Рішення

від 05.03.2019 по справі 2340/4782/18

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2019 року справа № 2340/4782/18

14 годин 45 хвилин м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді - Трофімової Л.В., за участі секретаря - Безпалого А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 2340/4782/18

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Корсунська (вул. Миру, 1, с. Корсунка, Тальнівський район, Черкаська область, 20441, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39084795) [представник позивача адвокат Микитенко В.І. - за ордером, довіреністю]

до Головного управління ДФС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39392109) [представник відповідача Савенко Ю.Н. - за довіреністю]

про скасування податкового повідомлення - рішення від 27.09.2018 № 0009051410, прийняв рішення.

06.12.2018 ТОВ Корсунська , звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області, з урахуванням позовної заяви поданої у порядку усунення недоліків, просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Черкаській області від 27.09.2018 № 0009051410 за платежем податок на додану вартість код платежу 14010100.

Ухвалою від 08.01.2019 відкрито спрощене провадження у справі та призначено судове засідання на 17.01.2019. Ухвалою від 17.01.2019 відкладено розгляд справи до 05.03.2019.

У обґрунтування позовних вимог зазначено, що податкове повідомлення - рішення (далі - ППР) від 27.08.2018, що прийнято на підставі акта перевірки від 02.08.2018 №306/23-00-14-1007/39084795, не ґрунтується на фактичних обставинах та суперечить нормам чинного законодавства, оскільки необхідною умовою для правомірності формування податкового кредиту, а також включення відповідних сум до бюджетного відшкодування є фактичне здійснення господарської операції платником податків. Здійснення господарської операції платником податків підтверджується, зокрема належно оформленими податковими накладними та первинними бухгалтерськими документами. У позові зазначено, що ТОВ Корсунська перераховано ТОВ Вельмонт груп кошти за мінеральні добрива та отримано від ТОВ Вельмонт груп товар, факт передачі-отримання та подальшого використання якого у виробництві сільськогосподарської продукції підтверджується видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та іншими первинними бухгалтерськими документами. ТОВ Корсунська отримано від ТОВ Вельмонт груп податкові накладні щодо зазначених господарських операцій, що (на думку позивача) підтверджує факт господарської операції, тобто виникнення підстав, що дають право на отримання ТОВ Корсунська податкового кредиту і відшкодування ПДВ. Позивачем здійснено усі необхідні для одержання податкового кредиту дії, що передбачені Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (надалі за текстом - Кодекс №2755). До перевірки було надано відповідний договір, видаткові накладні, транспортні накладні, рахунки про оплату, платіжні доручення, книги складського обліку матеріалів, звіти за рахунком 20.09 за вересень-жовтень 2016 року. Зазначений контрагент був відповідно до вимог чинного законодавства зареєстрований платником ПДВ; установчі документи зазначеного підприємства не були визнані у судовому порядку недійсними, правовідносини відбувалися на підставі укладеного договору купівлі продажу від 27.09.2016 №27/09, належне виконання якого підтверджується видатковими та товарно-транспортними накладними, книгами складського обліку матеріалів, іншими наявними документами, у тому числі податковими накладними, а сплата коштів - банківськими виписками. Отримання добрив підтверджується їх використанням у подальшій господарській діяльності ТОВ Корсунська , що підтверджується актами про використання мінеральних добрив за жовтень - листопад 2016 року. Позивач зазначає, що висновок про порушення ТОВ Корсунська пункту 198.1., пункту 198.2, пункту 198.3 статті 198 Кодексу № 2755 є незаконним і необґрунтованим, оскільки: не зазначено, які саме операції Головне управління ДФС у Черкаській області вважає не підтвердженими первинними документами; безпідставно зроблено висновок про відсутність у позивача мети для отримання мінеральних добрив; перевіряючим проігноровано факти отримання та використання мінеральних добрив. У позові зазначено, що для здійснення господарських операції відсутні складські приміщення. Перевезення придбаних у ТОВ Вельмонт груп здійснювалось транспортом, що користувалось ТОВ Корсунська та за рахунок позивача. Податкові накладні ТОВ Вельмонт груп в адресу ТОВ Корсунська були належним чином зареєстрованими під час перевірки і містяться в Єдиному реєстрі податкових накладних на даний час. Позивач вважає, що у акті від 02.08.2018 №306/23-00-14-1007/39084795 відсутні докази порушення з боку ТОВ Корсунська пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Кодексу № 2755, пункту2.4 Наказу №88, статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні . Право на податковий кредит не може ставитися у залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Висновки акта від 02.08.2018 №306/23-00-14-1007/39084795 побудовано на протоколі допиту директора ТОВ Вельмонт груп ОСОБА_3, який використовувався у кримінальному провадженні, але показання є лише одним із засобів доказування в кримінальному провадженні. Позивач вважає, що протокол допиту директора ТОВ Вельмонт груп ОСОБА_3 не є належним документом, оскільки ОСОБА_3 є зацікавленою стороною провадження і можливо дійсно вчинив злочин чи злочини направлені на ухилення податків підприємством - ТОВ Вельмонт груп , зафіксованими в диспозиції статті 212 Кримінального кодексу України, а оскільки санкція такої статті передбачає великі штрафи, то з метою ухилення від їх сплати, просто відмовився від причетності до діяльності ТОВ Вельмонт груп . Представник позивача у судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги повністю.

Відповідач позов не визнав, 28.01.2019 подав відзив на позов, де зазначив, що під час проведення перевірки встановлено, що між ТОВ Корсунська (покупець) та ТОВ Вельмонт Груп (продавець) було укладено договір купівлі-продажу від 27.09.2016 №27/09, згідно з яким, постачальник зобов'язується на умовах та в порядку, що визначені цим договором, передати товар, а покупець зобов'язується на умовах та у порядку, що визначені договором оплатити та прийняти товар. Під товаром, що є предметом купівлі-продажу за цим договором, розуміється: діамофоска, селітра аміачна. Загальна вартість товару за цим договором складає - 1 031 149,56 грн., у т. ч. ПДВ 20 % - 171 858,27 грн. Договір скріплений печатками товариств та наявні підписи директора ТОВ Вельмонт груп ОСОБА_3 та директора ТОВ Корсунська Безушко Д.Ю. Відповідач зазначає, що ТОВ Вельмонт груп не подано до податкового органу звіт 1-ДФ за III квартал 2016 року. Відповідно до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма Д4) за вересень 2016 року, кількість працівників складала 2 особи, що свідчить про незначну кількість трудових ресурсів для здійснення фінансово-господарської діяльності з небезпечним вантажем. Згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ Вельмонт Груп у серпні- вересні 2016 року було придбано різноманітні товари (а.с.173-211), а саме: клавіатура, колонки, жалюзі, газ скраплений, пиво, курятина, цигарки ворота, морозильна камера, мобільний телефон, скло, вино коньяк, сир та молочні продукти, паливо дизельне тощо, крім добрив: діамофоска (азотно-фосфорно-калійне чи інше), селітра аміачна (амонійно-нітратне чи інше) - код УКТЗЕД не зазначено у податкових накладних. У вересні 2016 року ТОВ Вельмонт Груп було реалізовано товари відмінні від придбаних, а також надано послуги, що потребують значних трудових затрат двох працівників та спеціальних знань (послуги ведення бухгалтерського та податкового обліку, розробка рекламного матеріалу, послуги з організації охорони, виготовлення відеоролику, переклад англійська-російська, послуги дизайнера та інше) 47 різним суб'єктам господарювання, які географічно віддалені один від одного, на загальну суму ПДВ 1 984 343,00 грн. Мінеральні добрива, що нібито було реалізовано на адресу ТОВ Корсунська за період з моменту реєстрації ТОВ Вельмонт груп до 30.09.2016 ТОВ Вельмонт Груп не придбавались, у деклараціях з ПДВ відсутні відомості про придбання будь-яких товарів (робіт, послуг) у неплатників ПДВ. Відповідачем зазначено, що згідно вироку Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10.08.2017 у справі № 203/2198/17 суд встановив, що ОСОБА_3 у червні 2016 року при невстановлених слідством обставинах, без відповідної освіти та досвіду роботи, знаходячись у скрутному матеріальному становищі, не маючи постійного заробітку, надав згоду придбати (перереєструвати) на своє ім'я фіктивні СГД: ТОВ Грайден Компані та ТОВ Вельмонт Груп (ЄДРПОУ 40489804) за грошову винагороду з наданням зразків підпису у банківську установу, без фактичної мети здійснювати фінансово - господарську діяльність. Обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво). Договір, податкові накладні, видаткові накладні від ТОВ Вельмонт груп підписано ОСОБА_3 З врахуванням пояснень гр. ОСОБА_3, у вироку від 10.08.2017, зазначено, що усі первинні бухгалтерські документи (договір, податкові накладні, видаткові накладні) від ТОВ Вельмонт Груп підписано особою, яка не належить до кола осіб наділених таким правом у визначеному законом порядку. З огляду на такі обставини включення до податкового кредиту сум ПДВ за податковим накладним, оформленими ТОВ Вельмонт груп , здійснено позивачем неправомірно. Відповідач зазначив, що неналежним чином оформлена (підписана невідомою особою) без заповнення необхідних реквізитів податкова накладна не може бути підставою для нарахування податкового кредиту за наявних фактів, що ставлять під сумнів реальність операцій та не свідчить про зміну активів платника податку. Податкові накладні, що стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені особи, яка заперечує свою участь у діяльності контрагентів платника податків, зокрема у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами первинними і звітними документами, що посвідчують факт придбання товарів чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним. Представник відповідача у судовому засіданні у задоволенні позовних вимог просила відмовити повністю.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову належить відмовити з огляду на таке.

Конституцією України передбачено (частина 2 статті 19), що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Кодексом №2755. Згідно пункту 75.1 статті 75 Кодексу №2755 контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом. Підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу №2755 встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється з таких підстав: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Пункт 201.1 статті 201 Кодексу №2755 визначає, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Кодексу № 2755 до податкового кредиту відносяться суми податку, зокрема сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг. Згідно пункту 198.2 статті 198 Кодексу № 2755 датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Пунктом 198.3 статті 183 Кодексу № 2755 передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Пунктом 198.6 статті 198 Кодексу № 2755 визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Судом досліджено, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Корсунська з питань дотримання вимог податкового законодавства у взаємовідносинах з ТОВ Вельмонт груп за період вересень 2016 року встановлено порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 Кодексу № 2755, пункту 2.4 Наказу № 88, статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні у результаті чого завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у сумі 171858 грн. за вересень 2016 року. Результати перевірки оформлено актом від 02.08.2018 № 306/23-00-14-1007/39084795 (а.с.22-30). У акті зазначено, що фактичного здійснення операцій з ТОВ Вельмонт груп не відбулося, оскільки первинні документи, що стали підставою для формування податкового кредиту у сумі 171858,27 грн., підписані особою, яка не визнає причетності до ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ Вельмонт груп , не підписувала як повноважна особа первинні та звітні документи.

27.08.2018 за результатами розгляду заперечень позивача на акт перевірки від 02.08.2018 № 306/23-00-14-1007/39084795 надано відповідь, де зазначено, що висновки акта перевірки вирішено залишити без змін та вважати їх такими, що зроблені у межах діючого законодавства (а.с.32-34).

27.08.2018 відповідачем на підставі акта від 02.08.2018 № 306/23-00-14-1007/39084795 прийнято ППР № 0009051410 про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість у сумі 171858 грн.

07.11.2018 ДФС України за результатами адміністративного оскарження ППР від 27.08.2018 № 0009051410 прийнято рішення № 36372/6/99-99-11-01-01-35, яким скаргу залишено без задоволення, а ППР - без змін (а.с.15-20).

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Кодексу № 2755 господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Згідно пункту 44.1 статті 44 Кодексу № 2755 для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, а відповідно до пункту 44.2 вказаної статті для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Кодексу № 2755). Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (підпункт 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Кодексу № 2755).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІ (далі - Закон № 996). Відповідно до статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - це документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Згідно частин 1, 2 статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення № 88) господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення. Відповідно до пункту 2.1 вказаного Положення, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Згідно пункту 2.4 Положення № 88 передбачено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено, що між ТОВ Корсунська (покупець) та ТОВ Вельмонт груп (продавець) було укладено договір купівлі-продажу від 27.09.2016 №27/09 згідно з яким постачальник зобов'язується на умовах та в порядку, що визначені цим договором, передати товар, а покупець зобов'язується на умовах та у порядку, що визначені цим договором оплатити та прийняти товар. Під товаром, що є предметом купівлі-продажу за цим договором, розуміється: діамофоска, селітра аміачна (а.с.35-36). Загальна вартість товару за цим договором складає - 1 031 149,56 грн., у т. ч. ПДВ 20 % - 171 858,27 грн. (пункт 4.3 договору). Оплата за отриманий товар здійснюється за банківськими реквізитами Продавця, згідно з рахунком виставленим Продавцем на адресу Покупця (пункт 4.4 договору). Договір від 27.09.2016 №27/09 скріплено печатками ТОВ Корсунська та ТОВ Вельмонт груп та наявні підписи директорів ТОВ Вельмонт груп ОСОБА_3 та директора ТОВ Корсунська Безушко Д.Ю.

27.09.2016 складено видаткову накладну № РН-0927-06 згідно якої за договором від 27.09.2016 № 27/09 видано селітру аміачну 61 тонн у сумі 362949,76 грн., у т.ч. ПДВ - 60491,63 грн. (а.с.41). Накладна від 27.09.2016 у сумі 362949,76 грн. (а.с.42) підписана без розшифровки підпису особи, яка її підписала. Від постачальника зазначена накладна підписана директором ОСОБА_3 27.09.2016 ТОВ Вельмонт груп виставлено рахунок на оплату у сумі 362949,76 грн. (а.с.44). Згідно платіжних доручень від 07.10.2016 № 101 у сумі 36294,98 грн. та від 10.10.2016 № 105 у сумі 326654,78 грн. позивачем здійснено оплату за селітру аміачну згідно договору від 27.09.2016 № 27/09-3 (а.с.45-46). 27.09.2016 за № 88 зареєстровано податкову накладну на суму 362949,76 грн. (а.с.49).

27.09.2016 складено видаткову накладну № РН-0927-04 згідно якої за договором від 27.09.2016 № 27/09 видано діамофоску NPK9-25-25 26 тонн у сумі 334099,90 грн., у т.ч. ПДВ - 55683,32 грн. (а.с.51). Накладна від 27.09.2016 у сумі 556833,16 грн. (ПДВ 111366,64 грн.) (а.с.50) підписана без розшифровки підпису особи, яка її підписала. 27.09.2016 складено видаткову накладну № РН-0927-05 згідно якої за договором від 27.09.2016 № 27/09 видано діамофоску NPK9-25-25 26 тонн у сумі 334099,90 грн., у т.ч. ПДВ - 55683,32 грн. (а.с.52). Від постачальника зазначені видаткові накладні підписано директором ОСОБА_3 27.09.2016 ТОВ Вельмонт груп виставлено рахунки на оплату №27/09-1 у сумі 334099,90 грн. (а.с.55) та 27/09-2 у сумі 334099,90 грн. (а.с.56). Згідно платіжних доручень від 07.10.2016 № 99 у сумі 33409,99 грн. (а.с.59), № 100 у сумі 33409,99 грн. (а.с.60) та від 10.10.2016 № 103 у сумі 300689,91 грн. (а.с.61), № 104 у сумі 300689,91 грн. (а.с.62) позивачем здійснено оплату діамофоску згідно договору від 27.09.2016 № 27/09-3. 27.09.2016 за № 87 зареєстровано податкову накладну у сумі 334099,90 грн. (а.с.63). 27.09.2016 за № 86 зареєстровано податкову накладну у сумі 334099,90 грн. (а.с.64).

Взаємовідносини між суб'єктами господарювання щодо добрив оформлено у сумі 1 031 149,56 грн., у т. ч. ПДВ 171 858,27 грн. (60491,63+55683,32 +55683,32). Оплату здійснено у безготівковій формі шляхом перерахування коштів з розрахункового рахунку ТОВ Корсунська на розрахунковий рахунок ТОВ Вельмонт груп та згідно з платіжними дорученнями у сумі 1 031 149,56 грн., у т. ч. ПДВ 171 858,27 грн. ПАТ Сбербанк (320627).

Судом з акта перевірки від 02.08.2018 № 306/23-00-14-1007/39084795 досліджено, що під час проведення перевірки та аналізу наданих первинних документів встановлено: сертифікати якості (походження) придбаних товарів у ТОВ Вельмонт груп до перевірки не надано; у ТОВ Вельмонт груп , код за ЄДРПОУ 40489804 визначено основний вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля (а.с.28). ТОВ Вельмонт груп не подано до податкового органу звіт 1-ДФ за III квартал 2016 року. Відповідно звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма Д4) за вересень 2016 року, кількість працівників складала 2 особи, що свідчить про незначну кількість трудових ресурсів для здійснення фінансово - господарської діяльності. За даними Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ Вельмонт груп у вересні 2016 року було придбано різноманітні товари (а.с.173-211): клавіатура, колонки, жалюзі, газ скріплений, пиво, курятина, цигарки ворота, морозильна камера, мобільний телефон, скло, вино коньяк, сир та молочні продукти, паливо дизельне тощо. У вересні 2016 року ТОВ Вельмонт груп було реалізовано товари відмінні від придбаних, а також надано послуги, що потребують значних трудових затрат та спеціальних знань 47 суб'єктам господарювання, які географічно віддалені один від одного, на загальну суму ПДВ 1 984 343,00 грн. Судом встановлено, що мінеральні добрива, що було реалізовано на адресу ТОВ Корсунська , за період з моменту реєстрації ТОВ Вельмонт груп платником податку на додану вартість (01.07.2016) і до 30.09.2016 не придбавались. У акті перевірки йдеться про протокол допиту ОСОБА_3 як керівника і головного бухгалтера ТОВ Вельмонт груп за період з 24.06.2016 по 26.04.2017 та вирок Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 10.08.2017 у справі №203/2198/17(а.с.25).

Судом з наданої представником відповідача копії протоколу допиту свідка (засновник, керівник та головний бухгалтер ТОВ Вельмонт груп ) від 21.01.2017 встановлено, що ОСОБА_3 повідомив про непричетність до ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ Вельмонт груп та підписання первинних бухгалтерських документів за період з 24.06.2016 до 26.04.2017 (а.с.150-153). Згідно вироку Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10.08.2017 у справі № 203/2198/17 встановлено, що ОСОБА_3 у червні 2016 року за невстановлених слідством обставин, без відповідної освіти та досвіду роботи, знаходячись у скрутному матеріальному становищі, не маючи постійного заробітку, надав згоду придбати на своє ім'я ТОВ Грайден Компані (ЄДРПОУ 40516104) та ТОВ Вельмонт груп (ЄДРПОУ 40489804) за грошову винагороду, без фактичної мети здійснювати фінансово - господарську діяльність. Після підписання усіх статутних та інших документів ОСОБА_3 передав їх невстановленій особі з метою подальшої державної реєстрації змін, пов'язаних з придбанням ТОВ Вельмонт груп та ТОВ Грайден компані . Незаконна діяльність ТОВ Вельмонт груп та ТОВ Грайден компані виявлена у тому, що невстановлені досудовим розслідуванням особи, використовуючи реквізити ТОВ Вельмонт Груп та ТОВ Грайден Компані , розрахункові рахунки та печатки товариств, здійснювали незаконну діяльність, документальне оформлення неіснуючих операцій з продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) на адресу підприємств - контрагентів. Після документального оформлення неіснуючих операцій з продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) такі документи передавались замовникам послуг (підприємствам - вигодонабувачам) з метою уникнення від оподаткування, шляхом незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та завищення валових витрат з податку на прибуток. Обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою вину у вчинені кримінального правопорушення передбаченого статтею 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво). Вироком від 10.08.2017 у справі № 203/2198/17 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 1 статті 205 Кримінального кодексу України (а.с.154-159).

Під час розгляду справи суд враховує зміст вироку за статтею 205 КК України, оскільки сам факт наявності вироків, ухвалених на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироках, що набрали законної сили (постанова ВС від 17.04.2018 року у справі № 808/2459/17).

У вироку зазначено (ЄДРСР 68213257): своїми умисними діями ОСОБА_3, надавши згоду на придбання (перереєстрацію) на своє ім'я ТОВ Вельмонт Груп та ТОВ Грайден Компані , підписавши реєстраційні документи та документи, необхідні для відкриття розрахункових рахунків товариств, не збираючись вести їх фінансово - господарську діяльність, пособничав невстановленим слідством особам у незаконній діяльності, а саме у придбанні фіктивного підприємства з метою прикриття незаконної діяльності. 08.07.2016 знаходячись в приміщені приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, точну адресу в ході розслідування не встановлено, за вказівкою ОСОБА_4, ОСОБА_3 оформив картки зі зразками свого підпису та печаток ТОВ Грайден Компані і ТОВ Вельмонт Груп з метою відкриття банківських рахунків в ПАТ Сбербанк . ОСОБА_3 беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст. 205 КК України, в обсязі підозри, надав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання. ОСОБА_3, здійснивши дії, що виразились у пособництві фіктивного підприємництва, тобто пособництво у придбанні фіктивного суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) ТОВ Вельмонт Груп та ТОВ Грайден Компані з метою прикриття незаконної діяльності, вчинив кримінальне правопорушення, а тому ці його дії кваліфікує за частиною 5 статті 27, частиною 1 статті 205 Кримінального кодексу України, за якою належить призначити ОСОБА_3 узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання.

