Рішення

від 07.03.2019 по справі 908/2793/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/199/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

07.03.2019 Справа № 908/2793/18

м. Запоріжжя Запорізької області

Суддя господарського суду Запорізької області Дроздова С.С. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Міротранс» про прийняття додаткового рішення за вих. від 27.02.2019 р. та матеріали справи № 908/2793/18

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Міротранс» (49051 м. Дніпро, вул. Осіння, буд. 2Д, код ЄДРПОУ 37807598)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Український рітейл» (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 25, кімн. 207, ідентифікаційний код юридичної особи 34604386)

про стягнення 108 700 грн. 00 коп.

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 26.02.2019 р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Міротранс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український рітейл» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міротранс» 108 700 грн. 00 коп. заборгованості за надані послуги перевезення вантажів для власних потреб та 1 762 грн. 00 коп. судового збору .

04.03.2019 р. до господарського суду Запорізької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Міротранс» про прийняття додаткового рішення щодо стягнення судових витрат з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український рітейл» на професійну правничу допомогу у розмірі 12 500 грн. 00 коп.

Витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.03.2019 р. заяву про прийняття додаткового рішення передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Розглянувши вказану вище заяву суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду вказаної заяви за наявними у справі матеріалами без виклику учасників по справі.

Як свідчить зміст заяви від 27.02.2019 р. та в обґрунтування своєї заяви позивач (заявник) посилається на те, що у зв'язку із необхідністю судового захисту своїх порушених прав Товариство з обмеженою відповідальністю «Міротранс» звернулось за правовою допомогою до Адвокатського бюро ОСОБА_1П. . Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Міротранс» та Адвокатським бюро ОСОБА_1П. укладений договір про надання правової допомоги № 9-1/18 від 01.10.2018 р. Відповідно до Додатку № 1 від 01.10.2018 р. до договору, Товариству з обмеженою відповідальністю «Міротранс» надається правова допомога у зв'язку з розглядом даної справи. Так, Товариство з обмеженою відповідальністю «Міротранс» понесло витрати на професійну правничу допомогу, а саме:

- перевірка стану відносин позивача з відповідачем щодо поставки товару та складання претензії- 1 000, 00 грн.;

- консультування щодо судового врегулювання спору - 500,00 грн.

- складання позовної заяви - 2 500,00 грн.;

- відповідь на відзив - 1 500,00 грн.;

- пояснення по справі - 1 000,00 грн.;

- представництво інтересів позивача у господарському суді Запорізької області - 1 000,00 грн. за одне судове засідання - участь у 3 (трьох) судових засіданнях - 3 000,00 грн.;

- витрати на відрядження з урахуванням участі у 3 (трьох) судових засіданнях -3 000,00 грн. Вищевказані послуги правової допомоги підтверджуються відповідними актами виконаних робіт. В свою чергу оплата вищевказаних послуг підтверджується відповідними платіжними документами. Таким чином, Адвокатське бюро ОСОБА_1П. надало позивачу послуги правової допомоги на загальну суму у розмірі 12 500,00 грн.

У відповідності до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, які потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 3 ст. 244 ГПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому ж складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно з вимогами ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

В позовній заяві за вих. від 21.12.2018 р. представник позивача просив суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу 10 000,00 грн.

У зв'язку з тим, що представник позивача не надав суду оригіналів доказів витрат позивачем на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн., суд залишив без задоволення дану вимогу.

За приписами ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача витрат на надання професійної правничої допомоги в розмірі 12 500 грн. 00 коп.

Згідно ч. 1-4 ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність : договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п.4 ч. 1 ст.1): адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності) (ч. 3 ст. 4); адвокатське об'єднання є юридичною особою, створеною шляхом об'єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту (ч. 1 ст.15); стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське об'єднання (ч. 5 ст. 15). Від імені адвокатського об'єднання договір про надання правової допомоги підписується учасником адвокатського об'єднання, уповноваженим на це довіреністю або статутом адвокатського об'єднання (ч.5 ст.15); ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України. посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (ч. 2 ст. 26).

Згідно з ч. 2 ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Відповідно до ст. 6. ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, відповідач та адвокат можуть вільно встановлювати в договорі про надання правової допомоги розмір гонорару адвоката. Це відповідає принципам вільного волевиявлення, свободи договору.

Позивачем було додано копію Договору про надання правової допомоги від 01.10.2018 р. № 9-1/18, відповідно до п. 1.1 якого клієнт доручає, а бюро зобов'язується надати клієнту правову допомогу згідно з додатком № 2, де номер за наростанням кожного наступного відповідного доручення про надання правової допомоги.

Пунктом 5.1 Договору про надання правової допомоги вказано, що оплата правової допомоги бюро, яка надається клієнту, визначається відповідно до тарифів встановлених у Додатку № 1.

Судом встановлено, що позивачем не надано та матеріали справи не містять вказаного вище Додатку № 1.

Пунктом 4.1 Договору про надання правової допомоги вказано, що за результатами надання правової допомоги бюро передає клієнту акт про надання послуг правової допомоги.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем надано акти про надання послуг правової допомоги та платіжні доручення про сплату за послуги правової допомоги на загальну суму 12500 грн.

Слід зазначити, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та Інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічні критерії застосовані Європейським судом з прав людини у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п. п. 34-36 рішення у справі Тімайдуліна І інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "ОСОБА_1 проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 року № 155 встановлено, що компенсація за витрат, які пов'язані з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, не можуть перевищувати 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за сукупність дій, необхідних для розгляду справи.

Платіжним дорученням № 48 від 27.02.2019 р. було перераховано адвокату ОСОБА_1 суму в розмірі 2500 грн. за послуги правової допомоги, однак суд зазначає, що останнє судове засідання в даній справі відбулось 26.02.2019 р. Також судом вбачається, що в останньому судовому засіданні позивачем заявлялась сума до стягнення судових витрат на правничу допомогу в розмірі 10000 грн., однак в заяві про ухвалення додаткового рішення позивач заявляє суму в розмірі 12500 грн..

Суд вважає, що заявлені позивачем до стягнення витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 12500 грн. є завищеними, враховуючи обсяг наданих послуг та предмет позову, аналізуючи в сукупності наведені вище обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав стягнути з відповідача суми витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн. 00 коп.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд частково задовольняє заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 42, 46, 129, 232, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Міротранс» про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/2793/18 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальн6істю «Український Рітейл» (69006 м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 25, кімната, 207, ідентифікаційний код юридичної особи 34604386) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міротранс» (49051 м. Дніпро, вул. Осіння, буд. 2Д, код ЄДРПОУ 37807598) витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 (десять тисяч) грн. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 ГПК України.

Додаткове рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення оформлене і підписане 07.03.2019 р.

Повний текст додаткового рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.С. Дроздова