Постанова

від 05.03.2019 по справі 924/327/17

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2019 року Справа № 924/327/17

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Петухов М.Г. , суддя Василишин А.Р.

секретар судового засідання Максютинська Д.В.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1

відповідача 1: не з'явився

відповідача 2: Перепелюк Б.М., Шамрай В.В.

прокурор: Безпалов А.В.

третя особа: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення господарського суду Хмельницької області від 03.08.18р. у справі №924/327/17 та апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення господарського суду Хмельницької області від 03.08.18р. у справі № 924/327/17

за позовом заступника керівника Городоцької місцевої прокуратури, м. Городок в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, м. Хмельницький

до 1) Ярмолинецької районної державної адміністрації, смт. Ярмолинці;

2) селянського фермерського господарства "Житниця", Хмельницька область, Ярмолинецький район, с. Жилинці

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

- ОСОБА_6, м. Хмельницький

- ОСОБА_5, м. Хмельницький

- ОСОБА_8, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Грузевиця

про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 73,53 га на території Жилинецької сільської ради за межами населеного пункту, укладеного 26.01.2006 року між Ярмолинецькою районною державною адміністрацією та селянським фермерським господарством "Житниця", зареєстрований у Ярмолинецькому районному відділі Хмельницької регіональної філії ДЗК, про що 26.01.2006 за № 040676500001 вчинено відповідний запис.

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2017 року Заступник керівника Городоцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Ярмолинецької районної державної адміністрації і Селянського (фермерського) господарства "Житниця" про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 73,53 га на території Жилинецької сільської ради за межами населеного пункту, укладеного 26.01.2006 між Ярмолинецькою райдержадміністрацією та СФГ "Житниця".

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 31.08.2017р., яке залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.10.2017р. позов задоволено.

Постановою Верховного Суду від 08.05.2018р. постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.10.2017р. у справі № 924/327/17 та рішення господарського суду Хмельницької області від 31.08.2017р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 03.08.18 р. в позові відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що законодавством на час укладення договору було передбачено, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності, встановивши, що на час укладення спірного договору оренди землі нормативно грошова оцінка не проводилась, суд дійшов висновку, що договір в цій частині суперечить приписам чинного законодавства, що відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України є підставою для визнання його недійсним.

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що спірний договір зареєстрований в Ярмолинецькому відділі Хмельницької регіональної філії ДП ЦДЗК та стороною договору є орган державної влади, прокурором не доведено факт того, що саме держава в особі уповноваженого органу довідалась чи могла довідатись про порушення прав та законних інтересів безпосередньо в межах строку, протягом якого особа може реалізувати право на захист шляхом пред'явлення позову до суду. Матеріали справи підтверджують той факт, що про порушення прав держави уповноважений орган держави знав, як на момент укладення спірного договору, так після його укладення, оскільки, представник цього уповноваженого органу держави підписав оскаржуваний договір, мав його примірник та спірний договір зареєстрований в Ярмолинецькому відділі Хмельницької регіональної філії ДП ЦДЗК. А відтак, суд першої інстанції дійшов висновку про пропуск строку позовної давності для звернення до суду із даним позовом та відмовив в позові з мотивів пропуску строку позовної давності.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, третя особа ОСОБА_5 звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій, просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.08.2018 року та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.

Крім того, третя особа - ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.08.2018 року та просила прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.

Апеляційні скарги обґрунтовані тим, що на час звернення прокурора до суду в інтересах Держгеокадастру, останній був позбавлений відповідних повноважень щодо самостійного звернення до суду з питань визнання недійсними укладених місцевими адміністраціями договорів оренди землі. Відлік строку позовної давності повинен рахуватися з часу, коли саме прокурору стало відомо про порушення державних інтересів, а саме з моменту, коли Городоцькою місцевою прокуратурою листом від 30.01.17 р. отримано від Ярмолинецького районного відділу Держгеокадастру копію оспорюваного договору оренди.

У відзиві на апеляційні скарги заступник керівника Городоцької місцевої прокуратури, зазначив, що орган в інтересах якого прокурором заявлено вимоги, на час подачі позову пропустив трирічний строк позовної давності, а тому, підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Позивач у відзиві на апеляційні скарги просив скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.08.2018 р. по даній справі та ухвалити нове, яким задовольнити позов прокурора повністю.

Стверджує, що позивачем не пропущено строк позовної давності з огляду на те, що ні прокурором, ні позивачем не були стороною Договору оренди і були позбавлені можливості під час укладення, перевірити його відповідність чинному законодавству.

Спірний договір не реєструвався територіальними органами Держкомзему/Держземагентства/Держгеокадастру, оскільки, як вбачається із самого Договору, він був зареєстрований Ярмолинецьким районним відділом Хмельницької регіональної філії державного підприємства Центр ДЗК , який є структурним підрозділом Хмельницької регіональної філії державного підприємства Центр ДЗК . Отже, Головне управління, Ярмолинецька райдержадміністрація та орган, який зареєстрував спірний договір є різними юридичними особами, тому відсутні підстави для ототожнення можливої обізнаності сторін Договору (26.01.06 р.), органу реєстрації та дізнання про Договір Головним управлінням (31.03.17 р. - момент отримання позову).

У Додаткових поясненнях представник позивача стверджує, що строк позовної давності слід рахувати з моменту, коли саме Головне управління чи прокурор могли дізнатися про порушене право, а не з моменту коли дізналася держава в особі райдержадміністрації, оскільки, сама райдержадміністрація і вчинила порушення законодавства.

Розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

Розпорядженням Ярмолинецької районної державної адміністрації від 06.01.2006р. №09/2006р селянському фермерському господарству "Житниця" на підставі заяви голови СФГ "Житниця" надано в оренду земельну ділянку площею 73,53 га для ведення фермерського господарства за рахунок земель резервного фонду на території Жилинецької сільської ради за межами с. Жилинці.

26.01.2006р. між Ярмолинецькою районною державною адміністрацією (орендодавець) та селянським фермерським господарством "Житниця" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки.

Відповідно до п. 1 Договору орендодавець надає, а орендар приймає згідно розпорядження від 06.01.2006р. № 9 в строкове платне користування земельну ділянку для ведення фермерського господарства, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Жилинці Жилинецької сільської ради.

Згідно з п. 2 договору об'єктом оренди є земельна ділянка загальною площею 73,53 га, в тому числі ріллі 73,53 га.

Відповідно до п. 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 864762,00 грн.

Пунктом 8 договору передбачено, що договір укладено на 49 років.

Згідно з п. п. 9, 10 договору орендна плата вноситься в грошовій формі в розмірі 6324,00 грн. Орендна плата в місць становить 527,00 грн.

Розмір орендної плати переглядається один раз в рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Умовами Договору передбачено, що передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення у 10 денний термін після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі (п. п. 18, 20).

Невід'ємними частинами договору є: план або схема земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених законом.

Договір підписаний представниками сторін, скріплений відтисками печаток.

З матеріалів справи вбачається, що Договір оренди земельної ділянки зареєстрований в Ярмолинецькому відділі Хмельницької регіональної філії ДП ЦДЗК про, що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 26.01.2006р. №040676500001.

26.01.2006р. сторонами підписано акт про передачу та прийом земельної ділянки площею 73,53 га Ярмолинецьцькою райдержадміністрацією в оренду СФГ „Житниця.

Розпорядженням Ярмолинецької районної державної адміністрації від 27.01.2006р. №38/2006р надано дозвіл голові СФГ „Житниця на передачу в суборенду земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель резервного фонду площею 73,53 га на території Жилинецької сільської ради за межами с. Жилинці.

Крім того, 27.01.2006р. між СФГ "Житниця" (орендодар) та ПСП „Нива-Хліб (суборендар) укладено договір суборенди земельної ділянки, умовами якого передбачено, що орендар передає, а суборендар приймає згідно розпорядження від 27.01.2006р. №38 у строкове платне користування земельну ділянку площею 73,53 га, у тому числі ріллі 73,53 га для ведення фермерського господарства, яка знаходиться за межами населеного пункту в с. Жилинці Жилинецької сільської ради (п. п. 1, 2 договору).

Відповідно до п. 5 договору суборенди нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 864762,00 грн.

Пунктом 8 договору передбачено, що договір укладено на період дії договору оренди - на 49 років.

Згідно з п. 9 договору розмір орендної плати в місць становить 527,00 грн.

Передача земельної ділянки в суборенду здійснюється без розроблення проекту її відведення у 10 денний термін після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі (п. п. 18, 20 договору).

Невід'ємними частинами договору є: план або схема земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди.

Договір підписаний представниками сторін, скріплений відтисками печаток та зареєстрований в Ярмолинецькому відділі Хмельницької регіональної філії ДП ЦДЗК про, що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.01.2006р. №040676500001.

Як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 03.03.2012р. до реєстру внесено запис №16731110007002446 про припинення юридичної особи - приватного сільськогосподарського підприємства „Нива-Хліб", код ЄДРПОУ 32929095.

Листом від 14.12.2016р. №27-22-0.2-22444/23-16 Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області повідомлено голову СФГ „Житниця" про те, що відомості щодо оренди земельної ділянки площею 73,53 га на території Жилинецької сільської ради з Державного реєстру земель (Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі) до Державного земельного кадастру (Національної кадастрової системи) не були внесені. При цьому, зазначено, що наказами Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області від 17.10.2014р. надано в користування на умовах оренди громадянину ОСОБА_5 земельні ділянки (кадастрові номера НОМЕР_1) для ведення фермерського господарства.

Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області вказано, що місце розташування зазначених земельних ділянок, переданих у користування орієнтовно співпадає з місцем розташування земельної ділянки СФГ „Житниця", кадастровий номер НОМЕР_3.

Крім того, зазначено, що наказами Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області від 18.12.2014р. затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передано їх у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17.03.2016р. затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано її у власність ОСОБА_9 для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер НОМЕР_2).

Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області повідомлено, що місце розташування зазначених земельних ділянок, переданих у власність також орієнтовно співпадає з місцем розташування земельної ділянки СФГ „Житниця", кадастровий номер НОМЕР_3.

З матеріалів справи вбачається, що 31.10.2014р. між Головним управлінням Держземагенства у Хмельницькій області (орендодавець) та гр. ОСОБА_5 (орендар) укладено договори оренди землі №1, № 2, № 3, № 15.

Відповідно до умов Договорів, орендодавець надає, а орендар приймає земельні ділянки площами: 12,5279 га; 6,2686 га; 30,6613 га; 15,1105 га, кадастрови номери: НОМЕР_4.

Договори укладено на 20 років (п. 8).

Передача земельної ділянки здійснюється з розробленням проекту її відведення (п. 17 договору).

На виконання умов Договорів, між орендодавцем та орендарем підписані та скріплені печатками акти прийому-передачі земельної ділянки.

Також, у справі наявний акт встановлення зовнішніх існуючих меж земельних ділянок на місцевості та опис межових знаків за підсумками проведеної реконосцировки земельних ділянок від 05.02.2014р.

04.11.2014р. до державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено записи про державну реєстрацію за гр. ОСОБА_5 право оренди земельних ділянок площею 12,5279 га; 6,2686 га; 30,6613 га; 15,1105 га розташованих за межами населених пунктів Жилинецької сільської ради на підставі договорів оренди землі від 31.10.2014р.

З матеріалів справи вбачається, що частина земельних ділянок, які на підставі наказів Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області від 18.12.2014р. передані у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства, в подальшому були відчужені на користь інших фізичних осіб.

