Постанова

від 27.02.2019 по справі 918/163/18

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2019 року Справа № 918/163/18

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Грязнов В.В.

секретар судового засідання Максютинська Д.В.

за участю представників сторін:

позивача: Котик М.С.

прокурора:Лис Н.В.

відповідача: Сурікова С.І.

третя особа 1: Воробей Ю.

третя особа 2: не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованого виробничого кооперативу "Селянський ліс" на рішення господарського суду Рівненської області від 27.06.18р. у справі № 918/163/18 (суддя Бережнюк В.В. повний текст рішення складено 03.07.2018р.)

за позовом заступника прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації

до відповідача Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Селянський ліс"

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

1. Володимирецької районної державної адміністрації,

2. Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області,

про повернення земельних ділянок у державну власність

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Рівненської області звернувся в Господарський суд Рівненської області в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації (далі - позивач) з позовною заявою до Спеціалізованого сільськогосподарського виробничого кооперативу "Селянський ліс" (далі - відповідач), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Володимирецької районної державної адміністрації та Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, в якій просить зобов'язати повернути за актом приймання-передачі на користь держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації земельні ділянки, загальною площею 10033,7 га, нормативною грошовою оцінкою 292 984 040 грн., які знаходяться на територіях Воронківської, Великотелковицької, Великожолудської, Віденської, Берестівської, Степангородської, Сопачівської Собіщицької, Половельської, Полицької, Озірецької, Новаківської, Мульчицької, Лозківської, Красносільської, Кідрівської, Заболотівської, Довговільської сільських рад Володимирецького району Рівненської області (т. 1, а.с. 88-90).

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 27.06.18 року позовні вимоги задоволені (т. 2, а.с. 161-166).

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що договори оренди закінчилися у зв'язку з закінченням строку, на який були укладені, відсутні акти приймання передачі з оренди та в матеріалах справи містяться докази, що підтверджують перебування спірних земельних ділянок у користуванні відповідача.

Зоерема, суд першої інстанції дійшов висновку, що підписанням нотаріально посвідченої заяви від 19.07.13 р. про надання згоди на вилучення земельних ділянок, відповідач підтвердив той факт, що він визнає себе землекористувачем спірних земельних ділянок. Проте, станом на даний час земельні ділянки не повернені орендодавцю, перебувають у користуванні безпідставно, а тому, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій, просить скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 27.06.18 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог (т. 2, а.с. 137-201).

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не досліджено (не встановлено) ніяких доказів безпідставного користування відповідачем земельними ділянки загальною площею 10033,7 га. Судом не зазначено, які площі земель обліковуються в оренді відповідача станом на 01.01.16 р. Не досліджено обставин щодо досудового врегулювання спору, а саме не встановлено чи направлялися для підписання сторонами акти приймання передачі/повернення. Судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги той факт, що орендодавцем не виконано обов'язки взяті на себе відповідно до умов договорів. Зокрема, орендодавець не передав орендареві об'єкт оренди, про це не складались акти прийому-передачі, тому землі, зазначені у договорах не можна вважати прийнятими в оренду відповідачем. У зв'язку з невиконанням умов договору орендар не мав змоги отримати об'єкт оренди, а тому не має змоги його повернути. З огляду на вказане, договори оренди не набули легітимності, оскільки орендодавцем фактично не передано землі в оренду.

В оскаржуваному рішенні на думку відповідача, не зазначено, чому одні докази були прийняті судом до уваги, а інші відхилені, відсутнє посилання на всі наявні в матеріалах справи докази, а отже, оскаржуване рішення не відповідає вимогам чинного законодавства України, зокрема ст.. 238 ГПК України.

Володимирецька районна державна адміністрація у письмових поясненнях стверджує, що вона зверталась до Рівненської облдержадміністрації із проханням посприяти у розірванні договорів оренди земельних ділянок лісового фонду, укладених Володимирецькою райдержадміністрацією та відповідачем. Звертає увагу на те, що Володимирецька районна державна адміністрація не виступає орендодавцем у договірних відносинах з відповідачем.

У відзиві на апеляційну скаргу прокурор просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення без змін. Зазначив, що обов'язок орендаря повернути земельні ділянки з оренди за актом її приймання-передачі у разі припинення договору оренди землі обумовлений умовами договорів. Однак, відповідач після закінчення строку дії договорів, земельні ділянки не повернув орендодавцю.

У відзиві Рівненська обласна державна адміністрація заперечила вимоги апеляційної скарги та просила залишити оскаржуване рішення без змін. Зокрема, зазначила, що відповідачем не виконано обов'язки взяті на себе відповідно до умов договорів та не передано орендареві, згідно акту прийому-передачі, об'єкт оренди.

У письмових поясненнях на відзив та у відповіді на відзив голова кооперативу зазначив, що орендодавець не виконав своїх зобов'язань щодо передачі земельних ділянок передбачених п. 5.2 Договору, а орендар не виконав своїх зобов'язань відповідно п. 4.3 Договору оренди щодо прийняття в користування, використання та сплати орендної плати. Спірні земельні ділянки не вибули із розпорядження держави і не перейшли в користування відповідача на підставі договору оренди.

Крім того, у письмових поясненнях на відзив відповідач стверджує, що прокурор є неналежним позивачем у справі, а ССВК Селянський ліс - неналежним відповідачем. Зазначив, що у відповідача не було підстав передавати землі у 2008 р.

Водночас, у додаткових поясненнях на відзив, відповідач наголосив на тому, що договори оренди, на які посилається позивач є нікчемними з моменту їх підписання; що позивачем не надано суду для дослідження договори оренди на підтвердження позовних вимог; що згідно умов договорів землі лісового фонду, що орендуються, вважаються переданими в оренду з моменту підписання акту прийму-передачі.

Розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати, виходячи з наступного.

Рішеннями сільських рад надано згоду на відведення земель (які є предметами спору по даній справі) в постійне користування ССВК Селянський ліс для ведення лісового господарства (т. 2, а.с. 17-31).

Рішенням Володимирецької районної державної адміністрації № 71 від 30.03.00 р. на підставі рішень сесій селищних і сільських рад надано згоду на передачу земельних ділянок лісового фонду в постійне користування новоствореному ССВК Селянський ліс (т. 2, а.с. 155).

На підставі рішення Володимирецької районної ради № 71 від 30.03.2000 р. Про погодження на передачу земель лісового фонду в постійне користування ССВК Селянський ліс складено проект відведення в постійне користування лісових земель спеціалізованому сільськогосподарському виробничому кооперативу "Селянський ліс" для ведення лісового господарства за рахунок земель колективних сільськогосподарських підприємств Володимирецького району Рівненської області (т.2, а.с. 4-157).

З проекту вбачається, що останній виготовлявся для оформлення права постійного користування ССВК Селянський ліс для ведення лісового господарства згідно дозволу Рівненської обласної ради від 23.08.00 р. № 01/17-177р. і договору № 212 від 09.10.2000 р. на земельні ділянки, які є предметом розгляду по даній справі: Воронківської сільської ради 542,4га.; Великотельковицької сільської ради 87,5 га; Великожолудської сільської ради 57,2 га; Біленської сільської ради 1005,0 га; Берестівської сільської ради 534,7 га; Степангородської сільської ради 630,9 га; Сопанівськоїської сільської ради 273,0 га; Собіщицької сільської ради 194,8 га; Половельської сільської ради 1379,4 га.; Полицької сільської ради 522,6 га.; Озірецької сільської ради 920,3 га.; Новаківської сільської ради 311,6 га.; Мульчицької сільської ради 908,3 га.; Лозківської сільської ради 166,6 га.; Красносільської сільської ради 1169,4 га.; Кідрівської сільської ради 338,6 га.; Заболотівської сільської ради 124,6 га.; Довговільської сільської ради 866,8 га.

В подальшому, Розпорядженням Володимирецької районної державної адміністрації №455 від 28.12.2002 р. передано ССВК "Селянський ліс" в оренду строком на 5 років 16 049,9 га земель лісогосподарського призначення для ведення лісового господарства (т. 1, а.с. 64).

05.02.2003 року між Володимирецькою районною державною адміністрацією (орендодавець) та ССВК "Селянський ліс" (орендар) укладено договори оренди земельних ділянок загальною площею 10 033,7 га строком на 5 років (т.1, а.с. 28-63).

Умовами договорів передбачено, що позивач передає, а відповідач приймає в користування на умовах оренди землі лісового фонду, які розташовані у Володимирецькому районі на територіях:

- Воронківської сільської ради , загальною площею 542,4га.;

- Великотельковицької сільської ради, загальною площею 87,5 га;

- Великожолудської сільської ради, загальною площею 57,2 га;

- Біленьскої сільської ради, загальною площею 1005,0 га;

- Берестівської сільської ради, загальною площею 534,7 га;

- Степангородської сільської ради, загальною площею 630,9 га;

- Сопанівськоїської сільської ради, загальною площею 273,0 га;

- Собіщицької сільської ради, загальною площею 194,8 га;

- Половельської сільської ради, загальною площею 1379,4 га.;

- Полицької сільської ради, загальною площею 522,6 га.;

- Озірецької сільської ради, загальною площею 920,3 га.;

- Новаківської сільської ради, загальною площею 311,6 га.;

- Мульчицької сільської ради, загальною площею 908,3 га.;

- Лозківської сільської ради, загальною площею 166,6 га.;

- Красносільської сільської ради, загальною площею 1169,4 га.;

- Кідрівської сільської ради, загальною площею 338,6 га.;

- Заболотівської сільської ради, загальною площею 124,6 га.;

- Довговільської сільської ради, загальною площею 866,8 га.

Розділом 4 Договорів передбачено, що орендар має право приступити до користування об'єктом оренди лише після реєстрації договорів оренди.

Об'єкт оренди повинен бути переданий орендодавцем та прийнятий орендарем протягом 5 робочих днів з моменту реєстрації договорів (п. 6.2).

При передачі лісового об'єкта, що орендується, складається акт здачі-прийму, який підписується представниками сторін (п. 6.3).

За умовами пунктів 6.4 договорів оренди землі лісового фонду, що орендуються, вважаються переданими в оренду з моменту підписання акту прийому-передачі.

При поверненні об'єкта оренди сторони повинні призначити своїх представників та приступити до передачі земель лісового фонду, що орендуються протягом п'яти робочих днів з моменту закінчення терміну оренди. В цей строк Орендар зобов'язаний підготувати об'єкт оренди та передати його Орендодавцю. При поверненні об'єкта оренди складається акт здачі-приймання, який підписується представниками сторін. Об'єкт оренди вважається фактично переданим (повернутим) Орендодавцю з моменту підписання акта здачі-приймання (пункти 6.5-6.7 договорів).

Пунктом 8.1 договорів сторони обумовили, що договори укладаються терміном на п'ять років до 01 січня 2008 року.

Зазначені договори зареєстровані у Володимирецькому районному відділі земельних ресурсів 05.02.2003 р.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що між сторонами не підписувались акти прийому-передачі земельних ділянок згідно укладених договорів, що передбачено пунктами 6.4. Договорів оренди.

Розпорядженням Рівненської обласної адміністрація № 581 від 24.11.11 р. Про надання в постійне користування земельних ділянок для ведення лісового господарства і пов'язаних з ним послуг припинено право користування земельними ділянками на умовах оренди ССВК Селянський ліс загальною площею 329,5000 га на території Володимирецької селищної ради Володимирецького району Рівненської області та надано їх у постійне користування державному підприємству Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство Володимирецький держспецлісгосп для ведення лісового господарства і пов'язаний з ним послуг. Зобов'язано Володимирецьку райдержадміністрацію розірвати договір оренди земель лісового фонду від 05.02.03 р. № 1, укладений іх ССВК Селянський ліс на території Володимирецької селищної ради Володимирецького району Рівненської області (т. 1, а.с. 76).

Розпорядженням Кабінету Міністрів від 20.08.12 р. № 625-р Про вилучення та/або надання земельних ділянок у постійне користування із зміною їх цільового призначення та викуп або примусове відчуження земельних ділянок, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності , земельні ділянки, які надані спеціалізованому сільськогосподарському виробничому кооперативу Селянський ліс у постійне користування 0,1571 га, з них: Заболотівської сільської ради 0,0172 га та Полицької сільської ради 0,0444 га були вилучені та/або надані у постійне користування ДП Національна енергетична компанія Укренерго (т. 1, а.с. 65-70).

Прокуратура Рівненської області у процесі здійснення перевірки звернулась з листами до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області щодо надання інформації стосовно використовуваних земель ССВК "Селянський ліс" на території місцевих рад Володимирецького району.

Листом № 3939/01-34/17 від 08.09.17 р. Володимирецька районна державна адміністрація повідомила прокуратуру про те, що ССВК Селянський ліс , земельні ділянки за договором оренди не використовує, що призводить до погіршення стану земель лісового фонду, належним чином не здійснюється охорона та відтворення лісів; також вказала, що Володимирецька районна державна адміністрація, не виступає орендодавцем у договірних відносинах з ССВК Селянський ліс , станом на 07.09.17 р. не відомо стосовно поновлення терміну дії договору від 05.02.03 р. (т. 1, а.с. 77).

Крім того, Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області на листи прокуратури повідомило інформацію про площі земельних ділянок, які обліковуються в оренді ССВК "Селянський ліс" станом на 01.01.19 р.; акти приймання-передачі земель ССВК Селянський ліс в органах Держгеокадастру відсутні (т. 1, а.с. 78).

Крім того, листом № 05/1-502 вих17 від 25.09.17 р. Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області повідомило Прокуратуру Рівненської області, що відповідно до Розпорядження Володимирецької районної державної адміністрації №455 від 28.12.2002 р. передано ССВК "Селянський ліс" в оренду 16049,9 га земель лісового фонду для ведення лісового господарства на території Володимирецького району Рівненської області. ССКВ Селянський ліс з 01.01.05 р. втратив право користування землями лісового фонду колишніх КСП району. Розпорядженням Рівненської обласної державної адміністрації № 581 від 24.11.11 припинено право користування ССВК Селянський ліс земельними ділянками загальною площею 5876,3976 га та передано в постійне користування ДП СЛАП Володимирецький держспецлісгосп для ведення лісового господарства на території Володимирецького району. Підтверджуючі документи про припинення права користування за ССВК Селянський ліс та передачу ДП СЛАП Володимирецький держспецлісгосп по решті сільських рад, які розташовані на території Володимирецького району Рівненської області відсутні (т. 1, а.с. 79-80).

Прокуратура Рівненської області звернулась до Рівненської обласної державної адміністрації з листом № 05/2-175вих18 від 15.03.18 р. (т. 1, а.с. 83-85), в якому, звертає увагу на те, що після закінчення строку дії договорів оренди від 05.02.03 р., орендар орендовані земельні ділянки загальною площею 10033,7 га у визначеному законом порядку орендодавцю не повернув, чим порушив права та інтереси держави в особі Рівненської ОДА. Водночас, Рівненською ОДА заходи щодо повернення земель лісового призначення згідно вимог чинного законодавства та договорів оренди землі не вживались. У зв'язку з чим, прокуратура повідомила, що вважає за необхідне захистити інтереси держави шляхом звернення в суд в інтересах Рівненської ОДА.

Рівненська обласна державна адміністрація листом звернулась до відповідача, в якому просила провести загальні збори учасників ССВК Селянський ліс для визначення уповноваженої особи для підписання акту-прийому передачі земельних ділянок наданих відповідачу на підставі договорів оренди. Зокрема, зазначає, що розпорядженням голови районної адміністрації № 328 від 25.10.04 р. Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства Володимирецького району на виконання розпорядження голови обласної державної адміністрації № 530 від 11.10.04 р. Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства області 01.01.05 р. відповідач втратив право користування землями лісового фонду колишніх КСП району, має передати ліси, що знаходяться в користуванні, під охорону новоствореному ДП СЛАП Володимирецький держспецлісгосп в день його державної реєстрації.

Відповідач листом № 27 від 12.04.18 р. повідомив, що вказане питання буде розглянуто на загальних зборах кооперативу 16.04.18 р.

14.05.18 р. відповідач повідомив заступника голови Рівненської облдержадміністрації про результати розгляду листа від 26.03.18 р. та те, що ССВК Селянський ліс виконав розпорядження голови Володимирецької РДА №328 від 25.10.04 р. і передав землі лісового фонду новоствореному ДП СЛАП Володимирецький держлісгосп (т. 3, а.с. 82).

Предметом розгляду у даній справі є позовна вимога прокурора про спонукання відповідача повернути за актом приймання-передачі на користь держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації земельні ділянки, загальною площею 10033,7 га, які знаходяться на територіях Воронківської, Великотелковицької, Великожолудської, Віденської, Берестівської, Степангородської, Сопачівської Собіщицької, Половельської, Полицької, Озірецької, Новаківської, Мульчицької, Лозківської, Красносільської, Кідрівської, Заболотівської, Довговільської сільських рад Володимирецького району Рівненської області.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, при зверненні з даним позовом в обгрунтування необхідності захисту інтересів держави прокурор вказав на тривалу бездіяльність Рівненської обласної державної адміністрації, яка полягала в невжитті заходів із врегулювання спірних орендних правовідносин в судовому порядку, що, на думку прокурора, свідчить про неналежний захист цим органом інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 2 ст. 2 ЦК України передбачено, що одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка згідно зі статтями 167, 170 ЦК України набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Одним із зазначених органів є прокуратура, на яку покладено функції представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

З урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження зміст п. 3 ч. 1 ст.131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Спеціальний закон, який визначає виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді є Закон України "Про прокуратуру".

Відповідно до ч. 3 ст. 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч. 4 цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

В свою чергу, не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається, а здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача. Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

У відповідності до ст. 16 Закону Україні "Про місцеві державні адміністрації", місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за використанням та охороною земель, лісів, надр, води, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та інших природних ресурсів.

Відповідно дот. 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцеві державні адміністрації розпоряджаються землями державної власності відповідно до закону.

За умовами ст. 31 Лісового кодексу України до повноважень обласних державних адміністрацій належить передача у власність, надання у постійне користування для ведення лісового господарства земельних лісових ділянок, що перебувають у державній власності, на відповідній території, а також прийняття рішень про виділення в установленому порядку для довгострокового тимчасового користування лісами лісових ділянок, що перебувають у державній власності, на відповідній території, а також у межах міст обласного та республіканського значення.

Прокурор, звертаючись до суду з даним позовом, визначив орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах - Рівненську обласну державну адміністрацію.

Як встановлено судом, на час передачі в оренду земельні ділянки лісового фонду для ведення лісового господарства розташовані в межах Володимирецького району Рівненської області.

Враховуючи, що предметом договорів оренди від 05.02.03 р. є земельні ділянки лісового фонду, органом, уповноваженим державою, діяти в таких правовідносинах є обласна державна адміністрація.

