Постанова

від 04.03.2019 по справі 916/2470/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2019 року м. ОдесаСправа № 916/2470/18 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ярош А.І.,

суддів Принцевська Н.М., Разюк Г.П.,

секретар судового засідання Молодов В.С,

за участю представників сторін:

Від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 309/вих-мр, дата видачі : 28.12.18; Одеської міської ради;

Від відповідача-3 - ОСОБА_2, ордер ОД № 326194, дата видачі : 28.09.18; Товариства з обмеженою відповідальністю «Енігма 2013» ;

Від відповідача-1 - не з'явився,

Від відповідача-2 - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської міської ради

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.12.2018 року про забезпечення позову

у справі № 916/2470/18

за заявою : Одеської міської ради

до відповідача - 1: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради

до відповідача - 2: Юридичного департаменту Одеської міської ради

до відповідача - 3: Товариство з обмеженою відповідальність Енігма 2013

про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, визнання недійсним і скасування свідоцтва про право власності, скасування запису про державну реєстрацію права власності, зобов'язання звільнити ділянку,

В С Т А Н О В И В:

Одеська міська рада звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Юридичного департаменту Одеської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Енігма 2013» про:

- скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, здійсненої департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області 24.12.2014 року за № ОД 142143580226;

- визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності від 07.04.2015 р., серія СТА № 714780, виданого реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції Одеської області Товариству з обмеженою відповідальністю „Енігма 2013» на нежитлове приміщення площею 13 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 80/1;

- скасування рішення державного реєстратора Одеського міського управління юстиції Одеської області ОСОБА_3 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 07.04.2015 р., індексний номер: 20569184;

- скасування державної реєстрації права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю Енігма 2013 на нежитлове приміщення площею 13 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 80/1;

- зобов'язання ТОВ Енігма 2013 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 13 кв.м, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 80/1, на користь Одеської міської ради, шляхом знесення самочинно побудованого нежитлового приміщення площею 13 кв.м.

10.12.2018 р. Одеською міською радою подано до господарського суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову, згідно якої заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю Енігма 2013 , його посадовим особам приймати рішення та вчиняти будь-які дії, направлені на відчуження, передачу у володіння та користування третім особам, будь-якого іншого обтяження стосовно нерухомого майна, а саме: нежитлового приміщення загальною площею 13 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 80/1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 556269051101, що належить на праві власності ТОВ „Енігма 2013» , а також вчиняти будь - які інші дії, що вимагають внесення змін стосовно вищевказаного об'єкта до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.12.2018 року у справі №916/2470/18 (суддя Петров В.С.) у задоволенні заяви Одеської міської ради про вжиття заходів забезпечення позову (вх. 2-6232/18 від 10.12.2018 р.) відмовлено.

При винесенні ухвали суд першої інстанції, виходив з того, що зі змісту заяви вбачається, що міськрада припускає можливість відчуження відповідачем на користь третіх осіб спірного нежитлового приміщення загальною площею 13 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 80/1.

Між тим, на думку суду, наведені позивачем обставини, зокрема щодо дарування гр. ОСОБА_4 спірного приміщення гр. ОСОБА_5 за договором дарування від 17.02.2015 р., що мало місце до набуття відповідачем права власності на це приміщення, не є достатньою підставою вважати імовірним утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття судом запропонованих заявником заходів. Адже з матеріалів справи та поданої заяви не вбачається саме вчинення відповідачем будь-яких дій, спрямованих на відчуження ним вказаного приміщення загальною площею 13 кв.м за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 55626905110157. Наразі заявником не надано жодних доказів на підтвердження свого припущення щодо можливості відчуження відповідачем вказаного об'єкту.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Одеська міська рада звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Одеської області від 13.12.2018 р. по справі №916/2470/18 про відмову вжиття заходів забезпечення позову Одеської міської ради скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким заяву Одеської міської ради про вжиття заходів забезпечення позову по справі № 916/2470/18 задовольнити у повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт зазначає, що при прийнятті оскаржуваної ухвали суд першої інстанції не надав належної оцінки наступним доводам Одеської міської ради.

Предметом даної позовної заяви є скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації права власності за товариством з обмеженою відповідальністю Енігма 2013 на нежитлове приміщення площею 13 кв.м та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 80/1.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна на підставі свідоцтва про право власності від 07.04.2015 р. серія СТА № 714780 ТОВ Енігма 2013 є власником нежитлового приміщення загальною, площею 30 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 80/1.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності від 06 вересня 2012 року № 5 245-VI внесено зміни, зокрема, до ст. 83 Земельного кодексу України та встановлено, що у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Так, територіальна громада м. Одеси в особі Одеської міської ради є власником спірної земельної ділянки, на якій розташовано нежитлове приміщення, загальною площею 13 кв.м, власником якого на даний час є ТОВ Енігма 2013 .

Відповідно до вимог чинного земельного законодавства України обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку та державної реєстрації майнового права на неї, а відсутність у цієї особи на час прийняття судом рішення таких документів є самовільним зайняттям вказаної земельної ділянки.

На підставі вищевикладеного, Одеська міська рада звернулась до господарського суду Одеської області за захистом своїх порушених прав та законних інтересів у сфері земельних правовідносин.

Проте, існує реальна загроза подальшого порушення прав територіальної громади м. Одеси. Необхідно наголосити, що вищевказаний об'єкт нерухомого майна вже був відчужений за договором дарування та на підставі інших правочинів.

Так, Приморським районним судом м. Одеси розглядалась справа № 522/20145/14-ц за позовом гр. ОСОБА_4 до Одеської міської ради про визнання права власності на нежитлове приміщення, площею 13 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 80/1,

При розгляді даної справи судом було встановлено, що згідно з договором № 3/351, укладеним з управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради від 20.12.2012 р., гр. ОСОБА_4 було надано в оренду строком до 01.12.2015 р. окреме індивідуально визначене майно - тверде покриття, площею 13 кв.м., розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 80/1, для розміщення пункту дрібно-роздрібної торгівлі.

Для розміщення пункту дрібної-роздрібної торгівлі проведено будівництво ізольованого приміщення. В подальшому, гр. ОСОБА_4 зверталася до Одеської міської ради для державної реєстрації права на пункт торгівлі. Однак, заявниці було відмовлено, враховуючи відсутність дозволу уповноваженого органу на здійснення будівництва, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 80/1, який є об'єктом самочинного будівництва.

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 06.11.2014 р. по даній справі за гр. ОСОБА_4 було визнано право власності на вищевказане нежитлове приміщення.

Департаментом Державної архітектурно-будівельного інспекції в Одеській області на ім'я гр. ОСОБА_4 було видано та зареєстровано Декларацію про готовність вищевказаного об'єкта до експлуатації від 24.12.2014 р. № ОД 142143580226.

Також згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 17.10.2018 р., на підставі вищевказаного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06.11.2014 р. за гр. ОСОБА_4 було зареєстровано право власності на вищевказане майно 16.01.2015 р.

В подальшому, 17.02.2015 р. між гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_5 було укладено договір дарування нежитлового приміщення, площею 13 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 80/1.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 17.10.2018 р., на підставі вищевказаного договору дарування за гр. ОСОБА_5 було зареєстровано право власності на вищевказане майно 17.02.2015 р.

10.03.2015 р. між гр. ОСОБА_5 та ТОВ Енігма 2013 було складено та підписано Акт приймання-передачі № 1, згідно з якими гр. ОСОБА_5 передав, а ТОВ Енігма 2013 прийняло в якості внеску до статутного капіталу Товариства нежитлове приміщення, площею 13 кв.м., розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 80/1.

Даний Акт складений на підставі протоколу загальних зборів учасників ТОВ Енігма 2013 від 10.03.2015 р. № 4.

В подальшому, реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції товариству з обмеженою відповідальністю Енігма 2013 07.04.2015 р. було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно - нежитлове приміщення, площею 13 кв.м., розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 80/1, серія СТА № 714780.

Вказане свідоцтво було видано на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06.11.2014 року по справі № 522/20145/14-ц, Декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 24.12.2014 р., договору дарування від 17.02.2015 р., акту приймання-передачі № 1 від 10.03.2015 р. та технічного паспорту від 10.03.2015 р. на вищевказане приміщення, виготовленого ТОВ БТІ Одеса .

Таким чином, на думку апелянта, суд першої інстанції не надав належну оцінку тому факту, що подальші дії гр. ОСОБА_4 по відчуженню вищевказаного майна в стислі строки свідчить про намір приховання незаконності набуття на праві власності даного майна та уникнення подальшого скасування цього права.

Також скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на той факт, що згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань відносно ТОВ Енігма 2013 до переліку засновників даної юридичної особи відносяться ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Крім того, ОСОБА_4 є керівником даної юридичної особи з 26.12.2014 р. згідно статуту.

Таким чином, вищевказані фізичні особи, незважаючи на внесення до статутного капіталу Товариства нежитлового приміщення, площею 13 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 80/1, мають вирішальний вплив на господарську діяльність Товариства та на здійснення відповідних дій щодо реалізації права володіння спірним нерухомим майном шляхом відчуження його третім особам.

Таким чином, за доводами апелянта, суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали, проігнорував доводи та обґрунтовані припущення Одеської міської ради, стосовно того факту, що вищезазначені обставини свідчать про можливість подальшого відчуження відповідачем спірного майна на користь третіх осіб. Внаслідок таких дій утрудниться або стане неможливим виконання рішення по даній справі у разі задоволення позову, у зв'язку з чим вжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони ТОВ Енігма 2013 , його посадовим особам приймати рішення та вчиняти будь-які дії, направлені на відчуження вищевказаного майна є необхідним.

Враховуючи вищевикладене, Одеська міська рада вважає, що якщо у даній справі не обмежити відповідача у можливості розпоряджатися спірним майном, то виконати рішення суду після зміни власника у разі задоволення позову буде неможливо, вважає, що заходами забезпечення позову наразі не вирішується спір по суті, а необхідність їх застосування покликана насамперед наявністю судового спору щодо володіння та користування спірною земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт самочинного будівництва та суб'єктів цього володіння та користування, під час розгляду якого фактично можуть бути вчинені відповідачами дії, які можуть призвести до зміни власника.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: головуючого судді: Колоколова С.І., суддів: Принцевської Н.М., Разюк Г.П. від 25.01.2019 року відкрито апеляційне провадження у справі № 916/2470/18 за апеляційною скаргою Одеської міської ради.

Ухвалою від 25.01.19 року призначено розгляд апеляційної скарги Одеської міської ради на 21 лютого 2019 року о 12:30 год.

Ухвалою суду від 21.02.2019 року прийнято до свого провадження у новому складі колегії суддів Ярош А.І., суддів: Принцевської Н.М., Разюк Г.П. справу №916/2470/18 за апеляційною скаргою Одеської міської ради на ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.12.2018 року.

У судовому засіданні 21.02.2019 року оголошено перерву по справі до 04 березня 2019 року о 14-00 год.

В судове засідання 04.03.19 року не з'явились представники Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради та Юридичного департаменту Одеської міської ради, повідомлені належним чином про розгляд справи. Відзиви на апеляційну скаргу до суду не надходили.

Враховуючи обмеженість процесуального строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, оскільки додаткових клопотань чи заяв від сторін не надходило, своїм правом на участь в судовому засіданні сторони також не скористались, враховуючи обмежений строк розгляду апеляційної скарги, оскільки явка сторін не визнавалась обов'язковою, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи без участі представників відповідача -1 та -2.

Відповідно до вимог ст.ст. 240, 283 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

За нормами ч.1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів доходить наступних висновків.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, та перевірено під час апеляційного перегляду, Одеська міська рада звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Юридичного департаменту Одеської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Енігма 2013» про:

- скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, здійсненої департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області 24.12.2014 року за № ОД 142143580226;

- визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності від 07.04.2015 р., серія СТА № 714780, виданого реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції Одеської області Товариству з обмеженою відповідальністю „Енігма 2013» на нежитлове приміщення площею 13 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 80/1;

- скасування рішення державного реєстратора Одеського міського управління юстиції Одеської області ОСОБА_3 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 07.04.2015 р., індексний номер: 20569184;

- скасування державної реєстрації права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю Енігма 2013 на нежитлове приміщення площею 13 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 80/1;

- зобов'язання ТОВ Енігма 2013 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 13 кв.м, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 80/1, на користь Одеської міської ради, шляхом знесення самочинно побудованого нежитлового приміщення площею 13 кв.м.

В обґрунтування позовних вимог Одеська міська рада посилається на незаконність розміщення об'єкту - торгового павільйону на земельній ділянці територіальної громади м. Одеси.

Зокрема, позивач вказує, що реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції товариству з обмеженою відповідальністю Енігма 2013 07.04.2015 р. було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно - нежитлове приміщення, площею 13 кв.м, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 80/1, серія СТА № 714780. Вказане свідоцтво було видано на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06.11.2014 року по справі № 522/20145/14-ц, Декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 24.12.2014 р., договору дарування від 17.02.2015 р., акту приймання-передачі № 1 від 10.03.2015 р. та технічного паспорту від 10.03.2015 р. на вищевказане приміщення, виготовленого ТОВ БТІ Одеса . Однак, ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 23.03.2015 р. було задоволено заяву Одеської міської ради про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06.11.2014 року по справі № 522/20145/14-ц за позовом гр. ОСОБА_6 до Одеської міської ради про визнання права власності та скасовано зазначене рішення.

З урахуванням зазначеного, позивач вказує, що вищевказане свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 07.04.2015 р. було видане ТОВ Енігма 2013 на підставі вже скасованого ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 23.03.2015 р. заочного рішення від 06.11.2014 року по справі № 522/20145/14-ц. В подальшому ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 14.04.2015 р. по справі № 522/20145/14-ц позовну заяву гр. ОСОБА_4 до Одеської міської ради про визнання права власності було залишено без розгляду.

Таким чином, за ствердженнями позивача, на момент звернення до господарського суду Одеської області із заявленим позовом право власності гр. ОСОБА_4 на нежитлове приміщення, площею 13 кв.м., розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 80/1, скасовано.

Також позивач вказує, що Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради було повідомлено міську раду про те, що під час перевірки законності підстав розміщення вищевказаного об'єкта торгівлі працівниками Управління встановлено, що об'єкт торгівлі, площею 13 кв.м, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 80/1, має ознаки тимчасової споруди. Однак, незважаючи на те, що вищевказаний об'єкт має ознаки тимчасової споруди, департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області 18.12.2014 р. була видана гр. ОСОБА_4 декларація про початок виконання будівельних робіт № ОД 082143520654 та 24.12.2014 р. видана декларація про готовність об'єкта до експлуатації № ОД 142143580226 (реконструкція нежитлового приміщення без зміни геометричних розмірів за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 80/1), з урахуванням вищевказаного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06.11.2014 р. по справі № 522/20145/14-ц.

Між тим, на думку Одеської міської ради, реєстрація Декларації про готовність вищевказаного об'єкта до експлуатації від 24.12.2014 р. № ОД 142143580226, виданої департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, підлягає скасуванню, оскільки рішення Приморського районного суду м. Одеси по справі № 522/20145/14-ц, на підставі якого за гр. ОСОБА_4 було визнано право власності на нежитлове приміщення, площею 13 кв.м, за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 80/1, що в подальшому було нібито реконструйовано без зміни геометричних розмірів, скасовано. Тобто, позивач вважає, що вищевказана Декларація є незаконною, оскільки на момент її реєстрації було відсутнє офіційне визнання і підтвердження державою факту виникнення у гр. ОСОБА_4 прав на об'єкт, що підлягає реконструкції.

Крім того, позивач вважає, що оскільки вищевказане свідоцтво було видане ТОВ Енігма 2013 на підставі вже скасованого ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 23.03.2015 р. заочного рішення від 06.11.2014 року по справі № 522/20145/14-ц, воно підлягає визнанню недійсним. При цьому у зв'язку з тим, що державним реєстратором Одеського міського управління юстиції Одеської області ОСОБА_3 було прийнято рішення про державну реєстрацію права власності за ТОВ Енігма 2013 на нежитлове приміщення, площею 13 кв.м, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 80/1, на підставі скасованого рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06.11.2014 року по справі № 522/20145/14-ц, на думку позивача, з урахуванням вищевказаних вимог законодавства України дане рішення повинно бути скасовано.

Поряд з цим позивач вказує, що Одеська міська рада є власником спірної земельної ділянки, яка розташована в межах м. Одеси. Проте, документи, що посвідчують право на земельну ділянку, за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 80/1, де розташовано нежитлове приміщення площею 13 кв.м у ТОВ Енігма 2013 відсутні, що є порушенням вимог ст. 125, 126 Земельного кодексу України та підставою вважати про наявність самовільного захоплення земельної ділянки територіальної громади м. Одеси. Таким чином, за ствердженнями позивача, ТОВ Енігма 2013 порушує права територіальної громади міста Одеси як власника земельної ділянки, займаючи її незаконним розміщенням об'єкта торгівлі. З урахуванням наявності на вищевказаній земельній ділянці самочинно побудованого об'єкта нерухомого майна, а також повноважень у Одеської міської ради щодо розпорядження землями комунальної власності, на думку позивача, є підстави для звернення до суду за захистом порушених прав та законних інтересів територіальної громади м. Одеса в особі Одеської міської ради у сфері земельних правовідносин.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.11.2018 р. (суддя Оборотова О.Ю.) позовну заяву Одеської міської ради прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2470/18 за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому підготовче засідання призначено на 03.12.2018 р.

05.11.2018 р. разом із позовною заявою Одеською міською радою була подана до господарського суду заява про вжиття заходів забезпечення позову, згідно якої заявник просив суд накласти арешт на нежитлове приміщення загальною площею 13 кв.м, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 80/1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 556269051101, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Енігма 2013» , та заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям акредитованим суб'єктам, нотаріусам (державним/приватним), іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав |;а нерухоме майно та їх обтяжень» ), а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не виключно: скасування реєстрації права власності та інших речових прав, реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, будь-якого іншого обтяження стосовно нерухомого майна, а саме: нежитлового приміщення загальною, площею 13 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 80/1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 556269051101, що належить на праві власності ТОВ «Енігма 2013» .

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.11.2018 р. у справі №916/2470/18 (суддя Оборотова О.Ю.) у задоволенні вказаної заяви Одеської міської ради відмовлено.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.12.2018 р. у справі №916/2470/18 підготовче засідання відкладено на 26.12.2018 р.

10.12.2018 р. Одеською міською радою повторно подана до господарського суду заява про вжиття заходів забезпечення позову, згідно якої заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю Енігма 2013 , його посадовим особам приймати рішення та вчиняти будь-які дії, направлені на відчуження, передачу у володіння та користування третім особам, будь-якого іншого обтяження стосовно нерухомого майна, а саме: нежитлового приміщення загальною площею 13 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 80/1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 556269051101, що належить на праві власності ТОВ „Енігма 2013» , а також вчиняти будь - які інші дії, що вимагають внесення змін стосовно вищевказаного об'єкта до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна.

В обґрунтування вказаної заяви Одеська міська рада вказує, що скасування рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06.11.2014 року по справі №522/20148/14-ц підтверджує факт незаконного та недобросовісного набуття спірного майна у власність гр. ОСОБА_4, яка в подальшому подарувала його гр. ОСОБА_5 на підставі договору дарування від 17.02.2015 р.

На думку позивача, подальші дії гр. ОСОБА_4 по відчуженню вищевказаного майна в стислі строки свідчать про намір приховання незаконності набуття на праві власності даного майна та уникнення подальшого скасування цього права.

Також позивач вказує, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно ТОВ Енігма 2013 до переліку засновників даної юридичної особи відносяться ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Крім того, ОСОБА_4 є керівником даної юридичної особи з 26.12.2014 р. згідно статуту.

Зазначені обставини, на думку позивача, свідчать про те, що вказане майно може бути ще раз відчужено на користь третіх осіб, внаслідок чого утрудниться або стане неможливим виконання рішення по даній справі у разі задоволення позову.

У зв'язку з цим заявник вважає, що вжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту на спірне нерухоме майно є необхідним.

Враховуючи вищевикладене, Одеська міська рада вважає, що якщо у даній справі не обмежити відповідача у можливості розпоряджатися спірним майном, то виконати рішення суду після зміни власника у разі задоволення позову буде неможливо.

Крім того, арешт як один з видів забезпечення позову найбільш відповідає заявленим позовним вимогам, оскільки арешт унеможливить зміну власника (або власників) майна, яке є самочинним будівництвом та підлягає знесенню.

Оскільки перехід права власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації, на думку заявника, доцільно у якості забезпечення позову заборонити TOB Енігма 2013 вчиняти дії щодо відчуження спірного нежитлового приміщення.

Забезпечення позову врегульовано главою 10 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст.137 ГПК України, позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Необхідною умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача (відповідачів) на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Таким чином, в ухвалі про вжиття заходів до забезпечення позову має міститись мотивований висновок про те, як невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Пунктом 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову встановлено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

За приписами п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» , умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Дослідивши наявні матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для забезпечення позову у даній справі, виходячи з наступного.

Обранням належного, відповідно до предмета спору заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Так, судовою колегією встановлено, що предметом спору у даній справі є вимоги скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності від 07.04.2015 р. на нежитлове приміщення площею 13 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 80/1; скасування рішення державного реєстратора Одеського міського управління юстиції Одеської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 07.04.2015 р.; скасування державної реєстрації права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю Енігма 2013 на нежитлове приміщення площею 13 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 80/1; зобов'язання ТОВ Енігма 2013 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 13 кв.м, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 80/1, на користь Одеської міської ради, шляхом знесення самочинно побудованого нежитлового приміщення площею 13 кв.м.

Водночас, в заяві від 10.12.2018 р. про вжиття заходів забезпечення позову, заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю Енігма 2013 , його посадовим особам приймати рішення та вчиняти будь-які дії, направлені на відчуження, передачу у володіння та користування третім особам, будь-якого іншого обтяження стосовно нерухомого майна, а саме: нежитлового приміщення загальною площею 13 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 80/1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 556269051101, що належить на праві власності ТОВ „Енігма 2013» , а також вчиняти будь - які інші дії, що вимагають внесення змін стосовно вищевказаного об'єкта до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна.

Зі змісту заяви вбачається, що міськрада припускає можливість відчуження відповідачем на користь третіх осіб спірного нежитлового приміщення загальною площею 13 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 80/1.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що наведені позивачем обставини, зокрема щодо дарування гр. ОСОБА_4 спірного приміщення гр. ОСОБА_5 за договором дарування від 17.02.2015 р., мали місце до набуття відповідачем права власності на це приміщення, а тому не є достатньою підставою вважати імовірним утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття судом запропонованих заявником заходів.

Судова колегія роз'яснює, що заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов'язана довести зв'язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового акту.

З матеріалів справи та поданої заяви не вбачається вчинення відповідачем будь-яких дій, спрямованих на відчуження ним вказаного приміщення загальною площею 13 кв.м за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 55626905110157.

Посилання Одеської міської ради в апеляційній скарзі на можливість подальшого відчуження відповідачем спірного майна на користь третіх осіб, внаслідок чого утрудниться або стане неможливим виконання рішення по даній справі у разі задоволення позову, є припущенням, та не підтверджено належними доказами.

Прийняття таких заходів забезпечення позову, про які просить Одеська міська рада, по своїй суті направлено на забезпечення інших позовних вимог, підстави яких можуть виникнути або виникнуть у майбутньому, тобто подія порушення законних прав позивача або охоронюваних інтересів ще не відбулася (її виникнення носить імовірний характер).

Крім того, судова колегія враховує, що рішенням господарського суду Одеської області від 11.02.2019 року по справі №916/2470/18 у задоволенні позову Одеської міської ради до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Юридичного департаменту Одеської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Енігма 2013» про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, визнання недійсним і скасування свідоцтва про право власності, скасування запису про державну реєстрацію права власності, зобов'язання звільнити земельну ділянку відмовлено.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

За таких обставин, оскільки доводи апеляційної скарги, викладені у апеляційній скарзі судова колегія вважає непереконливими та такими, що спростовуються наявними матеріалами справи, оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та такою, що ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для її зміни чи скасування.

У зв'язку з викладеним, апеляційна скарга Одеської міської ради підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 136-139, 270, п.1 ч.1 ст. 275, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Одеської міської ради залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.12.2018 року у справі №916/2470/18 залишити без змін.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст складено 12.03.2019

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя Г.П. Разюк

Суддя Н.М Принцевська