Постанова

від 16.05.2019 по справі 640/21256/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/21256/18 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко А.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Парінова А.Б.,

Беспалова О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2019 року (прийняте в порядку спрощеного позовного провадження, суддя Кузьменко А.І.) у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Інтер-Блізз" до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа: Державна архітектурно-будівельна інспекція України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Інтер-Блізз" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати наказ №337 від 27 листопада 2018 року, виданий Департаментом з питань державного архітектурно - будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт Реконструкція нежитлових приміщень №№3, 29, 30 з їх об`єднанням під кафе в житловому будинку по вулиці Андріївська, 9, літера А у Подільському районі міста Києва від 13 листопада 2013 року №КВ 083133170191 та реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації Реконструкція нежитлових приміщень №№3, 29, 30 з їх об`єднанням під кафе в житловому будинку по вулиці Андріївська , 9 , літера А у Подільському районі міста Києва від 20 травня 2014 року №КВ 143141400510;

- зобов`язати Департамент з питань державного архітектурно - будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подати Державній архітектурно - будівельній інспекції України інформацію щодо скасування наказу Департаменту з питань державного архітектурно - будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №337 від 13 листопада 2018 року, необхідну для внесення даних до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2019 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту з питань державного архітектурно - будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №337 від 27 листопада 2018 року щодо скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт Реконструкція нежитлових приміщень №№3, 29, 30 з їх об`єднанням під кафе в житловому будинку по вулиці Андріївська, 9 , літера А у Подільському районі міста Києва від 13 листопада 2013 року №КВ 083133170191 та реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації Реконструкція нежитлових приміщень №№3, 29, 30 з їх об`єднанням під кафе в житловому будинку по вулиці Андріївська , 9 , літера А у Подільському районі міста Києва від 20 травня 2014 року №КВ 143141400510. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням в частині задоволених позовних вимог Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подав апеляційну скаргу з підстав неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову до Департаменту відмовити.

В апеляційній скарзі Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зазначає, що суд першої інстанції у своєму рішенні правильно зазначив, що згідно даних Фонду науково-проектної документації Київського методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій Головним управлінням охорони культурної спадщини від 06.08.2010 погоджено робочий проект перепланування нежитлових приміщень № 2, 3, 29, 30 в житловому будинку на вул. Андріївській, 9, літера А у місті Києві , але не взяв до уваги та не надав належної оцінки, що Головним управлінням охорони культурної спадщини погоджено робочий проект Перепланування нежитлових приміщень № 2, 3, 29, 30 в житловому будинку на вул. Андріївській, 9, літера А у місті Києві , а у декларації про початок виконання будівельних робіт вид будівництва зазначено Реконструкція нежитлових приміщень №№ 3, 29, 30 з їх об`єднанням під кафе в житловому будинку (літ. А ) за адресою: м. Київ, Подільській район, вул. Андріївська, 9 . Крім того, судом першої інстанції не надано належної оцінки, що у деклараціях про початок виконання будівельних робіт від 13.11.2013 № КВ 083133170191 та про готовність об`єкту до експлуатації від 20.05.2014 № КВ 143141400510 на об`єкт будівництва: Реконструкція нежитлових приміщень №№ 3, 29, 30 з їх об`єднанням під кафе в житловому будинку (літ. А ) за адресою: м. Київ, Подільській район, вул. Андріївська, 9 проектна документація розроблена ТОВ Укрспецріелті під керівництвом головного архітектора проекту Пивоварова Олександра Григоровича та затверджена наказом від 15.04.2013 №№ 1, 2 ПП Інтер-Блізз із визначенням категорії складності III. Згідно підпункту 3 пункту 5 Порядку №553 до IV категорії складності відносяться об`єкти будівництва, які можуть призвести до втрати об`єктів культурної спадщини місцевого значення. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вид дозвільного документа на об`єкт будівництва пов`язується з категорією складності такого об`єкта, при цьому не зазначив будь-яких висновків щодо віднесення спірного об`єкту відповідно до законодавства до IV категорії та зазначення позивачем у скасованих деклараціях категорії складності III.

Також, апелянт вказує, що судом першої інстанції не надано оцінку положенням ст. 6-1 Закону України Про охорону культурної спадщини , якою встановлено, що набуття суб`єктом господарювання права на провадження будь-яких дій щодо здійснення господарської діяльності на об`єктах культурної спадщини за декларативним принципом забороняється.

Апелянт зазначає, також, що замовником будівництва ПП Інтер-Блізз наведено недостовірні дані в деклараціях про початок виконання будівельних робіт від 13.11.2013 № КВ 083133170191 та про готовність об`єкта до експлуатації від 20.05.2014 № КВ 143141400510, в частини заниження категорії об`єкта будівництва (клас наслідків відповідальності), що призвело до отримання неналежного документу, який дає право на початок будівельних робіт, що свідчить про неналежно розроблений та затверджений проект, що за приписами ст. 376 ЦК дає підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом.

03.05.2019 від позивача до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому приватне підприємство "Інтер-Блізз" просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки таке рішення є законним та обґрунтованим.

15.05.2019 від Державної архітектурно-будівельної інспекції України до суду апеляційної інстанції надійшли письмові пояснення, у яких третя особа просить просить апеляційну скаргу рішення суду першої інстанції скасувати та винести нове рішення, яким у задоволенні позовної заяви відмовити повністю.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 13 листопада 2013 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві зареєструвала за № КВ 083133170191 декларацію про початок виконання будівельних робіт на об`єкті Реконструкція нежитлових приміщень №№3, 29, 30 з їх об`єднанням під кафе в житловому будинку по вулиці Андріївська , 9 , літера А у Подільському районі міста Києва .

В подальшому, 20 травня 2014 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві зареєструвала за КВ 143141400510 декларацію про готовність об`єкта до експлуатації Реконструкція нежитлових приміщень №№3, 29, 30 з їх об`єднанням під кафе в житловому будинку по вулиці Андріївська , 9, літера А у Подільському районі міста Києва .

15 липня 2014 року зареєстровано право власності Приватного підприємства Інтер - Блізз на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення, нежилі приміщення з №1 по №33 (групи приміщень №29) (в літ. А) загальною площею 651,3 кв.м. за адресою: місто Київ, вулиця Андріївська, будинок 9, приміщення 29.

27 листопада 2018 року Департаментом з питань державного архітектурно - будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано наказ №337 Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації , яким скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт Реконструкція нежитлових приміщень №№3, 29, 30 з їх об`єднанням під кафе в житловому будинку по вулиці Андріївська , 9 , літера А у Подільському районі міста Києва від 13 листопада 2013 року №КВ 083133170191 та реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації Реконструкція нежитлових приміщень №№3, 29, 30 з їх об`єднанням під кафе в житловому будинку по вулиці Андріївська , 9, літера А у Подільському районі міста Києва від 20 травня 2014 року №КВ 143141400510 (далі - оскаржуваний наказ).

Незгода позивача із вказаним наказом зумовила його звернення до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності визначає Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20 травня 1999 року №687-ХIV (далі - Закон України №687-ХIV), статтею 10 якого встановлено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури, додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності, забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів визначає Закон України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі - Закон України №3038-VI в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 34, частин 1, 2 статті 36 Закону України №3038-VI замовник мав право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності.

Право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надавалось замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводив орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п`яти робочих днів з дня надходження декларації.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України №3038-VI.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 41 Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі - Порядок № 553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Пунктом 2 Порядку № 553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з пунктами 6, 7 Порядку № 553, плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, окрім іншого, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Згідно з пунктом 12 Порядку 553, у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Пунктом 16 Порядку № 553 встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Відповідно до пункту 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно з пунктом 9 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Як вбачається з матеріалів справи, 27 жовтня 2018 року до Департаменту з питань державного архітектурно - будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшла заява Громадської організації Народ проти корупції від 23 жовтня 2018 року №107 про проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних робіт на об`єкті, що знаходиться в Подільському районі міста Києва по вулиці Андріївська, 9-А та ,в разі виявлення порушень, винесення припису про усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил.

Наказом Департаменту з питань державного архітектурно - будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26 жовтня 2018 року №848 призначено проведення позапланової перевірки Приватного підприємства Інтер-Блізз , Товариства з обмеженою відповідальністю У-Б-С на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил із реконструкції нежитлових приміщень №2, №29, №30 з їх об`єднанням під кафе в житловому будинку на вулиці Андріївській, 9 (літ А) у Подільському районі міста Києва.

На підставі наказу від 26 жовтня 2018 року №848 Департаментом з питань державного архітектурно - будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано направлення від 26 жовтня 2018 року без номеру на здійснення призначеної перевірки у період з 26 жовтня 2018 року по 08 листопада 2018 року.

В матеріалах справи також наявний запит Департаменту з питань державного архітектурно - будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01 листопада 2018 року №073-10443, зокрема, до Приватного підприємства Інтер-Блізз та товариства з обмеженою відповідальністю У-Б-С про надання документів.

Відповідача вказує, що позивач був відсутній на об`єкті перевірки та ним не надано документів на запит від 01 листопада 2018 року №073-10443.

Разом з тим, як зазначає сам апелянт, відмова суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю та/або відмова у допуску до проведення перевірки в силу приписів пункту 12 Порядку №553 є підставою для складання відповідного акту.

Проте, відповідачем не надано ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції доказів складання акту, протоколу та припису відповідно до пунктів 12, 17 Порядку №553.

Таким чином, під час проведення позапланової перевірки позивача на предмет дотримання ним вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил із реконструкції нежитлових приміщень №2, №29, №30 з їх об`єднанням під кафе в житловому будинку на вулиці Андріївській, 9 (літ А ) у Подільському районі міста Києва , призначеної наказом від 26 жовтня 2018 року №848, відповідачем порушено Порядок №553 в частині проведення перевірки за відсутності суб`єкта містобудування чи його представників, а також не складення за результатами перевірки відповідного акту, що є самостійною підставою для скасування оскаржуваного наказу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 січня 2019 року по справі № №826/17907/17 (адміністративне провадження №К/9901/64041/18), в якій зазначено, що порушення Порядку №553, що виявилось у проведенні перевірки за відсутності суб`єкта містобудування чи його представників, а також не складення за результатами перевірки акта перевірки є самостійною підставою для скасування наказу Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності .

Колегією суддів встановлено, що наказ Департаменту з питань державного архітектурно - будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27 листопада 2018 року №337 прийнято відповідно до частини 2 статті 39-1 Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI, підпункту 5 пункту 3 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності від 17 січня 2017 року №1817-VIII на підставі листа Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 23 листопада 2018 року №066-580.

Так, в матеріалах справи наявна копія листа Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 23 листопада 2018 року №066-580, яким повідомлено, що будинок прибутковий на вулиці Андріївська, 9 (літ А) у Подільському районі міста Києва наказом Міністерства культури і туризму України від 15 вересня 2010 року №706/0/16-10 занесений до Державного реєстру нерухомих пам`яток України як пам`ятка архітектури та містобудування місцевого значення, охоронний №599-Кв.

Згідно з частиною 2 статті 2 Закону України Про охорону культурної спадщини №1805-ІІІ від 08 червня 2000 року до видів об`єктів культурної спадщини відносяться, зокрема, історичні - будинки, споруди, їх комплекси (ансамблі), окремі поховання та некрополі, місця масових поховань померлих та померлих (загиблих) військовослужбовців (у тому числі іноземців), які загинули у війнах, внаслідок депортації та політичних репресій на території України, місця бойових дій, місця загибелі бойових кораблів, морських та річкових суден, у тому числі із залишками бойової техніки, озброєння, амуніції тощо, визначні місця, пов`язані з важливими історичними подіями, з життям та діяльністю відомих осіб, культурою та побутом народів.

Відповідно до пунктів 13, 14, 17 частини 2 статті 5 Закону України Про охорону культурної спадщини №1805-ІІІ від 08 червня 2000 року до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить: здійснення нагляду за виконанням робіт з дослідження, консервації, реабілітації, реставрації, ремонту, пристосування й музеєфікації пам`яток та інших робіт на пам`ятках; погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам`ятках національного значення, їх територіях, в історико-культурних заповідниках, на історико-культурних заповідних територіях, у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм і проектів, реалізація яких може позначитися на об`єктах культурної спадщини; надання дозволів на проведення робіт на пам`ятках національного значення, їхніх територіях та в зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць.

Так, Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в листі від 23 листопада 2018 року №066-580 серед іншого повідомив, що згідно даних Фонду науково-проектної документації Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використання пам`яток історії, культури і заповідних територій Головним управлінням охорони культурної спадщини від 06 серпня 2010 року №64 погоджено робочий проект Перепланування нежитлових приміщень №2, 3, 29, 30 в житловому будинку на вулиці Андріївській, 9 літера А у місті Києві .

Отже, в даному випадку позивачем відповідно до згадуваної норми Закону України Про охорону культурної спадщини №1805-ІІІ від 08 червня 2000 року отримано дозвіл на проведення робіт з реконструкції приміщення в будинку, що є пам`яткою архітектури та містобудування місцевого значення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у декларації про початок виконання будівельних робіт Реконструкція нежитлових приміщень №№3, 29, 30 з їх об`єднанням під кафе в житловому будинку по вулиці Андріївська , 9 , літера А у Подільському районі міста Києва від 13 листопада 2013 року №КВ 083133170191 та декларації про готовність об`єкта до експлуатації Реконструкція нежитлових приміщень №№3, 29, 30 з їх об`єднанням під кафе в житловому будинку по вулиці Андріївська , 9, літера А у Подільському районі міста Києва від 20 травня 2014 року №КВ 143141400510 зазначено ІІІ категорію складності об`єкта будівництва.

Відповідно до частини 1 статті 32 Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI усі об`єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності.

Частиною 1 статті 34 Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI визначено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності; видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Різновидами дозвільних документів є: направлене повідомлення про початок виконання будівельних робіт, зареєстрована декларація про початок виконання будівельних робіт, дозвіл на виконання будівельних робіт.

Таким чином, питання виду дозвільного документа на об`єкт будівництва пов`язується з категорією складності такого об`єкта.

Згідно із частиною 1 статті 36 названого Закону, право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 року № 557 (чинною на час реєстрації відповідних декларацій) затверджений Порядок віднесення об`єктів будівництва до IV і V категорій складності.

Згідно підпункту 3 пункту 5 вказаного Порядку до IV категорії складності відносяться об`єкти будівництва, які можуть призвести до втрати об`єктів культурної спадщини місцевого значення.

Відповідно до частин 2, 3 статті 39-1 Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Замовник будівництва після скасування права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, або декларації про готовність об`єкта до експлуатації може повторно надіслати повідомлення або подати декларацію згідно з вимогами, встановленими законодавством

Одночасно, пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності від 17 січня 2017 року №1817-VIII встановлено, що зареєстровані до набрання чинності цим Законом декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт можуть бути скасовані відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у разі, зокрема, виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у зареєстрованій декларації , які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.

При цьому, відповідно до пункту 7 Порядку № 553 окремою та самостійною підставою для проведення позапланової перевірки є необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації. Така перевірка здійснюється протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів .

Водночас, у визначений вказаним Порядком №553 строк відповідачем не було вжито заходів щодо виявлення порушень, які в подальшому стали підставою для прийняття оспорюваного наказу.

Аналогічна правова позиція щодо системного застосування норм пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності від 17 січня 2017 року №1817-VIII та пункту 7 Порядку №553 викладена в постанові Верховного Суду від 24 січня 2019 року по справі №802/685/16-а.

Крім того, з аналізу положень статті 41 Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI та Порядку №553 сукупність заходів, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватись лише під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих та будівельних робіт.

Отже, за загальним правилом такі перевірки можливі щодо тих об`єктів, які знаходяться в процесі будівництва. А виключенням із цього загального правила є виявлення факту самочинного будівництва у зв`язку з чим, такі перевірки можуть стосуватися й збудованого об`єкту.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 15 липня 2014 року зареєстровано право власності приватного підприємства Інтер - Блізз на об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення, нежилі приміщення з №1 по №33 (групи приміщень №29) (в літ. А) загальною площею 651,3 кв.м. за адресою: місто Київ, вулиця Андріївська, будинок 9, приміщення 29 (свідоцтво про право власності від 15 липня 2014 року №24274670).

Так, перевірка питання правомірності виданих органами державної влади дозволів (декларацій) на вчинення певних дій або їх погодження має відбуватись саме на відповідних етапах, а не у будь-який невизначений час.

Так, Європейський суд з прав людини у справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638 вказав, що сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії постановлено, що статтю 1 Першого протоколу до Конвенції можна застосовувати для захисту правомірних очікувань щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною права власності. Правомірні очікування виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для дотримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати так.

Позивач зареєструвавши право власності на реконструйований об`єкт правомірно очікував на те, що його право на розпорядження належним йому на праві власності майном відповідно до законодавства в майбутньому, не буде порушено чи обмежено під час здійснення суб`єктом владних повноважень заходів з державного архітектурно-будівельного нагляду чи припинено шляхом прийняття іншого рішення.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначає як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

У рішенні в справі Рисовський проти України (№ 29979/04) від 20 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу належного урядування , який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик їх помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Також зазначено, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен накладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Зважаючи на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність відповідачем доцільності скасування оскаржуваним наказом реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт Реконструкція нежитлових приміщень №№3, 29, 30 з їх об`єднанням під кафе в житловому будинку по вулиці Андріївська , 9 , літера А у Подільському районі міста Києва від 13 листопада 2013 року №КВ 083133170191 та реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації Реконструкція нежитлових приміщень №№3, 29, 30 з їх об`єднанням під кафе в житловому будинку по вулиці Андріївська , 9, літера А у Подільському районі міста Києва від 20 травня 2014 року №КВ 143141400510, як крайнього заходу, а отже відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не дотримано принцип належного врядування та необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані застосовані заходи результатів державного нагляду.

Щодо доводів апелянта про те, що позивачу погоджено робочий проект перепланування нежитлових приміщень № 2, 3, 29, 30 в житловому будинку на вул. Андріївській, 9, літера А у місті Києві , а у декларації про початок виконання будівельних робіт вид будівництва зазначено Реконструкція нежитлових приміщень №№ 3, 29, 30 з їх об`єднанням під кафе в житловому будинку (літ. А ) за адресою: м. Київ, Подільській район, вул. Андріївська, 9 , крім того, у деклараціях про початок виконання будівельних робіт від 13.11.2013 № КВ 083133170191 та про готовність об`єкту до експлуатації від 20.05.2014 № КВ 143141400510 на об`єкт будівництва: Реконструкція нежитлових приміщень №№ 3, 29, 30 з їх об`єднанням під кафе в житловому будинку (літ. А ) за адресою: м. Київ, Подільській район, вул. Андріївська, 9 проектна документація розроблена та затверджена із визначенням категорії складності III, а згідно підпункту 3 пункту 5 Порядку №553 до IV категорії складності відносяться об`єкти будівництва, які можуть призвести до втрати об`єктів культурної спадщини місцевого значення, а тому, позивачем таким чином наведено недостовірні дані в зазначених вище деклараціях в частині заниження категорії об`єкта будівництва, що призвело до отримання неналежного документу, який дає право на початок будівельних робіт, що свідчить про неналежно розроблений та затверджений проект, що за приписами ст. 376 ЦК дає підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом, колегія суддів зазначає наступне.

Так, щодо вищевказаних обставин вже розглядалась адміністративна справа № 826/19018/13-а за позовом приватного підприємства "Інтер-Блізз" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві про визнання протиправними та скасування Постанов №472/13, №473/13 від 24.10.2013.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/19018/13-а від 13.01.2014, залишеного без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.07.2014, позов було задоволено в повному обсязі.

Задовольняючи такий позов, суд першої інстанції встановив: ...Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент проведення перевірки та прийняття Постанов частина спірних нежитлових приміщень, а саме, №3 та №29 введено в експлуатацію, що підтверджується копією акта державної комісії про прийняття в експлуатацію приміщень після перепланувань та переобладнань, влаштування (прибудови) балкону від 22 жовтня 2010 року, яка міститься в матеріалах справи… Як вже зазначалось вище, приміщення №2, 3 , 29, 30 в житловому будинку по вул. Андріївській , 9, літера "А" у м. Києві є вже прийнятим у експлуатацію, тобто є закінченим будівництвом…Суд зазначає, що законодавство України розділяє такі поняття як реконструкція та перепланування. Відповідно до п. 1.4.3. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 р. № 76, до елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків. Згідно з п. 3.10 ДБН А.2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", затверджених Наказом Мінрегіонбуду України від 03 березня 2012 року № 98 реконструкція - це перебудова введених в експлуатацію в установленому порядку об`єктів будівництва. В свою чергу, об`єкти будівництва - це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури (п. 3.2 ДБН А.2.2-3-2012). Аналогічне визначення містить ст. 4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" …Віднесення об`єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва…Враховуючи вищевикладене Суд приходить до висновку, що Позивачем було здійснено саме перепланування, а не реконструкція нежитлових приміщень .

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 15.07.2014 суд зазначив: Так, відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76, - реконструкція жилого будинку - комплекс будівельних робіт, спрямованих на поліпшення експлуатаційних показників приміщень житлового будинку шляхом їх перепланування та переобладнання, надбудови, вбудови, прибудови з одночасним приведенням їх показників відповідно до нормативно-технічних вимог; до елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесенняі влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків. З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивачем було проведено саме перепланування, а не реконструкція, нежитлових приміщень .

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, зважаючи на преюдиційність вказаних рішень, та на те, що позивачем відповідно отримано дозвіл на проведення робіт з реконструкції приміщення в будинку, що є пам`яткою архітектури та містобудування місцевого значення, колегія суддів вважає доводи апелянта необґрунтованими та відхиляє такі.

За таких підстав, з урахуванням встановлених обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги щодо скасування наказу Департаменту з питань державного архітектурно - будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №337 від 27 листопада 2018 року підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Департамент з питань державного архітектурно - будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подати Державній архітектурно - будівельній інспекції України інформацію щодо скасування наказу Департаменту з питань державного архітектурно - будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №337 від 13 листопада 2018 року, необхідну для внесення даних до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 3статті 34 Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, тобто Держархбудінспекція, веде єдиний реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - реєстр). Внесення даних до реєстру з присвоєнням реєстраційного номера здійснюється на підставі інформації, наданої органами державного архітектурно-будівельного контролю, протягом одного робочого дня з дня її отримання.

Порядок ведення єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів затверджено Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24 червня 2011 року № 92, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 липня 2011 року за № 885/19623 (далі - Порядок ведення єдиного реєстру).

Відповідно до пункту 8 Порядку ведення єдиного реєстру підставами для внесення Держархбудінспекцією поданих органом державного архітектурно-будівельного контролю даних до реєстру є отримання цим органом: повідомлення; повідомлення про зміну даних у цьому повідомленні; декларації про готовність об`єкта до експлуатації (далі - декларація); повідомлення про зміну даних у зареєстрованих деклараціях, внесення змін до них у зв`язку з виявленими технічними помилками; скасування реєстрації повідомлення або декларації; прийняття рішення про видачу або анулювання дозволу, видачу сертифіката, повернення декларації на доопрацювання для усунення виявлених недоліків; прийняття рішення про відмову у видачі дозволів чи сертифікатів.

Разом з цим, відповідно до пункту 15 Порядку ведення єдиного реєстру у разі прийняття наказу органом державного архітектурно-будівельного контролю про скасування реєстрації повідомлень чи декларацій, анулювання дозволу, набрання рішенням суду законної сили про скасування документа декларативного або дозвільного характеру посадові особи вносять відомості до реєстру про їх скасування або анулювання.

Згідно з пунктом 8 Порядку ведення єдиного реєстру, зокрема, електронною системою реєстру автоматично перевіряється повнота та коректність інформації, наданої органами державного архітектурно-будівельного контролю, після чого перевірені дані вносяться Держархбудінспекцією до Реєстру з присвоєнням реєстраційного номера.

Отже, інформація щодо скасування наказу Департаменту з питань державного архітектурно - будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №337 від 13 листопада 2018 року підлягає внесенню до Реєстру після набрання законної сили рішенням суду у даній справі, а тому позовні вимоги у вказаній частині є передчасними та не підлягають задоволенню.

Таким чином, проаналізувавши всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

При цьому, у рішення ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відповідно до ст. 17 Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції та не можуть бути підставою для скасування законног ота обґрунтованого рішення суду першої інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, судом з`ясовано всі обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підстав, зазначених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді А.Б. Парінов

О.О. Беспалов