При цьому, прокурором не зазначено підстав звернення до суду за захистом інтересів держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а саме не обгрунтовано, причини неможливості здійснити захист інтересів держави органом самостійно, як і не надано доказів на підтвердження порушеного права Рівненської обласної державної адміністрації в частині розпорядження земельними ділянками відповідачем.

Саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження (без зазначення, які саме повноваження не здійснює Рівненська ОДА, або не може здійснити), для звернення прокуратури недостатньо. У такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків тощо).

Матеріали справи містять докази, а саме: розпорядження Рівненської обласної адміністрації № 305 від 16.06.2007 про припинення права користування на умовах оренди ССВК "Селянський ліс"; розпорядження Рівненської обласної адміністрації № 662 від 26.12.2011 "Про надання в постійне користування земельних ділянок для ведення лісового господарства"; розпорядження Рівненської обласної адміністрації № 439 від 12.08.2013 "Про надання в постійне користування земельних ділянок для ведення лісового господарства і пов'язаних з ним послуг", яким вилучено земельні ділянки площею 903,0583 га, які перебувають у постійному користуванні ССВК "Селянський ліс"; розпорядження Рівненської обласної адміністрації № 42 від 10.02.2014 "Про надання в постійне користування земельних ділянок для ведення лісового господарства і пов'язаних з ним послуг", яким вилучено земельні ділянки площею 391,91 га, які перебувають у постійному користуванні ССВК "Селянський ліс"; розпорядження Рівненської обласної адміністрації № 51 від 23.10.2014 "Про надання в постійне користування земельних ділянок для ведення лісового господарства і пов'язаних з ним послуг", яким припинено ССВК "Селянський ліс"; розпорядження Рівненської обласної адміністрації № 581 від 24.11.2011 про припинення права користування на умовах оренди ССВК "Селянський ліс" на території Володимирецької селищної ради, у зв'язку з чим суд робить висновок, що уповноважений орган визначився з власним способом поведінки у правовідносинах з відповідачем в частині передачі земельних ділянок, які належали останньому на праві користування (постійного чи строкового). А відтак, дані обставини спростовують факт нездійснення чи неможливості здійснення органом дій щодо розпорядження земельними ділянками лісового фонду.

На підтвердження підстав звернення прокурора долучено лист від 15.03.18 р. № 05/2-175вих-18 адресований Рівненській обласні державній адміністрації, в якому, прокуратура повідомляє про необхідність здійснити представництво інтересів держави в особі Рівненської ОДА з повернення земель лісогосподарського призначення. Водночас даний лист, як і будь-які інші матеріали, не вказують на підстави необхідності вчинення таких дій та неможливість здійснити захист інтересів держави у спосіб визначений позовом, безпосередньо Рівненською ОДА.

Отже, у даній справі апеляційним судом не встановлено обставин, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання Рівненською ОДА, яка є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій. Сама по собі обставина не звернення позивача з позовом протягом певного періоду, без з'ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання таким органом своїх функцій із захисту інтересів держави.

Згідно ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Лише констатація судом першої інстанції факту про можливість представництва прокуратурою державної обласної адміністрації, не є належним дослідженням підставності такого представництва, оскільки законодавчо визначено випадки, коли прокурор набуває права на звернення до суду в інтересах відповідних органів.

Натомість прокурором не наведено причин, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, а матеріали справи не містять доказів того, що Рівненська ОДА не здійснює або здійснює неналежним чином захист інтересів держави.

Аналізуючи встановлені обставини справи, апеляційний господарський суд вважає за необхідне враховувати наступні положення чинного законодавства України.

Частиною 1 ст. 2 ЗК України (у редакції, чинній на дату вчинення оспорюваного правочину) передбачено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу (ст. 3 ЗК України).

За п. е ч. 1 ст. 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються, зокрема на землі лісового фонду.

Відповідно до ч. 1 ст. 55, ст. 57 ЗК України до земель лісового фонду належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. Земельні ділянки лісового фонду за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються у постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, а на умовах оренди - іншим підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи, для ведення лісового господарства, спеціального використання лісових ресурсів і для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо. Порядок використання земель лісового фонду визначається законом.

Частинами 1-3, 5, 6 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам. Оренда земельної ділянки може бути короткостроковою - не більше 5 років та довгостроковою - не більше 50 років. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

За приписами ч. 1 ст. 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній станом на дату вчинення оспорюваного правочину) передбачено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності. Земельна ділянка може передаватися в оренду разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них (ст. 3 Закону України "Про оренду землі").

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 17 Закону передбачено, що об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Користування земельними ділянками лісового фонду може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земельні ділянки лісового фонду надаються спеціалізованим лісогосподарським підприємствам, іншим підприємствам, установам, організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи (далі - постійні лісокористувачі), для ведення лісового господарства, а також для спеціального використання лісових ресурсів, потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт в порядку, передбаченому цим Кодексом. Право постійного користування земельними ділянками лісового фонду посвідчується державним актом на право постійного користування землею. У тимчасове користування за погодженням з постійними лісокористувачами земельні ділянки лісового фонду можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, об'єднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземним юридичним особам та громадянам (далі - тимчасові лісокористувачі) для спеціального використання лісових ресурсів, потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт. Тимчасове користування земельними ділянками лісового фонду може бути: короткостроковим - до трьох років і довгостроковим - від трьох до двадцяти п'яти років. Право тимчасового користування земельними ділянками лісового фонду оформляється договором. (ст. 9 ЛК України у редакції, чинній станом на дату вчинення договорів оренди).

Згідно зі ст. 10 ЛК України у тимчасове користування земельні ділянки лісового фонду можуть надаватися на умовах оренди. Умови оренди визначаються за угодою сторін у договорі. Орендар має переважне право на поновлення договору оренди земельних ділянок лісового фонду після закінчення строку його дії.

Статтею 124 ЗК України (в редакції чинній на момент закінчення строку дії договорів оренди землі) унормовано, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі Розпорядження Володимирецької районної державної адміністрації №455 від 28.12.2002 р. між Володимирецькою районною державною адміністрацією (орендодавець) та ССВК "Селянський ліс" (орендар) укладено договори оренди земельних ділянок загальною площею 10 033,7 га строком на 5 років (т.1, а.с. 28-63).

Суд апеляційної інстанції встановив, що укладаючи 05.02.03 року договори оренди землі, орендарем та орендодавцем були погодженні всі умови, необхідні для такого правочину, даний договір скріплений підписами сторін, у визначеному порядку пройшов державну реєстрацію у Володимирецькому районному відділі земельних ресурсів 05.02.2003 р.

