Постанова

від 20.06.2019 по справі 911/2338/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2019 р. Справа№ 911/2338/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Тищенко А.І.

Скрипки І.М.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Обухівської міської ради

на рішення Господарського суду Київської області від 26.02.2019р.

у справі №911/2338/18 (суддя Заєць Д.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поллікомм, ЛТД"

до Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Обухівської міської ради

про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

У жовтні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Поллікомм, ЛТД" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Обухівської міської ради (далі - відповідач) про стягнення 48545,90 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у період з 01.01.2016 по 31.12.2016 позивач надав населенню телекомунікаційні послуги на пільгових умовах на загальну суму 48545,90 грн., і відповідач повинен відшкодувати ці витрати.

Заперечуючи проти позову у суді першої інстанції, відповідач посилався на те, що між сторонами не було укладено відповідний договір на 2016 рік, відсутнє відповідне бюджетне фінансування, а також позивач не направляв відповідачу розрахунків щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці за формою "2-пільга", у зв`язку з чим відповідач не мав можливості здійснити звірку інформації, зазначеної у актах за формою "3-пільга" з даними Реєстру осіб, які мають право на пільгу, а тому акти звіряння за надані послуги за формою "3-пільга" ним не узгоджені.

Рішенням господарського суду Київської області від 26 лютого 2019 року позов задоволено.

З Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Обухівської міської ради стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поллікомм, ЛТД" 48545 грн. 90 коп. заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах.

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Обухівської міської ради звернулось з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у позові повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом було порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки позивач не направляв відповідачу розрахунків щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці за формою "2-пільга", на підставі яких відповідач мав би здійснювати розрахунки щодо таких послуг.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01 квітня 2019 року відкрито апеляційне провадження, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

17 квітня 2019 року позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, у якому він заперечує проти її задоволення, посилаючись на те, що він у 2016 році фактично надавав телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян, однак відповідач, у зв`язку із відсутністю договору та бюджетного фінансування, відмовлявся отримувати рахунки форми "2-пільга".

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2019 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку із призначенням головуючого судді Власова Ю.Л. на посаду судді Верховного Суду.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.05.2019 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Козир Т.П., суддів Скрипки І.М., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28 травня 2019 року справу прийнято до провадження судом у зазначеному складі.

Частиною 2 ст. 270 ГПК України встановлено, що розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем, як оператором телекомунікацій, протягом 2016 року надавались телекомунікаційні послуги на пільгових умовах відповідним категоріям громадян міста Обухів, на загальну суму 48545,90 грн.

Факт надання в 2016 році телекомунікаційних послуг на загальну суму 48545,90 грн. позивач підтверджує щомісячними актами звірки розрахунків (форма 3- пільга) станом на 01.02.2016 року, актом звірки розрахунків (форма 3 пільга) станом на 01.03.2016 року, актом звірки розрахунків (форма 3 пільга) станом на 01.04.2016 року, актом звірки розрахунків (форма 3 пільга) станом на 01.05.2016 року, актом звірки розрахунків (форма 3 пільга) станом на 01.06.2016 року, актом звірки розрахунків (форма 3 пільга) станом на 01.07.2016 року, актом звірки розрахунків (форма 3 пільга) станом на 01.08.2016 року, актом звірки розрахунків (форма 3 пільга) станом на 01.09.2016 року, актом звірки розрахунків (форма 3 пільга) станом на 01.10.2016 року, актом звірки розрахунків (форма 3 пільга) станом на 01.11.2016 року, актом звірки розрахунків (форма 3 пільга) станом на 01.12.2016 року, актом звірки розрахунків (форма 3 пільга) станом на 01.01.2017 року та розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг, складених ТОВ "Поллікомм, ЛТД" за січень - 2016 року, за лютий 2016 року, за березень 2016 року, за квітень 2016 року, за травень 2016 року, за червень 2016 року, за липень 2016 року, за серпень 2016 року, за вересень 2016 року, за жовтень 2016 року, за листопад 2016 року, за грудень 2016 року, які направлялись відповідачу.

Як зазначає позивач, розрахунки форми "2-пільга" щомісяця направлялись на адресу відповідача, проте, перевірені не були. У зв`язку із невиконанням відповідачем обов`язку по складанню актів за формою "3-пільга", такі акти були складені позивачем та також направлені відповідачу, однак відповідачем акти не підписані та позивачу не повернуті.

Так, позивач звертався до відповідача з листом №1 від 04.07.2016 року (який отримано відповідачем 04.07.2016 року за №982), в якому позивач просив провести звірку кількості пільговиків за період січень-червень 2016 року (помісячно) та надіслав розрахунки форми " 2-пільга" за січень-червень 2016 року.

Крім того, позивач звертався до відповідача з листом №2 від 04.07.2016 року (який отримано відповідачем 04.07.2016 року за №981), в якому йшлося про випадки відмов посадових осіб Управління у прийнятті розрахунків щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці за формою " 2-пільга", які подаються ТОВ "Поллікомм, ЛТД", та просив забезпечити дотримання Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету та Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги щодо прийняття від ТОВ "Поллікомм, ЛТД" щомісячних звітів за формою " 2-пільга".

На зазначені листи Управлінням соціального захисту населення Виконавчого комітету Обухівської міської ради надано відповідь №1416 від 04.07.2016 року, в якій Управління повідомляє, що Законом України "Про Державний бюджет на 2016 рік" не передбачено видатки у вигляді субвенцій з Державного бюджету на послуги зв`язку, договір на відшкодування витрат за надані послуги зв`язку пільговим категоріям громадян на 2016 рік з ТОВ "Поллікомм, ЛТД" не укладався. А тому, Управління, як головний розпорядник державних коштів, не має права приймати розрахунки вартості наданих послуг, так як на даний час не визначено джерело фінансування.

Позивачем на адресу відповідача також надсилалась претензія №3/49 від 17.11.2017 року з вимогою перерахувати 48545,90 грн. витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям населення за 2016 рік. До зазначеної претензії також додано акти звіряння розрахунків за надані населенню послуги станом на 01.01.2017 року, розрахунок витрат на відшкодування послуг, пов`язаних з наданням пільг за формою "2-пільга", таблиця кількості пільговиків по категоріям.

У відповідь на зазначену претензію відповідач надіслав на адресу позивача лист №4162/07 від 11.12.2017 року, в якому повідомив, що Законом України "Про Державний бюджет на 2016 рік" не передбачено видатки у вигляді субвенцій з державного бюджету на послуги зв`язку, договір на відшкодування витрат за надані послуги зв`язку пільговим категоріям громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету на 2016 рік з ТОВ "Поллікомм, ЛТД" не укладався, а тому, у Управління відсутні підстави для відшкодування витрат, понесених ТОВ "Поллікомм ЛТД", у зв`язку із наданням пільг на телекомунікаційні послуги у 2016 році.

У подальшому позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію №3/48 від 11.07.2018 року з вимогою перерахувати 48545,90 грн. витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям населення за 2016 рік. До зазначеної претензії додано акти звіряння розрахунків за формою "3-пільга" за надані населенню послуги у 2016 році.

У відповідь на зазначену претензію відповідач надіслав на адресу позивача лист №2035/07 від 01.08.2018 року, в якому повідомив що через відсутність державного фінансування у 2016 році договір про відшкодування витрат за надані послуги зв`язку пільговим категоріям громадян між Управлінням соціального захисту населення Виконавчого комітету Обухівської міської ради та ТОВ "Поллікомм, ЛТД" на 2016 рік не укладався, фінансові зобов`язання не реєструвались в Державному казначействі, у зв`язку з чим Управління не має підстав для взяття на себе зобов`язань щодо відшкодування витрат за надані ТОВ "Поллікомм, ЛТД" у 2016 році послуги зв`язку.

У зв`язку із викладеними обставинами позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 48545,90грн. за надані пільговим категоріям населення у 2016 році телекомунікаційні послуги.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач посилався на відсутність договору та бюджетного фінансування, а також на те, що позивачем не надсилались відповідачу щомісяця до 25 числа на паперових та електронних носіях (у вигляді файлів DBF або TXT-формату) розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці за формою " 2-пільга", що є порушенням п. 11 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги. Відповідач не мав можливості здійснити звірку інформації, зазначеної у актах за формою " 3-пільга" з даними Реєстру осіб, які мають право на пільги, а тому акти звіряння за надані послуги за формою " 3-пільга" ним не узгоджені. За посиланнями відповідача, акти звірки за формою "3-пільга", що надані позивачем, не містять інформації щодо наданої послуги конкретному пільговику.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції прийшов до висновку щодо їх доведеності та обґрунтованості.

Північний апеляційний господарський суд погоджується із висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Так, відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Статтею 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено, що виключно Законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Частиною 3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" зазначено, що споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

За умовами п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012, встановлені законом пільги з оплати послуг зв`язку надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред`явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.

Так, положеннями Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року №3551-ХІІ, Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" від 23.03.2000 року №1584-ІІІ, Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року №796-ХІІ, Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" від 24.03.2008 року №203/98-ВР, Закону України "Про соціальний і правових захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року №2011-XІІ та Закону України "Про охорону дитинства" від 26.04.2001 року №2402-ІІІ встановлені пільги з оплати послуг зв`язку для визначених цими Законами категорій осіб.

Позивач - ТОВ "Поллікомм, ЛТД", як оператор телекомунікацій, згідно ч. 3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" та п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 року №295, надає телекомунікаційні послуги мешканцям міста Обухів з урахуванням пільг, відповідно до наведеного законодавства України.

Відповідно до ст. 87 Бюджетного кодексу України, видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення належать до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України. При цьому порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим визначаються Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 97 Бюджетного кодексу України).

Згідно пп. "б" п. 4 ч. 1 ст. 89 та ст. 102 Бюджетного кодексу України видатки на відшкодування вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян, здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з Державного бюджету України (субвенцій з Державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256 затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету (далі - Порядок №256).

Порядком № 256 встановлено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з Державного бюджету України. Зокрема, пунктом 2 вищевказаної Постанови встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

При цьому, згідно п. 3 Порядку № 256, головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, об`єднаних територіальних громад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).

Таким чином, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що розпорядником коштів бюджетного фінансування вищевказаних соціальних пільг у місті Обухів є відповідач - Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Обухівської міської ради.

Відповідно до ч. 1 п. 8 Порядку № 256 (в редакції, чинній на 2016 рік) отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державного казначейства, для здійснення відповідних видатків. При цьому головні розпорядники коштів у п`ятиденний термін здійснюють розрахунки з постачальниками відповідних послуг (ч. 2 п.8 Порядку № 256 в редакції, чинній на 2016 рік).

На підставі вищевказаних нормативних актів відповідач зобов`язаний відшкодувати за рахунок державних субвенцій витрати, понесені позивачем внаслідок надання населенню міста Обухів телекомунікаційних послуг на пільгових умовах.

Однак, в порушення вищезазначених вимог законодавства, відповідач не здійснив відшкодування позивачу вартості наданих послуг зв`язку пільговій категорії населення за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 в розмірі 48545,90грн.

Зобов`язання, у відповідності з ст. 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Факт надання позивачем телекомунікаційних послуг на заявлену суму відповідач не спростував, а також не надав доказів неналежного надання позивачем послуг пільговим категоріям населення.

Отже, місцевим господарським судом вірно встановлено, що позивачем пільговим категоріям населення за період з січня 2016 року по грудень 2016 року надано послуг на пільговій основі, вартість яких підлягає відшкодуванню за рахунок субвенції з бюджету на загальну суму 48545,90грн.

Посилання відповідача на те, що він не отримував від позивача розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам за формою "2-пільга", обґрунтовано відхилені судом першої інстанції, оскільки ним вірно встановлено, що відповідач відмовлявся приймати від позивача розрахунки за формою "2-пільга" та акти звіряння за формою " 3-пільга", мотивуючи таку відмову тим, що сторонами не укладався договір на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням послуг зв`язку пільговим категоріям громадян на 2016 рік, а також на відсутність передбачених Законом України "Про Державний бюджет на 2016 рік" видатків у вигляді субвенцій з Державного бюджету на послуги зв`язку.

Доводи відповідача про відсутність укладеного договору також обґрунтовано відхилені судом першої інстанції, оскільки не укладення сторонами договору на 2016 рік щодо відшкодування позивачу відповідачем витрат на надання у 2016 році телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян не означає відсутність у відповідача зобов`язань з відшкодування позивачу таких витрат. Ці обов`язки виникають у відповідача із положень чинного законодавства та з фактичного надання позивачем таких послуг особам, соціальним забезпеченням яких займається відповідач.

За загальним правилом, у відповідності до ст. 599, 625 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

При цьому чинним законодавством не передбачена залежність відшкодування відповідачем витрат позивача від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного або часткового звільнення від обов`язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах, оскільки надання пільг певним категоріям населення відбувається не внаслідок власної недбалості, чи власного бажання, а у відповідності до вимог Законів України.

Відповідно до частини першої статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

За приписами ч.2 ст. 218 ГК України та ст. 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставиною, яка є підставою для звільнення від відповідальності.

Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Бруманеску проти Румунії" дійшов висновку про те, що принцип правової визначеності є одним із фундаментальних аспектів верховенства права, і для того, щоб судове рішення відповідало вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно, щоб воно було розумно передбачуваним. Отже, забезпечення єдності судової практики є нічим іншим, як реалізацією принципу правової визначеності.

При цьому слід зазначити, що згідно Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Редакція газети "Правоє дєло" та Штекель проти України" у судовому рішенні національного суду є можливим посилання на судові рішення українських судів, у яких суди схильні до відповідного тлумачення законодавчих положень, якими врегульовано подібні відносини, або у яких був загальний підхід національних судів у таких справах та вбачається, що відповідне тлумачення або загальний підхід національних судів у таких справах має впливати на прийняття судового рішення зі спору у подібних відносинах.

Місцевий господарський суд, з врахуванням зазначеної практики Європейського суду з прав людини, при розгляді даної справи правомірно врахував загальний підхід щодо розгляду спорів про стягнення відшкодування з надання послуг зв`язку пільговим категоріям громадян, який викладений у постановах Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №924/781/17, від 06.06.2018 року у справі №911/1541/17 від 17.04.2018 року у справі №911/4249/16.

Крім цього, Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету (рішення від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004, від 01 грудня 2004 року № 20-рп/2004, від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007).

Зокрема, у рішенні від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (підпункт 3.2).

Разом з тим, держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію та несе негативні наслідки відсутності такого правового регулювання.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, у справі "Кечко проти України" (заява № 63134/00), Суд зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення Суду). У пункті 26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

За правилами ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України, зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг по оплаті за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державного казначейства України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень ч. 1-4 ст. 48 Бюджетного кодексу України.

Листом Міністерства фінансів України від 30.06.2011 № 31-07310-10-24/16584 роз`яснено, що ...деякі програми, які відносяться до державних програм соціального захисту населення, є державною гарантією і одержувачу не може бути відмовлено в їх наданні у разі, якщо він має на них право. У цьому випадку проводиться відшкодування витрат за фактично спожиті послуги (нараховані соціальні виплати) в межах встановлених норм (розмірів).

Таким чином, зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв`язку, компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Враховуючи викладене та те, що позивачем фактично надані послуги зв`язку на пільгових умовах визначеним категоріям громадян у спірному періоді, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що відповідач зобов`язаний здійснити розрахунки з позивачем щодо послуг, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, за спірний період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, а відсутність письмового договору протягом цього періоду чи бюджетних призначень на відповідні видатки не є підставами для звільнення відповідача від виконання встановленого чинним законодавством зобов`язання з відшкодування позивачу вартості наданих послуг, тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення Господарського суду Київської області законне та обґрунтоване, отже, підстави для його скасування відсутні.

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Обухівської міської ради залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 26 лютого 2019 року - без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду Київської області.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 20.06.2019.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді А.І. Тищенко

І.М. Скрипка