Судом встановлено, що договір від 27.09.2016 №27/09, видаткові накладні від 27.09.2016 № РН-0927-06, № РН-0927-04, № РН-0927-05, податкові накладні від 27.09.2016 № 86, № 87, № 88 підписано ОСОБА_3 від ТОВ Вельмонт груп , а на інших документах: накладні (а.с.42, 50), рахунки на оплату (а.с.44, 55, 56), ТТН (а.с.47, 48, 54) підпис вчинено без зазначення прізвища, що не дає змоги ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Наслідки у податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Згідно пункту 201.1 статті 201 Кодексу № 2755 на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну у електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг).

Верховним Судом у постанові від 02.10.2018 у справі № 826/6146/16 (ЄДРСР 76905862) зазначено, що протокол допиту свідка є джерелом доказів у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, що належить обов'язковій оцінці судом сукупно, разом з іншими доказами, з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності. Згідно частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Якщо податковий орган в основу оскаржуваного податкового повідомлення поклав саме вироки у кримінальних справах до набрання ними законної сили, то суд може кваліфікувати це як відсутність у податкового органу правових підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень внаслідок неможливості прийняття таких рішень на підставі актів перевірки, яка здійснена в межах кримінального провадження до набрання вироками законної сили (постанова ВС від 03.04.2018 у справі № 826/7596/15).

Згідно даних ЄДРСР вирок у справі № 203/2198/17 набрав законної сили 12.09.2017, акт перевірки складено 02.08.2018, оскаржуване ППР прийнято 27.08.2018, рішення про результати розгляду скарги ухвалено 07.11.2018.

Судом враховано, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків (пункт 56.17.5). Процедура адміністративного оскарження закінчується: днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику( пункт 56.17.3 статті 56 Кодексу №2755). У позові зазначено, що рішення про результати розгляду скарги у порядку адміністративного оскарження (досудового порядку вирішення спору) позивач отримав від контролюючого органу вищого рівня - ДФС України 20.11.2018.

Верховний Суд зазначив, що з урахуванням того, що дана обставина не досліджувалась у судах попередніх інстанцій з огляду на дату винесення відповідного вироку, посилання на такий вирок як на обставину, що має значення при винесенні судового рішення суду касаційної інстанції у цій справі, є необґрунтованим (постанова ВС від 29.03.2018 року у справі № 826/3498/15). Верховний Суд, обґрунтовуючи відмову в задоволенні касаційної скарги податкового органу, вказав, що контролюючим органом такого доказу як вирок надано не було (постанова ВС від 27.03.2018 року у справі № 816/809/17). У даній справі судом взято до уваги, що про вирок йдеться в акті перевірки як підставі прийняття оскаржуваного ППР (а.с.25).

Відповідно до частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, що набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Касаційний Адміністративний Суд у складі Верховного Суду у постанові від 02.10.2018 №826/6146/16 (адміністративне провадження №К/9901/57852/18); від 27.02.2018 №813/1974/17 (адміністративне провадження К/9901/1391/17); від 29.03.2018 № 826/3498/15 зазначив, що сам факт наявності вироку, ухваленого на підставі угоди у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених вироком, що набрав законної сили.

Обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку суду в кримінальному провадженні, ухвалі про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанові суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі. Судом взято до уваги правову позицію, що не може суд робити висновок про нереальність господарських операцій підприємства з контрагентами на підставі вироку, якщо в останньому немає жодних обставин, що підтверджували б факт безтоварності спірних господарських операцій (постанова Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 826/1571/16).

