рада є правонаступником Устянської сільської ради , тому позов заявлено до Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради. Так як орган, в інтересах якого повинен заявлятись позов , порушив вимоги чинного законодавства і є відповідачем по справі , позов заявлено в інтересах держави. В зв'язку з порушенням вимог законодавства при передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , підлягають визнанню недійсними : свідоцтво про право власності на нерухоме майно №44780186 від 30.09.2015 року та договір купівлі-продажу земельної ділянки від 21 липня 2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Кам'янець-Подільського районного нотаріального округу Хмельницької області ОСОБА_3 , зареєстрований в реєстрі за № 683. Спірна земельна ділянка повинна бути витребувана в ОСОБА_2 в комунальну власність . Управління Держгеокадастру в Хмельницькій області не має можливості звернутись до суду з відповідним позовом , оскільки подача позову до суду цим органом не передбачена Положенням про Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області .

В судовому засіданні ОСОБА_6 - представник відповідача, ОСОБА_2, позов не визнав і пояснив, що цивільний позов прокурором заявлено в інтересах неналежного відповідача, оскільки відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 08 травня 1996 року за № 486 контроль за створенням водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також за додержанням режиму використання їх територій здійснюється місцевими органами виконавчої влади, виконавчими комітетами рад, Держекоінспекцією та її територіальними органами. Тобто сільська рада не є єдиним органом , який повинен здійснювати контроль за використанням та охороною земель на території сільської ради в межах прибережної зони. Прокурор не навів доказів порушення вимог чинного законодавства відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 при укладанні договору купівлі - продажу земельної ділянки. Прокурор не може заявляти позов в інтересах держави про витребування земельної ділянки відповідно до вимог ст.. 388 ЦК України, оскільки держава не була стороною недійсного правочину. Позов прокурором заявлено в інтересах держави про передачу земельної ділянки в комунальну власність Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради, яка є відповідачем. Тобто позов прокурором заявлено в інтересах однією особи - держави, рішення просить прийняти в інтересах іншої особи - відповідача - Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради. При подачі позову прокурором не було дотримано встановленої частинами 3, 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" процедури, яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом та не встановлено можливості подачі до суду позову місцевим органом державної влади .

Представник третьої особи - Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області в судовому засіданні вважає, що позов не підлягає задоволенню посилаючись на відсутність землевпорядної документації на прибережну захисну смугу в зв'язку з чим посадові особи управління Держгеокадастру у Хмельницькій області при погодженні землевпорядної документації не мали можливості визначити чи знаходиться земельна ділянка в прибережній захисній смузі.

Представник Басейнового управління водних ресурсів річок Прут та Сірет в судовому засіданні позов підтримав і пояснив, що відстань прибережної смуги повинна відраховуватись від 121 відмітки Балтійської системи висот. Берег має нахил біля трьох градусів в місці розташування спірної земельної ділянки. Порушення при передачі земельної ділянки в приватну власність було допущено сільською радою . Басейнове управління водних ресурсів річок Прут та Сірет не має контролюючих повноважень. Проект відведення земельної ділянки повинен проходити екологічну експертизу. Дотримання вимог щодо використання прибережної смуги може впливати на забруднення води чи засмічення річки.

Інші учасники судового розгляду в судове засідання не з'явились.

Заслухавши учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи в повному об'ємі, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

Судом встановлено, що відповідно рішення Устянської сільської ради №21 від 03.07.2015 року Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою надано дозвіл ОСОБА_1, як учаснику Антитерористичної операції на сході України було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,0600 для ведення садівництва в межах населеного пункту с.Устя Кам'янець-Подільського району.

На підставі зазначеного рішення суб'єктом господарювання, який виконує роботи із землеустрою та оцінки земель - ТОВ ОСОБА_4 ЛЛС виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення садівництва в межах населеного пункту с.Устя Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

Рішенням Устянської сільської ради №2 від 15 вересня 2015 року Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у власність земельної ділянки гр.. ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, ОСОБА_1 орієнтовною площею 0,0600 для ведення садівництва в межах населеного пункту с.Устя Кам'янець-Подільського району, кадастровий номер земельної ділянки: 6822489100:01:001:0110 та передано йому у власність дану земельну ділянку.

На підставі зазначених рішень ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право власності №44780186 від 30.09.2015 року.

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21.07.2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Кам'янець-Подільського районного нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за № 683, ОСОБА_7 відчужив ОСОБА_2 вказану земельну ділянку.

Дані обставини сторонами не оспорюються і підтверджуються копією рішення Устянської сільської ради №21 від 03.07.2015 року Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою , копією рішення Устянської сільської ради №2 від 15 вересня 2015 року Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у власність земельної ділянки гр.. ОСОБА_1 , копією свідоцтва про право власності №44780186 від 30.09.2015 року, копією договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21.07.2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Кам'янець-Подільського районного нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за №683.

З копії рішення Слобідсько - Кульчієвецької сільської ради від 12 грудня 2017 року за № 7 вбачається, що Слобідсько - Кульчієвецька сільська є правонаступником всіх активів і пасивів , всіх майнових прав та обов'язків Устянської сільської ради.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами цивільного розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (KOROLEV v. RUSSIA (no. 2), № 5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, № 42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року).

Згідно пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Тлумачення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

У пункті 3 частини першої статті 131-1 Конституції України міститься відсилання до окремого закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким є Закон України від 14 жовтня 2014 № 1697-VII Про прокуратуру .

У частині третій статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Тлумачення частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру дозволяє зробити висновок, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: (а) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; (б) у разі відсутності такого органу.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Згідно з частиною четвертою статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічні висновки зроблені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 червня 2018 року у справі № 687/379/17, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 911/360/17.

Відповідно до пункту 15 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1996 року за № 486, контроль за створенням водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також за додержанням режиму використання їх територій здійснюється місцевими органами виконавчої влади, виконавчими комітетами рад, Держекоінспекцією та її територіальними органами.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 р. N 15 , Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Відповідно до п. 7 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 р. N 15 Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Крім того відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України центральним органом виконавчої влади з питань у галузі земельних відносин є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр).

Відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру в Хмельницькій області, затвердженого наказом Голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17 листопада 2016 року за № 308 завданням Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області є реалізація повноважень Держгеокадастру на території Хмельницької області, Головне управління Держгеокадастру в області (далі - Головне управління) є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Тому суд вважає Головне управління Держгеокадастру в Хмельницькій області місцевими органами виконавчої влади , який відповідно до 15 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1996 року за № 486 здійснює контроль за створенням водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також за додержанням режиму використання їх територій.

Враховуючи, що позов заявлено прокурором в інтересах держави , а судом встановлено, що належним позивачем повинно бути Головне управління Держгеокадастру в Хмельницькій області в задоволенні позову прокурора в інтересах держави слід відмовити.

Суд також при відмові в задоволенні позову враховує, що перед подачею позову до суду прокурором не дотримано процедуру, передбачену ст. 23 Закону України Про прокуратуру , якою прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень.

При відмові в задоволенні позову суд також враховує правовий висновок, сформований Верховним судом України у справі за № 6-2723цс16 , відповідно до якого положення частини першої статті 216 ЦК України не можуть застосовуватись як підстави позову про повернення переданого на виконання недійсного правочину майна, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. Положення статті 388 ЦК України можуть застосовуватись як підстави позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, і було відчужене третій особі за умови, що між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин. Таким чином, одночасне пред'явлення віндикаційного позову про витребування майна із чужого незаконного володіння (позову власника, позбавленого володіння майном, про витребування майна від його володільця) та негаторного позову про визнання правочину недійсним із застосування реституції (позову про захист права від порушень, не пов'язаних з позбавлення володіння), тобто одночасне застосування статей 216 і 338 ЦК України, є помилковим, оскільки віндикаційний і негаторний позови вважаються взаємовиключними.

Крім того, права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця з використанням правового механізму, установленого статтею 1212 ЦК України, у разі наявності правових відносин речово-правового характеру безпосередньо між власником та володільцем майна.

Такий спосіб захисту можливий шляхом застосування кондикційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 1212 ЦК України, які дають право витребувати в набувача це майно.

При відмові в задоволенні позову про повернення даної земельної ділянки в комунальну власність територіальної громади Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області суд враховує, що прокурором заявлено в інтересах держави і тому суд не може при вирішенні спору , заявленого в інтересах однієї особи - держави Україна , вирішувати питання про права і законні інтереси відповідача , яким є Слобідсько - Кульчієвецька сільська рада.

Враховуючи, що позов не підлягає задоволенню, не підлягає стягненню з відповідачів в рівних частинах на користь держави в особі Прокуратури Хмельницької області судовий збір 7048 гривень 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. 258 - 260, 263 - 265 ЦПК України, суд, -

Вирішив :

В задоволенні позову заступника керівника Кам'янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави до Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення Устянської сільської ради №2 від 15 вересня 2015 року Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у власність земельної ділянки гр.. ОСОБА_1 , визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно №44780186 від 30.09.2015 року; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21 липня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Кам'янець-Подільського районного нотаріального округу Хмельницької області ОСОБА_3 , зареєстрованого в реєстрі за №683; витребування з володіння ОСОБА_2 земельної ділянки, площею 0,0600 га для ведення садівництва, що розташована в межах населеного пункту с.Устя Кам'янець-Подільського району Хмельницької області кадастровий номер: 6822489100:01:001:0110 та повернення даної земельної ділянки в комунальну власність територіальної громади Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області відмовити.

В стягненні з Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради на користь держави та зарахування на розрахунковий рахунок Прокуратури Хмельницької області судового збору в сумі 2349 гривень 34 коп. відмовити

В стягненні з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь держави та зарахування на розрахунковий рахунок Прокуратури Хмельницької області судового збору в сумі по 2349 гривень 33 коп. з кожного відповідача відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня складання повного рішення.

Рішення набирає законної сили в порядку , передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Повне рішення складено 06 березня 2019 року.

Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Бондар О.О