Рішення

від 13.09.2018 по справі 911/5377/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2018 р. м. Київ Справа № 911/5377/15

Господарський суд Київської області у складі колегії суддів Рябцевої О.О. (головуючий), ОСОБА_1, ОСОБА_2 розглянувши матеріали справи

За позовом ОСОБА_3, Житомирська обл., Попілянський р-н., с. Відродження

до Селянського фермерського господарства Фортуна , Київська обл., Ставищенський р-н., с Красилівка

про виділення майна

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_4 (дов. № 528 від 19.12.2014 р.);

від відповідача: ОСОБА_5 (дов. б/н від 13.06.2018 р.);

Встановив:

ОСОБА_3 (далі-позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до селянського фермерського господарства Фортуна (далі-відповідач), в якому просив суд виділити йому 1/10 частку майна селянського (фермерського) господарства Фортуна станом на 31 грудня 2012 р., а при неможливості виділити належну частку в натурі, виплатити грошову компенсацію.

Позивач, який в квітні 2004 р. ввійшов в члени СФГ Фортуна , в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що у грудні 2012 р. він вирішив вийти з членів СФГ Фортуна та оформив нотаріально посвідчену заяву про вихід з членів СФГ Фортуна , в якій просив виплатити йому частку у прибутках підприємства за 2012 рік та активах підприємства станом на 31.12.2012 р., яка була направлена на адресу голови господарства та вручена йому особисто, проте відповіді позивачем отримано не було. Посилаючись на п. 4.1 Статуту СФГ Фортуна , ст. 364 ЦК України, ст. 19 ОСОБА_6 України Про фермерське господарство , та враховуючи, що на момент виходу з членів СФГ Фортуна в господарстві налічувалось десять членів, позивач вважає, що він володів 1/10 часткою майна господарства. У зв`язку з наведеним, в силу положень ст. 20 ОСОБА_6 України Про фермерське господарство , позивач просить суд виділити йому

1/10 частку майна селянського (фермерського) господарства Фортуна станом на 31 грудня 2012 р., а при неможливості виділити належну частку в натурі, виплатити грошову компенсацію.

14.01.2016 р. до суду від представника відповідача надійшли заперечення на позов.

11.02.2016 р. від представника позивача надійшла до суду заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просив виділити йому 1/10 частку майна селянського фермерського господарства Фортуна станом на 31 грудня 2012 року.

24.02.2016 р. до суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення.

03.03.2016 р. від позивача надійшло до суду клопотання, в якому він повідомляє яке майно знаходиться у відповідача на праві приватної власності та просить суд призначити експертизу по оцінці вказаного майна для виділення йому 1/10 частини майна.

03.03.2016 р. до суду від позивача надійшла також заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить виділити йому 1/10 частку з майна селянського фермерського господарства Фортуна , яке складається з переліку, який міститься в заяві.

14.04.2016 р. до суду від представника відповідача надійшли заперечення на позов.

17.05.2016 р. до суду від представника позивача надійшла також заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач просив виділити йому з майна селянського фермерського господарства Фортуна та визнати за ним право власності на:

- Трактор колісний Т-150К, 1993 р.в., н.з. 36892 КА;

- СЗАП 8527, 1989 р.в., н.з. 23633 КХ;

- КАМАЗ 55102, 1988 р.в., н.з. 21520 КМ;

- КІА САRENS, 2007 р.в., н.з. АІ 5334 ВС;

19.05.2016 р. до суду від представника відповідача надійшли заперечення на позов, в яких останній просить відмовити позивачу у задоволенні позову. До заперечень відповідачем додано копії правовстановлюючих документів на технічні засоби, що належать відповідачу.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.05.2016 року у справі № 911/5377/15 було призначено судову товарознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та зупинено провадження у справі № 911/5377/15 до одержання висновків судової товарознавчої експертизи.

Ухвалою суду від 03.02.2017 р. провадження у справі поновлено у зв'язку з поверненням до господарського суду Київської області матеріалів справи № 911/5377/15 разом з супровідним листом № 10073/16-54 від 23.12.2016 р. та повідомленням № 10073/16-54 від 23.12.2016 р. про неможливість надання висновку.

