Постанова

від 06.03.2019 по справі 910/189/14

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/189/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді: Вронська Г.О., Ткач І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Сігнаєвської К.І.;

за участю представників:

позивача - Гребеник І.С., Дячка І.О.,

відповідача - 1 - Ботеза В.П.,

- 2 - не з'явився,

- 3 - не з'явився,

третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Інновація",

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Борисенко І.І.)

від 12.09.2017,

та постанову Київського апеляційного господарського суду

(головуючий - Куксов В.В., судді - Гончаров С.А., Майданевич А.Г.)

від 29.05.2018,

за позовом публічного акціонерного товариства "Київське автотранспортне підприємство 13003",

до 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Інновація",

2) компанії "Генезис Нетворк ЛТД",

3) реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві,

третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коновалова Есталіна Анатоліївна,

про визнання недійсним договору, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,

за зустрічною позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Інновація",

до публічного акціонерного товариства "Київське автотранспортне підприємство 13003",

про визнання відсутнім права власності,

В С Т А Н О В И В:

у січні 2014 року ПАТ "Київське автотранспортне підприємство 13003" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Авто-Інновація", Монлекс Груп Лтд.,С.А., реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, про визнання недійсним договору іпотеки від 08.06.2013 №2199, скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний договір іпотеки від 08.06.2013 № 2199 порушує право власності позивача на нерухоме майно, яке знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Перспективна 3.

Під час розгляду справи судом замінено відповідача-2 Монлекс Груп Лтд.,С.А. на належного відповідача - компанію "Генезес Нетвору Лтд".

Ухвалою місцевого суду від 29.08.2016 прийнято зустрічну позовну заяву ТОВ "Авто-Інновація" від 10.08.2016 про визнання відсутності права власності на об'єкти нерухомого майна, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Перспективна 3 за ПАТ "Київське автотранспортне підприємство 13003", для спільного розгляду з первісним позовом.

Зустрічна позовна заява була обґрунтована тим, що державну реєстрацію права власності на спірне майно за ПАТ "Київське автотранспортне підприємство 13003" 24.09.2015 було вчинено в той час, коли в Державному реєстрі речових прав були наявні записи про заборону відчуження цього майна. Тобто, на думку позивача за зустрічним позовом, державну реєстрацію від 24.09.2015 було зроблено в порушення приписів п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", що дає підстави для визнання цієї реєстрації недійсною. Відсутність реєстрації права власності на спірне майно за ПАТ "Київське автотранспортне підприємство 13003" унеможливлює виникнення в нього цього права та набуття ним права на звернення до суду з первісним позовом у цій справі.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.09.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2018, первісний позов задоволено.

Визнано недійсним договір іпотеки від 08.06.2013 № 2199, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коноваловою Е. А., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Авто-Інновація" та компанією Монлекс Груп Лтд., С.А., права іпотекодержателя за яким були відступлені компанії "Генезис Нетворк ЛТД".

Скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коновалової Е. А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер 2992104 про реєстрацію обтяження адміністративного корпусу літера "А" від 08.06.2013; індексний номер 2992205 про реєстрацію обтяження виробничого корпусу-радіовузла літера "Б" від 08.06.2013; індексний номер 2992448 про реєстрацію обтяження будівлі малярного цеху літера "В" від 08.06.2013; індексний номер 2992501 про реєстрацію обтяження будівлі механічного цеху літера "Ж" від 08.06.2013; індексний номер 2992524 про реєстрацію обтяження корпусу гаража літера "X" від 08.06.2013; індексний номер 2992548 про реєстрацію обтяження будівлі контрольно-пропускного пункту літера "Ф" від 08.06.2013 ; індексний номер 2992560 про реєстрацію обтяження будівлі оздоровчого комплексу літера "Е" від 08.06.2013.

В частині вимог до реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві провадження у справі припинено на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України (в редакції до 15.12.2017). У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Приймаючи рішення, господарські суди дійшли висновків, що матеріалами справи доведено, що спірний договір іпотеки суперечить 2 ст. 583 ЦК України, відповідно до якої заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави. ТОВ "Авто-Інновація" не є власником нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Перспективна 3, що встановлено господарськими судами в ході розгляду справи №5011-66/6958-2012.

ТОВ "Авто-Інновація" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані рішення і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволення позову.

Підставами для скасування судових рішень відповідач-1 зазначає порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанції. Зазначає, що справу було розглянуто за відсутності нерезидента - компанії "Генезес Нетворк Лтд", який не був повідомлений належним чином про місце та час засідання суду, наслідком чого порушено право нерезидента на повноцінний судовий захист. На адресу нерезидента не було направлено позовну заяву та інші процесуальні документи у справі. Апеляційний розгляд справи відбувся за відсутності неповідомленого скаржника.

У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає постанову апеляційного суду та рішення місцевого суду законними та обґрунтованими, просить залишити їх без змін. Зазначає, що спірний договір іпотеки від 08.06.2013 № 2199 порушує право власності позивача, суперечить рішенням судів у справі №5011-66/6958-2012.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Як встановлено господарськими судами, 08.06.2013 між ТОВ "Авто-Інновація" (іпотекодавцем) та компанією "Монлекс Груп Лтд.,С.А." (іпотекодержатель) був укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коноваловою Е. А.

Право іпотекодержателя за договором було відступлено компанії "Генезис Нетворк ЛТД" за договором про відступлення прав вимоги (цесія) від 18.10.2014 №4952, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коноваловою Е. А.

Відповідно до п.1.1 договору іпотеки цим договором забезпечується виконання зобов'язання, що виникло у ТОВ "Авто-Інновація" (боржник), на підставі інвестиційного договору від 25.05.2012, укладеного між компанією "Монлекс Груп Лтд.,С.А." та ТОВ "Авто-Інновація" з усіма змінами і доповненнями до нього, включаючи всі додаткові угоди до нього, що укладені на дату набуття чинності цим договором або будуть укладені у майбутньому та додаткові угоди (основний договір).

Відповідно до п. 1.2 договору іпотеки, у забезпечення виконання зобов'язань за основним договором іпотекодавець передає в іпотеку нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Перспективна 3, а саме:

- адміністративний корпус літера "А", загальною площею 429,20 кв.м;

- виробничий корпус-радіовузла літера "Б" загальною площею 2 210,50 кв.м;

- будівля приміщень малярного цех літера В, загальною площею 198,40 кв.м;

- будівлі механічного цеху літера "Ж", загальною площею 110,00 кв.м;

- корпусу гаража літера "X", загальною площею 3 052,40 кв.м;

- будівлі контрольно-пропускного пункту літера "Ф", загальною площею 205,40 кв.м;

- будівлі оздоровчого комплексу літера "Е" загальною площею 195,10 кв.м.

В п. 1.3 договору зазначено, що вказаний предмет іпотеки належить іпотекодавцю на підставі свідоцтв про право власності.

Предмет іпотеки розташований на земельній ділянці площею 1,0825 га (кадастровий номер 8000000000:79:046:0032) та на земельній ділянці площею 0,1970 га (кадастровий номер 8000000000:79:046:0029).

Предметом розгляду у цій справі є визнання недійсним договору іпотеки, укладеного 08.06.2013 між ТОВ "Авто-Інновація" (іпотекодавцем), та компанією "Монлекс Груп Лтд.,С.А." (іпотекодержатель), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коноваловою Е. А., з підстав невідповідності його умов вимогам ч. 2 ст. 583 ЦК України.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі №5011-66/6958-2012 від 19.03.2013, залишеним в силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 25.09.2013, визнано за позивачем право власності на будівлі, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Перспективна 3, а саме: адміністративний корпус, літера "А", загальною площею 429,2 кв.м; виробничий корпус - радіовузол, літера "Б", загальною площею 2 210,5 кв.м; будівлю приміщень малярного цеху, літера "В", загальною площею 198,4 кв.м; будівлю контрольно-пропускного пункту, літера "Г", загальною площею 24,5 кв.м; будівлю теплопункту, літера "Д", загальною площею 93,3 кв.м; будівлю оздоровчого комплексу, літера "Е", загальною площею 195,1 кв.м; будівлю механічного цеху, літера "Ж", загальною площею 110 кв.м; будівлю туалету, літера "Т", загальною площею 4,2 кв.м; будівлю туалету, літера "У", загальною площею 5,4 кв.м; будівлю контрольно-пропускного пункту, літера "Ф", загальною площею 205,4 кв.м; корпус гаража, літера "X", загальною площею 3 052,4 кв.м, витребувано вказані будівлі на корить позивача від ТОВ "Авто-Інновація".

Підставою задоволення позову у справі №5011-66/6958-2012 став встановлений факт відсутності у ТОВ "Авто-Інновація" права власності на вказане майно, оскільки особа, яка набула майно у особи, яка не мала права його відчужувати, і знала про цю обставину, не є добросовісним набувачем і не набуває права власності. Тобто, задовольняючи вказаний віндикаційний позов, суд встановив, що ТОВ "Авто-Інновація" не є законним власником переліченого спірного нерухомого майна.

Згідно з вимогами ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У силу припису цієї статті правомірність правочину презюмується. Обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч. 2 ст. 583 ЦК України, заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.

Всупереч вказаним правовим нормам, відповідач-1, якому було достовірно відомо, що нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, йому не належить та ніколи не належало (встановлено рішенням суду по справі №5011-66/6958-2012), передав вказане майно в іпотеку.

Окрім того, судами попередніх інстанцій також встановлено, що в ході розгляду справи №5011-66/6958-2012 Господарським судом міста Києва були вжиті заходи забезпечення позову. Так, ухвалою від 31.05.2012 заборонено ТОВ "Авто-Інновація" здійснювати розпорядження вказаним нерухомим майном, а ухвалою суду від 03.12.2012 на таке майно накладено арешт.

Однак, всупереч накладеним заборонам та арешту, 08.06.2013 відповідач-1 незаконно передав спірне майно в іпотеку компанії "Монлекс Груп Лтд.,С.А." (правонаступником якої є компанія "Генезес Нетворк Лтд" за договором відступлення права вимоги), чим фактично здійснив розпорядження вказаним нерухомими майном, яке на момент укладання договору іпотеки йому не належало.

Вимога позивача про скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коновалової Е. А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень також підлягає задоволенню, з огляду на те, що вона є похідною від позовної вимоги про визнання недійсним договору іпотеки від 08.06.2013.

Щодо зустрічного позову про визнання відсутнім права власності на об'єкти нерухомого майна, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Перспективна 3 за ПАТ "Київське автотранспортне підприємство 13003" необхідно зазначити таке.

Пункт 5 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній на 24.09.2015), на який посилається позивач за зустрічним позовом передбачає, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону.

Реєстрація 24.09.2015 права власності на нерухоме майно, яку оспорює ТОВ "Авто-Інновація" відбулась не внаслідок відчуження майна, а внаслідок виконання рішення суду про визнання права власності за ПАТ "Київське автотранспортне підприємство 13003" у зв'язку з недійсністю попереднього відчуження та відсутності, таким чином, у набувача ТОВ "Авто-Інновація" права власності.

В цьому випадку реєстраційна дія не пов'язана з відчуженням, відповідно положення вказаного п. 5 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній на 24.09.2015), не регулюють такі правовідносини.

За таких обставин суди дійшли правильного висновку, що зустрічний позов ТОВ "Авто-Інновація" спрямований на захист неіснуючого права власності, оскільки відсутність такого права та наявність такого права власності у ПАТ "Київське автотранспортне підприємство 13003" встановлена рішенням суду у справі № 5011-66/6958- 2012, яке набрало законної сили.

Перелік основних способів захисту прав та інтересів визначається ст. 20 Господарського кодексу України, до яких, зокрема, відноситься визнання відсутності прав.

Обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом відсутнім права власності на об'єкти нерухомого майна, покладається на позивача, як і доведення ним свого порушеного права, що позивачем за зустрічним позовом здійснено не було.

Щодо аргументів касаційної скарги, що справу було розглянуто за відсутності нерезидента - компанії "Генезес Нетворк Лтд", який не був повідомлений належним чином про місце та час засідання суду, суд зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів цієї справи, компанія "Генезис Нетворк ЛТД" знаходилась за адресою: 3-й поверх, С&Н Тауерс, Кут вулиць Грейт Мальборо та Грейт Джордж, м. Розо, 00152, Співдружність Домініки.

Разом з тим, компанія "Генезис Нетворк ЛТД" (а.с. 196, т. 6) повідомила, що з 01.03.2017 зареєстрованим офісом компанії є наступна адреса: Office 146, Coleherne Court, Redcliffe Gardens, London SW5 0DY, United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland (Офіс 146, Колехерн Корт, Редклифф Гарденс, м. Лондон, Великобританія).

Тобто, фактичною адресою місцезнаходження відповідача-2 є Сполучене королівство Великобританії та Північної Ірландії.

Відповідно до частини 1 статті 367 ГПК України у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном регулюється Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах від 15.11.1965, учасниками якої є Україна та Сполучене королівство Великобританії та Північної Ірландії.

Відповідно до статті 3 Конвенції орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному Органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей. До прохання додається документ, що підлягає врученню, або його копія. Прохання і документ надаються в двох примірниках.

Згідно з пунктом "а" частини першої статті 5 Конвенції Центральний Орган запитуваної Держави власноручно вручає документ або забезпечує його вручення відповідним органом у спосіб, визначений його внутрішнім правом для вручення документів, складених в цій державі, особам, що перебувають на її території.

Матеріали справи свідчать, що розгляду справи у судах попередніх інстанцій неодноразово відкладався з метою надсилання нерезиденту процесуальних документів у справі як безпосередньо господарськими судами, так і відповідно до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах від 15.11.1965.

Колегія суддів також враховує обізнаність компанії "Генезес Нетворк Лтд" щодо наявності судового провадження у цій справі, що вбачається, зокрема, із клопотання компанії "Генезес Нетворк Лтд" (а.с. 86-90, т. 3), повідомлення про місцезнаходження (а.с. 196, т. 6), клопотання про надання документів (а.с. 198-200, т. 6), апеляційної скарги (а.с. 182-187, т. 7) та інших документів, які подавалися до суду компанією "Генезес Нетворк Лтд".

Європейський суд з прав людини у п. 41 свого рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

При цьому, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відтак, сторона, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов'язана слідкувати за перебігом розгляду справи учасником якої він є, зобов'язаний утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу (стаття 43 ГПК України).

З огляду на вищевикладене, суд касаційної інстанції вважає, що компанія "Генезес Нетворк Лтд" була належним чином повідомлена про розгляд цієї справи № 910/189/14 як у Господарському суді міста Києва, так і у Київському апеляційному господарському суді.

Окрім того, колегія суддів враховує, що підставами для скасування судових рішень ТОВ "Авто-Інновація" зазначає порушення норм процесуального права щодо неналежного повідомлення про місце та час засідання суду нерезидента - компанії "Генезес Нетворк Лтд". Такі аргументи касаційної скарги відхиляються колегією суддів, оскільки не порушують прав та інтересів ТОВ "Авто-Інновація" та відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 310 ГПК України можуть бути підставою для скасування судового рішення лише у випадку, якщо саме учасник справи, який не був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, обґрунтовує свою касаційну скаргу підставою розгляду справи за його відсутності.

Верховний Суд відхиляє аргумент скаржника, що апеляційний розгляд справи відбувся за його відсутності внаслідок неналежного повідомлення, оскільки вказане спростовується матеріалами справи, зокрема поштовими повідомленнями про вручення судових ухвал № Р0411619265793, № Р0411614092260.

Враховуючи межі перегляду справи у касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, підстав для задоволення касаційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень немає.

З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно з ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на ТОВ "Авто-Інновація".

Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Інновація" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2018 у справі за № 910/189/14 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді Г. Вронська

І. Ткач