Так, 15.06.2015р. укладено декілька договір купівлі-продажу земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, які розташовані за адресою: Хмельницька область, Ярмолинецький район, Жилинецька сільська рада. Договори посвідчені приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу та зареєстровані в реєстрі.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі договорів купівлі-продажу від 15.06.15 р. до державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено записи про державну реєстрацію права власності ОСОБА_6 на земельні ділянки, які розташовані за адресою: Хмельницька область, Ярмолинецький район, Жилинецька сільська рада площею: 2 га, кадастровий номер НОМЕР_1; 2 га, кадастровий номер НОМЕР_2; 2 га, кадастровий номер НОМЕР_3; 2 га, кадастровий номер НОМЕР_4; 2 га, кадастровий номер НОМЕР_5; 2 га, кадастровий номер НОМЕР_6; 2 га, кадастровий номер НОМЕР_7; 2 га, кадастровий номер НОМЕР_5; 2 га, кадастровий номер НОМЕР_8; 2 га, кадастровий номер НОМЕР_9; 2 га, кадастровий номер НОМЕР_10; 2 га, кадастровий номер НОМЕР_11.

Крім того, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 23.03.2016р. ОСОБА_9 відчужив на користь ОСОБА_8 земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер НОМЕР_2, надану для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Жилинецької сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області. Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №163.

Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області листом від 13.01.2017р. №19-22-0.3-598/2-17 повідомило СФГ „Житниця", що заява про надання дозволу на розроблення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, яка розташована за межами населених пунктів Жилинецької сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області задоволенню не підлягає, оскільки, вказана земельна ділянка перебуває у власності (користуванні) третіх осіб.

Листом від 17.02.2017р. №89/01-27 Ярмолинецька районна рада Хмельницької області повідомила Городоцьку місцеву прокуратуру про те, що рішення районної ради про затвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 73,53 га за межами с. Жилинці на території Жилинецької сільської ради Ярмолинецього району, яка перебуває в оренді СФГ Житниця відсутнє.

В листі від 23.02.2017р. №99-2221-99.4-414/0/28-17 відділом в Ярмолинецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області зазначено, що перед передачею в оренду земельної ділянки СФГ „Житниця площею 73,53 га Ярмолинецькою РДА на дану земельну ділянку проект землеустрою та технічна документація з нормативної грошової оцінки, яка перебувала у державній власності не виготовлялися.

Листом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 28.02.2017р. №10-22-0.9-3201/2-17 повідомлено, що обов'язкова державна експертиза технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка перебуває в оренді СФГ „Житниця для ведення фермерського господарства площею 73,53 га на території Жилинецької сільської ради за межами населеного пункту, Ярмолинецього району Хмельницької області не проводилася.

Листом від 24.03.2017р. №10-22-0.6-4041/2-17 Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повідомило, що станом на 23.03.2017р. до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області договори оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які укладені до 01.01.2013р. між Ярмолинецькою районною державною адміністрацією та субєктами господарювання за актом приймання-передачі чи іншим способом не передавалися.

З матеріалів справи вбачається, що Управлінням агропромислового розвитку Ярмолинецької райдержадміністрації Хмельницької області 27.02.2017р. видано довідку №02/56 про те, що СФГ „Житниця (код ЄДРПОУ 31347725) дійсно займається обробітком земельної ділянки площею 73,53 га та вирощуванням с/г продукції з 2013р. та на час видачі довідки.

Згідно довідки Жилинецької сільської ради від 30.08.2017р. №164 ФГ „Володимир-Агро, засновником та головою якого є ОСОБА_5, з 2015р. здійснює обробіток та вирощування сільськогосподарських культур на наступних земельних ділянках на території Жилинецької сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області: земельна ділянка площею 30,6613 га, кадастровий номер НОМЕР_12, що знаходиться в користуванні ОСОБА_5 на підставі договору оренди землі №3 від 31.10.2014р.; земельна ділянка площею 6,2686 га, кадастровий номер НОМЕР_13, що знаходиться в користуванні ОСОБА_5 на підставі договору оренди землі №2 від 31.10.2014р.; земельна ділянка площею 15,1105 га, кадастровий номер НОМЕР_14, що знаходиться в користуванні ОСОБА_5 на підставі договору оренди землі №15 від 31.10.2014р.; земельна ділянка площею 12,5279 га, кадастровий номер НОМЕР_15, що знаходиться в користуванні ОСОБА_5 на підставі договору оренди землі №1 від 31.10.2014р.

