Рішення

від 04.03.2019 по справі 440/4331/18

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/4331/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Дубінчина О.М.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Армапрофіль" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Армапрофіль" /далі - позивач, ТОВ "Армапрофіль"/ звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області /далі - відповідач, ГУ ДФС у Полтавській області/ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1 від 25 вересня 2018 року, № НОМЕР_2 від 25 вересня 2018 року та № НОМЕР_3 від 25 вересня 2018 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що висновки контролюючого органу про заниження ТОВ Армапрофіль податку на додану вартість на загальну суму 192345,00 грн та завищення відвЂ�ємного значення різниці між сумою податкового зобоввЂ�язання та сумою податкового кредиту на суму 27934,00 грн не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються первинними документами бухгалтерського обліку, наданими в ході проведення позапланової виїзної документальної перевірки товариства та долученими до матеріалів справи, а також зареєстрованою в ЄДПН податковою накладною № 368 від 30 листопада 2017 року. Окремо зауважував про безпідставність застосування до товариства штрафних санкцій у сумі 510,00 грн, вказуючи, що товариством надані документи на підтвердження формування показників податкової звітності /а.с. 5-14/.

У відзиві на позовну заяву відповідач в обґрунтування правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень посилався на обставини, викладені в акті документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Армапрофіль №1193/16-31-14-05-09/39880674 від 12 вересня 2018 року, щодо безпідставності формування позивачем податкового кредиту за результатами господарської операції з ТОВ Скарвал . Також зазначив про порушення товариством пунктів 44.1 та 44.3 статті 44 Податкового кодексу України внаслідок ненадання товарно-транспортних накладних або подорожніх листів на підтвердження перевезення товару /а.с. 77 - 79/.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що жодне з рішень, яке б вказувало на фіктивність ТОВ Скарвал , не приймалося та укладений з ТОВ Армапрофіль договір поставки недійсним не визнавався, а також фактичних даних, які б засвідчували наявність у позивача наміру набути безпідставну податкову вигоду у взаємовідносинах з ТОВ Скарвал , не виявлено /а.с. 82-85/.

У письмових запереченнях відповідач зазначив, що під час перевірки позивач повідомляв, що транспортування товару здійснювалося власними силами товариства, тоді як при поданні позовної заяви вказав, що транспортування вантажу здійснювалося ТОВ Віва-Торг /а.с. 164/.

У судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги заявленого позову, а представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечувала.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Армапрофіль" пройшло передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набуло правового статусу юридичної особи, включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з ідентифікаційним кодом - 39880674 та знаходиться на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) в Державній податковій інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області. Зареєстрованим видом діяльності товариства є 41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель /а.с. 102/.

У період з 30 серпня 2018 року по 05 вересня 2018 року Головним управлінням ДФС у Полтавській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю " Армапрофіль " з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01 листопада 2017 року по 31 січня 2018 року по взаємовідносинам з ТОВ Скарвал /код ЄРПОУ 41141553/.

За результатами перевірки складено акт №1193/16-31-14-05-09/39880674 від 12 вересня 2018 року, в якому зафіксовано порушення ТОВ "Армапрофіль" вимог пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1 та 200.2 статті 200, пунктів 201.1 та 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 192345,00 грн та завищено відвЂ�ємне значення різниці між сумою податкових зобоввЂ�язань та податкового кредиту на суму 27934,00 грн, а також встановлено незбереження та втрату документів, а саме: товарно-транспортні накладні /а.с. 17-35/.

На підставі вказаного акта перевірки ГУ ДФС у Полтавській області винесені податкові повідомлення - рішення:

- № НОМЕР_1 від 25 вересня 2018 року, яким збільшено ТОВ "Армапрофіль" суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 288517,50 грн (в тому числі: за податковим зобов'язанням - 192345,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 96172,50 грн);

- №0013101405 від 25 вересня 2018 року, яким ТОВ "Армапрофіль" зменшено суму відвЂ�ємного значення з податку на додану вартість на 27934,00 грн;

- №0013111405 від 25 вересня 2018 року, яким до ТОВ "Армапрофіль" застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 510,00 грн /а.с. 36-38/.

Не погодившись із прийняттям вказаних податкових повідомлень-рішень, ТОВ "Армапрофіль" звернулося до суду з цим позовом.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість оспорюваних податкових повідомлень-рішень на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд виходить з такого.

Правовідносини з приводу справляння податку на додану вартість, а також застосування штрафних санкцій за незабезпечення платником податків зберігання первинних документів унормовані Податковим кодексом України /далі - ПК України, у відповідній редакції/.

Так, відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту з податку на додану вартість відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

За правилом пункту 198.2 цієї статті датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 цієї ж статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з вимогами пункту 198.6 цієї ж статті не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів /послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.3 статті 44 ПК України встановлено, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Правовий аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що підставою для формування показників податкової звітності є належним чином оформлені первинні документи та інші документи, що пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів.

Статтею 1 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з частиною другою статті 3 цього Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми.

Відповідно до частини першої статті 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, правові наслідки у податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (послуг), що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах. Господарські операції, які фактично не відбулись, не можуть бути обвЂ�єктом оподаткування.

У своїх судових рішеннях Верховний Суд неодноразово вказував, що за відсутності факту придбання товару/послуг наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не є безумовним доказом реальності господарських операцій та не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку.

З огляду на викладене, у справах, поввЂ�язаних з визначенням податкових зобоввЂ�язань внаслідок здійснення платником податків безтоварних господарських операцій, Верховний Суд звертає увагу на необхідність звЂ�ясування судами при розгляді справ можливості реального здійснення сторонами договору господарських операцій з урахуванням часу та наявності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів тощо, а також наявності передбачених умовами договору документів.

Надаючи оцінку доводам відповідача щодо нереальності здійснення господарської операції позивача із ТОВ Скарвал та правомірності включення позивачем податку на додану вартість у сумі 220279,00 грн до податкового кредиту, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що між ТОВ "Армапрофіль" (покупець) та ТОВ "Скарвал" (продавець) 10 листопада 2017 року укладено договір поставки №17/11, за умовами якого продавець зобоввЂ�язується поставити будівельні матеріали згідно зі специфікацією № 2 /пункт 1.1 Договору/.Датою передачі вважається дата одержання товару на складі вантажоодержувача, зазначеного покупцем (дата оформлення квитанції й штемпеля вантажоодержувача в товарній накладній) /пункт 2.3 Договору/. Загальна вартість товару складає 1321673,82 грн /пункт 3.1 Договору/. Розрахунки проводяться шляхом перерахування на розрахунковий рахунок продавця /а.с. 3.2 Договору/ /а.с. 39-42/.

Факт приймання-передачі будівельних матеріалів /найменування, одиниця виміру, кількість та ціна яких визначена у специфікації № 2 до Договору поставки №17/11/ в ході виконання зазначеного договору поставки підтверджено видатковою накладною № 368 від 30 листопада 2017 року /а.с. 43-44/.

Розрахунки між сторонами проведено у безготівковій формі, на підтвердження чого до матеріалів справи залучено платіжне доручення № 1056 від 27 грудня 2017 року /а.с. 149/. В акті перевірки зафіксовано, що станом на 01 січня 2018 року кредиторська заборгованість перед ТОВ Скарвал склала 0,00 грн.

ТОВ "Скарвал" виписано податкову накладну № 368 від 30 листопада 2017 року на загальну суму 1321673,82 грн, в тому числі ПДВ 220278,97 грн/ а.с. 46-48/.

Зауважень до оформлення та порядку реєстрації податкової накладної ТОВ Скарвал в акті перевірки не зазначено та судом не встановлено.

На час складання податкової накладної ТОВ Скарвал було зареєстроване як юридична особа, основний вид економічної діяльності якої 46.90 неспеціалізована оптова торгівля /а.с. 116-120/. Наявність у ТОВ Скарвал статусу платника ПДВ на час складання податкової накладної контролюючим органом не заперечується.

Отже, вказана податкова накладна є підставою для віднесення визначеної в ній суми ПДВ до складу податкового кредиту покупця за умови підтвердження факту придбання позивачем у ТОВ "Скарвал" товару.

В акті перевірки №1193/16-31-14-05-09/39880674 від 12 вересня 2018 року зазначено, що під час проведення перевірки товарно-транспортних накладних або подорожніх листів на підтвердження транспортування товару товариством не надано. Натомість, надано договір оренди (найму) транспортного засобу від 17 серпня 2016 року, укладений з ОСОБА_3, яка є фізичною особою-підприємцем. Впродовж 2016-2017 років ОСОБА_3 подавалися до ДПІ у м. Полтава податкові декларації платника єдиного податку фізичної особи -підприємця, тобто ОСОБА_3 не звітувалася щодо отримання доходу від надання в оренду рухомого майна та податок на доходи фізичної особи не сплатила. Також проведеним аналізом Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що ТОВ Армапрофіль не здійснювало придбання паливно-мастильних матеріалів у 2017 році, що унеможливлює перевезення будівельних матеріалів власними силами.

Надаючи оцінку цим доводам відповідача, суд не може не врахувати наступне.

У відповідності до пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14 жовтня 1997 року, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Пунктом 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом визначено, що товарно-транспортна накладна є основним документом на перевезення вантажів, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

З такого нормативного регулювання слідує, що товарно-транспортна накладна є первинним документом бухгалтерського обліку під час надання послуг з перевезення. А відтак, у випадку здійснення господарської операції з постачання товару товарно-транспортна накладна не є первинним документом, на підставі якої здійснюється бухгалтерський облік такої господарської операції.

З приводу значення товарно-транспортних накладних при оподаткуванні господарських операцій з поставки товарів висловився Верховний Суд у постанові від 12 червня 2018 року у справі № К/9901/4022/18. Суть позиції Верховного Суду полягає у тому, що наявність транспортних документів на перевезення товарно-матеріальних цінностей не є визначальною при оподаткуванні господарських операцій за договорами поставки та є обов'язковою при оподаткуванні господарських операцій саме за договорами перевезення. Крім того, товарно-транспортні накладні є доказом фактів перевезення (переміщення) товарів, натомість факти передання товарів та, відповідно, набуття права власності на них мають підтверджуватися видатковими накладними.

Оскільки предметом договору №17/11 від 10 листопада 2017 року була поставка товару, відсутність під час проведення перевірки товарно-транспортної накладної не може бути сприйнята судом як достатня підстава для визнання господарської операції з ТОВ Скарвал такою, що не відбулася.

Відносно посилання в акті перевірки на те, що ОСОБА_3 не задекларований дохід від надання рухомого майна в оренду та відповідно не сплачений податок на доходи фізичних осіб суд зауважує, що позивач не може зазнавати негативних наслідків в результаті діянь іншої особи, що перебуває поза межами його впливу.

У постанові від 26 лютого 2019 року у справі № 804/12901/14 Верховний Суд зазначив, що платник податку не може нести відповідальність за невиконання його контрагентом своїх зобов'язань, адже, поняття добросовісний платник, яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його контрагентом правил оподаткування, а саме: платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією стосовно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його контрагента для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків в результаті діянь іншої особи, що перебуває поза межами його впливу.

Контролюючим органом не встановлено наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та ОСОБА_3 для одержання незаконної податкової вигоди. Відповідачем також не надано доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або його контрагента за викладеними фактами, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про визнання правочину недійсним тощо.

Щодо посилання в акті перевірки на те, що при аналізі системи ЄРПН згідно податкових накладних не встановлено придбання позивачем у 2017 році паливно-мастильних матеріалів, суд зазначає, що паливно-мастильні матеріали могли бути придбані позивачем у осіб, які не мають статус платників податку на додану вартість, у зввЂ�язку з чим господарські операції з такими особами не відображено в ЄРПН.

Суд не бере до уваги долучену до позовної заяви товарно-транспортну накладну № 5/2 від 30 листопада 2017 року, складену ТОВ Віва-Торг на підтвердження факту перевезення товару від ТОВ Скарвал на ТОВ Армапрофіль , адже така ТТН під час проведення перевірки ТОВ Армапрофіль не надавалася, а відтак в силу дії норми пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України вважалася відсутньою у платника податків на час складення ним податкової звітності на наслідками вчинення господарських операцій.

На підтвердження можливостей зберігання та подальшого продажу поставлених будівельних матеріалів позивачем долучено до матеріалів справи договір оренди нежилого приміщення № 47-А від 01 листопада 2017 року, укладений між ТОВ Армапрофіль та ТОВ Зоря ; акт прийому-передачі в оренду приміщення від 01 листопада 2017 року; договір купівлі-продажу № 11-2017 від 01 листопада 2017 року, укладений з ТОВ Будівельна компанія Центр-буд ; видаткову накладну № 125 від 30 листопада 2017 року; рахунок -фактуру № 125 від 30 листопада 2017 року; платіжні доручення № 1746 від 13 грудня 2017 року, № 1775 від 22 грудня 2017 року, № 1773 від 22 грудня 2017 року; договір оренди нежилого приміщення № 39-А від 01 січня 2017 року, укладений між ТОВ Зоря та ТОВ Будівельна компанія Центр-буд ; акт прийому-передачі в оренду приміщення від 01 січня 2017 року; протокол узгодження договірної ціни від 01 січня 2017 року; /а.с. 56- 70, 92-93, 142 - 146, 150-152/. В подальшому, у ході судового розгляду справи, позивачем залучено до матеріалів справи накладну на повернення будівельних матеріалів ТОВ Армапрофіль № ВН-0000005 від 11 лютого 2019 року та оборотно-сальдову відомість до договору купівлі-продажу № 11-2017 /а.с. 186 - 187/.

В акті перевірки №1193/16-31-14-05-09/39880674 від 12 вересня 2018 року відповідачем також зазначалося, що згідно звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообоввЂ�язкове державне соціальне страхування ТОВ Скарвал за листопад 2017 року (№ НОМЕР_4 від 19 грудня 2017 року) кількість працюючих складає одна особа, за цивільно-правовими договорами - 0 осіб. Згідно АІС Податкова звітність ТОВ Скарвал протягом 2017 року не подавало фінансовий звіт, а тому інформація щодо наявності/відсутності основних засобів та запасів (у тому числі готової продукції) відсутня. Форма 20-ОПП повідомлення про обвЂ�єкти оподаткування або обвЂ�єкти, поввЂ�язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність ТОВ Скарвал не подавалась. На запит Головного управління ДФС у Полтавській області про проведення зустрічної звірки по ТОВ Скарвал № 416/7/16-31-14-05 від 22 січня 2018 року Головне управління ДФС у м. Києві згідно ІС Податковий блок направлено акт про неможливість проведення зустрічної звірки у зввЂ�язку з відсутністю ТОВ Скарвал за податковою адресою № 308/26-15-14-05-03 від 17 квітня 2018 року .

Надаючи оцінку наведеному в акті перевірки, суд виходить з такого.

За змістом пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: 62.1.1. ведення обліку платників податків; 62.1.2 інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; 62.1.3. перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; 62.1.4 моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та /або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики ( пункти 74.1, 74.3 статті 74 ПК України).

Враховуючи викладене, неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Скарвал свідчить про відсутність у контролюючого органу відомостей, а отже і про неможливість формування податкової інформації стосовно цього товариства. При неможливості зустрічної звірки відповідно контролюючим органом не можуть формуватися висновки за аналогією висновків акта перевірки.

Водночас саме лише неподання ТОВ Скарвал декларації з податку на прибуток та фінансового звіту субвЂ�єкта господарювання за 2017 рік не свідчить про відсутність у цього товариства основних засобів та запасів.

Факт відсутності ТОВ Скарвал за місцезнаходженням встановлено контролюючим органом після завершення господарських відносин із позивачем, що також не може свідчити про будь-які порушення під час здійснення відповідної господарської операції.

Згідно із витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ Скарвал станом на листопад 2017 року відомості про відсутність вказаної юридичної особи за місцезнаходженням до Єдиного державного реєстру не вносилися /а.с. 116 - 120/.

Враховуючи, що зареєстрованим видом діяльності ТОВ Скарвал є торгівля, для здійснення якої не вимагається наявність трудових ресурсів у великій кількості, твердження відповідача про недостатність у ТОВ Скарвал трудових ресурсів для вчинення оспорюваної господарської операції не є переконливим.

Отже, проаналізувавши мотиви та докази, які покладені відповідачем в основу податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1 від 25 вересня 2018 року та №0013101405 від 25 вересня 2018 року, суд дійшов висновку, що вони не спроможні обвЂ�єктивно та однозначно підтверджувати відсутність у ТОВ Скарвал можливостей для вчинення господарської операції з ТОВ Армапрофіль . Висновки, які не містять аналізу первинних та інших документів ТОВ Скарвал та грунтуються лише на відомостях, що зберігаються в інформаційних базах контролюючих органів, не можуть розцінюватися судом як належні докази нереальності господарських операцій ТОВ Скарвал із позивачем.

На противагу аргументу відповідача щодо відсутності товарів, реалізованих ТОВ Армапрофіль , в ланцюгу придбання, суд вкотре звертає увагу на індивідуальний характер відповідальності платників податків.

Пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України визначено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Таким чином, зважаючи на принцип персональної відповідальності платника податків, право платника податків на податковий кредит з податку на додану вартість не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни іншими особами.

Посилання відповідача на внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження № 32017100080000052 від 27 липня 2017 року за фактом створення невстановленими особами ТОВ Скарвал є неприйнятним, оскільки за положеннями частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України правові наслідки для особи створює вирок суду в кримінальному провадженні, відсутність якого виключає можливість застосування цією нормою правил оцінки. В розумінні кримінально-процесуального законодавства України належними засобами, які б підтверджували відповідні юридичні факти (зокрема, статус фіктивного підприємства та здійснення нелегальної діяльності) є відповідні судові рішення, що набрали законної сили. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29 січня 2019 року у справі № 812/199/16.

Доказів існування вироку у кримінальній справі, який відповідно до частини шостої статті 78 КАС України був би обов'язковим для суду під час розгляду цієї адміністративної справи, відповідачем не надано.

Також суду не надано доказів обізнаності позивача з обставинами та умовами ведення контрагентом господарської діяльності та доказів вчинення позивачем та ТОВ Скарвал взаємоузгоджених, зловмисних дій, спрямованих на безпідставне набуття податкової вигоди.

Таким чином, відповідачем, на якого частиною другою статті 77 КАС України покладений обоввЂ�язок доказування правомірності свого рішення, не довів суду правомірність прийняття податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1 від 25 вересня 2018 року та №0013101405 від 25 вересня 2018 року.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0013111405 від 25 вересня 2018 року, яким до ТОВ "Армапрофіль" застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 510,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 44.1, 44.3 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Пунктом 121.1 статті 121 Податкового кодексу України встановлено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Як слідує з акта про ненадання (неповне надання), незбереження документів для проведення перевірки № 1153/16-31-14-05 від 05 вересня 2018 року та відзиву на позовну заяву від 03 січня 2019 року, підставою для застосування штрафної санкції згідно з податковим повідомленням-рішенням №0013111405 від 25 вересня 2018 року слугувало ненадання ТОВ Армапрофіль ТТН по взаємовідносинам з ТОВ Скарвал /а.с. 78, 167/.

Враховуючи вищенаведене значення товарно-транспортних накладних, товарно-транспортна накладна при оподаткуванні господарських операцій з поставки товарів не є первинним документом бухгалтерського обліку, а тому її відсутність не створює для платника податків юридичний наслідок, який передбачений пунктом 121.1 статті 121 Податкового кодексу України.

За такої обставини податкове повідомлення - рішення №0013111405 від 25 вересня 2018 року не відповідає критеріям правомірності, викладеним у частині другій статті 2 КАС України.

Отже, позов належить задовольнити повністю.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачено судовий збір у сумі 4754,43 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 2007 від 16 жовтня 2018 року /а.с. 4/.

Таким чином, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають витрати зі сплати судового збору у сумі 4754,43 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Армапрофіль" (вул. Гоголя, буд.12, оф.413, м. Полтава, Полтавська область, 36020, ідентифікаційний код 39880674) до Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 39461639) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області №0013091405 від 25 вересня 2018 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області №0013111405 від 25 вересня 2018 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області №0013101405 від 25 вересня 2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 39461639) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Армапрофіль" (вул. Гоголя, буд.12, оф.413, м. Полтава, Полтавська область, 36020, ідентифікаційний код 39880674) витрати зі сплати судового збору у сумі 4754,43 грн (чотири тисячі сімсот п'ятдесят чотири гривні сорок три копійки).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 11 березня 2019 року.

Суддя ОСОБА_4