Постанова

від 04.03.2019 по справі 921/655/17-г/4

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2019 р. Справа №921/655/17-г/4

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого судді Кордюк Г.Т.

суддів Кравчук Н.М. Скрипчук О.С.

за участю секретаря судового засідання Андреюк Х.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю РУНА-ІНКАМ б/н від 13.12.2018 (вх. №01-05/235/19 від 15.01.2019)

на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 15.11.2018 року (ухвалу підписано 21.11.2018)

про закриття провадження

у справі №921/655/17-г/4 (суддя Бурда Н.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю РУНА-ІНКАМ , м. Тернопіль

до відповідача ОСОБА_1 комітету ОСОБА_2 міської ради , м. Тернопіль

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 обласна громадська організація Підприємці Галичини , м. Тернопіль

про визнання недійсним рішення виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради №474 від 05.07.2017

За участю представників від:

позивача: не з'явились;

відповідача: не з'явились;

третьої особи: не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

15.11.2017 на розгляд Господарського суду Тернопільської області від ТОВ РУНА-ІНКАМ поступила позовна заява до ОСОБА_1 комітету ОСОБА_2 міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 обласна громадська організація Підприємці Галичини про визнання недійсним рішення ОСОБА_1 комітету ОСОБА_2 міської ради №474 від 05.07.2017 Про встановлення пам'ятного знаку ОСОБА_3 за адресою вул. 15 Квітня - бульвар ОСОБА_3 (Т-1, а.с.7-9).

Даний позов мотивовано тим, що оспорюваним рішенням №474 від 05.07.2017 ОСОБА_1 комітет ОСОБА_2 міської ради надано дозвіл ОСОБА_2 обласній організації Підприємці Галичини встановити пам'ятний знак ОСОБА_3 на стику вулиці 15 квітня - бульвару ОСОБА_3 за рахунок коштів підприємців міста; вирішено провести благоустрій території біля майбутнього знаку (пам'ятника) з доріжками та фонтаном за рахунок коштів міста Тернополя. Позивач стверджує, що виконання даного рішення призведе до неможливості реалізації його права оренди в майбутньому на земельну ділянку в м. Тернополі по вул. 15 Квітня 2е для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, площею 0, 0938 га., кадастровий номер 6110100000:05:008:0049 на розробку проекту землеустрою щодо якої йому надано дозвіл згідно з рішенням ОСОБА_2 міської ради за №7/11/131 від 19.08.2016, оскільки роботи по встановленню такого пам'ятного знаку здійснюватимуться на території, яка частково охоплює дану земельну ділянку.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 17.11.2017 порушено провадження у справі №921/655/17-г/4 та залучено до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 обласну громадську організацію Підприємці Галичини (Т-1, а.с.1).

Разом, з позовною заявою позивач звернувся із заявою б/н від 14.11.2017 про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 обласній громадській організації Підприємці Галичини та іншим особам проводити роботи по встановленню пам'ятного знаку (пам'ятника) ОСОБА_3 по проведенню благоустрою території біля майбутнього пам'ятного знаку (пам'ятника) з доріжками, фонтаном, а також вчиняти інші дії на земельній ділянці в м. Тернопіль, вул. 15 Квітня, 2е, площею 0, 0938 га, кадастровий номер 6110100000:05:008:1149 до набрання рішенням законної сили (Т-1, а.с.36), яка судом задоволена ухвалою суду від 17.11.2017 (Т-1, а.с.33-35).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.02.2018 апеляційні скарги ОСОБА_1 комітету ОСОБА_2 міської ради та ОСОБА_2 обласної громадської організації Підприємці Галичини задоволено та скасовано ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 17.11.2017 у справі № 921/655/17-г/4 (Т-1, а.с.103-110).

В подальшому, за результатами касаційного перегляду зазначеної постанови від 06.02.2018 ухвалою Верховного Суду від 04.05.2018 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю РУНА-ІНКАМ на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.02.2018 повернуто скаржнику (Т-2, а.с.81-83), а ухвалою Верховного Суду від 18.09.2018 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "РУНА-ІНКАМ" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06 лютого 2018 року у справі № 921/655/17-г/4 (Т-2, а.с.164-166). Справу згідно супровідного листа №24-12/1158 від 19.09.2018 скеровано на адресу місцевого господарського суду для подальшого її розгляду (Т-2, а.с.167).

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 22.10.2018 поновлено провадження у справі №921/655/17-г/4. Продовжено строк підготовчого провадження у даній справі до 21.11.2018 включно. Призначено підготовче судове засідання по даній справі на 15 листопада 2018 року (Т-2, а.с.184-185).

В матеріалах справи наявні наступні документи, а саме:

03.01.2018 відповідачем подано відзив на позовну заяву (вх. № 3101 від 03.01.2018), у якому серед іншого зазначає, що спір щодо визнання недійсним рішення виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради №474 від 05.07.2017 не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, оскільки не є спором про право. Також звертає увагу, що позовні вимоги не є обґрунтованими та підтвердженими належними і допустимими доказами, а тому немає підстав для їх задоволення (Т-2, а.с.11-15);

20.02.2018 позивачем подано відповідь на відзив (вх. № 6037 від 20.02.2018), згідно якої позовні вимоги підтримує повністю із підстав, зазначених у позові. Щодо твердження відповідача про те, що позивачем при зверненні із даною позовною заявою невірно визначена предметна юрисдикція спірних правовідносин заперечує, оскільки вважає, що вимоги про визнання недійсним акту органу місцевого самоврядування, що суперечить законодавству, порушують законні інтереси суб'єкта господарювання, в тому числі право власності чи інші речові права та інтереси на майно (у тому числі і земельну ділянку) підлягають розгляду саме в порядку господарського судочинства (Т-2,а.с.16-17);

13.03.2018 позивачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи письмового доказу - лист Державної екологічної інспекції в Тернопільській області від 24.11.2017 №2-1/3899/2391 (Т-2, а.с.46-51);

27.03.2018 позивачем подано заяву про зміну предмета позову б/н від 19.07.2018 (вх. номер 8358 від 27.03.2018), у якій останнім заявлено додаткову позовну вимогу про зобов'язання ОСОБА_2 обласної громадської організації Підприємці Галичини привести земельну ділянку в м. Тернопіль, по вул. 15 Квітня, 2е, площею 0,0938 га, кадастровий номер 6110100000:05:008:0049 до попереднього стану шляхом знесення фундаменту пам'ятника, відновлення газону та вчинення інших дій необхідних для приведення земельної ділянки до стану, в якому вона існувала до прийняття рішення ОСОБА_2 міської ради №474 від 05.07.2017. Також у вказаній заяві позивач просить суд залучити до участі у справі в якості відповідача ОСОБА_2 обласну громадську організацію Підприємці Галичини (Т-2, а.с.90-95);

27.03.2018 відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив ТОВ РУНА-ІНКАМ від 19.02.2018 у справі №921/655/17-г/4, у якому повторно вказує на те, що відповідно до приписів п. 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України даний спір не підлягає до розгляду в порядку господарського судочинства, а також спростовує твердження позивача як такі, що не стосуються предмета спору та обставин, що мають значення для його вирішення (Т-2, а.с.96-101);

06.07.2018 позивачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів згідно переліку на підтвердження заявлених ним позовних вимог (Т-2, а.с.127-133);

20.07.2018 позивачем подано заперечення проти заяви ТОВ РУНА-ІНКАМ від 26.03.2018 про зміну предмета позову та залучення до участі у справі №921/655/17-г/ відповідача - ОСОБА_2 обласну громадську організацію Підприємці Галичини від 19.07.2018 (Т-2, а.с.170-173).

25.07.2018 від відповідача поступило клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи (Т-2, а.с.174-175).

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 15.11.2018 закрито провадження у справі №921/655/17-г/4 за позовом ТОВ РУНА-ІНКАМ до ОСОБА_1 комітету ОСОБА_2 міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 обласної громадської організації Підприємці Галичини про визнання недійсним рішення ОСОБА_1 комітету ОСОБА_2 міської ради №474 від 05.07.2017 (Т-2, а.с.204-213).

Дана ухвала мотивована відсутністю між сторонами господарських відносин та спору про право, що виникає з таких відносин, відсутністю у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору господарським судом, а відтак місцевим господарським судом зроблено висновок про наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач - ТОВ РУНА-ІНКАМ , не погодившись з винесеною ухвалою, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним дослідженням матеріалів та обставин справи.

Скаржник зазначає, що місцевим господарським судом не дано належної оцінки тому факту, що ОСОБА_2 міська рада спочатку надає дозвіл позивачу на виготовлення технічної документації на землю, а пізніше виконавчий комітет ОСОБА_2 міської ради надає дозвіл третій особі на встановлення пам'ятного знаку на цій же земельній ділянці, що свідчить про порушення його правового інтересу (правомірних очікувань) на отримання земельної ділянки в оренду та про наявність спору про право.

