Ухвала

від 12.03.2019 по справі 612/862/18

БЛИЗНЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 612/862/18

Провадження № 1-кс/612/84/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2019 року смт. Близнюки Близнюківський районний суд Харківської області у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю прокурора Близнюківського відділу Лозівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_2 , при секретарі судового засідання ОСОБА_3 , розглянувши клопотання про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В :

18.12.2017 до Близнюківського ВП Лозівського ВП ГУ Національної поліції в Харківській області надійшло повідомлення про те, що в АДРЕСА_1 здійснено самовільну забудову ангару, площею близько 1200 м2.

Відомості про кримінальне правопорушення, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.12.2017 року за №12017220730000409 з попередньою кваліфікацією ч. 3 ст. 197-1 КК України, тобто самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, яким завдано значної шкоди.

Проведеним оглядом від 04.02.2018 року за адресою: Харківська область, смт. Близнюки, в`їзд. Механізаторів 1 встановлено, що на вказаній ділянці місцевості знаходиться капітальна забудова ангар.

Згідно Акту Головного управління Держгеокадастру у Харківській області перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки від 02.03.2018 року за №39-ДК/72/АП/09/01/-18 земельна ділянка під забудовою відноситься до земель житлової та громадської забудови, форма власності комунальна, цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури. На вказаній земельній ділянці розташована нежитлова господарська споруда (металевий ангар). Документи що посвідчують право власності або користування на зазначену споруду відсутні. Земельна ділянка використовується ТОВ «САТІС-ЛВК» код ЄДРПОУ 37876551, керівник - ОСОБА_4 . Будь-які документи що посвідчують право власності або користування на вказану земельну ділянку відсутні. Відповідно до розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного використання земельної ділянки, завдана шкода становить 33526,72 грн.

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області було здійснено виїзд до об`єкту будівництва за вказаною адресою однак співробітників Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області до об`єкту будівництва допущено не було, про що ними відповідною заявою повідомлено орган поліції.

Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майн, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, встановлено, що 19.10.2018 державним реєстратором Харківської філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості» на підставі довідки про поточну інвентаризацію, виданої ТОВ «Міжрегіональне бюро технічної інвентаризації» зареєстровано право приватної власності об`єкта нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1673632263206): нежитлової будівлі літ. «Я-1» - склад, загальною площею 1955,2 кв.м, розташованого за адресою: Харківська область, Близнюківський район, смт. Близнюки, Механізаторів в`їзд, буд. 1 за ОСОБА_4 , який є засновником ТОВ «САТІС-ЛВК».

Крім того, відповідно до інформації департаменту ДАБК у Харківській області від 13.11.2018 № 1020-6637 встановлено, що документів дозвільного характеру на цей об`єкт немає.

Допитана в якості свідка керівник ТОВ «Міжрегіональне бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_5 показала, що вони здійснюють свою діяльність на підставі Інструкції «Про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна». У вересні 2018 року до ТОВ «Міжрегіональне бюро технічної інвентаризації» звернувся ОСОБА_4 для виготовлення технічного паспорту на об`єкт нерухомого майна складу розташованого за адресою: Харківська область, в`їзд Механізаторів 1. Під час складання інвентаризаційної справи та виготовлення технічного паспорту замовник ОСОБА_4 повідомив виконавцям, про те, що вказане приміщення збудовано в 1990 році, що можливо на підставі п. 10 вищевказаної інструкції в редакції станом на вересень 2018 року «Матеріали конструктивних елементів та рік побудови будинків, господарських будівель і споруд вказує замовник, що відображається в абрисі (ескізі) та засвідчується його підписом.

На підставі вказаних ОСОБА_4 відомостей ТОВ «Міжрегіональне Бюро технічної інвентаризації» видало довідку, в якій зазначено, що при проведенні поточної інвентаризації за адресою: АДРЕСА_1 , було встановлено, що в результаті уточнення лінійних розмірів загальна площа нежитлової будівлі літ. «Я-1» стала 1955,2 м2, що відповідно до Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №404 від 09.08.2012 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 вересня 2012 року за №1538/21850, а також інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва та житлової політики України №127 від 24.05.2001 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10.07.2001 року за №582/5773, не належить до самочинного будівництва та не потребує особливого дозволу. Будинок збудовано у 1990 році.

19.10.2018 року Харківською філією КП «Реєстрація нерухомості» проведено реєстрацію нежитлової будівлі - складу, об`єкту житлової нерухомості, загальною площею 1955.2 м2, розташованого за адресою: Харківська область, смт. Близнюки, в`їзд Механізаторів, буд. 1. Підставою виникнення права власності на вищевказаний об`єкт є довідка про поточну інвентаризацію, серія та номер: 30155/-01 від 17.09.2018 року, виданої 17.09.2018 року ТОВ «Міжрегіональне Бюро технічної інвентаризації».

Під час ознайомлення з Публічною кадастровою картою України встановлено, що вищевказаний об`єкт нерухомості відсутній.

Аерофотозйомки Публічної кадастрової карти для сучасних ортофотопланів почалися з 2005 року і велися до 2012 року, а тому враховуючи вищевикладене можна стверджувати, що будівництво вищезазначеного об`єкту проводилось після виконання аерофотозйомок для Публічної кадастрової карти України.

На підставі рішення №988-VII від 26.11.2018 року LVI сесії VII скликання Близнюківською селищною радою надано дозвіл ОСОБА_4 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по в`їзду Механізаторів 1 в смт. Близнюки Близнюківського району Харківської області, площею до 0,8 га, за видом цільового призначення 03.15 Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, для оформлення права користування на умовах оренди. Вказане рішення було прийнято на підставі наданих ОСОБА_4 документів, котрі в свою чергу можуть містити недостовірні дані, а тому відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України підстави набуття права власності або користування на земельну ділянку із земель комунальної власності відсутні.

Вказують, що відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, з метою заборони вчиняти будь-які дії щодо відчуження та розпорядження (подальшої реєстрації) земельної ділянки, сформованої на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по в`їзду Механізаторів 1 в смт. Близнюки Харківської області, площею 0,8 га., за видом цільового призначення 03.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, підставою розроблення якого є рішення Близнюківської селищної ради Близнюківського району Харківської області №988-VII від 26.10.2018 виникла необхідність накласти арешт на вказану земельну ділянку.

Під час проведення досудового розслідування було встановлено, що вказана земельна ділянка використовується ОСОБА_4 без жодних правовстановлюючих документів, підтвердженням чого є листи ГУ Держгеокадастру у Харківській області про примусове стягнення з ОСОБА_4 адміністративного штрафу на користь держави у розмірі 680 грн. за самовільне зайняття земельної ділянки за вищевказаною адресою.

Статтею 131 КПК Українипередбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження визначено арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Вказана самовільно зайнята земельна ділянка ОСОБА_4 , яка межує з земельною ділянкоюз кадастровимномером 6320655100:01:004:0054,площею 0,7000га є об`єктом кримінального посягання внаслідок її протиправного використання шляхом самовільного будівництва на ній об`єкту нерухомості, нежитлової будівлі - складу, загальною площею 1955.2 м2, за адресою: АДРЕСА_1 , яка в свою чергу зберегла на собі сліди незаконного самовільного будівництва на ній вищевказаного об`єкту нерухомості та є речовим доказом.

Також вказують, що вказана земельна ділянка є матеріальним об`єктом, який зберіг на собі сліди кримінального правопорушення та може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час досудового розслідування, має ознаки речового доказу та відповідає критеріям, зазначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

У судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання, посилаючись на обставини у ньому викладені. Також вказав, що підставою для задоволення клопотання має також бути те, що рішенням Близнюківської селищної ради Харківської області надано дозвіл ТОВ «САТІС-ЛВК» на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення їм цієї земельної ділянки на умовах оренди. Таким чином ОСОБА_4 може узаконити користування цією земельною ділянкою. Крім того надав докази, що на час розгляду клопотання вказаній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 6320655100:01:004:0058. Площа ділянки складає 0.5279 га.

Близнюківська селищна рада Харківської області про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлена своєчасно та належним чином але представник у судове засідання не з`явився, клопотань не заявлено. На підставі ч.1 ст. 172 КПК України розгляд клопотання проведено за їх відсутності.

Вислухавши думку прокурора, перевіривши матеріали справи, вважаю що клопотання задоволенню не підлягає, виходячи із наступного.

Згідно положень ч. 2, ч. 3ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 цього Кодексу.

Стаття 98 КПК Українипередбачає, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У відповідності до вимог ч. 10 ст. 170 КПК Україниарешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, передбачених ст. 131 КПК України.

Згідно ч. 1ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст.94,132,173 КПК Україниповинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані і мають міститись у клопотанні про арешт майна, оскільки, п.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачено, що будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Крім того, вимоги до клопотання про арешт майна, визначені ч. 2 ст. 171 КПК України. А саме, у клопотанні повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

Із витягу із Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що зазначене діяння кваліфіковане за ч. 3 ст. 197-1КК України, тобто самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, яким завдано значної шкоди.

Суд вважає, що доведено поза розумним сумнівом обгрунтованість підозри у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення.

Зокрема це доведено письмовими доказами, зазначеними вище: протоколами огляду місця події від 04.02. 2018 та 14.09. 2018(а.с. 8,17,18)); листами та актом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 26.03. 2018, 27.02.2018, 27.06. 2018 (а.с.9-16); актом обстеження земельної ділянки від 02.03. 2018(а.с.19); актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 02.03. 2018(а.с.20-22); листом відділу у Близнюківському районі Харківської області від 25.01. 2018(а.с.23); рішенням ХХХ1 сесії У11 скликання Близнюківської селищної ради Харківської області від 14.04. 2017 (а.с.25); листом цієї ж ради від 22.01. 2018(а.с.27); приписом ГУ Держгеокадастру у Харківській області ОСОБА_4 , листами та актами цього органу(а.с.28, 35-43); матеріалами про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності(а.с.29-33); протоколами допит свідків(а.с.44-51); листами Близнюківського МПТІ та Близнюківської селищної ради(а.с.52-53).

Розмір вірогідної заподіяної шкоди слідчим доведено, що вбачається із наданого розрахунку(а.с.34).

Слідчий у клопотанні та прокурор у судовому засіданні наголошують на тім, що необхідність арешту вказаної у клопотанні земельної ділянки зумовлюється обґрунтованою підозрою вважати, що не застосування цього заходу перешкоджатиме встановленню істини по справі внаслідок того, що таке майно може бути відчужене.

Так, відповідно до ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи неправомірної вигоди.

Отже про застосування пунктів 2-4 ч.2 ст. 170 КПК України у клопотанні не йдеться.

Наданим доказами доведено, що спірна земельна ділянка є землею комунальної форми власності. На ній здійснено самовільну забудову нежитлову будівлю (ангар). Відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підтверджено, що власником цієї будівлі є фізична особа ОСОБА_4 . Забудовник ОСОБА_4 за вчинення таких дій притягнутий до адміністративної відповідальності.

У клопотанні та прокурором у судовому засіданні наголошувалося, що єдиною метою арешту є збереження речових доказів.

Постановою слідчого від 05.03. 2019 спірна земельна ділянка визнана речовим доказом.

Як на підставу задоволення клопотання слідчий та прокурор вказують, що майно, тобто спірна земельна ділянка, може бути відчужене.

Суд виходить з того, що слідчим не надано переконливих доказів які б свідчили про те, що орган місцевого самоврядування, який представляє територіальну громаду, на цей час позбавлений права розпорядитися цією земельною ділянкою відповідно до своєї компетенції та що зокрема відчуження цього майна земельної ділянки в силу її фізичних властивостей (вона нікуди не може подітися) буде перешкодою для встановлення істини.

Крім того рішенням ХХХ1 сесії У11 скликання Близнюківської селищної ради Харківської області від 14.04.2017, № 541-У11, на яке посилається прокурор, прийняте тільки рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки для оформлення оренди. Отже про відчуження не йдеться. Як пояснив прокурор, зазначене рішення є чинним. Прокуратурою воно не оскаржувалося.

Крім того, як пояснив прокурор у судовому засіданні, слідчим суддею накладено арешт на самовільно збудований на самовільно зайнятій земельній ділянці ОСОБА_4 гараж. Заборонено яким небудь чином ним розпоряджатися. Отже спірна земельна ділянка буде зберігати на собі сліди злочину, оскільки вони пов`язані із розміщенням на ній вказаного об`єкта.

Отже достатніх доказів для застосування підстав для арешту майна визначених в п.1 ч.2 ст. 170 КПК України не надано.

Згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону. А отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенціїз правлюдини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте, попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу, і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор, відповідно до п. 2 ч. 3ст.132 КПК Українине доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у право власності, про яке йдеться в клопотанні.

Отже прокурором не доведено, що потреби досудового розслідування в конкретному кримінальному провадженні виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи про який йдеться у клопотанні, а саме накладення арешту на земельну ділянку шляхом встановлення заборони будь-яким фізичним чи юридичним особам відчужувати, користуватися та будь-яким іншим чином розпоряджатися нею.

Згідно ч.1ст. 173 КПК Українислідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першоїстатті 170 цього Кодексу.

Судовим розглядом встановлено відсутність можливості та наміру у власника земельної ділянки щодо її приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження щодо цілей використання цієї ділянки за статусом який вона має для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури та з метою перешкоджання слідству.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.132,167-174 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Узадоволенні клопотаннястаршого слідчого Слідчоговідділу БлизнюківськогоВП ЛозівськогоВП ГУНП в Харківськійобласті старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 заматеріалами кримінальногопровадження №12017220730000409,внесеного доЄдиного реєструдосудових розслідувань19.12.2017, про накладенняарешту наземельну ділянкуза адресою в`їздМеханізаторів 1в смт.Близнюки Харківськоїобласті, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п яти днів з дня отримання копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1