Рішення

від 26.02.2019 по справі 911/2338/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2019 р. м. Київ Справа № 911/2338/18

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Поллікомм, ЛТД , м. Київ

до Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Обухівської міської ради, Київська область, м. Обухів

про стягнення заборгованості

секретар судового засідання О.О.Стаднік

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: ОСОБА_2

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Поллікомм, ЛТД (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою б/н від 24.10.2018 року (вх.№2422/18 від 24.10.2018 року) до Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Обухівської міської ради (далі - відповідач) про стягнення заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах в розмірі 48545,90 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо відшкодування позивачу витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах.

Ухвалою суду від 29.10.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/2338/18 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 20.11.2018 року.

До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву №3414/07 від 15.11.2018 року (вх.№32256/18 від 16.11.2018 року), в якому відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Заперечуючи проти позовних вимог відповідач зазначає, що позивачем не надано доказів які б підтверджували факт надання відповідачу щомісяця до 25 числа на паперових та електронних носіях (у вигляді файлів DBF або TXT-формату) розрахунків щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці за формою 2-пільга . У зв'язку з чим, відповідач не мав можливості здійснити звірку інформації, зазначеної у актах за формою 3-пільга з даними Реєстру осіб, які мають право на пільгу, а тому, акти звіряння за надані послуги за формою 3-пільга ним не узгоджені. Крім того, відповідач вказує на те, що акти звірки за формою 3-пільга надані позивачем, не містять інформації щодо наданої послуги конкретному пільговику. Оскільки, на думку відповідача, акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги за формою 3-пільга складені позивачем з порушенням п. 11 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, відповідач вважає позовні вимоги не доведеними та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

До суду від позивача надійшли пояснення б/н від 16.11.2018 року (вх.№32282/18 від 16.11.2018 року) на виконання вимог ухвали суду.

Представник позивача у судовому засіданні 20.11.2018 року повідомив, що відзив ним не отримано.

Ухвалою суду від 20.11.2018 року оголошено перерву до 18.12.2018 року.

До суду від позивача надійшла відповідь на відзив №3/74 від 03.12.2018 року (вх. 33485/18 від 03.12.2018 року), в якій позивач повністю заперечує проти посилань відповідача стосовно того, що позивачем не надсилались відповідачу розрахунки за формою 2-пільга та акти за формою 3-пільга . В обґрунтування викладених у відповіді на відзив обставин, позивач зазначає, що ним на адресу відповідача 17.11.2018 року направлялись, як розрахунки за формою 2-пільга , так і акти за формою 3-пільга , що підтверджується претензією та відповіддю на таку претензію. Однак, отримавши зазначені розрахунки відповідач відмовився провести звірку, посилаючись на неукладення з позивачем відповідного договору та відсутність бюджетного фінансування.

До суду від відповідача надійшли заперечення №3734/07 від 17.12.2018 року (вх. №34619/18 від 17.12.2018 року) на відповідь на відзив. У поданих запереченнях відповідача зазначає, що акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги за формою 3-пільга надані позивачем в односторонньому порядку та не узгоджені з відповідачем, не містять інформації щодо наданої послуги зв'язку конкретному пільговику. На думку відповідача, позивачем не подано письмових доказів, на підтвердження факту надання позивачем відповідачу щомісячно 25 числа на електронних носіях розрахунків щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці за формою 3-пільга . Крім того, відповідач просить суд не приймати додані до відповіді на відзив докази, оскільки такі докази не були подані позивачем разом із позовною заявою.

До суду від представника позивача надійшла заява б/н від 18.12.2018 року (вх. №34628/18 від 18.12.2018 року) про долучення документів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 18.12.2018 року сторони подали спільне клопотання про продовження строку підготовчого провадження.

Ухвалою суду від 18.12.2018 року продовжено строк підготовчого провадження у справі №911/2338/18 на тридцять днів та відкладено розгляд справи на 05.02.2019 року.

До суду від позивача надійшло клопотання б/н б/д (вх. №1794/19 від 29.01.2019 року) про долучення до матеріалів справи документів та доказів на виконання вимог ухвали суду від 18.12.2018 року.

До суду від відповідача надійшло клопотання №349/07-04 від 01.02.2019 року (вх.№3195/19 від 04.02.2019 року) про долучення додаткових письмових доказів до матеріалів справи. Крім того, відповідач просить суд відмовити у задоволенні клопотання позивача про долучення доказів до матеріалів справи, оскільки вважає, що докази направлення позивачем електронних листів на офіційну електронну адресу відповідача не є скріншотом (знімком екрану) з електронної пошти позивача, а є набраним текстом на аркуші паперу.

У судовому засіданні 05.02.2019 року закрито підготовче провадження у справі №911/2338/18 та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.02.2019 року.

До суду від позивача надійшло клопотання №3/6 від 11.02.2019 року (вх.№2994/19 від 13.02.2019 року) про визнання поважними причин звернення до суду з клопотанням про приєднання доказів після закінчення підготовчого провадження та долучення до матеріалів справи в якості письмових доказів скріншоти електронних відправлень відповідачу від 20.12.2018 року, 31.01.2019 року, 11.02.2019 року та копії банківської виписки від 09.02.2018 року.

До суду від позивача надійшло клопотання б/н від 22.02.2019 року (вх.№3655/19 від 22.02.2019 року) про приєднання до матеріалів справи копії листа відповідача з електронної пошти від 14.02.2019 року та про зобов'язання відповідача провести звірку розрахунків за формою 2-пільга за 2016 рік з Єдиним державним автоматизованим реєстром осіб, які мають право на пільги.

Представник позивача у судовому засіданні 26.02.2019 року позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 26.02.2019 року проти позову заперечив, з підстав, викладених у відзиві та запереченнях на відповідь на відзив, та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об'єктивного розгляду спору по суті у судовому засіданні 26.02.2019 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

ТОВ Поллікомм, ЛТД , як оператор телекомунікацій згідно ч. 3 ст. 63 Закону України Про телекомунікації та п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 року №295, надає телекомунікаційні послуги з урахуванням пільг, відповідно до законодавства України.

Статтею 19 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії визначено, що виключно Законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Законом України Про телекомунікації визначено повноваження держави щодо управління та регулювання зазначеної діяльності, а також права, обов'язки та засади відповідальності фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у даній діяльності або користуються телекомунікаційними послугами.

Позивач надає телекомунікаційні послуги на пільгових умовах категоріям споживачів, на яких поширюється дія Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22.10.1993 року №3551-ХІІ, Закону України Про жертви нацистських переслідувань від 23.03.2000 року №1584-ІІІ, Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 року №796-ХІІ, Закону України Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист від 24.03.2008 року №203/98-ВР, Закону України Про соціальний і правових захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 року №2011-XІІ та Закону України Про охорону дитинства від 26.04.2001 року №2402-ІІІ.

Згідно пп. б п. 4 ч. 1 ст. 89 та ст. 102 Бюджетного кодексу України, видатки на відшкодування вартості послуг наданих пільговим категоріям громадян здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам визначаються Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 97 Бюджетного кодексу України).

Порядок та механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету встановлений Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 р. № 256 (далі - Порядок).

Згідно п. 3 Порядку, головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення

Враховуючи вищевикладене, відшкодування витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, здійснюється за рахунок державних субвенцій головним розпорядником коштів, яким є відповідач - Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Обухівської міської ради.

Таким чином, чинне законодавство передбачає відшкодування витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян. При цьому, такі зобов'язання виникають безпосередньо із законів України.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Обухівської міської ради безпідставно не перерахувало кошти в рахунок компенсації витрат ТОВ Поллікомм, ЛТД за надання телекомунікаційних послуг громадянам на пільгових умовах протягом 2016 року, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість у сумі 48545,90 грн.

З метою удосконалення обліку осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою, постановою Кабінету Міністрів України №117 від 29.01.2003 року затверджено Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (далі - Положення).

Відповідно до п. 11 Положення, щомісяця між сторонами здійснюється звірка розрахунків за надані населенню телекомунікаційні послуги, на які надаються пільги відповідно до законодавства - форма № 3-пільга.

Предметом позову є вимоги про стягнення 48545,90 грн. заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах.

Виходячи зі змісту позовної заяви, на виконання вимог чинного законодавства України позивачем протягом 2016 року надавались телекомунікаційні послуги на пільгових умовах відповідним категоріям громадян, на загальну суму 48545,90 грн.

В підтвердження факту надання в 2016 році телекомунікаційних послуг на загальну суму 48545,90 грн. позивачем до матеріалів справи подано щомісячні акти звірки розрахунків (форма 3- пільга) станом на 01.02.2016 року, актом звірки розрахунків (форма 3 пільга) станом на 01.03.2016 року, актом звірки розрахунків (форма 3 пільга) станом на 01.04.2016 року, актом звірки розрахунків (форма 3 пільга) станом на 01.05.2016 року, актом звірки розрахунків (форма 3 пільга) станом на 01.06.2016 року, актом звірки розрахунків (форма 3 пільга) станом на 01.07.2016 року, актом звірки розрахунків (форма 3 пільга) станом на 01.08.2016 року, актом звірки розрахунків (форма 3 пільга) станом на 01.09.2016 року, актом звірки розрахунків (форма 3 пільга) станом на 01.10.2016 року, актом звірки розрахунків (форма 3 пільга) станом на 01.11.2016 року, актом звірки розрахунків (форма 3 пільга) станом на 01.12.2016 року, актом звірки розрахунків (форма 3 пільга) станом на 01.01.2017 року та розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг, складених ТОВ Поллікомм, ЛТД за січень - 2016 року, за лютий 2016 року, за березень 2016 року, за квітень 2016 року, за травень 2016 року, за червень 2016 року, за липень 2016 року, за серпень 2016 року, за вересень 2016 року, за жовтень 2016 року, за листопад 2016 року, за грудень 2016 року, які направлялись відповідачу.

Як зазначає позивач, розрахунки форми 2-пільга щомісяця направлялись на адресу відповідача, однак перевірені не були. У зв'язку із невиконанням відповідачем обов'язку по складанню актів за формою 3-пільга , такі акти були складені позивачем та також направлені відповідачу, однак відповідачем акти не підписані та позивачу не повернуті.

Позивачем на адресу відповідача надіслано претензію №3/48 від 11.07.2018 року з вимогою перерахувати 48545,90 грн. витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям населення за 2016 рік. До зазначеної претензії додано акти звіряння розрахунків за формою 3-пільга за надані населенню послуги у 2016 році.

У відповідь на зазначену претензію відповідач надіслав на адресу позивача лист №2035/07 від 01.08.2018 року, в якому повідомив що через відсутність державного фінансування у 2016 році договір про відшкодування витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян між Управлінням соціального захисту населення Виконавчого комітету Обухівської міської ради та ТОВ Поллікомм, ЛТД на 2016 рік не укладався, фінансові зобов'язання не реєструвались в Державному казначействі, у зв'язку з чим Управління не має підстав для взяття на себе зобов'язань щодо відшкодування витрат за надані ТОВ Поллікомм, ЛТД у 2016 році послуги зв'язку.

Позивачем на адресу відповідача також надсилалась претензія №3/49 від 17.11.2017 року з вимогою перерахувати 48545,90 грн. витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям населення за 2016 рік. До зазначеної претензії також додано акти звіряння розрахунків за надані населенню послуги станом на 01.01.2017 року, розрахунок витрат на відшкодування послуг, пов'язаних з наданням пільг за формою 2-пільга , таблиця кількості пільговиків по категоріям.

У відповідь на зазначену претензію відповідач надіслав на адресу позивача лист №4162/07 від 11.12.2017 року, в якому повідомив, що Законом України Про Державний бюджет на 2016 рік не передбачено видатки у вигляді субвенцій з державного бюджету на послуги зв'язку, договір на відшкодування витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету на 2016 рік з ТОВ Поллікомм, ЛТД не укладався, а тому, у Управління відсутні підстави для відшкодування витрат, понесених ТОВ Поллікомм, ЛТД у зв'язку із наданням пільг на телекомунікаційні послуги у 2016 році.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості в сумі 48545,90 грн.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначає, що позивачем не надсилались відповідачу щомісяця до 25 числа на паперових та електронних носіях (у вигляді файлів DBF або TXT-формату) розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці за формою 2-пільга , що є порушенням п. 11 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги. Відповідач не мав можливості здійснити звірку інформації, зазначеної у актах за формою 3-пільга з даними Реєстру осіб, які мають право на пільги, а тому, акти звіряння за надані послуги за формою 3-пільга ним не узгоджені. За посиланнями відповідача, акти звірки за формою 3-пільга , що надані позивачем, не містять інформації щодо наданої послуги конкретному пільговику.