Також, скаржник, вказує, на те, що після прийняття рішення ОСОБА_2 міської ради від 19.08.2016 №7/11/131, виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та її реєстрації в Держгеокадастрі, а також після подання позивачем проекту землеустрою на розгляд до органу місцевого самоврядування, у ТОВ РУНА- ІНКАМ виникло право на затвердження технічної документації на земельну ділянку площею 0, 0938 га. та майновий інтерес щодо набуття права оренди даної земельної ділянки в майбутньому. Вважає, що як власник нерухомого майна, ТОВ РУНА-ІНКАМ має право отримати у власність або оренду земельну ділянку для її обслуговування, що узгоджується з вимогами ст. 120 Земельного кодексу України.

Дані обставини, на думку скаржника, є підставою для скасування ухвали місцевого господарського суду від 15.11.2018 та направлення справи №921/655/17-г/4 для продовження розгляду до суду першої інстанції .

Відповідач - ОСОБА_1 комітет ОСОБА_2 міської ради у відзиві, б/н від 30.01.2019 заперечує доводи апеляційної скарги, просить ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, як таку, що відповідає нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи. При цьому, зазначає, що ОСОБА_1 комітетом ОСОБА_2 міської ради в процесі розгляду справи в суді першої інстанції зверталась увага на те, що рішення ОСОБА_1 комітету ОСОБА_2 міської ради від 05.07.2017 №474 жодним чином не порушує право власності чи інше речове право ТОВ РУНА-ІНКАМ на майно, в тому числі земельну ділянку (оренду земельної ділянки). Згідно з рішенням ОСОБА_2 міської ради від 19.08.2016 №7/11/131 надано дозвіл позивачу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею до 0.1174 га, в оренду терміном на десять років за адресою: вул. 15 Квітня , 2е. Відповідач зазначає, що за своїми юридичними наслідками дане рішення не є тим рішенням органу місцевого самоврядування, з яким пов'язується виникнення права оренди на земельну ділянку. Вважає, що за своєю правовою природою дане рішення є розпорядчим актом індивідуальної дії, який дає лише право та можливість заінтересованій особі, з підстав, передбачених законодавством, сформувати земельну ділянку в результаті розроблення проекту землеустрою. Тому, відповідач вважає, що на підставі вказаного рішення не виникли і не могли виникнути будь-які речові права на землю, відповідно дане товариство не має права і не приступило до її використання. При цьому, також зазначає, що скаржником не враховано того, що підставою для звернення особи до господарського суду за захистом порушеного права є об'єктивно існуючий факт порушення цього права, а тому намір ТОВ РУНА-ІНКАМ захистити право, що на його думку, може виникнути в майбутньому, суперечить вимогам ст. 2 та ст. 4 ГПК України і доводить передчасність та необґрунтованість подання позивачем даного позову.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 21.01.2019 (в складі колегії: головуючий суддя Кордюк Г.Т., судді - Кравчук Н.М., Плотніцький Б.Д.) поновлено ТОВ РУНА-ІНКАМ пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Тернопільської області від 15.11.2018 у справі №921/655/17-г/4. Відкрито апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою (Т-3, а.с.4-5).

В подальшому, ухвалою суду від 29.01.2019 розгляд апеляційної скарги по справі №921/655/17-г/4 призначено в судовому засіданні на 18.02.2019 (Т-3, а.с.27-28).

У зв'язку з перебуванням у відпустці судді - члена колегії Плотніцького Б.Д., розпорядження керівника апарату суду від 18.02.2019 призначено провести автоматизовану заміну складу колегії суддів для розгляду апеляційної скарги (вх. №01-05/235/19) у справі №921/655/17-г/4 (Т-3, а.с.47).

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2019 склад колегії по розгляду справи №921/655/17-г/4 визначено: ОСОБА_4 - головуючий суддя, судді - Кравчук Н.М. ,Скрипчук О.С. (Т-3, а.с.48).

В зв'язку з неявкою представників сторін та третьої особи в судове засідання 18.02.2019 та зміною складу колегії по розгляду справи №921/655/17-г/4 , судова колегія ухвалила розгляд даної справи відкласти в судове засідання на 04.03.2019 (Т-3, а.с.51-52).

04.03.2019 в канцелярію суду від позивача (апелянта) поступило клопотання, б/н від 04.03.2019, в якому останній просить проводити судове засідання 04.03.2019 без участі представника апелянта. Зазначає, при цьому, що апеляційну скаргу підтримує повністю з підстав зазначеній в такій.

В судове засідання 04.03.2019 сторони та третя особа участі уповноважених представників не забезпечили, причин неявки не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою суду від 18.02.2019, про що свідчать поштові повідомлення про вручення даної ухвали (Т-3, а.с.53, 54).

Крім цього, судова колегія зазначає, що ухвали суду від 21.01.2019, 29.01.2019, 18.02.2019 від третьої особи - ОСОБА_2 обласної громадської організації Підприємці Галичини (46020, м. Тернопіль, вул. Галицька, 37) повертається без вручення із зазначенням за закінченням встановленого строку зберігання (Т-3, а.с.10-11, 36-37) та за місцем обслуговування (Т-3, а.с.56-57).

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Аналогічне положення викладене і у ч.12 ст. 270 ГПК України.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін та третьої особи.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою та відзивом на неї, оцінивши зібрані докази, судова колегія Західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність ухвали Господарського суду Тернопільської області від 15.11.2018 у справі №921/655/17-г/4 нормами чинного матеріального та процесуального права, матеріалам та обставинам справи виходячи з наступного.

Рішенням ОСОБА_2 міської ради від 19.08.2016 року №7/11/131 надано дозвіл ТОВ "РУНА-ІНКАМ" на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею до 0,1174 га в оренду терміном на десять років для будівництва та обслуговування незавершеної будівлі торгового закладу з реконструкцією під торгово-побутові приміщення за адресою вул. 15 Квітня, 2е (Т-1, а.с.17).

На виконання вказаного рішення 26.09.2016, на замовлення ТОВ "РУНА-ІНКАМ", ПП "ОСОБА_2 край" виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування незавершеної будівлі торгового закладу з реконструкцією під торгово-побутові приміщення за адресою вул. 15 Квітня, 2е, погоджений Управлінням містобудування, архітектури та кадастру виконавчого комітету міської ради та відділом Держгеокадастру у м. Тернополі Тернопільської області, що підтверджується відповідними висновками.

В подальшому вказану земельну ділянку площею 0,0938 га, яка встановлена у розрахунку потреби площі земельної ділянки від 30.08.2016 року, відділом Держгеокадастру у м. Тернополі Тернопільської області зареєстровано та присвоєно їй кадастровий номер 6110100000:05:008:0049, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6102839602016 від 11.11.2016 року (Т-1, а.с.23-24).

У відповідь на звернення ТОВ"РУНА-ІНКАМ" про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, листом виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради від 24.10.2016 №2933/08 позивача повідомлено, що підготовлено проект рішення міської ради "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0938 га за адресою: вул. 15 Квітня, 2е, ТОВ "РУНА-ІНКАМ" на відповідні погодження та розгляд сесії міської ради у встановленому законодавством порядку (Т-1, а.с.26).

Рішенням № 474 від 05.07.2017 ОСОБА_1 комітету ОСОБА_2 міської ради надано дозвіл ОСОБА_2 обласній громадській організації Підприємці Галичини встановити пам'ятний знак ОСОБА_3 на стику вулиці 15 Квітня - бульвару ОСОБА_3 за рахунок коштів підприємців міста; вирішено провести благоустрій території біля майбутнього пам'ятного знаку (пам'ятника) з доріжками та фонтаном за рахунок коштів підприємців міста Тернополя (Т-1, а.с.12).

Позивач вважає, що виконання даного рішення призведе до неможливості реалізації його права оренди в майбутньому на земельну ділянку в м. Тернополі по вул. 15 Квітня, 2е для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, площею 0,0938 га, кадастровий номер 6110100000:05:008:0049, на розробку проекту землеустрою на яку йому надано дозвіл згідно з рішенням ОСОБА_2 міської ради за №7/11/131 від 19.08.2016, оскільки роботи по встановленню такого пам'ятного знаку здійснюватимуться на території, яка частково охоплює дану земельну ділянку. І оскільки ТОВ "РУНА-ІНКАМ" вчинило всі необхідні дії для належного оформлення права оренди земельної ділянки в м. Тернопіль вул. 15 Квітня, 2е, площею 0,0938 га, кадастровий номер 6110100000:05:008:0049, у зв'язку із чим вважає, що у нього виникло правомірне очікування (сподівання) на укладення договору оренди, а тому відповідач прийняттям оскаржуваного рішення знехтував правомірними очікуваннями позивача на реалізацію ним права оренди на земельну ділянку, що зумовило звернення до господарського суду із позовом про визнання недійсним рішення ОСОБА_1 комітету ОСОБА_2 міської ради №474 від 05.07.2017.

При перегляді ухвали місцевого господарського суду в апеляційному порядку судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності.

Згідно ч.3 ст. 22 Закону України Про судоустрій і статус суддів місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх підсудності, в свою чергу пунктом 6 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на час звернення з позовом) визначено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів

Дані правові норми закріплені і в ст.ст. 4, 20 Господарського процесуального кодексу України в редакції чинній на час розгляду спору, якими визначено, що господарські суди розглядають справи, коли склад учасників спору відповідає приписам ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер, виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній на час подання позову, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Аналогічна норма міститься в підпункті 1 частини першої статті 19 КАС України в редакції чинній на час розгляду даної справи судом.

У відповідності до п.1 ч.2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Відтак, враховуючи наведене, вбачається, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб'єкт владних повноважень здійснює владні управлінські функції, в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній на час подання позову, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За змістом пункту 1 частини першої статті 3 КАС України у публічно-правовому спорі, як правило, хоча б однією стороною є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.

Для цілей і завдань адміністративного судочинства владну управлінську функцію необхідно розуміти як діяльність усіх суб'єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань.

Приймаючи рішення від 05.07.2017 №474 ОСОБА_1 комітет ОСОБА_2 міської ради при його прийнятті керувався ст. 31 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст. 4 Закону України Про архітектурну діяльність та спільним наказом Держбуду України та Мінкультури України від 30.11.2004 №231/806 (Т-1, а.с.12).

Відповідно до ч. 1 п. а, підп.1 статті 31 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: організація за рахунок власних коштів і на пайових засадах будівництва, реконструкції і ремонту об'єктів комунального господарства та соціально-культурного призначення, жилих будинків, шляхів місцевого значення, а також капітального та поточного ремонту вулиць і доріг населених пунктів та інших доріг, які є складовими автомобільних доріг державного значення (як співфінансування на договірних засадах) (власні (самоврядні) повноваження).

Порядком спорудження пам'ятників і монументів як державного, так і місцевого значення , затверджений спільним наказом Держбуду України та Мінкультури України від 30.11.2004 №231/806, що є обов'язковим для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями при вирішенні питань організації, фінансування, проектування, виготовлення та встановлення пам'ятників (монументів), визначено вимоги щодо підготовки та внесення пропозицій стосовно спорудження (створення) пам'ятників (монументів) державного і місцевого значення , їх проектування, виготовлення та встановлення.

Підпунктом 2.1. пункту 2 названого Порядку визначено, що рішення про спорудження (створення) пам'ятників (монументів) місцевого значення приймаються місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування на підставі клопотання про спорудження (створення) пам'ятників (монументів) місцевого значення порушених перед місцевими органами виконавчої влади підприємствами, установами, організаціями та об'єднаннями громадян.

Відтак, враховуючи наведене, судова колегія апеляційного суду вважає обґрунтованим висновок місцевого суду про те, що оскаржуване позивачем рішення №474 від 05.07.2017 Про встановлення пам'ятного знаку ОСОБА_3 за адресою вул. 15 Квітня - бульвар С.Петлюри , прийняте ОСОБА_1 комітетом ОСОБА_2 міської ради під час здійснення ним владних управлінських функцій та у відповідності до наданих йому законом повноважень.

Позивач звертаючись з позовом про визнання недійсним рішення ОСОБА_1 комітету ОСОБА_2 міської ради №474 від 05.07.2017 Про встановлення пам'ятного знаку ОСОБА_3 за адресою: вул. 15 Квітня - бульвар С.Петлюри , вказує про порушення даним рішенням його прав та інтересів, як можливого орендаря земельної ділянки площею до 0,1174 га за адресою вул. 15 Квітня , 2е посилаючись при цьому, на те, що роботи по встановленню такого пам'ятного знаку здійснюватимуться на території, яка частково охоплює земельну ділянку, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо якої надано йому.

Згідно ч.1 статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок комунальної власності у користування здійснюється, зокрема, органами місцевого самоврядування на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у випадках, передбачених законом, або на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). При цьому, розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, передбачених статтею 122 цього Кодексу.

Відтак, для передачі земельної ділянки в користування (оренду) зацікавлена особа звертається до відповідних органів для отримання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; за наслідками розгляду цього питання відповідний орган дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову в його наданні, що передбачено ст. 123 Земельного кодексу України. Однак, при цьому, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування (оренду) . Місцевим господарським судом, вірно зазначено, що проект відведення земельної ділянки не визначений законом як підстава набуття права на земельну ділянку і не є правовстановлюючим документом, спрямованим на набуття, зміну або припинення прав та обов'язків сторін в орендних правовідносинах.

З наявних матеріалів справи та обставин справи вбачається, що станом на час вирішення спору у суді земельна ділянка за кадастровим номером 6110100000:05:008:0049 ТОВ РУНА-ІНКАМ в оренду не передана, а саме по собі оскаржуване рішення не є підставою для передачі частини вказаної земельної ділянки в користування третій особі.

Крім цього, слід врахувати те, що ч. 9 ст. 79-1 Земельного кодексу України встановлено, що земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації на неї.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек , Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна №112356220 від 31.01.2018 відомості про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 0,0938 га., для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка знаходиться за адресою вул. 15 Квітня , 2е в м. Тернополі відсутні.

Враховуючи наведене, судова колегія апеляційного суду вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду, що оскаржуване позивачем рішення ОСОБА_1 комітету ОСОБА_2 міської ради №474 від 05.07.2017 Про встановлення пам'ятного знаку ОСОБА_3 за адресою вул. 15 Квітня - бульвар С.Петлюри , приймалось ОСОБА_1 комітетом ОСОБА_2 міської ради під час здійснення ним владних управлінських функцій відповідно до повноважень, визначених нормами чинного законодавства і при цьому встановлено відсутність у спірних правовідносинах сторін спору про право , тому спір у цій справі підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

Відтак, враховуючи відсутність між сторонами господарських відносин та спору про право, що виникає з таких відносин, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору господарським судом, місцевим господарським судом правомірно закрито провадження у справі №921/655/17-г/4 керуючись при цьому, приписами п.1 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що ОСОБА_2 міська рада спочатку надала дозвіл позивачу на виготовлення технічної документації на землю, а пізніше ОСОБА_1 комітетом ОСОБА_2 міської ради надано дозвіл третій особі на встановлення пам'ятника на цій же земельній ділянці, що свідчить, на думку скаржника про порушення його правового інтересу (правомірних очікувань) позивача на отримання земельної ділянки в оренду та про наявність спору про право.

Судова колегія не заперечує твердження позивача про наявність в нього правового інтересу (правомірних очікувань) щодо спірної земельної ділянки, однак вказує , що спір щодо визнання недійсним рішення ОСОБА_1 комітету ОСОБА_2 міської ради №474 від 05.07.2017 Про встановлення пам'ятного знаку ОСОБА_3 за адресою вул. 15 Квітня - бульвар С. Петлюри є адміністративним, оскільки дане рішення приймалось під час здійснення ним владних управлінських функцій та у відповідності до наданих йому законом повноважень.

Місцевим господарським судом вірно зазначено про відсутність правових підстав для розгляду заяви про зміну предмета позову б/н від 19.07.2018 (вх. номер 8358 від 27.03.2018) та залучення до участі у справі в якості відповідача ОСОБА_2 обласної громадської організації Підприємці Галичини , як і подані відповідачем з цього приводу заперечення, оскільки за результатами проведених підготовчих засідань судом зроблено вірний висновок про те, що спір у даній справі не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Щодо судового збору сплачених сторонами по справі, місцевим господарським судом вірно вказано, що питання щодо повернення сплаченої суми судового збору у зв'язку із закриттям провадження у даній справі, в силу приписів п.5 ч.1 ст. 7 Закону України Про судовий збір буде вирішено судом після подання відповідного клопотання позивача.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення ухвали місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Судовий збір за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст.129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України,

Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 15.11.2018 у справі №921/655/17-г/4 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю РУНА-ІНКАМ - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції відповідно до ст. ст.287- 289 ГПК України.

Головуючий (суддя-доповідач) Кордюк Г.Т.

Суддя Кравчук Н.М.

Суддя Скрипчук О.С.

Повний текст постанови підписано 07.03.2019.