Вказана експертиза Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України не була виконана, у зв'язку з незадоволенням клопотання експерта, а саме ненаданням відповідачем на огляд об'єктів дослідження, про що свідчить повідомлення № 10073/16-54 від 23.12.2016 р. судового експерта ОСОБА_7 про неможливість надання висновку, яке було направлено до суду разом з матеріалами справи № 911/5377/15 та супровідним листом № 10073/16-54 від 23.12.2016 р.

У судовому засіданні 28.03.2017 р. представник відповідача повідомив, що відповідач надасть на огляд об'єкти дослідження для проведення оціночно-будівельної експертизи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.03.2017 р. у справі № 911/5377/15 було призначено судову товарознавчу експертизу, на вирішення якої було поставлено питання визначення вартості станом на грудень 2012 р. майна, яке належить СФГ Фортуна , відповідно до переліку, вказаного в ухвалі, та зупинено провадження у справі № 911/5377/15 до одержання висновків судової товарознавчої експертизи.

До господарського суду Київської області від Київського науково-дослідницького інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшов висновок судової оціночно-будівельної експертизи № 7687/17-42 від 13.11.2017 р. та висновок комісійної автотоварознавчої експертизи № 7688/17-54/3084-3086/18-54/3087-3090-18-56 від 12.02.2018 р. разом з матеріалами справи № 911/5377/15.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.04.2018 р. поновлено провадження провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження; підготовче засідання призначено на 05.06.2018 р.

09.07.2018 р. до господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява від 06.07.2018 р. про уточнення позовних вимог, в якій позивач вказує, що з висновку комісійної судової автотоварознавчої експертизи вбачається, що загальна вартість оціненого рухомого майна становить 427233,84 грн., а середню ринкову вартість комбайну зернозбирального СLAAS LEXION 480, 2002 р.в., трактору колісного DEUTZ-FAHR AGF, 2012 р.в. та напівпричіпу НТС-5, 2012 р.в. визначити не є можливим у зв`язку з відсутністю цінової інформації станом на 2012 рік. Позивач зазначає, що комбайн зернозбиральний СLAAS LEXION 480, 2002 р.в. було придбано відповідачем 27.01.2011 р. за ціною 1250000 грн., а отже загальна вартість рухомого майна (сільськогосподарської техніки), без врахування трактору колісного DEUTZ-FAHR AGF, 2012 р.в. та напівпричіпу НТС-5, 2012 р.в., складає 1677233,84 грн. З урахуванням встановленої висновком судової оціночно-будівельної експертизи № 7687/17-42 від 13.11.2017 р. вартості нежитлової будівлі, телятника А у розмірі 131005,00 грн., загальна вартість оціненого рухомого та нерухомого майна складає 1808238,84 грн. Таким чином, вартість 1/10 частини майна позивача станом на 2012 р. складає 180823,88 грн.

Враховуючи викладене, позивач просить суд виділити йому з майна СФГ Фортуна та визнати за ним право власності на майно: Трактор колісний МТЗ-82.1.57, 2005 р.в., н.з. КА 20188, вартістю 88402,58 грн., СЗАП 8527, 1989 р.в., н.з. 23633 КХ, вартістю 13428,24 грн. та КАМАЗ 5511, 1987 р.в., н.з. 15488 КМ, вартістю 74654,62 грн., загальною вартістю 176485,44 грн., що на 4338,44 грн. менше ніж 1/10 частини майна, на яку претендує позивач, та стягнути з відповідача 4338,44 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Таким чином, господарським судом Київської області розглядаються позовні вимоги про виділення позивачу з майна СФГ Фортуна та визнання за ним права власності на майно: Трактор колісний МТЗ-82.1.57, 2005 р.в., н.з. КА 20188, СЗАП 8527, 1989 р.в., н.з. 23633 КХ, та КАМАЗ 5511, 1987 р.в., н.з. 15488 КМ та стягнення з відповідача на користь позивача різницю вартості 1/10 частини майна СФГ Фортуна та витребуваного позивачем майна у розмірі 4338,44 грн.

Підготовчі засідання неодноразово відкладалися у зв`язку з нявкою представників сторін та задоволенням судом їх клопотань про відкладення.

При зверненні з даним позовом до суду позивачем було сплачено лише 1217 грн. судового збору, посилаючись на ч. 2 ст. 6 ОСОБА_6 України «Про судовий збір» , оскільки на день подання позову його ціна не була визначена.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.08.2018 р. було закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 30 серпня 2018 р. та зобов'язано позивача надати до суду докази доплати судового збору у розмірі 1495,36 грн., оскільки після визначення позивачем ціни позову ціна позову складає 180823,88 грн. Вказана майнова вимога підлягає оплаті судовим збором у розмірі 2712,36 грн. Оскільки позивачем при поданні позову було сплачено лише 1217 грн. судового збору, то недоплачена сума судового збору становила (2712,36 - 1217,00 грн.) 1495,36 грн.

07.09.2018 р. до господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява, в якій він просив суд долучити до матеріалів справи квитанцію про доплату судового збору у розмірі 1495,36 грн. Вказана квитанція додана до заяви.

Представник позивача в судове засідання 30.08.2018 р. не з`явився, а в судовому засіданні 13.09.2018 р. підтримав позовні вимоги, викладені в заяві від 06.07.2018 р. про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача в судових засіданнях 30.08.2018 р. та 13.09.2018 р. проти позову заперечував.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, судом встановлено наступне.

26.12.2001 р. розпорядженням Ставищенської районної державної адміністрації було зареєстровано Статут селянського фермерського господарства Фортуна (код 31542500).

Згідно з ч.ч 1, 2 ст. 2 діючого на той час ОСОБА_6 України Про селянське (фермерське) господарство селянське (фермерське) господарство є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією. Членами селянського (фермерського) господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 16-річного віку, та інші родичі, які об'єдналися для роботи в цьому господарстві. Членами селянського (фермерського) господарства не можуть бути особи, в тому числі родичі, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом, угодою). Селянське (фермерське) господарство може бути створено однією особою. Головою селянського (фермерського) господарства є його засновник або особа, яка є його правонаступником.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ОСОБА_6 України Про селянське (фермерське) господарство у власності осіб, які ведуть селянське (фермерське) господарство, можуть бути земля, жилі будинки, квартири, предмети особистого користування, предмети домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба, птиця, бджолосім'ї, посіви та посадки сільськогосподарських культур і насадження на земельній ділянці, засоби виробництва, вироблена продукція і доходи від її реалізації, транспортні засоби, кошти, акції, інші цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення для ведення селянського (фермерського) господарства і заняття підсобними промислами.

Частиною 2 ст. 16 ОСОБА_6 України Про селянське (фермерське) господарство було передбачено, що майно цих осіб належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не передбачено угодою між ними.

В квітні 2004 р. позивач ввійшов до складу членів СФГ Фортуна , що підтверджується Доповненням № 1 до Статуту селянського фермерського господарства Фортуна , зареєстрованим 07.04.2004 р. Ставищенською районною державною адміністрацією.

Відповідно до Доповнення № 1 до Статуту п. 1.3. розділу 1 Загальні положення доповнено абз. 3, згідно з яким членами СФГ Фортуна є дев`ять фізичних осіб за переліком, що міститься в доповненні, серед яких є позивач - ОСОБА_3 (№ 9).

Пунктом 1.3. Статуту було передбачено, що селянське (фермерське) господарство створюється однією особою, яка являється засновником і членом селянського (фермерського) господарства - громадянин України: ОСОБА_8.

25.01.2011 р. було проведено державну реєстрацію змін до Статуту СФГ Фортуна , якими було викладено вищевказаний п. 1.3. Статуту в новій редакції, згідно з якою засновником та головою господарства є ОСОБА_8.

31.10.2011 р. було проведено державну реєстрацію змін до Статуту СФГ Фортуна , якими було викладено вищевказаний п. 1.3. Статуту в новій редакції, згідно з якою засновником та головою господарства є ОСОБА_8, членами СФГ є дев`ть осіб в тому числі позивач.

11.12.2012 р. позивачем було складено заяву, яка посвідчена приватним нотаріусом Ставищенського районного нотаріального округу та зареєстрована в реєстрі за № 2905, в якій позивач просить вивести його зі складу засновників селянського фермерського господарства Фортуна та просить виплатити йому частку у прибутках підприємства за 2012 рік та активах підприємства станом на 31.12.2012 року у розмірі пропорційно до його частки, визначеної у статутному фонді підприємства.

13.12.2012 р. вказана заява була направлена на адресу голови СФГ Фортуна . Відповіді на заяву позивачем отримано не було. 25.06.2013 року позивач направив голові СФГ Фортуна заяву від 22.06.2013 р., в якій просив повідомити про прийняте рішення по його заяві від 11.12.2012 р. про його вихід з кола засновників СФГ Фортуна та просив виплатити йому частку у прибутках підприємства за 2012 рік та активах підприємства станом на 31.12.2012 року у розмірі пропорційно до його частки, визначеної у статутному фонді підприємства.

Позивач не отримав відповіді на вказану заяву, що і зумовило його звернення з даним позовом до суду.

ОСОБА_6 України Про селянське (фермерське) господарство втратив чинність згідно із ОСОБА_6 України Про фермерське господарство від 19 червня 2003 року N 973-IV.

Водночас, у зв`язку з прийняттям ОСОБА_6 України Про фермерське господарство відповідачем змін до Статуту внесено не було.

ОСОБА_6 України Про фермерське господарство не встановлений порядок припинення членства в фермерському господарстві. Як вбачається з матеріалів справи, Статутом селянського фермерського господарства Фортуна вказане питання також не було врегульоване. Оскільки припинення членства у фермерському господарстві є правом особи, а позивач двічі звертався до відповідача з заявою про вихід з фермерського господарства, то суд вважає доведеним твердження позивача про те, що його членство у фермерському господарстві Фортуна є припиненим.

Нова редакція Статуту СФГ Фортуна була затверджена рішенням зборів СФГ Фортуна (протокол № 4 від 30.07.2014 р.) та зареєстрована державним реєстратором 17.09.2014 р., тобто вже після виходу позивача з СФГ Фортуна .

Згідно з ст. 19 ОСОБА_6 України Про фермерське господарство до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Частинами 1-5 статті 20 вказаного ОСОБА_6 передбачено, що майно фермерського господарства належить йому на праві власності . Майнові права, що входять до складеного капіталу фермерського господарства, передаються йому на визначений у Статуті термін. У власності фермерського господарства може перебувати будь-яке майно, в тому числі земельні ділянки, житлові будинки, господарські будівлі і споруди, засоби виробництва тощо, яке необхідне для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і набуття якого у власність не заборонено законом. Фермерське господарство має право здійснювати відчуження та набуття майна на підставі цивільно-правових угод. Порядок володіння, користування і розпорядження майном фермерського господарства здійснюється відповідно до його Статуту, якщо інше не передбачено угодою між членами фермерського господарства та законом.

Згідно з п. 4.1. Статуту селянського фермерського господарства Фортуна у редакції, що діяла станом на грудень 2012 року, майно господарства формується за рахунок внесків його засновників та членів, доходів, одержаних від виробничої і комерційної діяльності та інших надходжень і являється спільною власністю його членів.

Згідно з ч. 6 статті 20 ОСОБА_6 України Про фермерське господарство член фермерського господарства має право на отримання частки майна фермерського господарства при його ліквідації або у разі припинення членства у фермерському господарстві. Розмір частки та порядок її отримання визначаються Статутом фермерського господарства.

Майнові спори між фермерським господарством та його членами вирішуються судом (ч. 7 ст. 20 ОСОБА_6).

Як вбачається з матеріалів справи, станом на грудень 2012 р. за відповідачем на праві власності було зареєстроване наступне майно:

- Трактор колісний Т-150К, 1993 р.в., н.з. 36892 КА;

- Трактор колісний МТЗ-82.1.57, 2005 р.в., н.з. КА 20188;

- Комбайн зернозбиральний СLAAS LEXION 480, 2002 р.в., н.з. 01257 АІ;

- Трактор колісний DEUTZ-FAHR AGF, 2012 р.в., н.з. 02292 АІ;

- Напівпричіп НТС-5, 2012 р.в., н.з. 02291 АІ, дата реєстрації 18.09.2012 р.;

- СЗАП 8527, 1989 р.в., н.з. 23633 КХ;

- КАМАЗ 5511, 1987 р.в., н.з. 15488 КМ;

- КАМАЗ 55102, 1988 р.в., н.з. 21520 КМ;

- ГКБ 8551, 1986 р.в., н.з. АІ 1300 ХХ;

- МАЗ 5549, 1988 р.в., н.з. АІ 8078 АМ;

- КІА САRENS, 2007 р.в., н.з. АІ 5334 ВС;

Також СФГ Фортуна на праві приватної власності належить нежитлова будівля, телятник А , площею 748,6 кв.м., яка знаходиться за адресою: Київська обл., Ставищенський р-н, с. Красилівка, вул. Леніна, буд. 108а., що підтверджується свідоцтвом від 01.02.2010 р. про право власності на нерухоме майно, виданим виконавчим комітетом Красилівської сільської ради.

Як вбачається з висновку експерта за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи № 7687/17-42 від 13.11.2017 р., ринкова вартість вказаної нежитлової будівлі станом та в цінах на грудень 2012 року складає 131005 грн. з ПДВ.

З висновку комісійної автотоварознавчої експертизи № 7688/17-54/3084-3086/18-54/3087-3090-18-56 від 12.02.2018 р. вбачається, що за наданими у розпорядження експертів матеріалами справи та додатковими матеріалами загальна ринкова вартість рухомого майна, без врахування комбайну зернозбирального СLAAS LEXION 480, 2002 р.в., трактору колісного DEUTZ-FAHR AGF, 2012 р.в. та напівпричіпу НТС-5, 2012 р.в., складає 427233,84 грн. Визначити середню ринкову вартість комбайну зернозбирального СLAAS LEXION 480, 2002 р.в., трактору колісного DEUTZ-FAHR AGF, 2012 р.в. та напівпричіпу НТС-5, 2012 р.в. не є можливим у зв`язку з відсутністю цінової інформації станом на 2012 рік.

Як вже зазначалося, позивач просить виділити йому з майна СФГ Фортуна та визнати за ним право власності на майно: Трактор колісний МТЗ-82.1.57, 2005 р.в., н.з. КА 20188, СЗАП 8527, 1989 р.в., н.з. 23633 КХ, та КАМАЗ 5511, 1987 р.в., н.з. 15488 КМ, загальною вартістю 176485,44 грн., що на 4338,44 грн. менше ніж 1/10 частини майна, на яку претендує позивач, та стягнути з відповідача 4338,44 грн., посилаючись на п. 4.1 Статуту СФГ Фортуна , ст. 364 ЦК України, та зазначаючи, що на момент виходу з членів СФГ Фортуна в господарстві налічувалось десять членів, а отже позивач вважає, що він володів 1/10 часткою майна господарства.

Як вже зазначалося, згідно з п. 4.1. Статуту селянського фермерського господарства Фортуна у редакції, що діяла станом на грудень 2012 року, майно господарства формується за рахунок внесків його засновників та членів, доходів, одержаних від виробничої і комерційної діяльності та інших надходжень і являється спільною власністю його членів.

Вказана норма статуту кореспондувалася з частиною 2 ст. 16 діючого на час затвердження Статуту відповідача ОСОБА_6 України Про селянське (фермерське) господарство , якою було передбачено, що майно осіб, які ведуть селянське (фермерське) господарство належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не передбачено угодою між ними.

Оскільки ОСОБА_6 України Про селянське (фермерське) господарство була встановлена спільна сумісна власність на майно, то воно належало особам, які ведуть селянське (фермерське) господарство на праві спільної сумісної власності, оскільки іншого не було передбачено угодою між ними.

Як вже зазначалося, Закон Про селянське (фермерське) господарство втратив чинність згідно із ОСОБА_6 України Про фермерське господарство від 19 червня 2003 року N 973-IV.

Згідно з ст. 19 ОСОБА_6 України Про фермерське господарство до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Частинами 1,5 статті 20 вказаного ОСОБА_6 передбачено, що майно фермерського господарства належить йому на праві власності . Порядок володіння, користування і розпорядження майном фермерського господарства здійснюється відповідно до його Статуту, якщо інше не передбачено угодою між членами фермерського господарства та законом.

Як вбачається з діючої на той час редакції Статуту селянського фермерського господарства Фортуна , членами СФГ, крім засновника та голови господарства - ОСОБА_8, було дев`ять осіб в тому числі позивач, тобто всього десять осіб.

Проте, розміру часток вказаних осіб Статутом селянського фермерського господарства Фортуна визначено не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності (ч. 2 ст. 355 ЦК України).

ОСОБА_6 України Про фермерське господарство від 19 червня 2003 р . вже діяв як на час виходу позивача з членів господарства так і на час вступу позивача до складу членів СФГ Фортуна (квітень 2004 р.).

Оскільки зміни у складі учасників відповідача відбулися після набрання чинності ОСОБА_6 України Про фермерське господарство від 19 червня 2003 р ., то відносини, пов`язані з виходом з його складу членів, підлягають регулюванню нормами, передбаченими цим ОСОБА_6.

Згідно з ч. 4 ст. 355 ЦК України cпільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

В ОСОБА_6 України Про фермерське господарство від 19 червня 2003 р . будь-які посилання на спільну сумісну власність відсутні.

Оскільки статутом селянського фермерського господарства Фортуна не було обумовлено порядок володіння, користування та розпорядження власністю господарства, а вказано лише, що майно господарства формується за рахунок внесків його засновників та членів, доходів, одержаних від виробничої і комерційної діяльності та інших надходжень і являється спільною власністю його членів, то спірні правовідносини регулюються нормами закону про спільну часткову власність.

Згідно з ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю .

Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦК України якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна.

Проте, жодного доказу того, що позивач брав участь у формуванні майна господарства та здійснював вклади у придбання (виготовлення, спорудження) майна, ним до матеріалів справи не додано.

Згідно з ст. 19 ОСОБА_6 України Про фермерське господарство до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити, зокрема, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Грошових коштів до складеного капіталу фермерського господарства, позивачем передано не було.

Крім того, як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, навіть станом на 12.07.2018 р. розмір статутного капіталу відповідача складав 0,00 грн.

У позовній заяві позивач вказує, що він надав у користування СФГ Фортуна земельну ділянку площею 3,694 га для ведення сільського господарства, не зазначаючи при цьому доказів, які підтверджують вказану обставину.

Проте, як вбачається з наданого відповідачем договору оренди землі від 01.01.2008 р., земельна ділянка площею 3,694 га була надана позивачем відповідачу в строкове платне користування, відповідно до п. 6 якого відповідач мав сплачувати позивачу орендну плату у розмірі, встановленому п. п. 6, 7 договору.

Таким чином, твердження позивача в позовній заяві про те, що він володів 1/10 часткою майна господарства, не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Проте, судом не встановлено право спільної часткової власності позивача на спірне майно.

Як вже зазначалося, згідно з ч. 6 статті 20 ОСОБА_6 України Про фермерське господарство член фермерського господарства має право на отримання частки майна фермерського господарства при його ліквідації або у разі припинення членства у фермерському господарстві. Розмір частки та порядок її отримання визначаються Статутом фермерського господарства.

Водночас, Статутом селянського фермерського господарства Фортуна в діючій на час виходу позивача з господарства редакції не було визначено ні розміру часток членів господарства, ні порядку їх отримання.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про виділення позивачу з майна СФГ Фортуна та визнання за ним права власності на майно: Трактор колісний МТЗ-82.1.57, 2005 р.в., н.з. КА 20188, СЗАП 8527, 1989 р.в., н.з. 23633 КХ, та КАМАЗ 5511, 1987 р.в., н.з. 15488 КМ та стягнення з відповідача на користь позивача різниці вартості 1/10 частини майна СФГ Фортуна та витребуваного позивачем майна у розмірі 4338,44 грн. є недоведеними, необгрунтованими, а отже такими, що задоволенню не підлягають.

Судовий збір та витрати на проведення судової експертизи, яка була проведена за клопотання позивача та необхідна в тому числі для визначення ціни позову, відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладається судом на позивача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України .

У той же час згідно з пунктом 17.5 Перехідних Положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено 09.10.2018 р.

Головуючий О.О. Рябцева

Судді В.М. Бацуца

ОСОБА_2