Ухвала

від 25.02.2019 по справі 202/43/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/215/19 Справа № 202/43/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2019 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді-доповідача ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретарів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

прокурора ОСОБА_7 ,

адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги адвокатів ОСОБА_9 та ОСОБА_8 ,які діютьв інтересах ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 січня 2019 року про накладення арешту на майно,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 січня 2019 року, задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на мобільний телефон Блек Бері», модель Z10, IMEI НОМЕР_1 , техпаспорт на автомобіль «MERCEDES-BENZ» GL350 CDI», НОМЕР_2 , СХК № НОМЕР_3 ; договір купівлі-продажу транспортного засобу «MERCEDES-BENZ» GL350 CDI», НОМЕР_2 , № 135 від 25 травня 2018 року; автомобіль «MERCEDES-BENZ» GL350 CDI», НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_10 з обов`язковим позбавленням прав на відчуження, розпорядження та користування.

Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що стороною обвинувачення доведено наявність підстав для накладення арешту на вищезазначене майно, з метою збереження речових доказів та проведення необхідних слідчих дій у кримінальному провадженні, а також те, що є достатні підстави вважати, що воно дійсно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

В апеляційних скаргах:

- адвокат ОСОБА_9 та адвокат ОСОБА_8 , кожен окремо, просять ухвалу скасувати, прийняте нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно, яке належить ОСОБА_11 , а саме: транспортного засобу автомобіль «MERCEDES-BENZ» GL350 CDI», д.н. НОМЕР_2 , договір купівлі -продажу транспортного засобу № 135 від 25.05.2017 року, техпаспорт на транспортний засіб MERCEDES-BENZ» GL350 CDI», д.н. НОМЕР_2 .

Вважають, що клопотання слідчого було подано до суду з порушенням строку, передбаченого ст. 171 КПК України. Протокол обшуку автомобілю Мерседес д.н. НОМЕР_2 було закінчено 23.01.2019 року о 12 год. 10 хв. Зауваження та заперечення подані о 12:12 та 12:18 23.01.2019 року. Таким чином, на думку апелянтів, граничний строк подання клопотання про арешт майна є 25.01.2019 року о 12 год. 10 хв.

Вважають, що під час судового розгляду було встановлено, що клопотання подано слідчим 25.01.2019 року о 12 год. 24 хв., тобто із пропущенням встановленого строку. Слідчим в клопотанні або під час судового розгляду справи не було заявлено клопотання про поновлення строку для звернення із клопотанням до суду через наявність поважних причин, не було надано пояснення та докази стосовно наявності поважних причин несвоєчасного подання клопотання.

Вказують, що суд не мав процесуальної можливості задовольняти клопотання слідчого, поданого 25.01.2019 року о 12 год. 24 хв, у зв`язку із порушенням слідчим умов п. 5 ст. 171 КПК України.

Зазначають, що судом не було надано йому можливості ознайомитися з клопотанням слідчого та матеріалами справи.

Також, на думку захисників, слідчий суддя не звернув увагу на те, що в клопотанні слідчого взагалі не зазначене будь-яке обгрунтування необхідності арешту автомобілю Мерседес, не наведено доказів здобуття чи отримання власником майна вказаного автомобіля злочинним шляхом та не надано документів на підтвердження їх незаконного походження майна тощо.

Вказують, що майно, на яке слідчий та прокурор просили накласти арешт, є особистим майном ОСОБА_10 на підставі договору № 135, має законне походження, не має жодного відношення до досудового розслідування, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12017040630002800 від 03.11.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, та не містить жодних відомостей про обставини вказаного кримінального правопорушення, а придбання автомобіля у власність відбулося вже після внесення відомостей про злочин в ЄРДР, що є важливим моментом при розгляді питання про накладення арешту на майно із наявним обґрунтуванням слідчого та прокурора.

Зазначають, що прокурором до клопотання про арешт майна не додано постанову про визнання транспортного засобу Мерседес д.н. НОМЕР_2 речовим доказом, а тому посилання суду в ухвалі на те, що 24.01.2019 року вилучений автомобіль визнано речовим доказом у провадженні, є безпідставними.

Апелянти такожзазначають,що слідчимв обґрунтуванняприналежності арештованоготранспортного засобуподано постановупро притягненнядо адміністративноївідповідальності ОСОБА_12 у липні2018року.В тойже час,слідчим тапрокурором небуло перевіренонаявність доказівщодо користуваннятранспортним засобоміншими особами.Також вказують,що 23.11.2018року арештованийтранспортний засібМерседес бувучасником ДТПу м.Черкаси заадресою:м.Черкаси,вул.Гоголя,290.Автомобіль бувпід керуваннямгр. ОСОБА_13 .Отже, на їхдумку, вказаний факт спростовує посилання слідчого та прокурора, що транспортним засобом користується виключно підозрювана особа.

Заслухавши доповідь судді, доводи апелянтів, які підтримали вимоги своїх апеляційних скарг та просив їх задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення поданих апеляційних скарги та вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, перевіривши надані матеріали за скаргою, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного висновку.

Колегія суддів зазначає, що згідно ч.ч. 1-4 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку .

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1 ) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Згідно ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Колегія суддів, перевіривши клопотання прокурора та матеріали провадження, вважає, що при складанні клопотання про арешт майна не були виконані зазначені вимоги кримінального процесуального закону, слідчий суддя, вирішуючи по суті клопотання слідчого про арешт майна, не звернув уваги на те, що клопотання не відповідає вимогам ст. 171 КПК України, не виконав вимоги ч. 3 ст. 172 КПК України та не повернув клопотання прокурору для усунення недоліків, ухваливши, таким чином, ухвалу, яка, в свою чергу, також не відповідає вимогам закону. У своєму клопотанні прокурор вказав, що зазначене майно має значення речового доказу, а також зазначив про необхідність застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна з метою збереження речових доказів.

Колегія суддів зазначає, що при розгляді клопотання про арешт майна, слідчий суддя не врахував того, що при судовому розгляді, не були доведені підстави, передбачені ч. 2 ст. 173 КПК України, зокрема, правова підстава для арешту майна, можливість використання майна, як належного та допустимого доказу у кримінальному провадженні, а також не було враховано розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для власників майна.

В клопотанні слідчого зазначено, що мобільний телефон Блек Бері», техпаспорт на автомобіль «MERCEDES-BENZ», договір купівлі-продажу транспортного засобу «MERCEDES-BENZ» № 135 від 25 травня 2018 року та автомобіль «MERCEDES-BENZ» GL350 CDI», д.н. НОМЕР_2 є речовими доказами, оскільки містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту, обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Що стосується накладення арешту на мобільний телефон, то обґрунтованість прийнятого рішення не оскаржується, що підтвердили в судовому засіданні адвокати ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Що ж стосується доводів апелянтів про безпідставність накладення арешту на техпаспорт на автомобіль «MERCEDES-BENZ», договір купівлі-продажу транспортного засобу «MERCEDES-BENZ» № 135 від 25 травня 2018 року та автомобіль «MERCEDES-BENZ» GL350 CDI», д.н. НОМЕР_2 , то вони, на думку колегії суддів, є слушними, адже з наявних матеріалів видно, що ОСОБА_10 придбала вказаний автомобіль вже після внесення відомостей до ЄРДР. А слідчий та районний суд вказану обставину не перевірив. Тому рішення суду є передчасним.

В той же час, в клопотанні слідчого не вказано, які саме відомості, що можуть бути доказом факту чи обставин вчинення злочину, може мати зазначене майно, не зазначено обґрунтування необхідності арешту майна, а саме, на техпаспорт на автомобіль «MERCEDES-BENZ», договір купівлі-продажу транспортного засобу «MERCEDES-BENZ» № 135 від 25 травня 2018 року та автомобіль «MERCEDES-BENZ» GL350 CDI», д.н. НОМЕР_2 , а також доказів отримання злочинним шляхом власником вказаного майна.

На думку колегії суддів, слідчий суддя під час судового розгляду не звернув уваги на вказані недоліки в клопотанні слідчого про накладення арешту на техпаспорт на автомобіль «MERCEDES-BENZ», договір купівлі-продажу транспортного засобу «MERCEDES-BENZ» № 135 від 25 травня 2018 року та автомобіль «MERCEDES-BENZ» GL350 CDI», д.н. НОМЕР_2 , та прийшов до передчасного висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого.

На підставі наведеного, враховуючи, що клопотання слідчого, в цій частині, було подано без додержання вимог статті 171 КПК України, а слідчий суддя належно не перевірив обґрунтованість клопотання, не надав оцінки зазначеним недолікам, колегія суддів, відповідно до вимог ч. 3 ст. 407 КПК України, вважає необхідним апеляційні скарги адвокатів ОСОБА_9 та ОСОБА_8 задовольнити частково, ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою клопотання про арешт майна повернути прокурору, який здійснює процесуальне керівництво у зазначеному кримінальному провадженні, та встановити строк 72 години з моменту отримання копії ухвали Дніпровського апеляційного суду для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 170-173, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги адвокатів ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , які діють в інтересах ОСОБА_10 , - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 січня 2019 року, якою задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на мобільний телефон Блек Бері», модель Z10, IMEI НОМЕР_1 , техпаспорт на автомобіль «MERCEDES-BENZ» GL350 CDI», НОМЕР_2 , СХК № НОМЕР_3 ; договір купівлі-продажу транспортного засобу «MERCEDES-BENZ» GL350 CDI», НОМЕР_2 , № 135 від 25 травня 2018 року; автомобіль «MERCEDES-BENZ» GL350 CDI», НОМЕР_2 , скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_14 , погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_15 , - повернути прокурору для усунення недоліків протягом 72 годин.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4