Постанова

від 11.03.2019 по справі 913/544/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "11" березня 2019 р.                                                                Справа № 913/544/18   Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А., суддя  Тарасова І.В. розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” в особі філії – Луганського обласного управління АТ “Ощадбанк”  (вх. № 223 Л/2) на рішення Господарського суду Луганської області від 10.12.2018 у справі № 913/544/18 (прийняте у приміщенні Господарського суду Луганської області суддею Косенко Т.В.) за позовом Публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” в особі філії – Луганського обласного управління АТ “Ощадбанк”, м.Сєвєродонецьк Луганської області, до Приватного фармацевтичного підприємства “Фарматек”, м.Луганськ, про стягнення 13203,53 грн, ВСТАНОВИЛА: В листопаді 2018 року ПАТ “Державний ощадний банк України” в особі філії – Луганського обласного управління АТ “Ощадбанк” звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Приватного фармацевтичного підприємства “Фарматек” боргу за щомісячне розрахункове обслуговування тарифного пакету в розмірі   8646,71 грн, пені за прострочення сплати за щомісячне розрахункове обслуговування тарифного пакету в розмірі 1495,05 грн, інфляційних втрат за прострочення сплати за щомісячне розрахункове обслуговування тарифного пакету в розмірі 2443,71 грн, 3 % річних за прострочення сплати за щомісячне розрахункове обслуговування тарифного пакету в розмірі 618,06 грн за договором банківського рахунку №758 від 23.12.2014. Рішенням Господарського суду Луганської області від 10.12.2018 у задоволенні позову відмовлено. Позивач з рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити у справі нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не враховано, що відповідно до умов договору банківського рахунку №758 від 23.12.2014 не передбачена залежність нарахування щомісячної плати за договором від фактичного користування відповідачем рахунком та рухом коштів за цим рахунком. Відповідно до абз.1 ч.10 ст.270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Ухвалою Східного апеляційного  господарського суду від 17.01.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” в особі філії – Луганського обласного управління АТ “Ощадбанк”  на рішення Господарського суду Луганської області від 10.12.2018 у справі № 913/544/18 та ухвалено здійснити її розгляд у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи. Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила. Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, 23.12.2014 між Публічним акціонерним товариством “Державний ощадний банк України”, банком, та Приватним фармацевтичним підприємством “Фарматек, клієнтом, укладено договір банківського рахунку №758 (для переукладення), згідно з яким за цим договором відповідно до законодавства України банк зобов'язується надавати клієнту послуги з розрахунково-касового обслуговування, які пов'язані із переказом грошей з рахунка (на рахунок) цього клієнта, видачею йому грошей у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених цим договором, а клієнт зобов'язується оплачувати вартість таких послуг та надає банку право користуватися тимчасово вільними коштами клієнта на власний розсуд. Відповідно до п.2.1. договору банк зобов'язується надавати послуги з розрахунково-касового обслуговування відповідно до умов цього договору, законодавства України, в т.ч. нормативно-правових актів Національного банку України за наступними відкритими рахунками №26009301259226. Згідно з п.2.3. договору оплата за послуги, надані банком клієнту відповідно до переліку операцій з розрахункового-касового обслуговування здійснюється згідно з тарифами за послуги ТВБВ №10012/041 філії Луганського обласного управління АТ “Ощадбанк” (додаток №1 до цього договору, який є його невід'ємною складовою частиною), які можуть бути змінені банком в порядку, визначеному умовами цього договору) (далі – тарифи). У додатку №1 до договору встановлено тарифи за послуги ТВБВ №10012/041 філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк», відповідно до яких щомісячне розрахункове обслуговування тарифного пакету складає 299,00 грн та строк сплати зазначено не пізніше 5-го числа наступного місяця. Умовами п.3.2. договору передбачено, що при настанні термінів оплати вартості наданих банком послуг з розрахунково-касового обслуговування клієнт доручає банку здійснювати договірне списання коштів в передбаченому тарифами розмірі, що необхідний для оплати наданих банком послуг з рахунку (ів) клієнта, а також інших поточних рахунків клієнта, відкритих в АТ “Ощадбанк” або тих, що будуть відкриті протягом строку дії цього договору. При цьому, з метою здійснення банком права договірного списання, передбаченого у першому абзаці цього пункту договору, у разі відсутності або недостатності на рахунках клієнта в національній валюті коштів у сумі, необхідній для повної оплати послуг, клієнт надає банку право договірного списання коштів з його рахунків в іноземній валюті та доручає банку здійснити продаж іноземної валюти, у розмірі, еквівалентному сумі, що необхідна для повної оплати послуг. Сума іноземної валюти, зазначена вище, розраховується та її продаж здійснюється по курсу продажу іноземної валюти банку для клієнтів-юридичних осіб на день здійснення її продажу. Згідно з п.4.3.1. договору клієнт зобов'язався виконувати умови цього договору та вимоги законодавства України, в тому числі нормативно-правових актів Національного банку України. Відповідно до п.4.3.8. договору клієнт зобов'язався сплачувати вартість послуг банку згідно з тарифами в порядку, визначеному розділом 3 цього договору. Відповідно до п.4.3.9. договору клієнт зобов'язався своєчасно поповнювати рахунок(ки) грошовими коштами, у разі відсутності або недостатності коштів на рахунку(ках), з метою належного виконання своїх обов'язків за цим договором щодо сплати на користь банку вартості наданих ним послуг, в тому числі з метою забезпечення можливості здійснення банком права договірного списання коштів у сумі, необхідній для повної оплати послуг, а також в інших випадках, визначених цим договором, для реалізації банком права договірного списання коштів з рахунку(ків). За несвоєчасне поповнення рахунку(ів) відповідно до умов п.4.3.9. цього договору, що призвело до неможливості здійснити договірне списання грошових коштів за надані банком послуги, клієнт сплачує банку пеню в розмірі 0,2 % від належної до сплати суми за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (п.6.4 договору). Відповідно до п.9.1. договору він набирає чинності з дати підписання сторонами та діє протягом одного календарного року. Дія договору автоматично продовжується на кожний наступний рік на тих самих умовах, якщо жодна із сторін не попередить в письмовій формі іншу сторону про припинення його дії не менше ніж за один місяць до закінчення відповідного строку дії договору. Як зазначає позивач, банк свої обов'язки, передбачені договором, виконав повністю та належним чином, що підтверджується договором, карткою із зразками і відбитком печатки та випискою про рух коштів за рахунком. Проте, відповідач  починаючи з січня 2015 року порушував умови договору щодо своєчасної сплати за щомісячне розрахункове обслуговування тарифного пакету. У зв'язку з порушенням відповідачем умов договору, позивач звернувся до відповідача з вимогою щодо погашення заборгованості по сплаті за щомісячне розрахункове обслуговування тарифного пакету,  що підтверджується вимогою про усунення порушень від 12.03.2018 за №110.2.-13/1783/22704/2018-12/ВИХ. Однак, відповідач заборгованість не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом. Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного. Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлена обов'язковість договору для виконання сторонами. Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до   ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього   Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 Цивільного кодексу України). Частиною 1 ст.55 Закону України “Про банки і банківську діяльність” передбачено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Відповідно до ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Згідно з ч.1 ст.1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. За приписами частин 1, 2 ст.1067 Цивільного кодексу України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам. Згідно зі ст.1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом. Клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором. Як вже зазначалось, 23.12.2014 між ПАТ “Державний ощадний банк України” та Приватним фармацевтичним підприємством “Фарматек“ укладено договір банківського рахунку №758 (для переукладення), згідно з яким банк зобов'язався надавати клієнту послуги з розрахунково-касового обслуговування. Відповідно до умов договору відповідач зобов'язався сплачувати вартість послуг банку згідно з тарифами в порядку, визначеному розділом 3 цього договору (п.4.3.8. договору). У додатку №1 до договору встановлено тарифи за послуги ТВБВ №10012/041 філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк», відповідно до яких щомісячне розрахункове обслуговування тарифного пакету складає 299,00 грн та строк сплати зазначено не пізніше 5-го числа наступного місяця. Як вбачається з виписки по рахунку відповідача за період з 05.05.2014 по 31.08.2018, починаючи з січня 2015 року відповідачем порушено умови договору щодо своєчасної сплати за щомісячне розрахункове обслуговування тарифного пакету. Місцевий господарський суд, відмовляючи у задоволенні позову, посилався на те, що матеріали справи не містять, а позивачем не подано доказів використання відповідачем з січня 2015 року відкритого рахунку та доказів надання послуг з виконання операцій по переказу грошей з/на рахунки відповідача, видачею грошей у готівковій формі, а також здійснення інших операцій по рахунку; відповідач з січня 2015 року взагалі не використовував банківський рахунок. Проте, колегія суддів вважає помилковим дане посилання суду першої інстанції, з огляду на те, що умовами договору банківського рахунку №758 від 23.12.2014 не передбачена залежність нарахування щомісячної плати за договором від фактичного користування відповідачем рахунком та рухом коштів за цим рахунком. Крім того, відповідач мав можливість скористатись правом на розірвання договору банківського рахунку №758 від 23.12.2014. За таких обставин вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за щомісячне розрахункове обслуговування тарифного пакету за період з січня 2015 року по липень 2017 року у розмірі 8646,71 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом. Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання. Позивач, звертаючись до суду з даним позовом просив суд стягнути з відповідача 3% річних за прострочення сплати за щомісячне розрахункове обслуговування тарифного пакету за період з 06.02.2015 по 31.08.2018 у розмірі 618,06 грн та інфляційні втрати за період з лютого 2015 року по серпень 2018 року у розмірі 2443,71 грн. Колегія суддів, перевіривши розрахунок позивача вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних за прострочення сплати за щомісячне розрахункове обслуговування тарифного пакету у розмірі 618,06 грн та інфляційні втрати у розмірі 2443,71 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Щодо стягнення з відповідача пені за період з 01.03.2018 по 31.08.2018 у розмірі 1495,05 грн, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч.1   ст.230 ГК України   штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Згідно зі   ст.549 ЦК України    неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до вимог ч.2   ст.551 ЦК України   якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства. Відповідно до ч.6   ст.232 ГК України   нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Відповідно до п.6.4. договору за несвоєчасне поповнення рахунку(ів) відповідно до умов п.4.3.9. цього договору, що призвело до неможливості здійснити договірне списання грошових коштів за надані банком послуги, клієнт сплачує банку пеню в розмірі 0,2 % від належної до сплати суми за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Як вбачається з розрахунку пені, позивачем здійснено розрахунок за період з 01.03.2018 по 31.08.2018, тоді як відповідно до вимог ч.6 ст.232 ГК України позивач мав право нарахувати пеню за період до 31.01.2018 (шість місяців з дня останнього місяця заявленого до стягнення зобов'язання  - 31.07.2017). За таких обставин, колегія суддів вважає вимогу позивача щодо стягнення пені у розмірі 1495,05 грн за період з 01.03.2018 по 31.08.2018 необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Згідно зі ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню частково, в зв'язку з чим рішення Господарського суду Луганської області від 10.12.2018 у справі № 913/544/18 слід скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково. Керуючись статтями 269, 270, п.2 статті 275, п.4 ч.1 статті 277, статтями 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,           ПОСТАНОВИЛА:            Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” в особі філії – Луганського обласного управління АТ “Ощадбанк”  задовольнити частково. Рішення Господарського суду Луганської області від 10.12.2018 у справі № 913/544/18 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково. Стягнути з Приватного фармацевтичного підприємства “Фарматек” (91021, Луганська область, м.Луганськ, кв.Гайового, буд.11/22, код ЄДРПОУ 25362632) на користь Публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” в особі філії – Луганського обласного управління АТ “Ощадбанк”  (93404, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Енергетиків, 36, код ЄДРПОУ 09304612) 8646,71 грн заборгованості за щомісячне розрахункове обслуговування тарифного пакету, 618,06 грн 3% річних за прострочення сплати за щомісячне розрахункове обслуговування тарифного пакету, 2443,71 грн інфляційних втрат та 1562,48 грн судового збору за подання позовної заяви. В іншій частині позову відмовити. Стягнути з Приватного фармацевтичного підприємства “Фарматек” (91021, Луганська область, м.Луганськ, кв.Гайового, буд.11/22, код ЄДРПОУ 25362632) на користь Публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” в особі філії – Луганського обласного управління АТ “Ощадбанк”  (93404, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Енергетиків, 36, код ЄДРПОУ 09304612) 2343,72 грн судового збору за подання апеляційної скарги. Доручити Господарському суду Луганської області видати відповідні накази. Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено   11.03.2019. Головуючий суддя                                                                    Я.О. Білоусова Суддя                                                                                           О.А. Пуль   Суддя                                                                                           І.В. Тарасова