Ухвала

від 18.02.2019 по справі 127/11085/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

18 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 127/11085/18

провадження № 61-2620ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Штелик С.П. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, на постанову Вінницького апеляційного суду від 27 грудня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ :

У травні 2018 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21 квітня 1998 року сторони зареєстрували шлюб. Від шлюбу мають повнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 26 березня 2018 року шлюб розірвано. В період шлюбу 13 травня 2008 року за спільні кошти сторонами було набуто спірне майно - легковий автомобіль Dacia Logan , 2007 року випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1, який зареєстрований на відповідача. На даний час автомобілем користується тільки відповідач, вважає, що автомобіль належить лише йому, оскільки зареєстрований за ним. Просить визнати частки в спільній сумісній власності легкового автомобіля Dacia Logan, 2007 року випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 між сторонами - по 1/2 частині кожному. В рахунок вартості 1/2 частини автомобіля Dacia Logan, 2007 року випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 стягнути з відповідача на користь позивача грошову компенсацію в розмірі 77 600,00 грн.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 02 жовтня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 27 грудня 2018 року рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 02 жовтня 2018 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 77 600 ,00 грн, у рахунок вартості Ѕ частини автомобіля Dacia Logan , державний номерний знак НОМЕР_1, 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_2. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У січні 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою , у якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу неправильним застосуванням судом норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною четвертою статті 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

У відповідності до частини четвертої статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що спрощене позовне провадження застосовується для розгляду малозначних справ, крім справ передбачених частиною четвертою статті 274 ЦПК України.

Предметом спору у даній справі є поділ спільного сумісного майна подружжя, що може бути розглянутий в порядку спрощеного позовного провадження.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на момент поділу майна, загальна вартість транспортного засобу Dacia Logan , 2007 року випуску становила 155 200,00 грн .

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).

Виходячи з викладеного, ця справа не є справою з ціною позову, яка перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зазначена справа не становить значної складності для вирішення судами та не належить до винятків із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд визнає за можливе, користуючись власними повноваженнями, визнати цю справу малозначною.

При цьому касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Оскільки зазначена касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, тому увідкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись статтею 19, статтею 260, частиною четвертою статті 274, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, на постанову Вінницького апеляційного суду від 27 грудня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя.

Копію ухвали, касаційну скаргу та додані до неї матеріали направити особі, яка подала скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. П. Штелик