При цьому, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, апеляційний суд звертає увагу на те, що з моменту укладення договорів оренди землі вони жодною із сторін не оспорювалися, питання неправомірності реєстрації та підписання договорів оренди не порушувалося, що свідчить про фактичне визнання і виконання обома сторонами умов вчинених правочинів.

Судом не беруться до уваги заперечення відповідача щодо відсутності підписаних актів приймання передачі земельних ділянок лісогосподарського призначення (п. 6.4 договору), у зв'язку з чим слід вважати спірні земельні ділянки в оренду відповідачу не передавалися. При цьому суд звертає увагу на наступне. Відповідачем не заперечується факт використання земельних ділянок фактично з 2000 - 2001р.р., водночас останній вважає, що дані земельні ділянки перебували у нього на праві постійного користування. На підтвердження даного відповідач покликається на рішення сільських рад про надання згоди на відведення земель в постійне користування із земель колишніх КСП, копії яких долучено до копії проекту відведення лісових земель ССВК "Селянський ліс" (т. 2 а.с. 5-157, долучений прокуратурою) та рішення № 71 від 30.03.2000р. Володимирецької районної ради оренди "Про погодження на передачу земель лісового фонду в постійне користування" для відповідача. Суд не досліджує правомірність даних рішень, оскільки дані питання знаходяться поза межами обставин, які підлягають дослідженню у даній справі. Водночас зазначає, що незважаючи на наявність рішень про погодження на передачу земель лісового фонду ССВК "Селянський ліс" та виготовлення відповідного проекту відведення, право постійного користування повинно бути підтверджене відповідними державними актами, які стороною не надано. Разом з тим, не спростовуючи факт користування відповідними земельними ділянками та за відсутності будь-якого іншого правовстановлюючого документа, окрім договорів оренди, суд приходить до висновку, що користування спірними земельними ділянками ССВК "Селянський ліс" відбувалося виключно на праві оренди. При цьому сам по собі акт приймання-передачі в оренду земельної ділянки є окремим документом, що лише підтверджує виконання орендодавцем умов договору оренди землі з передачі її в користування орендаря. А тому, відсутність підписаних актів прийому-передачі земельних ділянок не свідчить про непередання земельних ділянок відповідачу та про недійсність договорів оренди. Крім того, в силу ст.. 17 Закону України Про оренду землі спірні земельні ділянки вважаються переданими орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди.

Враховуючи вказане, апеляційний суд оцінює критично твердження відповідача, викладені в апеляційній скарзі про недійсність договорів оренди та невиконання орендодавцем умов договорів оренди в частині передачі земельних ділянок, у зв'язку з не підписанням актів приймання-передачі земельних ділянок.

Разом з тим строк, на який було укладено Договори оренди землі від 05.02.2003 р. закінчився 01.01.2008 р. Докази, які б засвідчили поновлення договорів оренди перелічених вище земельних ділянок у матеріалах справи відсутні.

При цьому, апеляційний господарський суд вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що станом на час звернення в суд з даним позовом ССВК "Селянський ліс" як орендар не повернув землі лісогосподарського призначення загальною площею 10033,7 га у визначеному законом та договорами порядку та безпідставно ними користується по теперішній час, виходячи з наступного.

За загальним правилом вимога щодо повернення майна повинна стосуватися особи, яка без належних правових підстав користується даним майном або правова підстава знаходження майна у особи відпала. В будь-якому випадку доведенню підлягає перебування спірного майна у особи, вимогу до якої заявлено.

Отже прокурор та позивач зобов'язані були надати суду належні та допустимі докази перебування спірних земельних ділянок у користуванні ССВК "Селянський ліс" на час звернення з позовом до суду.

До позовної заяви прокурором долучено:

- 18 договорів оренди;

- розпорядження Володимирецької районної дежавної адміністрації № 455 від 28.12.2002р. про передачу в орен6ду ССВК "Селянський ліс" 16049,9 га земель лісового фонду для веденення лісового господарства;

- розпорядження КМ України від 20.08.2012 № 625-р "Про вилучення та/або надання земельних ділянок у постійне користування із зміною їх цільового призначення та викуп або примусове відчуження земельних ділянок, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності", згідно додатку 1 до якого вилучено землі , надані спеціалізованому сільськогосподарському виробничому кооперативу "Селянський ліс" у постійне користування площею 0,1571 га (т. 1 а.с. 65-70);

- розпорядження Рівненської обласної адміністрації № 305 від 16.06.2007 про припинення права користування на умовах оренди ССВК "Селянський ліс" на території Більсько-Вільської, Жовкинівської та Каноницької сільських рад Володимирецького району та надати їх в постійне користування ДП"СЛАП"Володимирецький держлісгосп" (т. 1 а.с. 71);

- розпорядження Рівненської обласної адміністрації № 662 від 26.12.2011 "Про надання в постійне користування земельних ділянок для ведення лісового господарства", яким затверджено технічні документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування ДП "СЛАП "Володимирецький держлісгосп" на території Любахівської, Ромейківської, Хиноцької сільських рад Володимирецького району та вилучено земельні ділянки площею 1351,2393 га, які перебувають у постійному користуванні ССВК "Селянський ліс" для ведення лісового господарства і надано їх в постійне користування ДП "СЛАП "Володимирецький держлісгосп" на території Любахівської, Ромейківської, Хиноцької сільських рад Володимирецького району (т. 1 а.с. 72);

- розпорядження Рівненської обласної адміністрації № 439 від 12.08.2013 "Про надання в постійне користування земельних ділянок для ведення лісового господарства і пов'язаних з ним послуг", яким вилучено земельні ділянки площею 903,0583 га, які перебувають у постійному користуванні ССВК "Селянський ліс" для ведення лісового господарства і надано їх в постійне користування ДП "СЛАП "Володимирецький держлісгосп" на території Городецької сілької ради Володимирецького району (т. 1 а.с. 73);

- розпорядження Рівненської обласної адміністрації № 42 від 10.02.2014 "Про надання в постійне користування земельних ділянок для ведення лісового господарства і пов'язаних з ним послуг", яким вилучено земельні ділянки площею 391,91 га, які перебувають у постійному користуванні ССВК "Селянський ліс" для ведення лісового господарства і надано їх в постійне користування ДП "СЛАП "Володимирецький держлісгосп" на території Балаховицької сільскої ради Володимирецького району (т. 1 а.с. 74);