З приводу заперечень відповідача суд зазначає наступне.

На підтвердження факту надіслання відповідачу щомісяця розрахунків щодо вартості послуг, наданих пільговикам за формою 2-пільга у вигляді файлів DBF, позивачем до матеріалів справи надано копії електронних листів за січень-грудень 2016 року, надісланих з електронної адреси позивача на електронну адресу відповідача.

Позивач також звертався до відповідача з листом №1 від 04.07.2016 року (який отримано відповідачем 04.07.2016 року за №982, про що свідчить штамп про отримання на зазначеному листі), в якому позивач просив провести звірку кількості пільговиків за період січень-червень 2016 року (помісячно) та надіслав розрахунки форми 2-пільга за січень-червень 2016 року.

Крім того, позивач звертався до відповідача з листом №2 від 04.07.2016 року (який отримано відповідачем 04.07.2016 року за №981, про що свідчить штамп про отримання на зазначеному листі), в якому йшлося про випадки відмов посадових осіб Управління у прийнятті розрахунків щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці за формою 2-пільга , які подаються ТОВ Поллікомм, ЛТД та просив забезпечити дотримання Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету та Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги щодо прийняття від ТОВ Поллікомм, ЛТД щомісячних звітів за формою 2-пільга .

На зазначені листи Управлінням соціального захисту населення Виконавчого комітету Обухівської міської ради надано відповідь №1416 від 04.07.2016 року, в якій Управління повідомляє, що Законом України Про Державний бюджет на 2016 рік не передбачено видатки у вигляді субвенцій з Державного бюджету на послуги зв'язку, договір на відшкодування витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян на 2016 рік з ТОВ Поллікомм, ЛТД не укладався. А тому, Управління, як головний розпорядник державних коштів, не має права приймати розрахунки вартості наданих послуг, так як на даний час не визначено джерело фінансування.

Направлення відповідачу щомісяця протягом 2016 року розрахунків за формою 2-пільга на електронних носіях підтверджується поданою позивачем в порядку ст. 88 ГПК України нотаріально засвідченою заявою свідка - ОСОБА_3, яка працювала в ТОВ Полліком, ЛТД на посаді менеджера з продажу у відділі по роботі з абонентами у м. Обухів. ОСОБА_3 у заяві зазначила, що до її службових обов'язків входило складання щомісячних звітів форми 2-пільга та актів форми 3-пільга та їх відправлення Управління праці та соціального захисту населення Виконкому Обухівської міської ради щомісячно в електронній формі та вручення в паперовому варіанті. Складені звіти форми 2-пільга та акти форми 3-пільга щомісячно надсилались особисто ОСОБА_3 зі службового комп'ютера на електронну адресу Управлінню праці та соціального захисту населення Виконкому Обухівської міської ради. Зазначені акти та звіти також щомісячно подавались в паперовій формі безпосередньо до Управлінню праці та соціального захисту населення Виконкому Обухівської міської ради, однак у прийнятті таких звітів та актів було відмовлено з посиланням на те, що на 2016 рік з ТОВ Поллікомм, ЛТД не укладався договір на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням послуг зв'язку пільговим категоріям громадян. У зв'язку із відмовами Управління праці та соціального захисту населення Виконкому Обухівської міської ради приймати документи від ТОВ Поллікомм, ЛТД 04.07.2016 року звіти форми 2-пільга було подано через канцелярію Управління разом з супровідним листом №1, отримання зазначеного листа підтверджується штампом одержувача №982 від 04.07.2016 року.

Представник відповідача у судових засіданнях під час розгляду справи не заперечував проти того, що ТОВ Поллікомм, ЛТД надавались телекомунікаційні послуги на пільгових умовах, а як на підставу своїх заперечень, посилався на порушення позивачем порядку надання розрахунків форми 2-пільга .

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач відмовлявся приймати від позивача розрахунки за формою 2-пільга та акти звіряння за формою 3-пільга , мотивуючи таку відмову тим, що сторонами не укладався договір на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням послуг зв'язку пільговим категоріям громадян на 2016 рік а також, на відсутність передбачених Законом України Про Державний бюджет на 2016 рік видатків у вигляді субвенцій з Державного бюджету на послуги зв'язку.

Зазначені заперечення відповідача не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Чинне законодавство передбачає відшкодування витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян, при цьому, такі зобов'язання виникають безпосередньо із законів України. Тобто, обов'язкове укладення договору на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням послуг зв'язку пільговим категоріям громадян чинним законодавством не передбачено.

Оскільки, телекомунікаційні послуги на пільгових умовах ТОВ Поллікомм, ЛТД надавались на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього, то в результаті уповноважений на те державою орган - відповідач у справі - в силу закону має відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних коштів понесені ним витрати.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №924/781/17.

Відповідно до п. 11 Положення, уповноважений орган щомісяця: 1) звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації; 2) після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, складає: реєстр погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають послуги, згідно з формою 5-пільга та реєстр розрахунків згідно з формою 7-пільга ; акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою 3-пільга ; 3) до 15 числа подає: фінансовим органам районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських рад акти звіряння розрахунків згідно з формою 3-пільга .

Враховуючи зазначене, вказані норми Положення передбачають взаємні права та обов'язки, якУправління соціального захисту населення Виконавчого комітету Обухівської міської ради, як уповноваженого органу та головного розпорядника коштів місцевих бюджетів, так і ТОВ Поллікомм, ЛТД , як підприємства, що надає послуги пільговим категоріям громадян.

Посилання відповідача на порушення позивачем ОСОБА_4 про порядок заповнення форми 2-пільга , затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 04.10.2007 року, №535 Про затвердження форми для розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг 2-пільга , та ОСОБА_4 про порядок її заповнення (далі - ОСОБА_4), не може бути підставою для порушення покладених на відповідача, як уповноваженого органу та головного розпорядника коштів місцевих бюджетів обов'язків по звірянню розрахунків та підписанню актів та несплати заборгованості за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян.

Суд зазначає, що вказаною відповідачем ОСОБА_4 затверджено форму для розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг 2-пільга , ОСОБА_4 про порядок заповнення форми 2-пільга введено в дію електронний формат форми 2-пільга . Отже, ОСОБА_4 визначає лише порядок заповнення форми для розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг 2-пільга (п. 1 ОСОБА_4).

Посилання ж відповідача на відсутність фінансування, як на підставу відмови у прийнятті від позивача розрахунків форми 2-пільга , підписання актів за формою 3-пільга та несплати заборгованості суд вважає необґрунтованими, враховуючи, що відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Законодавством не передбачена залежність розміру відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного або часткового звільнення від обов'язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах, оскільки надання пільг певним категоріям населення відбувається не внаслідок власної недбалості, чи власного бажання, а у відповідності до вимог законів України.

Посилання відповідача на відсутність в нього зобов'язання з проведення розрахунків з позивачем внаслідок відсутності бюджетних коштів є безпідставними, оскільки на підставі ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18 жовтня 2005 року, відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України не виправдовує бездіяльність відповідача.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012року у справі №11/446 та у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18.10.2005 року.

В свою чергу, відповідно до правової позиції, сформованої Європейським судом з прав людини у рішенні у справі Рисовський проти України від 20.11.2011 року щодо принципу належного урядування, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків.

Усі інші твердження та заперечення відповідача не спростовують вищевикладених висновків суду.

Крім того, суд звертає увагу сторін, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвеція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, №4241/03, від 28.10.2010).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із наданням телекомунікаційних послуг здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України Про телекомунікації , іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідачем не відшкодовано витрати, понесені позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах в період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року, внаслідок чого заборгованість за надані на пільгових умовах телекомунікаційні послуги за цей період становить 48545,90 грн.

Враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення складає 48545,90 грн., розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи та не спростований відповідачем, вимога позивача про стягнення з відповідача 48545,90 грн. заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а тому, підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При розгляді даної справи судом враховано правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 08.10.2018 року у справі №911/2865/17, від 06.06.2018 року у справі №911/1541/17 від 17.04.2018 року у справі №911/4249/16.

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю

2.Стягнути з Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Обухівської міської ради (08700, Київська область, м. Обухів, вул. Каштанова, 13, корпус 1, код 37361855) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Поллікомм, ЛТД (04053, м. Київ, Шевченківський район, вул. Січових Стрільців, буд. 48, офіс 8, код 21555794) 48545 (сорок вісім тисяч п'ятсот сорок п'ять) грн. 90 коп. заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах та 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 07.03.2019 року.

Суддя Д.Г. Заєць