У вказаній довідці сільською радою повідомлено, що за оренду зазначених ділянок сплачується орендна плата у розмірах і строки, визначені договорами оренди землі.

Крім того, в матеріалах справи наявний технічний звіт 2004р. з нормативної грошової оцінки земельної ділянки із земель резервного фонду Жилинецької сільської ради, що надаються в тимчасове користування на умовах оренди СФГ „Житниця" загальною площею 98,41 га за межами населеного пункту с. Жилинці Ярмолинецького району Хмельницької області.

Згідно пояснювальної записки, грошова оцінка окремої земельної ділянки земель резервного фонду на території Жилинецької сільської ради здійснена відповідно до „Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів затвердженого Держкомземом України, Держкоммістобудування України, Мінсільгосппродукту України та Української академії аграрних наук від 27.11.1995р. №76/230/352/150, зареєстрованого Міністерством юстиції України 30.11.1995р. №427/363.

Відповідно до довідки про визначення грошової оцінки земельної оцінки загальна грошова оцінка земельної ділянки становить 1131189 грн.

Предметом розгляду по даній справі є вимоги прокурора про визнання недійсним договору оренди землі від 26.01.2006 р.

Аналізуючи встановлені обставини справи, апеляційний господарський суд вважає за необхідне враховувати наступні положення чинного законодавства України.

Статтею 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Отже, вирішуючи спір про визнання договору недійсним, необхідним є встановлення наявності тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону, додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.

За змістом статей 1, 13, 14 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на час державної реєстрації спірного договору 26.01.2006) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на час державної реєстрації спірного договору) істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Відповідно до статті 21 цього Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно доЗакону України "Про плату за землю"). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю", та перевищувати 10 відсотків їх нормативної грошової оцінки. У разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати.

Статтею 2 Закону України "Про плату за землю" (у редакції станом на 26.01.2006) було передбачено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Згідно зі статтею 6 цього Закону (у відповідній редакції) ставки земельного податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх грошової оцінки у таких розмірах: для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,1; для багаторічних насаджень - 0,03. За сільськогосподарські угіддя, що надані у встановленому порядку і використовуються за цільовим призначенням, незалежно від того, до якої категорії земель вони віднесені, земельний податок справляється згідно з частиною 1 цієї статті.

За змістом статті 19 Закону України "Про плату за землю" розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).

За змістом статті 13 Закону України "Про оцінку земель" (в редакції, чинній на момент укладення спірного договору) при визначенні розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов'язковим є проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Статтею 1 Закону України "Про оцінку земель" унормовано, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

За змістом статті 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності юридичними особами, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою.

Частиною 2 статті 20 вказаного Закону встановлено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Статтею 23 Закону України "Про оцінку земель" визначено, що технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою, а технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, затверджується районними радами.

З матеріалів справи вбачається, що при підписанні оскаржуваного договору, сторонами погоджено, що об'єктом оренди є земельна ділянка загальною площею 73,53 га, в тому числі ріллі 73,53 га. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 864 762 грн. (підпункт 2.5 договору).

Згідно з пунктами 9, 10, 13 договору від 26.01.2006 орендна плата вноситься у грошовій формі в сумі 6 324,00 грн. Орендна плата на місяць становить 527,00 грн. Розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Щодо наявного в матеріалах справи технічного звіту з нормативної грошової оцінки земельної ділянки із земель резервного фонду Жилинецької сільської ради, що надаються в тимчасове користування на умовах оренди СФГ "Житниця" загальною площею 73,53 га за межами населеного пункту с. Жилинці Ярмолинецького району Хмельницької області, то матеріали справи не містять жодних доказів, на підтвердження того, що передана в оренду земельна ділянка територіально накладається на земельну ділянку площею 98,41 га. Одночасно, для визначення розміру орендної плати необхідно провести нормативну грошову оцінку саме переданої оскаржуваним договором земельної ділянки.

Пунктом 5 договору передбачено дані щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 864762,00 грн. Проте, будь-яких підстав для визначення вказаної суми сторонами, ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції не надано.

При цьому, рішення про проведення нормативно грошової оцінки земельних ділянок, які передавалися в оренду не приймалося, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 73,53 га, яку передано за договором оренди від 26.01.06 р., не затверджувалась.

Крім того, будь-які відомості щодо затвердження технічної документації з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки площею 73,53 га, яку передано в оренду, в матеріалах справи відсутні.

А відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сторонами під час укладення спірного договору належним чином не визначено нормативну грошову оцінку земельної ділянки та, відповідно, невірно визначено орендну плату, яка підлягає внесенню за користування землею, що є порушенням ст. 13 Закону України "Про оцінку земель" та ст. 15 Закону України "Про оренду землі".

Таким чином, оскільки, законодавством України визначено, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності, однак, на час укладення спірного договору оренди землі нормативно грошова оцінка не проводилась, суд приходить висновку, що договір в цій частині суперечить приписам чинного законодавства, що відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України є підставою для визнання його недійсним.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що договір оренди землі не є тим розпорядчим документом, який встановлює нормативну грошову оцінку, а тому, розмір нормативно грошової оцінки, який передбачений умовами договору не може бути взято до уваги.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить висновку, що укладення договору оренди земельної ділянки із визначенням орендної плати без проведення у встановленому законом порядку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що суперечить приписам ст. 13 ЗУ Про оцінку земель , ст. 15 ЗУ Про оренду землі і ці порушення відповідно до ст.ст. 213, 215 ЦК є підставою для визнання його недійсним.

Щодо відсутності проектної документації, апеляційний суд зазначає наступне.

Статтею 124 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час реєстрації спірного договору 26.01.2006)передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому ст.. 118, 123 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 16 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній станом на 26.01.2006), якою встановлено порядок укладення договору оренди землі, особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання). Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України. У разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього Закону. Передача земельної ділянки, межі якої визначено в натурі (на місцевості), в оренду без зміни її цільового призначення здійснюється без розроблення проекту її відведення. У разі зміни цільового призначення земельної ділянки надання її в оренду здійснюється за проектом відведення в порядку, встановленому законом.

Пунктом 18 Договору сторони узгодили передачу земельної ділянки без розроблення проекту її відведення, а також визначено, що невід'ємними частинами договору є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених законом.

Враховуючи приписи ЗУ Про оренду землі , колегія суддів звертає увагу на те, що проект відведення земельної ділянки не визначено, як підставу набуття права на земельну ділянку, він не є правовстановлюючим документом, спрямованим на набуття, зміну або припинення прав та обов'язків сторін, а може бути лише невід'ємною частиною договору оренди земельної ділянки.

Крім того, з аналізу ст.. 50 ЗУ Про землеустрій та постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 р. № 677, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав вважати, що відсутність проекту землеустрою в даному випадку є підставою для визнання договору оренди земельної ділянки від 26.01.2006 року недійсним.

Поряд з тим, відповідачем подано до суду першої інстанції заяву про застосування строків позовної давності до позовних вимог.

Враховуючи неоднозначність судової практики щодо визначення моменту перебігу строку позовної давності для позовів, заявлених прокурором в інтересах органу, уповноваженого на розпорядження земельними ділянками, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.12.18 р. зупинено апеляційне провадження у даній справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду рішення у справі № 372/1036/15-ц.

Враховуючи висновки Великої Палати Верховного суду та вказівки Верховного Суду у даній справі, апеляційний суд зазначає наступне.

За змістом положень статті 2 ГПК України (у редакції, чинній на час звернення прокурора з позовом) господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор у позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У ЦК України позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 цього Кодексу).

Тобто позовна давність встановлює строки захисту цивільних прав.

Визначення початку відліку позовної давності міститься в статті 261 ЦК України, відповідно до частини першої якої перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Сплив позовної давності, про застосування якої було заявлено стороною у справі, є самостійною підставою для відмови в позові.

З аналізу норм чинного законодавства України вбачається, що позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу). При цьому як у випадку пред'явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила. Таким чином, положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів.

При цьому, оскільки вимоги прокурора є похідними від вимог органів державної влади, права та інтереси яких він захищає, то і перебіг строку позовної давності розпочинається з моменту, коли про порушення прав та інтересів держави дізнався саме відповідний орган державної влади, а не прокурор.

На такі позови поширюється положення статті 257 ЦК України щодо загальної позовної давності терміном три роки, і на підставі частини першої статті 261 цього Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли держава в особі її органів довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів.

Велика палата у справі № 372/1036/15-ц вказала, що висновок суду про те, що перебіг строку позовної давності починається від дня, коли держава в особі її органів довідалася або могла довідатися про порушення прав та законних інтересів, а не з часу, коли Обухівська РДА здійснила незаконну передачу. При визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.

Досліджуючи безпосередньо обізнаність особи про порушення її права та об'єктивну можливість цій особи знати про обставини порушення її права, суд зазначає наступне.

Прокурор у даній справі звернувся до суду в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області з позовом про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки ві 26.01.2006р.

У відповідності до п. 2 Порядку державної реєстарації договорів оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 2073 від 25.12.98 р., державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок . Державна реєстрація договору оренди здійснювалася на підставі висновку державного органу земельних ресурсів (п. 11) та передачі реєстраційної справи виконавчому комітету сільської, селищної та міської ради. Факт реєстрації засвідчується гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради (п. 12). Після засвідчення факту договір реєструється у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, яка ведеться державним органом земельних ресурсів.

А тому держава в особі відповідних органів повинна була дізнатися про порушення права укладенням спірного правочину з моменту державної реєстрації такого договору.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України № 442 від 10.09.14 р. "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" утворено Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, реорганізувавши Державне агенство земельних ресурсів України шляхом перетворення . Пунктом 5 даної постанови установлено, що центральні органи виконавчої влади, що утворюються шляхом реорганізації інших центральних органів виконавчої влади є правонаступником органів, які реорганізуються.

Територіальні органи Державної служби з питань геодезії картографії та кадастру, в т.ч. Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області та відділ Держгеокадастру у Ярмолинецькому районі утворені як юридичні особи публічного права у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України №15 від 14.01.15 р. "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру".

У відповідності до Указу Президента України від 08.04.11 р. № 445/2011 установлено, що Державне агенство земельних ресурсів є правонаступником Державного комітету України із земельних ресурсів.

А відтак Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, слід вважати правонаступником Державного агенства земельних ресурсів України, що в свою чергу є правонаступником Державного комітету України по земельних ресурсах.

Державний комітет України по земельних ресурсах, у відповідності до Указу Президента України "Про Положення про Державний комітет України по земельних ресурсах" від 14.08.2000 р. № 970/2000, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Серед основних завдань Держкомзему України є здійснення державного контролю за використанням та охороною земель та організація і забезпечення ведення державного земельного кадастру, здійснення землеустрою.

Держкомзем України відповідно до покладених на нього завдань (п. 11 ч. 4) здійснює у складі державного земельного кадастру реєстрацію земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, договорів оренди земельних ділянок, веде Державний реєстр прав на землю та нерухоме майно; здійснює в межах своїх повноважень державний контроль за додержанням земельного законодавства, в тому числі встановленого порядку вилучення і надання земельних ділянок (п. 7 ч. 4).

Указом Президента України від 17.02.2003 р. на Державний комітет України по земельних ресурсах покладено функції з державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру.

А тому, утворення та реорганізація державою системи органів, завданням яких є контроль за використанням земель, в тому числі за додержанням земельного законодавства, встановленого порядку надання земельних ділянок, дає підстави суду для висновку, що строк позовної давності слід відраховувати з моменту, коли держава в особі створених нею органів мала об'єктивну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

У зв'язку з чим суд вважає необгрунтованим твердження позивача в особі відділу держгеокадастру у Ярмолинецькому районі щодо необхідності обчислювати строк з часу надіслання СФГ "Житниця" листа від 25.11.16 р., додатком до якого є договір, оскільки, відділом держгеокадастру у Ярмолинецькому районі, як і Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, утворене відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.15 р. № 15, тобто після укладення та реєстрації спірного договору.

В свою чергу об'єктивна можливість держави в особі її органів дізнатися про порушення своїх прав у зв'язку з укладенням спірного договору, виникла з часу державної реєстрації такого правочину (26.01.06 р.), оскільки, саме реєстрація вважається офіційним визнанням та підтвердженням державою факту виникнення права.

При цьому, у відповідності до Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 2073 від 25.12.98 р., державна реєстрація договору оренди здійснювалася на підставі висновку державного органу земельних ресурсів на відповідність умов договору та додатків до нього вимогам законодавства, обов'язки якого станом на 26.01.06 р. виконував Державний комітет України по земельних ресурсах.

Згідно з наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах № 135 від 23.05.03 р. № 408/7729, "Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру та удосконалення структури державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", установлено, що реєстрацію земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, договорів оренди землі здійснює державне підприємство "Центр державного земельного кадастру при Державному комітету України по земельних ресурсах" (п. 1).

Безпосередньо Центр ДЗК при Держкомземі створений наказом № 110 від 04.11.97 р. та у відповідності до п. 1.5 Статуту, затвердженого Головою Держкомзему від 27.11.97 р., пріоритетними для "центру" є реалізація завдань Держкомзему України, що випливають з його компетенції.

Судом встановлено, що спірний правочин зареєстровано Ярмолинецьким відділом Хмельницької регіональної філії державного підприємства Центр ДЗК 26.01.06 р., тобто органом створеним при Держкомземі, а тому, слід вважати, що держава в особі її органів про укладення спірного правочину мала об'єктивну можливість дізнатися з моменту його реєстрації, тобто з 26.01.2006р.

У зв'язку з чим на час звернення прокурора з відповідним позовом строк позовної давності за вимогою про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 26.01.2006р., зареєстрованим в установленому поряду 26.01.2006р., слід вважати таким, що сплив.

Доказів неможливості дізнатися органами, уповноваженими державою, про укладення спірного договору з січня 2006 р. по 07.04.17р. прокурором не надано, а судом не здобуто.

Виходячи з вимог статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем.

Оскільки, встановлено, що земельні ділянки було передано у користування відповідача з порушенням норм чинного законодавства, а саме: укладення договору оренди земельної ділянки відбулась без проведення у встановленому законом порядку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що є підставою для визнання договору оренди недійсним, водночас сплив строк позовної давності за вимогою прокурора є підставою для відмови в позові.

При цьому апеляційний господарський суд вважає необгрунтованими твердження позивача про те, що суд першої інстанції безпідставно поклав на нього судові витрати за розгляд позовної заяви, яку подано прокурором, виходячи з наступного.

У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 129 ГПК України).

Сторонами в судовому процесі в силу ст. 45 ГПК України є позивач і відповідач. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизначеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Відповідно дог ст. 53 ГПК України, у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Ухвалюючи рішення у справі, провадження в якій відкрито за заявою прокурора, суд у разі повної або часткової відмови в позові, судовий збір стягується з позивача (повністю або пропорційно до задоволених вимог), за винятком випадків, коли позивача звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в дохід Державного бюджету України у розмірі, визначеному Законом України Про судовий збір , виходячи з розміру від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду

Оскільки, провадження у даній справі відкрито за позовом прокурора в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, тому зазначений державний орган набув статусу позивача у справі, а відтак, в силу вимог чинного законодавства України судовий збір за розгляд позовної заяви судом правомірно покладено на позивача.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд залишає оскаржуване рішення без змін, апеляційні скарги без задоволення.

Відповідно до ст.. 129 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги залишити за апелянтами.

Керуючись ст. ст. 265, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення господарського суду Хмельницької області від 03.08.18р. у справі №924/327/17 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення господарського суду Хмельницької області від 03.08.18р. у справі № 924/327/17 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Хмельницької області від 03.08.18р. у справі №924/327/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №924/327/17 повернути господарському суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "07" березня 2019 р.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Василишин А.Р.