- розпорядження Рівненської обласної адміністрації № 51 від 23.10.2014 "Про надання в постійне користування земельних ділянок для ведення лісового господарства і пов'язаних з ним послуг", яким припинено ССВК "Селянський ліс" право корристування земельними ділянками загальною площею 217,32 га , розташованими за межами населених пунктів на території Старорафалівської сільської ради Володимирецького району, які перебувають у його постійному користуванні, та надати їх у постійне користування ДП "СЛАП "Володимирецький держлісгосп" для ведення лісового господарства (т. 1 а.с. 75);

- розпорядження Рівненської обласної адміністрації № 581 від 24.11.2011 про припинення права користування на умовах оренди ССВК "Селянський ліс" на території Володимирецької селищної ради та надати їх постійне користування ДП "СЛАП "Володимирецький держлісгосп" для ведення лісового господарства (т. 1 а.с. 76);

- лист Володимирецької районної державної адміністрації до прокуратури Рівненської області від 08.09.2017 за № 3939/01-34/17 зі змісту якого вбачається, що договори оренди земельних ділянок лісового фонду не розривалися і зміни в частині орендодавця до них не вносилися; повідомляється про звернення Володимирецької райдержадміністрації від 25.09.2015 № 3488/02-23/15 до Рівненської ОДА з проханням посприяти в розірванні договорів оренди, укладених між Володимирецькою РДА та ССВК "Селянський ліс"; повідомляється, що кооператив земельні ділянки за договором оренди не використовує, що призводить до погіршення стану земель лісового фонду (т 1 а.с. 77);

- лист Головного управління Держгеокадастру від 19.02.2018 у Рівненській області у відповідь на листи прокуратури повідомило інформацію про площі земельних ділянок, які обліковуються в оренді ССВК "Селянський ліс" станом на 01.01.19 р.; акти приймання-передачі земель ССВК Селянський ліс в органах Держгеокадастру відсутні (т. 1, а.с. 78);

- лист Головного управління Держгеокадастру № 05/1-502 вих17 від 25.09.17 р., за змістом якого Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області повідомило Прокуратуру Рівненської області, що відповідно до Розпорядження Володимирецької районної державної адміністрації №455 від 28.12.2002 р. передано ССВК "Селянський ліс" в оренду 16049,9 га земель лісового фонду для ведення лісового господарства на території Володимирецького району Рівненської області. ССКВ Селянський ліс з 01.01.05 р. втратив право користування землями лісового фонду колишніх КСП району. Розпорядженням Рівненської обласної державної адміністрації № 581 від 24.11.11 припинено право користування ССВК Селянський ліс земельними ділянками загальною площею 5876,3976 га та передано в постійне користування ДП СЛАП Володимирецький держспецлісгосп для ведення лісового господарства на території Володимирецького району. Станом на 28.09.2017 за ДП "СЛАП"Володимирецький держлісгосп" зареєстровано та посвідчено право постійного користування земельними ділянками на території Володимирецького району на загальну площу 4949,1628 га. Підтверджуючі документи про припинення права користування за ССВК Селянський ліс та передачу ДП СЛАП Володимирецький держспецлісгосп по решті сільських рад, які розташовані на території Володимирецького району Рівненської області відсутні (т. 1, а.с. 79-80);

- нотаріально посвідчена заява голови ССВК "Селянський ліс" про згоду на передачу земель лісового фонду СЛАП "Володимирецький держлісгосп" на території Балаховицької та Старорафаліської сільських рад (т. 1 а.с. 81).

Дослідивши надані прокурором матеріали, апеляційний суд вказує на відсутність будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що на час звернення прокурора в господарський суд відповідач користується спірними земельними ділянками загальною площею 10033,7 га на території сільких рад, визначених у позовній заяві.

Надані прокурором докази свідчать лише про розрядження уповноваженим органом (позивачем) земельними ділянками лісового фонду, що перебувають на території Володимирецького району, в частині їх вилучення від відповідача та передачу в постійне користування СЛАП "Володимирецький держлісгосп". При цьому вказані земельні ділянки знаходяться на території інших сільських рад, ніж ті, які зазначені у позовних вимогах прокурора. А тому не можуть бути доказами використання відповідачем земельних ділянок, які просить повернути за актом прокурор.

Суд зазначає, що згідно позовної заяви прокурора на праві оренди у відповідача у відповідності до розпорядження Володимирецької РДА № 455 від 05.02.2002р. перебували земельні ділянки лісового фонду загальною площею 16049,9 га. Частиною цих земельних ділянок розпорядилася ОДА шляхом припинення права у відповідача та передачею СЛАП "Володимирецький держлісгосп", інша частина, за твердженням прокурора залишилися у користуванні відповідача, оскільки у Держгеокадасту відсутні відомості про їх передачу.

В даному випадку суд звертає увагу на суперечливість твердження прокурора щодо права, на якому перебували дані спірні ділянки у відповідача, оскільки зі змісту розпоряджень Рівненської ОДА переважна частина земельних ділянок, за якими припинялося право користування у ССВК "Селянський ліс", належали останньому на праві постійного користування. Лише розпорядженнями № 305 від 16.06.2007 та № 581 від 24.11.2011 припинено право оренди земельних ділянок ССВК "Селянський ліс" на територіях Більсько-Вільської, Жовкинівської та Каноницької сільських рад та Володимирецької селищної ради.

А тому апеляційний суд вважає помилковим посилання суду першої інстанції, як на підставу для задоволення позову, на те, що упродовж 2007р., 2011-2014 років, розпорядженням Кабінету Міністрів України № 625-р від 20.08.2012 р. та розпорядженнями Рівненської обласної державної адміністрації № 305 від 16.06.2007 р., № 662 від 26.12.2011 р., № 439 від 12.08.2013р., № 42 від 10.02.2014 р., № 511 від 23.10.2014 р., № 581 від 24.11.2011 р. припинено за ССВК "Селянський ліс" право користування земельними ділянками на територіях Більсько-Вільської, Жовкинівської, Каноницької, Любахівської, Ромейківської, Хиноцької, Городецької, Балаховицької та Старорафалівської сільських рад та Володимирецької селищної ради Володимирецького району (т. 1, а.с. 65-76), оскільки, вказані земельні ділянки на території цих сільських рад не є предметом розгляду по даній справі та й право, яке припинялося у відповідача (постійного користування, оренди) на підставі даних актів судом не досліджувалося.

Натомість суд звертає увагу, що спірні земельні ділянки (визначені у позові) перебували у відповідача на праві оренди, у відповідності до умов укладених договорів. Даними угодами був визначений термін, на який їх укладено. Усі договори укладено 05.02.2003 з терміном їх дії до 01.01.2008. Як стверджують прокурор та позивач, строк дії даних договорів не продовжувався. А відтак слід вважати, що орендні правовідносини між сторонами припинилися з 02.01.2008р.

В листі Володимирецької райдержадміністрації від 08.09.2017(т. 1 а.с. 77), звернення на адресу суду від 19.04.2018 (т.1 а.с. 106), даний орган стверджує, що кооператив (відповідач) земельні ділянки за договором оренди не використовує , що призводить до погіршення стану земель лісового фонду, також належним чином не здійснюється охорона та відтворення лісів.

Отже, безпосередньо орган, на території якого знаходяться спірні земельні ділянки, підтверджує факт їх невикористання відповідачем.

При цьому судом залишилося нез'ясованим питання щодо звернення Володимирецької РДА до Рівненської ОДА 25.09.2015р. з проханням про розірвання договорів оренди, оскільки останні припинили свою дію ще 02.01.2008р.

Також не може бути належним доказом користування відповідачем земельними ділянками лист Головного управління Держгеокадастру № 05/1-502 вих17 від 25.09.17 р., згідно якого "підтверджуючі документи про припинення права користування за ССВК Селянський ліс та передачу ДП СЛАП Володимирецький держспецлісгосп по решті сільських рад, які розташовані на території Володимирецького району Рівненської області відсутні", оскільки доказом припинення права користування на умовах оренди є закінчення договору оренди. Відсутність таких даних в управлінні держгеокадастру не є доказом користування відповідачем спірними земельними ділянками. Також відсутність реєстрації припинення такого права за відповідачем не є доказом наявності у нього цього права, оскільки в даному випадку право на оренду земельної ділянки, аналогічного як і право на її припинення виникло з відповідного правочину, умовами якого визначено строк дії такого права.

У зв'язку з закінченням права оренди у відповідача ще у 2008 році, позивач - орган уповноважений державою на розпорядження землями лісового фонду, вправі здійснити реєстрацію припинення такого права та в межах закону розпорядитися такими земельними ділянками.

Також колегія вважає необгрунтованим висновок суду, що доказом розпорядження відповідачем земельними ділянками і на даний час є нотаріально посвідчена заява голови ССВК "Селянський ліс" від 19.07.13р. про згоду на передачу земель лісового фонду СЛАП "Володимирецький держлісгосп" на території Балаховицької та Старорафалівської сільських рад (т. 1 а.с. 81), оскільки вказані в даній заяві земельні ділянки не є предметом розгляду у даній справі.

У зв'язку з наведеним, прокурором не надано будь-яких належних та допустимих доказів використання чи розпорядження відповідачем спірними земельними ділянками після закінчення договорів оренди з 02.01.2008р. та на час звернення до суду. Відсутність складених між сторонами актів приймання-передачі з оренди земельних ділянок лісового фонду не може вважатися самостійним доказом використання змельних ділянок після закінчення дії договору, даний факт може свідчити лише про неналежне виконання п. 6.4 умов договору в частині оформлення повернення земельних ділянок. Разом з тим, суд досліджує дану обставину у сукупності з іншими, що склалися між сторонами, на що звертає увагу і відповідач у справі. Зокрема, на виконання умов договору в частині передачі в оренду акти приймання-передачі між сторонами теж не складалися.

Апеляційний господарський суд звертає увагу й на те, що по суті, предмет позову у вигляді спонукання відповідача до повернення земельних ділянок шляхом підписання акта приймання-передачі є зверненням за захистом не права, а обов'язку та має декларативний характер, оскільки в разі винесення рішення про таке останнє не буде виконане шляхом державно-примусової діяльності, оскільки така діяльність не може відбутись шляхом зобов'язання особи виконати такі дії, які неможливо присудити виконати в натурі (в даному випадку щодо зобов'язання підписати акт приймання-передачі), що фактично лежить в площині особистого волевиявлення особи. Колегія суддів звертає увагу прокурора, що обраний ним спосіб захисту права не передбачено законом, оскільки він не підпадає під примусове виконання обов'язку в натурі, оскільки виключає можливість присудження.

Крім того, колегія суду при розгляді даного спору враховує приписи ГК України, якими визначені способи захисту прав та інтересів, серед яких відсутній такий спосіб захисту як зобов'язання особи підписати акт приймання-передачі. При цьому, умовами договорів оренди не встановлений обов'язок відповідача ініціювати будь-які дії щодо підписання акта приймання-передачі у зв'язку з закінченням строку дії договору оренди. В матеріалах справи відсутні докази того, що позивач чи Володимирецька РДА зверталися до відповідача з вимогою підписати акти приймання-здачі земельних ділянок, а відповідач відмовився від їх підписання. Колегія суддів враховує приписи пункту 2 статті 14 ЦК України, відповідно до якої особа, не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковими для неї.

Матеріалами справи не доведено факту використання та розпорядження ССВК "Селянський ліс" визначеними земельними ділянками поза межами строку, на який було укладено договори оренди, а відтак відповідач не може вважатися особою зобов'язаною, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині передачі за актом приймання передачі є безпідставними та необгрунтованими.

Також прокураторою не обгрунтовано, на захист якого саме порушеного права Рівненської ОДА звернувся прокурор до суду, та якими діями відповідач створює перешкоди в реалізації позивачем права на земельні ділянки державної власності.

Враховуючи докази, наявні в матеріалах справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що Господарський суд Рівненської області неповно з'ясував обставини, що мають значення для правильного вирішення спору по даній справі та надав неналежну оцінку доказам, наявним в матеріалах справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

У відповідності до ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

До апеляційної скарги відповідачем долучено ряд документів, на підтвердження обставин, про які ССВК "Селянський ліс" зазначав у апеляційній скарзі, зокрема:

- розпорядження голови районної державної адміністрації № 328 від 25.10.04 р. Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства Володимирецького району , яким зобов'язано ССВК Селянський ліс передати ліси, що знаходяться в користуванні під охорону новоствореному державному підприємству СЛАП Володимирецький держспецлісгосп в день його державної реєстрації, з послідуючим оформленням права користування в установленому законом порядку. Взято до відома, що ССВК Селянський ліс з 01.01.05 р. втратив право користування землями лісового фонду колишніх КСП району (т. 3, а.с. 62);

- наказ ССВК Селянський ліс № 52 від 15.11.04 р., виданий на підставі наказу Міністерства аграрної політики № 375 від 25.10.04 р. Про створення державних спеціалізованих лісогосподарських аграрно-промислових підприємств в Рівненській області та розпорядження голови Володимирецької районної державної адміністрації № 328 від 25.10.04 р., зобов'язано передати землі лісового фонду ДП Володимирецький держспецлісгосп до 25.12.04 р., зобов'язано лісничого підготувати документи та приступити до передачі земель лісового фонду ДП Володимирецький держспецлісгосп (т. 3, а.с. 63);

- звернення ССВК Селянський ліс на виконання розпорядження № 328 від 25.10.04 р. до голови Володимирецької райдержадміністрації з клопотанням розірвати договори оренди земель лісового фонду загальною площею 15903,90 га, у тому числі земельні ділянки на території сільських рад, які є предметом розгляду у даній справі (т. 3, а.с. 64);

- наказ від 10.01.05р. Про створення державних спеціалізованих лісогосподарських агропромислових підприємств у Рівненській області зобов'язано прийняти землі лісового фонду площею 16030 га, для прийму-передачі скласти комісію (т. 3, а.с. 65);

- акт здачі-прийому земель лісового фонду від 10.01.05 р. (т. 3, а.с. 66), згідно якого ССВК Селянський ліс здав, а ДП СЛАП Володимирецький держспецлісгосп прийняв під охорону для ведення лісового господарства землі лісового фонду загальною площею 16030,4 га, підписаний від обох сторін Неродиком В.П.;

- повідомлення відповідача від 14.05.18 р. заступнику голови Рівненської облдержадміністрації про результати розгляду листа від 26.03.18 р. та те, що ССВК Селянський ліс виконав розпорядження голови Володимирецької РДА № 328 від 25.10.04 р. і передав землі лісового фонду новоствореному ДП СЛАП Володимирецький держлісгосп (т. 3, а.с. 82);

- звіт СЛАП "Володимирецький держлісгосп" за 1 квартал 2008р;

- основні показники по СЛАП "Володимирецький держлісгосп" за 2011р.

Відповідач не надав суду доказів неможливості подання таких документів суду першої інстанції, а тому вони не можуть бути прийняті судом як докази при розгляді даної справи. Водночас суд звертає увагу на позивача, що припинення права користування земельними ділянками в т.ч., які зазначені прокурором у позові, могло мати місце не за закінченням права оренди, а на підставі інших правових актів державних органів, зокрема наказу Міністерства аграрної політики № 375 від 25.10.04 р. Про створення державних спеціалізованих лісогосподарських аграрно-промислових підприємств в Рівненській області та розпорядження голови Володимирецької районної державної адміністрації № 328 від 25.10.04.

Водночас при перегляді рішення в апеляційній інстанції, суд виходив виключно з доказів, зібраних судом першої інстанції, які підлягали його дослідженню.

27.02.19 р. на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява від відповідача про застосування строків позовної давності до позовних вимог прокурора. Заява обгрунтована тим, що строк дії договорів оренди закінчився 01.01.08 р., відповідач зобов'язаний повернути договір оренди до 09.01.08 р., а тому, з 10.01.08 р. розпочинається перебіг строку позовної давності тривалістю три роки. Судом не береться до уаги дане клопотання, оскільки воно не було подане суду першої інстанції та ним не розглядалося. Водночас, колегія зазначає, що позовна давність не може поширюватись на вимоги про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпорядження своїм майном (стаття 391 ЦК України), оскільки в такому разі йдеться про триваюче правопорушення.

Предметом спору у цій справі є вимога про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпорядження земельною ділянкою, шляхом зобов'язання повернути її належному власнику, тобто, в такому разі йдеться про так зване триваюче правопорушення. А тому, власник може пред'явити такий позов у будь-який час незалежно від того, коли почалося порушення його прав і в цьому випадку позовна давність не пропущена.

Крім того, доводи апеляційної скарги щодо порушення позивачем досудового порядку врегулювання спору, відхиляються колегією суддів з огляду на наступне.

Слід зазначити, що спосіб захисту свого порушеного права шляхом досудового врегулювання спору не є обов'язковим до правовідносин, що складаються між сторонами, оскільки право особи на звернення до суду передбачено статтею 55 Конституції України, статтями 15,16 Цивільного кодексу України та відповідними нормами Господарського процесуального кодексу, а тому зобов'язання особи перед зверненням до суду скористатися даним способом захисту своїх прав є порушення Конституції та інших нормативно-правових актів України.

Так, зокрема Конституційний Суд України зазначив, що: можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту, у тому числі досудового врегулювання спору; обов'язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист; обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов'язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист.

Враховуючи вказане, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог щодо повернення відповідачем земельних ділянок лісогосподарського призначення за актом приймання-передачі позивачу, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають, а оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на позивача виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 14 ст. 129 ГПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 129 ГПК України).

Сторонами в судовому процесі в силу ст. 45 ГПК України є позивач і відповідач. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизначеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Відповідно дог ст. 53 ГПК України, у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Ухвалюючи рішення у справі, провадження в якій відкрито за заявою прокурора, суд у разі повної або часткової відмови в позові, судовий збір покладає на позивача (повністю або пропорційно до задоволених вимог), за винятком випадків, коли позивача звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор.

Оскільки, провадження у даній справі відкрито за позовом прокурора в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації, тому зазначений державний орган набув статусу позивача у справі, а відтак, в силу вимог чинного законодавства України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованого виробничого кооперативу "Селянський ліс" на рішення господарського суду Рівненської області від 27 червня 2018 року у справі № 918/163/18 задовольнити.

Рішення господарського суду Рівненської області від 27 червня 2018 р. у справі № 918/163/18 у справі скасувати.

Прийняти нове рішення. В позові відмовити.

Стягнути з Рівненської державної адміністрації (м-н Просвіти, 1, м. Рівне, 33028, код 13986712) на користь Спеціалізованого сільськогосподарського виробничого кооперативу (вул. Поліська, 24, Рівненська обл., смт Володимирець, 34300, код 02137631) 47574 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №918/163/18 повернути господарському суду Рівненської області.

Повний текст постанови складений "07" березня 2019 р.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Грязнов В.В.