Постанова

від 23.10.2019 по справі 924/327/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 924/327/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В.

секретар судового засідання Лихошерст І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.03.2019 (головуючий суддя: Бучинська Г.Б., судді Петухов М.Г., Василишин А.Р.) та на рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.08.2018 (Заверуха С.В.)

за позовом заступника керівника Городоцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області

до 1. Ярмолинецької районної державної адміністрації

2. Селянського (фермерського) господарства "Житниця"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

1. ОСОБА_1

2. ОСОБА_2

3. ОСОБА_3

про визнання недійсним договору оренди

за участю:

третьої особи 2: Пасічник В.С. (адвокат)

прокурора: Гришина Т.А. (посвідчення),

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Заступник керівника Городоцької місцевої прокуратури (далі - прокурор), звернувшись з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (далі - позивач), просив визнати недійсним договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 73,53 га на території Жилинецької сільської ради за межами населеного пункту, укладений 26.01.2006 між Ярмолинецькою районною державною адміністрацією (далі - відповідач-1) і Селянським (фермерським) господарством "Житниця" (далі - відповідач-2).

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що передача в оренду земельної ділянки відбулась всупереч вимог законодавства без проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а також без розроблення проекту землеустрою, що є підставою для визнання договору оренди недійсним.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Суди розглядали справу неодноразово.

2.2. Останнім рішенням Господарського суду Хмельницької області від 03.08.2018, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.03.2019, в позові відмовлено.

2.2 Судові рішення мотивовані тим, що сторонами під час укладення спірного договору визначено орендну плату не на підставі затвердженої нормативної грошової оцінки земельної ділянки, відсутність якої суперечить чинному законодавству, що є підставою для визнання договору недійсним. Не розроблення проекту землеустрою в даному випадку не є підставою визнання договору оренди недійсним. Проте, оскільки суб`єктом порушених прав є держава, а не її конкретний орган і слід враховувати, коли про порушення права дізналась держава в особі уповноваженого органу, а не конкретний орган, який виконував відповідні функції в той чи іншій час у зв`язку з відповідним нормативно-правовим регулюванням, то суди взявши до уваги, що у справі було пропущено строк позовної давності, відмовили в позові.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнюючи доводи інших учасників справи

3.1. У касаційній скарзі ОСОБА_2 (третя особа без самостійних вимог на стороні позивача) просить скасувати вказані судові рішення і прийняти нове, яким позов задовольнити, посилаючись на те, що судами неправильно було застосовано норми права та порушено норми процесуального права. Оскільки позов прокурором подано в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, відлік початку строку позовної давності слід розпочинати з моменту коли саме Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області довідалось або могло довідатись про порушення його права або про особу, яка його порушила. Держава в особі відповідних органів (Державний орган земельних ресурсів, Ярмолинецький відділ Хмельницької регіональної філії ДП "Центр ДЗК") не знала і не могла знати на момент проведення державної реєстрації спірного договору оренди про укладення цього договору саме без проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, тобто з порушенням діючого законодавства.

3.2. У касаційній скарзі ОСОБА_1 (третя особа без самостійних вимог на стороні позивача) просить скасувати прийняті у справі рішення і передати справу на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права. В даній касаційній скарзі зазначено про те, що відлік початку строку позовної давності слід розпочинати з моменту коли саме Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області довідалось або могло довідатись про порушення його права або про особу, яка його порушила, а також те, що держава в особі відповідних органів не знала і не могла знати на момент проведення державної реєстрації спірного договору оренди про укладення цього договору саме без проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, і суди належним чином не з`ясували коли про порушення своїх прав дізнався чи міг дізнатись визначений прокурором позивач.

3.3. Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області подало до касаційного суду відзив на касаційну скаргу, де зазначає, що строк позовної давності у справі не пропущений і звертає увагу на те, що позивач, Ярмолинецька райдержадміністрація та орган, що реєстрував спірний договір, є різними юридичними особами, тому відсутні підстави для ототожнення можливої обізнаності сторін договору, органу реєстрації з фактичною обізнаністю про договір позивачем. Єдиним доказом, який підтверджує момент, з якого міг дізнатись позивач про зміст спірного договору є запит СФГ "Житниця" від 25.11.2016 до Головного управління.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами

4.1. Розпорядженням Ярмолинецької районної державної адміністрації від 06.01.2006 №09/2006р селянському фермерському господарству "Житниця" (відповідачу-2) на підставі заяви його голови надано в оренду земельну ділянку площею 73,53 га для ведення фермерського господарства за рахунок земель резервного фонду на території Жилинецької сільської ради за межами с. Жилинці.

26.01.2006 між Ярмолинецькою районною державною адміністрацією (орендодавець) та селянським фермерським господарством "Житниця" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки.

Відповідно до п.1 Договору орендодавець надає, а орендар приймає згідно розпорядження від 06.01.2006 №9 в строкове платне користування земельну ділянку для ведення фермерського господарства, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Жилинці Жилинецької сільської ради.

Згідно з п.2 договору об`єктом оренди є земельна ділянка загальною площею 73,53 га, в тому числі ріллі 73,53 га.

4.2. Відповідно до п.5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 864 762,00 грн.

Договір підписаний представниками сторін, скріплений відтисками печаток.

4.3. Договір оренди земельної ділянки зареєстрований в Ярмолинецькому відділі Хмельницької регіональної філії ДП ЦДЗК, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 26.01.2006 №040676500001.

26.01.2006 сторонами підписано акт про передачу та прийом земельної ділянки площею 73,53 га Ярмолинецькою райдержадміністрацією в оренду відповідачу-2.

4.4. Листом від 14.12.2016 №27-22-0.2-22444/23-16 Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області повідомлено голову відповідача-2 про те, що відомості щодо оренди земельної ділянки площею 73,53 га на території Жилинецької сільської ради з Державного реєстру земель (Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі) до Державного земельного кадастру (Національної кадастрової системи) не були внесені. При цьому, зазначено, що наказами Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області від 17.10.2014 надано в користування на умовах оренди громадянину ОСОБА_1 земельні ділянки (кадастрові номера 6825883000:02:013:0032, 6825883000:02:013:0030 6825883000:02:013:0034, 6825883000:02:013:0033) для ведення фермерського господарства.

Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області вказано, що місце розташування зазначених земельних ділянок, переданих у користування, орієнтовно співпадає з місцем розташування земельної ділянки відповідача-2, кадастровий номер 6825883000:02:013:0010.

4.5. 31.10.2014 між Головним управлінням Держземагенства у Хмельницькій області (орендодавець) та гр. ОСОБА_1 (орендар) укладено договори оренди землі №1, № 2, № 3, № 15.

Відповідно до умов Договорів, орендодавець надає, а орендар приймає земельні ділянки площами: 12,5279 га; 6,2686 га; 30,6613 га; 15,1105 га, кадастрові номери: 6825883000:02:013:0033, 6825883000:02:013:0030 6825883000:02:013:0032, 6825883000:02:013:0034.

Договори укладено на 20 років (п.8).

4.6. Крім того, наказами Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області від 18.12.2014 затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передано їх у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства.

4.7. Як встановлено судами, частина земельних ділянок, які на підставі наказів Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області від 18.12.2014 передані у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства, в подальшому були відчужені на користь інших фізичних осіб.

Так, 15.06.2015 укладено декілька договорів купівлі-продажу земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, які розташовані за адресою: Хмельницька область, Ярмолинецький район, Жилинецька сільська рада. Договори посвідчені приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу та зареєстровані в реєстрі.

На підставі договорів купівлі-продажу від 15.06.2015 до державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено записи про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельні ділянки, які розташовані за адресою: Хмельницька область, Ярмолинецький район, Жилинецька сільська рада площею: 2 га, кадастровий номер 6825883000:02:013:0037; 2 га, кадастровий номер 6825883000:02:013:0040; 2 га, кадастровий номер 6825883000:02:013:0052; 2 га, кадастровий номер 6825883000:02:013:0044; 2 га, кадастровий номер 6825883000:02:013:0049; 2 га, кадастровий номер 6825883000:02:013:0053; 2 га, кадастровий номер 6825883000:02:013:0047; 2 га, кадастровий номер 6825883000:02:013:0049; 2 га, кадастровий номер 6825883000:02:013:0038; 2 га, кадастровий номер 6825883000:02:013:0041; 2 га, кадастровий номер 6825883000:02:013:0054; 2 га, кадастровий номер 6825883000:02:013:0055.

