Ухвала

від 12.03.2019 по справі 642/945/19

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

12.03.2019

Справа № 642/945/19

Провадження №2/642/813/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2019 року суддя Ленінського районного суду м.Харкова Грінчук О.П., ознайомившись із зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ набутого у шлюбі майна,

в с т а н о в и в:

В провадженні Ленінського районного суду м.Харкова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна.

11 березня 2019 року відповідачем по вказаній справі подано зустрічний позов про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ набутого у шлюбі майна.

Вивчивши матеріали зустрічної позовної заяви, вважаю, що її слід залишити без руху, виходячи з наступного.

Всупереч положенням п.2 ч.3 ст. 175 ЦПК України, в позовній заяві не вказано офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти сторін по справі або інформація про їх відсутність.

Також відсутня інформація щодо зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності) та наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Крім того, позовна заява не містить попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.

Одночасно позивач по зустрічному позову зазначає, що судові витрати будуть складатись: із витрат на оплату судового збору та витрат на правову допомогу, які в прохальній частині вона просить покласти на відповідача по зустрічному позову, при цьому не додає до зустрічної позовної заяви документи, які би свідчили та підтверджували здійснення витрат на правову допомогу та не вказує, яку суму судових витрат в такому випадку просить покласти на відповідача.

Також зустрічна позовна заява не містить звіту про оцінку майна.

Якщо позов підлягає грошовій оцінці, в позовній заяві вказується ціна позову, яка є обов'язковим елементом такої позовної заяви.

При цьому не зазначено ціни позову у відповідності до ст. 176 ЦПК України , якою передбачено, що ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна; ціна позову повинна відповідати дійсній вартості спірного майна на момент пред'явлення позову, що повинно бути підтверджено належними та допустимими доказами.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог - загальною сумою всіх вимог.

Так, позивач по зустрічному позову зазначає ціну позову - 502 000,00 грн., проте не надає доказів, які би підтверджували вартість майна на момент звернення із зустрічною позовною заявою, а саме: легкового автомобіля Mitsubishi Lancer, 2008 року випуску, № кузова JMBSNCY4А9U000256 та гаража №221- Д у складі кооперативу Патрон , код 22657404, при цьому вказує лише приблизну вартість спірного майна, що суперечить вимогам закону.

Крім того, позовні вимоги не конкретизовані, а саме: позивач просить стягнути з ОСОБА_2 Ѕ вартості автомобіля Mitsubishi Lancer, 2008 року випуску, № кузова JMBSNCY4А9U000256, не вказуючи, яку суму просить при цьому стягнути, а також просить поділити майно - гараж №221- Д у складі кооперативу Патрон , код 22657404, не зазначаючи, в який спосіб просить суд здійснити такий поділ.

Позивач за первісним позовом просить визнати за ним право власності на Ѕ квартири АДРЕСА_1.

Позивач за зустрічним позовом просить збільшити їй частку при поділі спірної квартири на ј, однак в прохальній частині не вказує, яку частку просить квартири просить їй виділити та визнати на неї право власності.

Визначаючи ціну позову, ОСОБА_1 вказує, що вартість ј квартири АДРЕСА_1 становить 312 000,00 грн. (з урахуванням звіту про оцінку, поданого позивачем за первісним позовом), при цьому вона не враховує той факт, що просить не визначити за нею ј частку квартири, а збільшити частку власності на ј, тобто визнати за нею більшу частку квартири, вартість якої становитиме більше 312 000,00 грн.

Окрім цього, відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України , до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5200 гривень, проте, ОСОБА_1 не конкретизувала і не обґрунтувала саме такий розмір сплаченого судового збору.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір за звернення фізичною особою до суду з позовною заявою майнового характеру розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 768,80 грн . та не більше 9605,00грн.

Частиною 2 статті 176 ЦПК України визначено, що якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

За даних обставин та оскільки позивачем не вказано вірну ціну позову за вимогами майнового характеру, суду важко встановити правильність сплаченого судового збору за вимоги майнового характеру, вважаю необхідним визначити розмір судового збору, з наступним стягненням недоплаченого судового збору в максимальному розмірі, а саме 9605,00 грн., таким чином позивачу необхідно доплатити 4405,00 грн. судового збору.

В порушення п5 ч.3 ст.175 ЦПК України, позивачем не викладено обставин, якими вона обгрунтовує свої вимоги та не зазначено доказів, що підтверджують вказані обставини (зокрема, щодо придбання автомобіля та гаражу під час шлюбу).

Не змінює цього і заявлене у матеріалах позову клопотання позивача про витребування доказів, оскільки питання про витребування судом доказів вирішуються в судовому засіданні після відкриття провадження у справі, а питання відповідності поданої позовної заяви визначеній законом формі визначається судом до відкриття провадження у справі при надходженні позову, а за позовною заявою, яка визначеній формі не відповідає та не містить обов'язкових елементів провадження не може бути відкритим.

З огляду на викладене приходжу до висновку, що наявні підстави для залишення зустрічної позовної заяви без руху та надання ОСОБА_1 строк на усунення вищевказаних недоліків.

Від змісту позовної заяви залежать дії судді при вирішенні питання про відкриття провадження у справі і проведення подальших підготовчих дій для розгляду справи у судовому засіданні та при її розгляді по суті, у тому числі і про її судову юрисдикцію та підсудність, про визначення обставин, що мають значення для її вирішення, про залучення в процес інших осіб, дослідження доказів тощо.

Вимоги, що пред'являються до змісту позовної заяви чітко визначені у ст. 175 ЦПК України .

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах Осман проти Сполученого королівства від 28.10.1998 року та Круз проти Польщі від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 , 177 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, позовну заяву потрібно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз'яснити позивачу, що невиконання вимог ухвали суду у встановлений строк є підставою вважати позовну заяву неподаною та такою, що підлягає поверненню позивачеві.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України , суддя,-

у х в а л и в:

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ набутого у шлюбі майна - залишити без руху, надати позивачу строк протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків.

Роз'яснити позивачу, що невиконання вимог ухвали суду у встановлений строк є підставою вважати позовну заяву неподаною та такою, що підлягає поверненню позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя