Ухвала

від 11.11.2019 по справі 440/4331/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 листопада 2019 року

Київ

справа №440/4331/18

адміністративне провадження №К/9901/30158/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Усенко Є.А.,

суддів: Гімона М.М., Ханової Р.Ф.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби (ГУ ДФС) у Полтавській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Армапрофіль" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.04.2019 адміністративний позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 25.09.2018 №0013091405,№0013111405, №0013101405.

Відповідач оскаржив це рішення, подавши апеляційну скаргу, яку суд апеляційної інстанції ухвалою від 09.08.2019 залишив без руху як таку, що подана з порушенням вимог статей 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України (відповідач пропустив строк на апеляційне оскарження; до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору). При цьому суд відмовив у задоволенні клопотань про поновлення строку на апеляційне оскарження та про відстрочення сплати судового збору.

На виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.08.2019, ГУ ДФС у Полтавській області подано до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та платіжне доручення про сплату судового збору.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 25.09.2019 відмовлено у поновленні строку на апеляційне оскарження з тих підстав, що ГУ ДФС у Полтавській області не надало доказів на підтвердження доводу, що 12.04.2019 зверталося з апеляційною скаргою (що скарга була направлена поштою). Суд апеляційної інстанції не взяв за доказ цієї обставини світлокопію поштового конверту, оскільки остання не давала можливості ідентифікувати ані дату, що вказана в поштовому штемпелі, ані документи, які були вкладені до цього поштового відправлення. Таку ж оцінку суд апеляційної інстанції дав витягу із журналу реєстрації вхідної кореспонденції, який ведеться в ГУ ДФС у Полтавській області.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2019 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою.

Відповідач подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2019, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати зазначене судове рішення.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п`ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.

За правилами частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строку, установленого статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (частина перша, пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Наведеними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Підстави пропуску особою строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення із скаргою у встановлений процесуальним законом строк.

Доводи відповідача, наведені в касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків апеляційного суду щодо неповажності наведених скаржником причин пропуску строку на апеляційне оскарження у цій справі.

Відповідач у межах встановленого апеляційним судом строку не усунув недоліки апеляційної скарги, та не навів у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження поважних підстав.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій адміністративній справі, правильно застосував норми процесуального права, що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, у зв`язку з чим касаційна скарга визнається необґрунтованою, що, у свою чергу, відповідно до пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись пунктом 5 частини першої, пунктом другим частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2019.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Є.А. Усенко

М.М. Гімон

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду