Ухвала

від 06.03.2019 по справі 755/19012/18

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/19012/18

Провадження №: 1-кс/755/1721/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" березня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на рішення слідчого Дніпровськогоуправління поліціїГоловного управлінняНаціональної поліціїв містіКиєві, про відмову у визнанні потерпілим, у межах кримінального провадження №12018100040010134 від 02.11.018 року, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з вказаною скаргою в якій посилається на те, що в провадженні слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018100040010134 від 02.11.018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України. 17.01.2019 року ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва скаргу ОСОБА_3 було задоволено та скасовано постанову слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві ОСОБА_4 про відмову у визнання потерпілим від 06.11.2018 року та зобов`язано слідчого, який здійснює дане досудове розслідування вчинити одну з дій передбачених ст. 220 КПК України (клопотання задовольнити чи відмовити у його задоволенні шляхом постановлення умотивованої постанови) за клопотанням заявника від 03 грудня 2018 року №6239 в строки визначені ст. 220 КПК України та з урахуванням положень ст. 28 КПК України. 25.01.2019 року слідчий Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві ОСОБА_4 постановою про відмову у визнання потерпілим відмовив ОСОБА_3 визнати його потерпілим у кримінальному провадженні за №12018100040010134 від 02.11.018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України. Зазначену постанову особа, яка подала скаргу, вважає необґрунтованою, оскільки вважає, що йому завдано моральну та майнову шкоду.

У судове засідання ОСОБА_3 не з`явився, однак клопотав про задоволення скарги у його відсутність. Слідчий Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві в судове засідання не з`явився.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, приходить до наступного.

Згідно п.5 ч.1 ст.303 КПК України, під час досудового розслідування може бути оскаржено рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.

Відповідно до ч.1 ст.55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

Згідно із ч.2 ст.55 КПК України права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

Відповідно до ч.1 ст.24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ч.2 ст.8 та ч.5 ст.9 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

З нормам ч.5 ст.55 КПК України вбачається, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.

Як зазначено у ч.2 ст.9 КПК України слідчий зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до ч.5 ст.110 КПК України постанова слідчого, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.

Також, таке процесуальне рішення слідчий, прокурор приймає з урахуванням норм ст.94 КПК України, у якій зазначається, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Відповідно до ч.1 ст.358 КК України передбачена відповідальність за підроблення посвідчення або іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, нотаріусом, державним реєстратором, суб`єктом державної реєстрації прав, особою, яка уповноважена на виконання функцій держави щодо реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державним виконавцем, приватним виконавцем, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов`язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут.

Як вбачається з матеріалів скарги Дніпровське управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018100040010134 від 02.11.018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України.

06.12.2018 року слідчий Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві ОСОБА_4 виніс постанову про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим.

17.01.2019 року слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва постанову слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві ОСОБА_4 від 06.12.2018 року скасував та зобов`язав слідчого, який здійснює досудове розслідування вчинити одну з дій передбачених ст.220 КПК України (клопотання задовольнити чи відмовити у його задоволенні шляхом постановлення умотивованої постанови) за клопотанням заявника від 03 грудня 2018 року №6239 в строки визначені ст.220 КПК України та з урахуванням положень ст.28 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.534 КПК України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, підлягає безумовному виконанню.

Однак, всупереч вищезазначених норм законодавства, стороною обвинувачення вказане судове рішення не враховано, викладені у судовому рішенні вимоги не виконано належним чином.

Постанова слідчогоДніпровського управлінняполіції Головногоуправління Національноїполіції вмісті Києві ОСОБА_4 від25.01.2019року провідмову увизнанні ОСОБА_3 потерпілим,жодним чиномне мотивована,оскільки уній перелічені лише нормами Кримінального процесуального кодексу України та зазначено, що в ході перевірки під час здійснення досудового розслідування не отримано очевиднихта достатніх підстав вважати, що вчиненим кримінальним правопорушенням ОСОБА_3 завдано шкоду та у рамках кримінального провадження ОСОБА_5 , ОСОБА_6 не доведено зворотного, однак не містить обґрунтування того, що саме слідчий врахував та дослідив при винесенні вказаної постанови.

Слідчий суддяза своїмвнутрішнім переконанням,яке ґрунтуєтьсяна всебічному,повному йнеупередженому дослідженнівсіх обставин,керуючись законом,оцінюючи кожнийдоказ,що наявнийу провадженні,з точкизору належності,допустимості,достовірності,а сукупністьзібраних доказів-з точкизору достатностіта взаємозв`язку вважає за необхідне скасувати постанову слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві ОСОБА_4 про відмову у визнання потерпілим від 25.01.2019 року, як передчасну та необґрунтовану.

Керуючись ст. ст. 214, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в:

Скаргу ОСОБА_3 на рішення слідчого Дніпровськогоуправління поліціїГоловного управлінняНаціональної поліціїв містіКиєві, про відмову у визнанні потерпілим, у межах кримінального провадження №12018100040010134 від 02.11.018 року- задовольнити.

Скасувати постанову слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві ОСОБА_4 про відмову у визнання потерпілим від 25.01.2019 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя