Постанова

від 13.03.2019 по справі 2-10/12

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2019 року

м.Суми

Справа №2-10/12

Номер провадження 22-ц/816/1490/19

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Кононенко О. Ю. (суддя-доповідач),

суддів - Криворотенко В. І. , Хвостик С. Г.

з участю секретаря судового засідання -Назарової О.М.,

сторони:

правонаступник позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю Кей-Колект

відповідачі - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

Зарічний відділ ДВС м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гриценка Бориса Миколайовича

на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 18 січня 2019 року в складі судді Шелєхової Г.В., постановлену у м. Суми, повний текст якої складено 21 січня 2019 року,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Гриценка Б.М. звернувся до суду із заявою, в якій просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист № 2-10/2012, виданий на підставі рішення Зарічного районного суду м. Суми від 16 січня 2012 року про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ УкрСиббанк заборгованості в сумі 58838 дол США 22 центи, що за курсом НБУ станом на 16 грудня 2011 року становить 470111, 48 грн, неустойки 500 грн, витрат ІТЗ - 120 грн, судового збору 1700 грн в солідарному порядку.

Заява мотивована тим, що 25 листопада 2015 року ОСОБА_1 отримав від кредитора повідомлення № 735781/И_4299 про анулювання боргу. Таким чином, кредитор в односторонньому порядку припинив зобов'язання прощенням боргу.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 18 січня 2019 року відмовлено у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Гриценка Б.М. про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Гриценко Б.М., посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права, просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви.

Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідно до повідомлення № 735781/И_4299 про анулювання боргу, яке підписане генеральним директором та директором з фінансових питань ТОВ Кей-Колект , жодних відкладальних умов або додаткових умов прощення боргу не зазначено, тобто прощення боргу не було пов'язано з набуттям права власності на предмет іпотеки. Крім того, резолютивна частина рішення суду, на підставі якого було видано виконавчий документ, не містить вимог щодо стягнення боргу за рахунок квартири або іншого нерухомого майна. Вважає, що 25 листопада 2015 року відбулося прощення боргу і у боржника припинилось зобов'язання сплачувати грошові кошти на користь кредитора.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Гриценка Б.М., який підтримав доводи апеляційної скарги, представника ТОВ Кей-Колект - адвоката Пилипенка С.В., який проти скарги заперечував, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що згідно з договором про надання споживчого кредиту № 11327139000 від 02 квітня 2008 року, ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 50000 доларів США. В забезпечення виконання зобов'язань за цим договором в заставу банку було передано нерухоме майно - трикімнатну квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, та укладено з ОСОБА_5 договір поруки.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 16 січня 2012 року по справі № 2 10/12 стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ УкрСиббанк заборгованість в сумі 58838 дол США 22 центи, що за курсом НБУ станом на 16.12.2011 року становить 470111 грн 48 коп, неустойку - 500 грн, витрати з ІТЗ - 120 грн, судовий збір - 1700 грн в солідарному порядку (т. 1, а.с. 169-170).

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 14 вересня 2012 року замінено стягувача у виконавчому провадженні № 2-10/12 з ПАТ УкрСиббанк на ТОВ Кей-Колект (т. 1, а.с. 220).

У зв'язку з невиконанням боржником зобов'язань за кредитним договором, рішенням приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А.М. від 5 вересня 2015 року № 24179022 проведено державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ Кей Колект .

У зв'язку з цим, 25 листопада 2015 року ТОВ Кей-Колект на адресу ОСОБА_1 направив повідомлення № 735781/И_4299 про анулювання боргу за кредитним договором № 11327139000 від 02 квітня 2008 року у сумі 43864,96 доларів США, що станом на 05 вересня 2015 року за курсом НБУ становить 965712,15 грн (т. 2, а.с. 95).

Згідно з листом ГУ ДФС у Сумській області від 09 жовтня 2018 року ОСОБА_1 у 2017 році отримано дохід у вигляді анулювання основної кредитної заборгованості банківською установою ТОВ Кей-Колект у сумі 2677266,60 грн (т. 2, а.с. 97).

Тобто, підставою для анулювання боргу було набуття ТОВ Кей-Колект права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 09 липня 2018 року визнано протиправним та скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А.М. від 05 вересня 2015 року № 24179022 про державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ Кей Колект (т. 2, а.с. 113-115).

Ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Гриценка Б.М. про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, мотивована тим, що зобов'язання боржником не виконане, обставина, яка стала підставою для анулювання боргу, змінилася. Адже стягувач, звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості та пред'являючи до виконання виконавчий лист № 2-10/12, мав на меті отримання боргу за кредитним договором. На момент анулювання боргу мета не змінилася, а була досягнута шляхом отримання квартири боржника у власність кредитора. Оскільки рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру за ТОВ Кей-Колект було скасоване судом, мета досягнута не була, борг перед стягувачем не відшкодований.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції ґрунтується на законі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Отже, з вказаної норми права вбачається, що визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, законодавець пов'язує лише з тим, що виконавчий лист було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

За приписами п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.

Відповідно до ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно із ст. 1 Закону України Про виконавче провадження , виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 39 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є підставою для закінчення виконавчого провадження.

Згідно із положеннями ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Обов'язок боржника може припинитися з передбачених законом підстав.

За встановлених обставин справи та вимог закону, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що підставою для анулювання боргу було набуття ТОВ Кей-Колект права власності на квартиру боржника і оскільки рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ Кей Колект було судом скасовано, обставина, яка стала підставою для анулювання боргу змінилася і борг перед стягувачем не відшкодований, тому відсутні підстави для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції при постановленні ухвали були правильно застосовані норми матеріального та додержані норми процесуального права.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, а тому ухвалу суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 368, 369 п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381 - 384, 389 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гриценка Бориса Миколайовича залишити без задоволення.

Ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 18 січня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: О.Ю.Кононенко

В.І. Криворотенко

С.Г. Хвостик