Рішення

від 04.03.2019 по справі 640/21256/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 березня 2019 року № 640/21256/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства Інтер - Блізз

до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

третя особа Державна архітектурно-будівельна інспекція України

про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство Інтер - Блізз (далі по тексту - позивач, ТОВ Інтер - Блізз ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно - будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту - відповідач), третя особа - Державна архітектурно - будівельна інспекція України (далі по тексту - третя особа), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ №337 від 27 листопада 2018 року, виданий Департаментом з питань державного архітектурно - будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт Реконструкція нежитлових приміщень №№3, 29, 30 з їх об'єднанням під кафе в житловому будинку по вулиці Андріївська, 9, літера А у Подільському районі міста Києва від 13 листопада 2013 року №КВ 083133170191 та реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації Реконструкція нежитлових приміщень №№3, 29, 30 з їх об'єднанням під кафе в житловому будинку по вулиці Андріївська, 9, літера А у Подільському районі міста Києва від 20 травня 2014 року №КВ 143141400510;

- зобов'язати Департамент з питань державного архітектурно - будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подати Державній архітектурно - будівельній інспекції України інформацію щодо скасування наказу Департаменту з питань державного архітектурно - будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №337 від 13 листопада 2018 року, необхідну для внесення даних до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що ТОВ Інтер - Блізз є власником нежитлових приміщень з №1 по №33 групи приміщень №29 в літ А загальною площею 651,3 кв.м. по вулиці Андріївській, 9 у Подільському районі міста Києва. Наказом №337 від 27 листопада 2018 року відповідачем скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт Реконструкція нежитлових приміщень №№3, 29, 30 з їх об'єднанням під кафе в житловому будинку по вулиці Андріївська, 9, літера А у Подільському районі міста Києва від 13 листопада 2013 року №КВ 083133170191 та реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації Реконструкція нежитлових приміщень №№3, 29, 30 з їх об'єднанням під кафе в житловому будинку по вулиці Андріївська, 9, літера А у Подільському районі міста Києва від 20 травня 2014 року №КВ 143141400510. Зазначений наказ, на думку представника позивача, прийнято за відсутності підстав, визначених статтею 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , наявність яких є передумовою для скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про прийняття об'єкта до експлуатації. Крім того, представник позивача вказує, що відповідачем не вчинено жодних дій для виявлення порушень законодавства про регулювання містобудівної діяльності, а підставою для прийняття оскаржуваного наказу слугував виключно лист Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 23 листопада 2018 року №066-580, в якому вказано про віднесення будинку по вулиці Андріївська, 9, літера А у Подільському районі міста Києва до Державного реєстру нерухомих пам'яток України як пам'ятки архітектури і містобудування місцевого значення.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача у відзиві на адміністративний позов зазначив, що перевірку позивача проведено на підставі заяви громадської організації Народ проти корупції від 23 жовтня 2018 року №107, в ході якої виявлено внесення позивачем до декларації про початок виконання будівельних робіт Реконструкція нежитлових приміщень №№3, 29, 30 з їх об'єднанням під кафе в житловому будинку по вулиці Андріївська, 9, літера А у Подільському районі міста Києва від 13 листопада 2013 року №КВ 083133170191 та декларації про готовність об'єкта до експлуатації Реконструкція нежитлових приміщень №№3, 29, 30 з їх об'єднанням під кафе в житловому будинку по вулиці Андріївська, 9, літера А у Подільському районі міста Києва від 20 травня 2014 року №КВ 143141400510 недостовірних відомостей щодо категорії складеності об'єкту будівництва. Оскільки об'єкт будівництва відноситься до IV категорії складності, що потребує оформлення дозволу на виконання будівельних робіт, а позивачем було подано для реєстрації декларацію про початок виконання будівельних робіт, отже реконструкцію на вказаному об'єкті проведено за відсутності дозвільної документації, а відтак такий об'єкт є самочинним будівництвом.

У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що доводи відповідача про проведеннями ним перевірки не відповідають дійсності, оскільки останнім не надано доказів направлення позивачу листів-повідомлень та направлення на проведення перевірки. Також представник позивача вказує, що відповідачем порушено строки застосування адміністративно-господарських санкцій, оскільки станом на час прийняття оскаржуваного наказу №337 від 27 листопада 2018 року, об'єкт є закінчений будівництвом , прийнятий в експлуатацію та на такий об'єкт позивачем зареєстровано право власності. Крім того представник позивача зазначає про неможливість оформлення права користування земельною ділянкою під об'єктом будівництва, оскільки такий об'єкт розташовано в багатоквартирному будинку та земельна ділянка передана у користування об'єднанню співвласників такого багатоквартирного будинку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2018 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2019 року клопотання представника Департаменту з питань державного архітектурно - будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про розгляд справи в судовому засіданні за участі сторін залишено без задоволення.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

13 листопада 2013 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві зареєструвала за № КВ 083133170191 декларацію про початок виконання будівельних робіт на об'єкті Реконструкція нежитлових приміщень №№3, 29, 30 з їх об'єднанням під кафе в житловому будинку по вулиці Андріївська, 9, літера А у Подільському районі міста Києва .

В подальшому, 20 травня 2014 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві зареєструвала за КВ 143141400510 декларацію про готовність об'єкта до експлуатації Реконструкція нежитлових приміщень №№3, 29, 30 з їх об'єднанням під кафе в житловому будинку по вулиці Андріївська, 9, літера А у Подільському районі міста Києва .

15 липня 2014 року зареєстровано право власності Приватного підприємства Інтер - Блізз на об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення, нежилі приміщення з №1 по №33 (групи приміщень №29) (в літ. А) загальною площею 651,3 кв.м. за адресою: місто Київ, вулиця Андріївська, будинок 9, приміщення 29.

27 листопада 2018 року Департаментом з питань державного архітектурно - будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано наказ №337 Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації , яким скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт Реконструкція нежитлових приміщень №№3, 29, 30 з їх об'єднанням під кафе в житловому будинку по вулиці Андріївська, 9, літера А у Подільському районі міста Києва від 13 листопада 2013 року №КВ 083133170191 та реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації Реконструкція нежитлових приміщень №№3, 29, 30 з їх об'єднанням під кафе в житловому будинку по вулиці Андріївська, 9, літера А у Подільському районі міста Києва від 20 травня 2014 року №КВ 143141400510 (далі - оскаржуваний наказ).

Незгода позивача із вказаним наказом зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності визначає Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20 травня 1999 року №687-ХIV (далі по тексту - Закон України від 20 травня 1999 року №687-ХIV), статтею 10 якого встановлено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури, додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності, забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів визначає Закон України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі по тексту - Закон України від 17 лютого 2011 року №3038-VI в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, в силу норм пункту 2 частини 1 статті 34, частин 1, 2 статті 36 Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI замовник мав право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності.

Право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надавалось замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводив орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 41 Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі по тексту - Порядок № 553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Пунктом 2 Порядку № 553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з пунктами 6, 7 Порядку № 553, плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, окрім іншого, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Згідно з пунктом 12 Порядку 553, у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб'єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб'єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об'єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Пунктом 16 Порядку № 553 встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Відповідно до пункту 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно з пунктом 9 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Судом встановлено, що 27 жовтня 2018 року до Департаменту з питань державного архітектурно - будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшла заява Громадської організації Народ проти корупції від 23 жовтня 2018 року №107 про проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних робіт на об'єкті, що знаходиться в Подільському районі міста Києва по вулиці Андріївська, 9-А та ,в разі виявлення порушень, винесення припису про усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил.

Також, з матеріалів справи вбачається, що наказом Департаменту з питань державного архітектурно - будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26 жовтня 2018 року №848 призначено проведення позапланової перевірки Приватного підприємства Інтер-Блізз , Товариства з обмеженою відповідальністю У-Б-С на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил із реконструкції нежитлових приміщень №2, №29, №30 з їх об'єднанням під кафе в житловому будинку на вулиці Андріївській, 9 (літ А) у Подільському районі міста Києва.

На підставі наказу від 26 жовтня 2018 року №848 Департаментом з питань державного архітектурно - будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано направлення від 26 жовтня 2018 року без номеру на здійснення призначеної перевірки у період з 26 жовтня 2018 року по 08 листопада 2018 року.

В матеріалах справи також наявний запит Департаменту з питань державного архітектурно - будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01 листопада 2018 року №073-10443, зокрема, до Приватного підприємства Інтер-Блізз та Товариства з обмеженою відповідальністю У-Б-С про надання документів.

Так, суд звертає увагу на те, що відповідачем не надано належних доказів повідомлення позивача про проведення позапланової перевірки, призначеної наказом від 26 жовтня 2018 року №848, та вручення (направлення) позивачу направлень на проведення перевірки від 26 жовтня 2018 року і запиту про надання документів від 01 листопада 2018 року.

У відзиві на адміністративний позов представник відповідача вказує, що позивач був відсутній на об'єкті перевірки та ним не надано документів на запит від 01 листопада 2018 року №073-10443.

Суд зауважує, що відмова суб'єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю та/або відмова у допуску до проведення перевірки в силу приписів пункту 12 Порядку №553 є підставою для складання відповідного акту.

Проте, відповідачем не надано суду доказів складання акту, протоколу та припису відповідно до пунктів 12, 17 Порядку №553.

Таким чином, під час проведення позапланової перевірки позивача на предмет дотримання ним вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил із реконструкції нежитлових приміщень №2, №29, №30 з їх об'єднанням під кафе в житловому будинку на вулиці Андріївській, 9 (літ А) у Подільському районі міста Києва, призначеної наказом від 26 жовтня 2018 року №848, відповідачем порушено Порядок №553 в частині проведення перевірки за відсутності суб'єкта містобудування чи його представників, а також не складення за результатами перевірки відповідного акту, що є самостійною підставою для скасування оскаржуваного наказу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 січня 2019 року по справі № №826/17907/17 (адміністративне провадження №К/9901/64041/18), в якій зазначено, що порушення Порядку №553, що виявилось у проведенні перевірки за відсутності суб'єкта містобудування чи його представників, а також не складення за результатами перевірки акта перевірки є самостійною підставою для скасування наказу Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності .

Як вказано вище, наказом Департаменту з питань державного архітектурно - будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27 листопада 2018 року №337 скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт Реконструкція нежитлових приміщень №№3, 29, 30 з їх об'єднанням під кафе в житловому будинку по вулиці Андріївська, 9, літера А у Подільському районі міста Києва від 13 листопада 2013 року №КВ 083133170191 та реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації Реконструкція нежитлових приміщень №№3, 29, 30 з їх об'єднанням під кафе в житловому будинку по вулиці Андріївська, 9, літера А у Подільському районі міста Києва від 20 травня 2014 року №КВ 143141400510.

Судом встановлено, що зазначений наказ прийнято відповідно до частини 2 статті 39-1 Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI, підпункту 5 пункту 3 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності від 17 січня 2017 року №1817-VIII на підставі листа Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 23 листопада 2018 року №066-580.

Так, в матеріалах справи наявна копія листа Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 23 листопада 2018 року №066-580, яким повідомлено, що будинок прибутковий на вулиці Андріївська, 9 (літ А) у Подільському районі міста Києва наказом Міністерства культури і туризму України від 15 вересня 2010 року №706/0/16-10 занесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України як пам'ятка архітектури та містобудування місцевого значення, охоронний №599-Кв.

Згідно з частиною 2 статті 2 Закону України Про охорону культурної спадщини №1805-ІІІ від 08 червня 2000 року до видів об'єктів культурної спадщини відносяться, зокрема, історичні - будинки, споруди, їх комплекси (ансамблі), окремі поховання та некрополі, місця масових поховань померлих та померлих (загиблих) військовослужбовців (у тому числі іноземців), які загинули у війнах, внаслідок депортації та політичних репресій на території України, місця бойових дій, місця загибелі бойових кораблів, морських та річкових суден, у тому числі із залишками бойової техніки, озброєння, амуніції тощо, визначні місця, пов'язані з важливими історичними подіями, з життям та діяльністю відомих осіб, культурою та побутом народів.

Відповідно до пунктів 13, 14, 17 частини 2 статті 5 Закону України Про охорону культурної спадщини №1805-ІІІ від 08 червня 2000 року до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить: здійснення нагляду за виконанням робіт з дослідження, консервації, реабілітації, реставрації, ремонту, пристосування й музеєфікації пам'яток та інших робіт на пам'ятках; погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам'ятках національного значення, їх територіях, в історико-культурних заповідниках, на історико-культурних заповідних територіях, у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм і проектів, реалізація яких може позначитися на об'єктах культурної спадщини; надання дозволів на проведення робіт на пам'ятках національного значення, їхніх територіях та в зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць.

Так, Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в листі від 23 листопада 2018 року №066-580 серед іншого повідомив, що згідно даних Фонду науково-проектної документації Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використання пам'яток історії, культури і заповідних територій Головним управлінням охорони культурної спадщини від 06 серпня 2010 року №64 погоджено робочий проект Перепланування нежитлових приміщень №2, 3, 29, 30 в житловому будинку на вулиці Андріївській, 9 літера А у місті Києві .

Отже, в даному випадку позивачем відповідно до згадуваної норми Закону України Про охорону культурної спадщини №1805-ІІІ від 08 червня 2000 року отримано дозвіл на проведення робіт з реконструкції приміщення в будинку, що є пам'яткою архітектури та містобудування місцевого значення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у декларації про початок виконання будівельних робіт Реконструкція нежитлових приміщень №№3, 29, 30 з їх об'єднанням під кафе в житловому будинку по вулиці Андріївська, 9, літера А у Подільському районі міста Києва від 13 листопада 2013 року №КВ 083133170191 та декларації про готовність об'єкта до експлуатації Реконструкція нежитлових приміщень №№3, 29, 30 з їх об'єднанням під кафе в житловому будинку по вулиці Андріївська, 9, літера А у Подільському районі міста Києва від 20 травня 2014 року №КВ 143141400510 зазначено ІІІ категорію складності об'єкта будівництва.

Відповідно до частини 1 статті 32 Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI усі об'єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності.

Частиною 1 статті 34 Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI визначено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності; видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Різновидами дозвільних документів є: направлене повідомлення про початок виконання будівельних робіт, зареєстрована декларація про початок виконання будівельних робіт, дозвіл на виконання будівельних робіт.

Таким чином, питання виду дозвільного документа на об'єкт будівництва пов'язується з категорією складності такого об'єкта.

Згідно із частиною 1 статті 36 названого Закону, право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 року № 557 (чинною на час реєстрації відповідних декларацій) затверджений Порядок віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності.

Згідно підпункту 3 пункту 5 вказаного Порядку до IV категорії складності відносяться об'єкти будівництва, які можуть призвести до втрати об'єктів культурної спадщини місцевого значення.

Відповідно до частин 2, 3 статті 39-1 Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Замовник будівництва після скасування права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, або декларації про готовність об'єкта до експлуатації може повторно надіслати повідомлення або подати декларацію згідно з вимогами, встановленими законодавством

Одночасно, пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності від 17 січня 2017 року №1817-VIII встановлено, що зареєстровані до набрання чинності цим Законом декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт можуть бути скасовані відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у разі, зокрема, виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.

При цьому, суд зауважує, що відповідно до пункту 7 Порядку № 553 окремою та самостійною підставою для проведення позапланової перевірки є необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Така перевірка здійснюється протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

Водночас, у визначений вказаним Порядком №553 строк відповідачем не було вжито заходів щодо виявлення порушень, які в подальшому стали підставою для прийняття оспорюваного наказу.

Аналогічна правова позиція щодо системного застосування норм пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності від 17 січня 2017 року №1817-VIII та пункту 7 Порядку №553 викладена в постанові Верховного Суду від 24 січня 2019 року по справі №802/685/16-а (адміністративне провадження №К/9901/14506/18).

Крім того, з аналізу положень статті 41 Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI та Порядку №553, суд доходить висновку, що сукупність заходів, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватись лише під час виконання відповідними суб'єктами підготовчих та будівельних робіт.

Отже, за загальним правилом такі перевірки можливі щодо тих об'єктів, які знаходяться в процесі будівництва. А виключенням із цього загального правила є виявлення факту самочинного будівництва у зв'язку з чим, такі перевірки можуть стосуватися й збудованого об'єкту.

На думку суду, після реєстрації права власності на об'єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об'єкту до експлуатації, і декларація про початок виконання будівельних робіт і декларація про готовність об'єкта до експлуатації вичерпує свою дію фактом виконання.

Судом встановлено, що 15 липня 2014 року зареєстровано право власності Приватного підприємства Інтер - Блізз на об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення, нежилі приміщення з №1 по №33 (групи приміщень №29) (в літ. А) загальною площею 651,3 кв.м. за адресою: місто Київ, вулиця Андріївська, будинок 9, приміщення 29 (свідоцтво про право власності від 15 липня 2014 року №24274670).

Суд зауважує, що перевірка питання правомірності виданих органами державної влади дозволів (декларацій) на вчинення певних дій або їх погодження має відбуватись саме на відповідних етапах, а не у будь-який невизначений час.

Так, Європейський суд з прав людини у справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638 вказав, що сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії постановлено, що статтю 1 Першого протоколу до Конвенції можна застосовувати для захисту правомірних очікувань щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною права власності. Правомірні очікування виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для дотримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати так.

Позивач зареєструвавши право власності на реконструйований об'єкт правомірно очікував на те, що його право на розпорядження належним йому на праві власності майном відповідно до законодавства в майбутньому, не буде порушено чи обмежено під час здійснення суб'єктом владних повноважень заходів з державного архітектурно-будівельного нагляду чи припинено шляхом прийняття іншого рішення.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначає як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

У рішенні в справі Рисовський проти України (№ 29979/04) від 20 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу належного урядування , який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик їх помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Також зазначено, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен накладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Зважаючи на вказане, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем доцільності скасування оскаржуваним наказом реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт Реконструкція нежитлових приміщень №№3, 29, 30 з їх об'єднанням під кафе в житловому будинку по вулиці Андріївська, 9, літера А у Подільському районі міста Києва від 13 листопада 2013 року №КВ 083133170191 та реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації Реконструкція нежитлових приміщень №№3, 29, 30 з їх об'єднанням під кафе в житловому будинку по вулиці Андріївська, 9, літера А у Подільському районі міста Києва від 20 травня 2014 року №КВ 143141400510, як крайнього заходу, а отже відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не дотримано принцип належного врядування та необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані застосовані заходи результатів державного нагляду.

За таких підстав та з урахуванням встановлених судом обставин, позовні вимоги щодо скасування наказу Департаменту з питань державного архітектурно - будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №337 від 27 листопада 2018 року підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Департамент з питань державного архітектурно - будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подати Державній архітектурно - будівельній інспекції України інформацію щодо скасування наказу Департаменту з питань державного архітектурно - будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №337 від 13 листопада 2018 року, необхідну для внесення даних до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3статті 34 Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, тобто Держархбудінспекція, веде єдиний реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - реєстр). Внесення даних до реєстру з присвоєнням реєстраційного номера здійснюється на підставі інформації, наданої органами державного архітектурно-будівельного контролю, протягом одного робочого дня з дня її отримання.

Порядок ведення єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів затверджено Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24 червня 2011 року № 92, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 липня 2011 року за № 885/19623 (далі - Порядок ведення єдиного реєстру).

Відповідно до пункту 8 Порядку ведення єдиного реєстру підставами для внесення Держархбудінспекцією поданих органом державного архітектурно-будівельного контролю даних до реєстру є отримання цим органом: повідомлення; повідомлення про зміну даних у цьому повідомленні; декларації про готовність об`єкта до експлуатації (далі - декларація); повідомлення про зміну даних у зареєстрованих деклараціях, внесення змін до них у зв'язку з виявленими технічними помилками; скасування реєстрації повідомлення або декларації; прийняття рішення про видачу або анулювання дозволу, видачу сертифіката, повернення декларації на доопрацювання для усунення виявлених недоліків; прийняття рішення про відмову у видачі дозволів чи сертифікатів.

Разом з цим, відповідно до пункту 15 Порядку ведення єдиного реєстру у разі прийняття наказу органом державного архітектурно-будівельного контролю про скасування реєстрації повідомлень чи декларацій, анулювання дозволу, набрання рішенням суду законної сили про скасування документа декларативного або дозвільного характеру посадові особи вносять відомості до реєстру про їх скасування або анулювання.

Згідно з пунктом 8 Порядку ведення єдиного реєстру, зокрема, електронною системою реєстру автоматично перевіряється повнота та коректність інформації, наданої органами державного архітектурно-будівельного контролю, після чого перевірені дані вносяться Держархбудінспекцією до Реєстру з присвоєнням реєстраційного номера.

Отже, інформація щодо скасування наказу Департаменту з питань державного архітектурно - будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №337 від 13 листопада 2018 року підлягає внесенню до Реєстру після набрання законної сили рішенням суду у даній справі, а тому позовні вимоги у вказаній частині є передчасними та не підлягають задоволенню.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в силу якої, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, покладений на нього обов'язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконав, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Також, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмір ніж встановлено законом.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Приватного підприємства Інтер - Блізз задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту з питань державного архітектурно - будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №337 від 27 листопада 2018 року щодо скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт Реконструкція нежитлових приміщень №№3, 29, 30 з їх об'єднанням під кафе в житловому будинку по вулиці Андріївська, 9, літера А у Подільському районі міста Києва від 13 листопада 2013 року №КВ 083133170191 та реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації Реконструкція нежитлових приміщень №№3, 29, 30 з їх об'єднанням під кафе в житловому будинку по вулиці Андріївська, 9, літера А у Подільському районі міста Києва від 20 травня 2014 року №КВ 143141400510.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер - Блізз (04070, місто Київ, вулиця Андріївська, будинок 9 літера А, код ЄДРПОУ 30677340) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в сумі 881 (вісімсот вісімдесят одну) гривню 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань державного архітектурно - будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, місто Київ, вулиця Трьохсвятительська, 4-В, код ЄДРПОУ 40224921).

5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Інтер - Блізз (04070, місто Київ, вулиця Андріївська, будинок 9 літера А, код ЄДРПОУ 30677340) через відповідний орган Державної казначейської служби України судовий збір в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок, який сплачений платіжним дорученням від 10 грудня 2018 року № 97 на наступні платіжні реквізити: отримувач коштів - УК у Печерському р-ні м.Києва; Код отримувача (код ЄДРПОУ) - 38004897; Рахунок отримувача - 34310206084021; Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача - 899998; Код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко