Ухвала

від 05.02.2019 по справі 760/15999/18

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження № 2-з/760/38/19

Справа № 760/15999/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2019 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Усатової І.А.,

при секретарі - Ковальській К.О.,

розглянувши заяву представника позивача - ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю БІТО СКЛАДСЬКІ СИСТЕМИ УКРАЇНИ про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку, компенсації за невикористану відпустку, невиплаченої премії, індексації, моральної шкоди, витрат на правову допомогу, -

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Солом'янського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ТОВ БІТО СКЛАДСЬКІ СИСТЕМИ УКРАЇНИ про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку, компенсації за невикористану відпустку, невиплаченої премії, індексації, моральної шкоди, витрат на правову допомогу. Позивач, серед іншого, просить стягнути з відповідача на свою користь невиплачену заробітну плату у розмірі - 161009,88 грн.; компенсацію за невикористану відпустку у розмірі - 639590,01 грн.; премію за відпрацьований період у 2017 році у розмірі - 1 783 477,19 грн.; компенсацію середнього заробітку за місяці затримки виплати повного розрахунку у розмірі 578 998,74 грн.; індексацію за невиплачені суми у розмірі - 139 798,57 грн.; моральну шкоду у розмірі - 5000,00 грн., а всього: 3 307 874, 39 грн., та судові витрати.

12.11.2018 до канцелярії суду надійшла заява представника позивача про забезпечення позову, в якій останній просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, що знаходяться на його банківських рахунках, в межах суми 800599,89 грн., що дорівнює розміру невиплаченої заробітної плати при звільненні та невиплаченої компенсації за невикористану відпустку, в тому числі на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 в АТ ДОЙЧЕ БАНК ДБУ мю Київ, МФО 380731, код ЗКПО 37740502.

Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову у такий спосіб представник позивача зазначає, що з огляду на значну суму позовних вимог існує ймовірність уникнення відповідачем участі у розгляді справи та виконання рішення суду. Крім того, йому стало відомо, що власник ТОВ БІТО СКЛАДСЬКІ СИСТЕМИ УКРАЇНИ має намір припинити діяльність товариства та розпочати його ліквідацію.

А тому, вважає, що невжиття запропонованих заходів забезпечення позову може в подальшому істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, і позивач буде обавлений ефективного захисту, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 23.11.2018 заяву про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт на грошові кошти в сумі 3`307`874,39 грн., що знаходяться на банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю БІТО СКЛАДСЬКІ СИСТЕМИ УКРАЇНИ . В задоволенні інших вимог - відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 23.01.2019 скасовано ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 23.11.2018, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.02.2019 вищевказану заяву про забезпечення позову передано у провадження головуючого судді Усатової І.А.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Розглянувши обґрунтування заяви про забезпечення позову та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб , забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22 грудня 2006 року № 9, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Крім того, згідно абз. 2 п. 4 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Суд акцентує увагу заявника на те, що саме на суд покладено обов`язок перевірки обґрунтованості накладення арешту на те чи інше майно задля недопущення порушення прав інших осіб і свавілля в цьому питанні.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Н. проти Нідерландів , ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Суд приходить до висновку, що необхідність вжиття заходів забезпечення позову обраним заявником способом не обґрунтована, оскільки, повідомлені ним обставини не дають підстави вважати, що у разі невжиття заходів забезпечення позову і якщо такий буде задоволено, то виконання рішення суду може бути утрудненим або неможливим в майбутньому, як і не надано суду підтвердження, що відповідач має намір припинити свою діяльність. Крім того, суд вважає, що накладення арешту на рахунки відповідача в межах зазначеної позивачем суми може перешкодити господарській діяльності відповідача, зокрема, в частині розрахунків з контрагентами

Таким чином, суд приходить до висновку, що заява позивача задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149-159, 260, 353, 354 ЦПК України суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника позивача - ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю БІТО СКЛАДСЬКІ СИСТЕМИ УКРАЇНИ про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку, компенсації за невикористану відпустку, невиплаченої премії, індексації, моральної шкоди, витрат на правову допомогу - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: