Рішення

від 12.03.2019 по справі 636/3436/18

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/3436/18

Провадження № 2/636/290/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2019 року Чугуївський міський суд Харківської області

у складі: головуючого судді - Гуменного З.І.,

секретаря судового засідання - Шикової К.Р.,

за участю представників позивача Чубукіна М.М., Токарєва С.В.,

відповідача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві цивільну справу за позовом Кочетоцького виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства до ОСОБА_3 про зобов'язання надати доступ до квартири для проведення повірки квартирного лічильника холодної води і встановлення антимагнітної пломби, та зобов'язати укласти договір з централізованого водовідведення,-

в с т а н о в и в:

Кочетоцьке виробниче комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про зобов'язання надати доступ до квартири АДРЕСА_1 для зняття контрольних показань засобу обліку-квартирного лічильника холодної води, встановлення антимагнітної пломби на лічильник води і укладення договору про надання послуг з централізованого водовідведення, та стягнення сплаченого судового збору у розмірі 1762 грн. і послуг з надання правової допомоги у розмірі 500 грн.

Позивач у позові зазначає, що відповідач - ОСОБА_3 зареєстрований та проживає в квартирі розташованій за адресою: АДРЕСА_1 та користується комунальними послугами Кочетоцького ВКПВКГ. У вказаній квартирі для обліку об'ємів використаної холодної води встановлено лічильник. Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на підставі показів лічильника (засобів обліку), відповідно до п.п. 3.1 п. 3 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України від 27 червня 2008 року №190 (далі - Правила). У разі відсутності у споживача засобів обліку на каналізаційних випусках кількість стічних вод визначається за кількістю води, яка приходить з мереж централізованого водопостачання та з інших джерел. Згідно з Правилами, споживач може використовувати для обліку кількості стічних вод спеціальний лічильник, який встановлюється на каналізаційному випуску і враховує тільки стічні води, але так само може використовувати для обліку обсягу стічних вод прилад обліку води, який встановлюється на водопровідній трубі на вводі до споживача. Законом України Про житлово-комунальні послуги передбачено, що виконавець має право доступу в приміщення, будинки і споруди для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань засобів обліку в порядку, визначеному законом і договором. Пунктом 13.1 ДБН В.2.5-64:2012 передбачено, що для лічильників води, які встановлюються на вводах в квартири, дозволяється застосовувати додатковий захист від маніпулювання показаннями лічильників. Водночас, відповідач відмовляється допускати співробітників підприємства до квартирного лічильника води для перевірки засобу обліку та його опломбування антимагнітною та роторною пломбою. Також відповідач в порушення ст. 12 Закону України Про житлово-комунальні послуги відмовляється від укладання договору про надання послуг з централізованого водовідведення, не дивлячись на те, що договір йому неодноразово направлявся через поштове відділення для подальшого підписання. Також в добровільному порядку відповідач не допускає представників Кочетоцького ВКПВКГ до приладу обліку для перевірки та його опломбування антимагнітною пломбою. Всі ці дії відповідача порушують діюче законодавство та є причиною для звернення до суду.

Відповідач по справі з поданим позовом не погодився, просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, надав до суду відзив на позовну заяву.

Свою правову позицію відповідач обґрунтовував тим, що він незгодний надавати доступ у своє приміщення для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних і профілактичних оглядів та перевірки показників засобів обліку, оскільки ці роботи вправі робити лише виробник послуг з централізованого водопостачання, яким є Комунальне підприємство Харківводоканал в особі відокремленого підрозділу Комплекс водопідготовки Донець . Також, відповідач незгодний з договором про надання послуг з централізованого водовідведення, який позивач відправив йому для ознайомлення, оскільки для того, щоб зобов'язати позивача виправити наявні недоліки, які містить даний договір, відповідач звертався до депутатів Кочетоцької селищної ради Чугуївського району Харківської області.

Вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані суду докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

За змістом ст. 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги , визначено терміни: виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; внутрішньо будинкові системи - мережі, арматура на них, прилади та обладнання, засоби обліку та регулювання споживання житлово-комунальних послуг, які знаходяться в межах будинку, споруди.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи і не заперечується сторонами, що відповідач ОСОБА_3 зареєстрований та проживає в квартирі розташованій за адресою: АДРЕСА_1.

22.01.2016 року на V сесії VII скликання Кочетоцької селищної ради було прийнято рішення про визнання Кочетоцького виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства виконавцем послуг на водовідведення селища, видачі та затвердження технічних умов з підключенням до систем водопостачання та водовідведення в смт. Кочеток.

Тобто, відповідач користується комунальними послугами Кочетоцького ВКПВКГ з водовідведення.

У вищевказаній квартирі для обліку об'ємів використаної холодної води встановлено лічильник.

Відповідач по справі ОСОБА_3 відмовляється від укладання договору про надання послуг з централізованого водовідведення, надання доступу до квартири з метою проведення перевірки квартирного лічильника холодної води, а також відмовляється від встановлення антимагнітної пломби на лічильнику холодної води, який знаходиться в його квартирі.

Відповідно до п.п. 3.1 п. 3 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року № 190, розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на підставі показів засобів обліку.

Відповідно до п. 3.14 п. 3 цих Правил, у разі відсутності у споживача засобів обліку на каналізаційних випусках кількість стічних вод визначається за кількістю води, що надходить з мереж централізованого водопостачання та з інших джерел.

Відповідно до п. 17 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 № 630, послуги з водовідведення оплачуються споживачем з розрахунку обсягу витрат холодної та гарячої води згідно з нормативами (нормами) споживання або показаннями засобів обліку води.

Згідно п. 9 Порядку надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, квартирні засоби обліку беруться виконавцем на абонентський облік.

Відповідно до п. 5.10. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року № 190, засоби обліку в місцях їх приєднання до трубопроводів повинні бути опломбовані представником виробника і захищені від несанкціонованого втручання в їх роботу, яке може порушити достовірний облік кількості отриманої води. Засувки на обвідних лініях повинні бути опломбовані виробником. Неопломбовані засоби обліку до експлуатації не допускаються.

Пунктом 13.1 ДБН В.2.5-64:2012 передбачено, що для лічильників води, які встановлюються на вводах в квартири, дозволяється застосовувати додатковий захист від маніпулювання показаннями лічильників.

Як додатковий захист від маніпулювання показаннями лічильників на прилад обліку води встановлюється зі складанням акту антимагнітний індикатор.

Статтею 29 Закону України Про житлово-комунальні послуги законодавець зобов'язав споживача забезпечити доступ до мережі, арматури, засобів обліку, розподільчих систем представників виконавця/виробника за наявності в них відповідного посвідчення:

1) для ліквідації аварій - цілодобово;

2) для встановлення і заміни санітарно-технічного та інженерного обладнання, проведення технічних та профілактичних оглядів, зняття контрольних показників засобів обліку тощо - згідно з істотними умовами договору.

Таким чином, суд вважає, що позивач Кочетоцьке ВКПВКГ, яке є виконавцем послуг на водовідведення селища міського типу Кочеток, на якого законодавством покладено обов'язок усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань приладів, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирах (приміщеннях) багатоквартирного будинку, в порядку, визначеному законом і договорами про надання комунальних послуг.

В свою чергу, на споживача відповідної послуги покладений обов'язок, у відповідності до ст. 7 Закону України Про житлово-комунальні послуги : допускати у своє житло виконавців комунальних послуг або їхніх представників у порядку, визначеному законом і договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань приладів, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку; укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та не втручатися в їхню роботу.

Права позивача щодо доступу до квартири відповідача для зняття контрольних показань квартирного лічильника холодної води, встановлення антимагнітної пломби на лічильник води, які закріплені на законодавчому рівні, були порушені відповідачем.

Укладання договору про надання житлово-комунальних послуг носить двосторонній обов'язок, як виконавця послуг так і споживача. Відсутність договору про надання послуг з централізованого водовідведення між виконавцем та споживачем не повинно впливати на їх права (виконавця чи споживача), які закріплені Законом.

Укладення договору на надання житлово-комунальних послуг є обов'язком споживача за умови, якщо запропонований виконавцем договір відповідає типовому договору.

Законодавством передбачений двосторонній обов'язок щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 627 ЦК України, згідно з якою під поняттям свобода договору розуміється, що сторони є вільними: 1) в укладенні договору, 2) у виборі контрагента, 3) у визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Однак виходячи за межі здійснення цивільних прав (ст. 13 ЦК України) у випадках, передбачених законом, реалізація абсолютного права на свободу волевиявлення щодо укладення господарського договору може бути обмежена іншим суб'єктивним правом - вимагати укладення такого договору.

За законом можливе спонукання до укладення договору за рішенням суду за умови виникнення переддоговірного спору з таких підстав: укладення договору необхідне у сфері державних закупівель; обов'язковість укладення договору прямо передбачена законом; укладення договору випливає з попереднього договору; укладення договору передбачене будь-яким іншим договором; укладення договору випливає з умов мирової угоди, затвердженої судом.

Під укладенням договору на підставі закону розуміється імперативне застереження про це в законі (що охоплює і підзаконні нормативно-правові акти). Відсутність такого застереження зумовлює відмову в задоволенні позовних вимог про зобов'язання укласти договір з огляду на порушення ст. 19 Конституції, згідно з якою ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачене законом.

Закон України Про житлово-комунальні послуги має пряму вказівку на обов'язок споживача забезпечувати доступ представників виконавця для проведення технічних і профілактичних оглядів, зняття контрольних показань засобу обліку та укладення договору про надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ознаками судових доказів є їх достовірність і достатність. Достовірність доказів - це їх якість, точність і правильність відображення обставин, що входять в предмет доказування. А достатність це сукупність доказів, яка дозволяє вирішити справу.

Відповідно до статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, оцінивши представлені сторонами докази, суд дійшов до висновку, що позов Кочетоцького ВКПВКГ підлягає частковому задоволенню в частині зобов'язання надати доступ до обліку лічильника холодної води для зняття показань засобу та встановлення антимагнітної пломби.

Будь-яких належних та допустимих доказів в підтвердження заперечень проти позову, відповідачем суду не надано.

Стосовно стягнення витрат за надання правничої допомоги у розмірі 500 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати, пов'язані з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Таким чином, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам (наприклад, особисті розписки адвоката про одержання авансу).

Така позиція закріплена і у п. п. 47, 48 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах . Зокрема, п. 48 вищезазначеної постанови встановлено, що витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження послуг з надання правової допомоги суду наданий договір від 26.04.2018 про надання правової допомоги укладений між адвокатом Мазницьким М.М. та Кочетоцьким ВКПВКГ, акт № 4 виконаних робіт від 26.04.2018, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1993 Мазницького М.М., ордер серії ХВ № 000040 від 26.04.2018 та платіжне доручення від 26.04.2018 про сплату коштів за надані послуги у розмірі 500 грн., тому суд вважає розмір судових витрат належним чином обґрунтований, так як наданий опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Таким чином, понесені позивачем витрати за надану йому професійну правничу допомогу суд вважає доведеними і тому вони підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Згідно частини 2 статті 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 258, 259, 264, 265, 268, 272, 352, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Кочетоцького виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства до ОСОБА_3 про зобов'язання надати доступ до квартири для проведення повірки квартирного лічильника холодної води і встановлення антимагнітної пломби, зобов'язати укласти договір з централізованого водовідведення - задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_3 надати представникам Кочетоцького виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства доступ до квартири АДРЕСА_1, для зняття контрольних показань засобу обліку-квартирного лічильника холодної води та встановлення антимагнітної пломби на лічильник води.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Кочетоцького виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства сплачений судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. і вартість послуг з надання правової допомоги у розмірі 500 (п'ятсот) грн.

В іншій частині - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя -