Ухвала

від 05.03.2019 по справі 335/12186/18

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/12186/18 1-кс/335/1732/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2019 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 про арешт майна, подане в кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018080020001423 від 12 червня 2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 27 та ч. 4 ст. 189 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором відділу прокуратури Запорізької області ОСОБА_4 , звернувся до слідчого суді з вищевказаним клопотанням в якому просить накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме об`єкт нерухомого майна, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з позбавленням права на його відчуження та розпорядження.

В обґрунтування клопотання зазначив, що у середині грудня 2017 року, перебуваючи в м. Запоріжжя, ОСОБА_5 організував та очолив організовану злочинну групу у складі: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , після чого протягом періоду з середини грудня 2017 року до середини травня 2018 року до її складу послідовно залучив інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, які за час спільної злочинної діяльності в період з кінця травня до 11 вересня 2018 року вчинили вимагання майна у ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

25.02.2019 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 27 та ч. 4 ст. 189 КК України, які кваліфікуються як організація, керівництво підготовкою та вчинення вимоги передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, пошкодження чи знищення їхнього майна (вимагання), вчиненої повторно, з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, що завдало майнової шкоди у особливо великих розмірах, організованою групою.

Слідчий в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд клопотання без його участі, просив клопотання задовольнити в повному обсязі, що відповідно до вимог ч. 1 ст.172КПК України не перешкоджає розгляду клопотання

З метою забезпечення арешту майна, клопотання слідчого про арешт вказаного майна, було розглянуто без повідомлення власника майна, що відповідає положенню ч.2 ст.172 КПК України.

Вивчивши матеріали клопотання, перевіривши надані докази в його обґрунтування, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.1 ст.171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. Частиною 2 даної статті передбачено, що повинно бути зазначено у клопотанні про арешт майна.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно доч.1ст.96-2КК Україниспеціальна конфіскаціязастосовується уразі,якщо гроші,цінності таінше майно: 1)одержані внаслідоквчинення злочинута/абоє доходамивід такогомайна; 2)призначалися (використовувалися)для схилянняособи довчинення злочину,фінансування та/абоматеріального забезпеченнязлочину абовинагороди зайого вчинення; 3)були предметомзлочину,крім тих,що повертаютьсявласнику (законномуволодільцю),а уразі,коли йогоне встановлено,-переходять увласність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Дослідивши клопотання слідчого та додані до нього документи, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для накладення арешту на майно з метою забезпечення спеціальної конфіскації, зокрема через недоведеність слідчим наявності випадків застосування спеціальної конфіскації передбачених ч.1 ст.96-2 КК України.

Щодо накладення арешту на майно з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання слідчим суддею враховано наступне.

Санкція ч. 4 ст. 189 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацію майна.

Частиною 5 ст.170 КПК України передбачено, що у випадку, накладення арешту на майно з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно дост.371ЦК України кредитор співвласника майна, що є у спільній сумісній власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред`явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї, крім випадків, установлених законом . Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, для звернення стягнення на неї здійснюється у порядку, встановленому статтею 366 цього Кодексу.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотеки, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 156901710 від 20 лютого 2019 року, підозрюваному ОСОБА_5 на праві приватної спільної сумісної власності з ОСОБА_12 та ОСОБА_13 (частки 1/1) належить об`єкт нерухомого майна, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, враховуючи, що накладення арешту на майно з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання можливо лише щодо майна підозрюваного, а майно на яке пропонується накласти арешт належить підозрюваному ОСОБА_5 на праві приватної спільної сумісної власності з ОСОБА_12 та ОСОБА_13 (частки 1/1), тобто не визначено його частки та воно не є виділеним в натурі, підстав для застосування такого арешту немає.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку, що в задоволені клопотання необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись: ст.ст. 131-132, 170-173 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 про арешт майна, подане в кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018080020001423 від 12 червня 2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 27 та ч. 4 ст. 189 КК України відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1