Крім того, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 23.03.2016 ОСОБА_4 відчужив на користь ОСОБА_3 земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 6825883000:02:013:0057, надану для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Жилинецької сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області. Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №163.

4.8. Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області листом від 13.01.2017 №19-22-0.3-598/2-17 повідомило відповідача-2, що заява про надання дозволу на розроблення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, яка розташована за межами населених пунктів Жилинецької сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області, задоволенню не підлягає, оскільки, вказана земельна ділянка перебуває у власності (користуванні) третіх осіб.

4.9. Листом від 17.02.2017 №89/01-27 Ярмолинецька районна рада Хмельницької області повідомила Городоцьку місцеву прокуратуру про те, що рішення районної ради про затвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 73,53 га за межами с. Жилинці на території Жилинецької сільської ради Ярмолинецього району, яка перебуває в оренді відповідача-2, відсутнє.

В листі від 23.02.2017 №99-2221-99.4-414/0/28-17 відділом в Ярмолинецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області зазначено, що перед передачею в оренду земельної ділянки відповідачу-2 площею 73,53 га Ярмолинецькою РДА на дану земельну ділянку проект землеустрою та технічна документація з нормативної грошової оцінки, яка перебувала у державній власності, не виготовлялися.

Листом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 28.02.2017 №10-22-0.9-3201/2-17 повідомлено, що обов`язкова державна експертиза технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка перебуває в оренді відповідача-2 для ведення фермерського господарства площею 73,53 га на території Жилинецької сільської ради за межами населеного пункту, Ярмолинецього району Хмельницької області, не проводилася.

Листом від 24.03.2017 №10-22-0.6-4041/2-17 Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повідомило, що станом на 23.03.2017 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області договори оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які укладені до 01.01.2013 між Ярмолинецькою районною державною адміністрацією та суб`єктами господарювання, за актом приймання-передачі чи іншим способом, не передавалися.

Управлінням агропромислового розвитку Ярмолинецької райдержадміністрації Хмельницької області 27.02.2017 видано довідку №02/56 про те, що відповідач-2 (код ЄДРПОУ 31347725) дійсно займається обробітком земельної ділянки площею 73,53 га та вирощуванням с/г продукції з 2013 року та на час видачі довідки.

Згідно довідки Жилинецької сільської ради від 30.08.2017 №164 ФГ "Володимир-Агро", засновником та головою якого є ОСОБА_1 , з 2015р. здійснює обробіток та вирощування сільськогосподарських культур на наступних земельних ділянках на території Жилинецької сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області: земельна ділянка площею 30,6613 га, кадастровий номер 6825883000:02:013:0032, що знаходиться в користуванні ОСОБА_1 на підставі договору оренди землі №3 від 31.10.2014; земельна ділянка площею 6,2686 га, кадастровий номер 6825883000:02:013:0030, що знаходиться в користуванні ОСОБА_1 на підставі договору оренди землі №2 від 31.10.2014; земельна ділянка площею 15,1105 га, кадастровий номер 6825883000:02:013:0034, що знаходиться в користуванні ОСОБА_1 на підставі договору оренди землі №15 від 31.10.2014; земельна ділянка площею 12,5279 га, кадастровий номер 6825883000:02:013:0033, що знаходиться в користуванні ОСОБА_1 на підставі договору оренди землі №1 від 31.10.2014.

4.10. Предметом розгляду по даній справі є вимоги прокурора про визнання недійсним договору оренди землі від 26.01.2006.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч.1). Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч.2). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.3).

Частинами 1-3, 5 та 6 ст.203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч.1).

5.2. Статтею 2 Закону України "Про плату за землю" (у редакції станом на 26.01.2006) було передбачено, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оцінку земель" (в редакції, чинній на момент укладення спірного договору) при визначенні розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов`язковим є проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Згідно зі статтею 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності юридичними особами, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою.

Частиною 2 статті 20 вказаного Закону встановлено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

5.3. Судами встановлено, що рішення про проведення нормативно грошової оцінки земельних ділянок, які передавалися в оренду відповідачу-2, не приймалося, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яку передано за спірним договором оренди від 26.01.2006, не затверджувалась. Будь-які відомості щодо затвердження технічної документації з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, яку передано в оренду, в матеріалах справи відсутні.

Щодо наявного в матеріалах справи технічного звіту з нормативної грошової оцінки земельної ділянки із земель резервного фонду Жилинецької сільської ради, що надаються в тимчасове користування на умовах оренди відповідачу-2 загальною площею 98,41 га за межами населеного пункту с. Жилинці Ярмолинецького району Хмельницької області, складеного у 2004 року на замовлення відповідача-2 та погодженого начальником районного відділу земельних ресурсів, то судами встановлено, що матеріали справи не містять жодних доказів, що передана в оренду земельна ділянка територіально вміщена у земельній ділянці площею 98,41 га. Одночасно, для визначення розміру орендної плати необхідно провести нормативну грошову оцінку саме переданої оскаржуваним договором земельної ділянки.

5.4. Отже, суди дійшли висновку про те, що сторонами під час укладення спірного договору належним чином не визначено нормативну грошову оцінку земельної ділянки та, відповідно, невірно визначено орендну плату, яка підлягає внесенню за користування землею, що є порушенням ст.13 Закону України "Про оцінку земель" а отже договір в цій частині суперечить приписам чинного законодавства, що відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання його недійсним.

5.5. Відсутність проекту відведення земельної ділянки, який враховуючи приписи Закону України "Про оренду землі", не є правовстановлюючим документом, спрямованим на набуття, зміну або припинення прав та обов`язків сторін, а може бути лише невід`ємною частиною договору оренди земельної ділянки, відповідно до ст. 50 Закону України "Про землеустрій" та постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 677 "Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок", тому така відсутність не є підставою для визнання договору оренди земельної ділянки від 26.01.2006 недійсним.

5.6. Разом з тим, суд першої інстанції, із висновками якого погодився суд апеляційної інстанції , на підставі поданої відповідачем до суду першої інстанції заяви про застосування наслідків спливу строків позовної давності до позовних вимог, відмовив в позові у зв`язку зі спливом вказаних строків і такі висновки судів ґрунтуються на нормах матеріального права виходячи із наступного.

Статтею 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 цього Кодексу загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною першої статті 261 вказаного кодексу передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до приписів статті 2 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час звернення прокурора з позовом) господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор у позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

5.7. В касаційних скаргах треті особи посилаються на те, що при укладенні і реєстрації спірного договору відповідно до чинного законодавства не передбачалось надання держаному органу земельних ресурсів документів про проведення нормативної грошової оцінки, тому держава в особі відповідних органів не знала і не могла знати про укладення спірного договору без проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Разом з тим, відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди землі" №2073, 25.12.1998 державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок. А в пункті 11 вказаної Постанови вказано, що державний орган земельних ресурсів у 20-денний термін перевіряє подані документи на відповідність чинному законодавству та за результатами перевірки готує висновок про державну реєстрацію або обґрунтований висновок про відмову у такій реєстрації і передає реєстраційну справу відповідно виконавчому комітету сільської, селищної та міської ради, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям за місцем розташування земельної ділянки для засвідчення факту державної реєстрації або відмови у такій реєстрації.

Отже, законодавством було передбачена необхідність перевірки договорів, що надані для реєстрації, чинному законодавству і у відповідного органу була можливість з урахуванням його повноважень виявити його невідповідність вимогам закону.

5.8. Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що і в судовому процесі, зокрема у цивільному, держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (див. пункт 35 постанови від 27 лютого 2019 року у справі № 761/3884/18).

Тобто, під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо прокурор визначив стороною у справі певний орган.

Суди у своїх рішенням вірно вказали, що оскільки вимоги прокурора є похідними від вимог органів державної влади, права та інтереси яких він захищає, то і перебіг строку позовної давності розпочинається з моменту, коли про порушення прав та інтересів держави дізнався саме відповідний орган державної влади, а не прокурор, тобто коли держава в особі її органів довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів.

Така правова позиція співпадає з правовим висновком, висловленими в постанові Великої палати у справі №372/1036/15-ц від 01.11.2018.

5.9. На момент укладення спірного договору у відповідності до Указу Президента України "Про Положення про Державний комітет України по земельних ресурсах" від 14.08.2000 № 970/2000, центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, було визначено Державний комітет України по земельних ресурсах і згідно даного Положення він в межах своїх повноважень здійснює державний контроль за додержанням земельного законодавства, в тому числі встановленого порядку вилучення і надання земельних ділянок.

5.10. Пізніше, відповідно до Указу Президента України від 08.04.2011 №445/2011 "Про Державне агентство земельних ресурсів України" правонаступником Державного комітету України із земельних ресурсів стало Державне агентство земельних ресурсів, правонаступником якого після реорганізації шляхом перетворення стала Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру згідно постанови Кабінету Міністрів України №442 від 10.09.2014 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади".

Згідно постанови Постанови Кабінету Міністрів України №15 від 14.01.2015 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7), які є юридичними особами публічного права (підпункт 17 пункту 11).

5.11. Отже, як вірно зазначили суди, територіальні органи Державної служби з питань геодезії картографії та кадастру, в т.ч. Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області та відділ Держгеокадастру у Ярмолинецькому районі, утворені як юридичні особи публічного права у відповідності до вказаної Постанови Кабінету Міністрів України №15 від 14.01.2015.

Із спірних правовідносин не вбачається, що припинялися відповідні функції держави, разом з тим вбачається, що такі функції передавалися від одного органу до іншого.

Отже, відсутні правові підстави вважати, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Таким чином суди дійшли правильного висновку, що утворення та реорганізація державою системи органів, завданням яких є розпорядження землями, в тому числі здійснення контролю за використанням земель, не змінює того принципу, що строк позовної давності слід відраховувати з моменту, коли держава в особі створених нею органів мала об`єктивну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

5.12. Як встановлено судами, спірний правочин зареєстровано Ярмолинецьким відділом Хмельницької регіональної філії державного підприємства "Центр ДЗК" 26.01.2006, органом створеним при Держкомземі, з пріоритетом відповідно до Статуту здійснювати реалізацію завдань Держкомзему України, що випливають з його компетенції.

Тому колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, спростовуючи доводи, викладені у касаційних скаргах, погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що у держави була об`єктивна можливість в особі її уповноважених органів дізнатися про порушення своїх прав у зв`язку з укладенням спірного договору раніше, ніж про це заявляв прокурор та треті особи, а саме з моменту його реєстрації, тобто з 26.01.2006.

5.13. Європейський Суд з прав людини , юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами № 22083/93, № 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Таким чином, враховуючи вищевикладене, підстав скасовувати прийняті у справі судові рішення, немає.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.2. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

6.3. Оскаржувані судові рішення таким вимогам закону відповідають.

6.4. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Європейський суд з прав людини в рішеннях Sutyazhnik v. Russia від 29.07.2009, Esertas v. Lithuania від 31.05.2012 зазначав, що у справах можуть бути обставини, які свідчать про відсутність соціальної потреби чи нагальної суспільної необхідності, які б виправдовували відхилення від принципу правової визначеності. Тобто, не потрібно скасовувати правильне по суті рішення суду лише заради правового пуризму.

У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржникам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсі, а доводи, викладені в касаційних скаргах, не дають правових підстав для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій.

За вказаних обставин, оскільки порушень норм права не встановлено, підстав для скасування оскаржуваних судових рішень та задоволення касаційних скарг, немає.

6.5. Наведеним у сукупності спростовується позиція скаржників щодо неправомірності прийнятих у справі судових рішень, а з огляду на наведене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційних скарг без задоволення.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Відповідно до приписів статті 129 частини 4, статті 315 частини першої пункту 4 підпункту "в" Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за розгляд касаційної скарги у справі належить покласти на заявників.

Керуючись статтями 301, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.03.2019 у справі Господарського суду Хмельницької області №924/327/17, залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді І.В. Кушнір

Є.В. Краснов