У вироку (ЄДРСР 68213257) надавалась оцінка діяльності гр. ОСОБА_3 (ОСОБА_3.) як керівника ТОВ Вельмонт груп і, зокрема зазначено: у червні 2016 року ОСОБА_3 став фактичним засновником та директором ТОВ Вельмонт Груп та ТОВ Грайден Компані , при цьому фінансово - господарську діяльність підприємств не здійснював, документів по взаємовідносинам з підприємствами - контрагентами не підписував, товарів не поставляв, розрахунковими рахунками не керував, податкову звітність не складав, не підписував до податкових органів не подавав і нікому цього не доручав. Незаконна діяльність ТОВ Вельмонт Груп та ТОВ Грайден Компані полягала у тому, що невстановлені досудовим розслідуванням особи, використовуючи реквізити ТОВ Вельмонт Груп та ТОВ Грайден Компані , розрахункові рахунки та печатки товариств, здійснювали незаконну діяльність, що полягала у документальному оформленні неіснуючих операцій з продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) на адресу підприємств - контрагентів. Після документального оформлення неіснуючих операцій з продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) такі документи передавались замовникам послуг (підприємствам - вигодонабувачам) з метою уникнення від оподаткування, шляхом незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та завищення валових витрат з податку на прибуток .

Висновки та оцінки іншого суду щодо правомірності поведінки особи, її винуватості у вчиненні правопорушення не позбавляють адміністративний суд, який розглядає по суті справу, предмет якої пов'язаний із відповідними діяннями цієї особи, права надати їм власну оцінку.

Надаючи оцінку твердженням відповідача, що ТОВ Вельмонт груп не подано до податкового органу звіту 1-ДФ за III квартал 2016 року і відповідно звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма Д4) за вересень 2016 року, кількість працівників складала 2 особи, що свідчить про незначну кількість трудових ресурсів для здійснення фінансово-господарської діяльності, варто зазначити, що судом враховано, що працівники, зайняті на роботах, передбачених затвердженим переліком робіт з підвищеною небезпекою, повинні проходити спеціальне навчання і щорічну перевірку знань з питань охорони праці відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.12-05.

Судом встановлено, що у вироку йдеться про відкриття банківських рахунків в ПАТ Сбербанк після засвідчення зразків підпису нотаріусом 08.07.2016. У платіжних дорученнях від 07.10.2016 №101 (а.с.45), від 10.10.2016 №102 (а.с.46), від 07.10.2016 №99 (а.с.59), 07.10.2016 №100 (а.с.60), від 10.10.2016 №103 (а.с.61), від 10.10.2016 №104 (а.с.62) банком отримувача є ПАТ Сбербанк , отримувач - ТОВ Вельмонт груп (код 40489804).

У постанові Верховного Суду від 16.01.2018 у справі № 2а-7075/12/2670 (ЄДРСР 71630425) зазначено, що всі первинні документи контрагента позивача є неналежними, оскільки вони підписані особою, яка значиться як засновник та директор товариства, проте фактично ніякого відношення до зазначеного підприємства не має, фінансово - господарською діяльністю не займається, адміністративно - розпорядчі функції керівника підприємства не виконує, що встановлено в межах розслідування кримінальної справи. Статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю.

Перевіряючи доведеність аргументів відповідача щодо податкового правопорушення, судом встановлено: відповідно до відомостей книги складського обліку матеріалів 27.09.2016 надійшло 52 тонни діамофоски від ТОВ Вельмонт груп , 29.09.2016 - 4 тонни від ТОВ Торговий дім Андромеда , 31.10.2016 - 69 тонн від ТОВ Торговий дім Андромеда . 31.10.2016 видано 125 тонн діамофоски (а.с.66). 29.09.2016 від ТОВ Вельмонт груп надійшла 61 тонна селітри аміачної. 05.10.2016 видано 61 тонну селітри аміачної (а.с.67), тобто залишок добрив на кінець жовтня 2016 відсутній. Документи у контексті реалізації принципу змагальності щодо зміни структури активів, формування собівартості у зв'язку із оплатою послуг перевезення добрив, внесенням добрив і розбіжностей у залишках складського обліку на початок 01.11.2016 не підтверджують реальність здійснених операцій. Натомість, у актах про використання добрив йдеться про внесення у листопаді 2016 року діамофоски та селітри аміачної із зазначенням такого залишку на 01.11.2016 селітри аміачної 25,45 т та 51.95 т діамофоски (а.с.113), тоді як за даними складського обліку добрив на кінець жовтня залишку немає (а.с.66-67).

Суд критично оцінює акти за жовтень 2016 року №18, №19, №20, №21 (а.с.109-113) та акт за листопад 2016 року № 17 (а.с.113), оскільки за жовтень 2016 року внесено 35,55 тонн селітри аміачної (10,52+4,43+4,2+2,07+3,93+6,24+4,16), за листопад 2016 року внесено 25,45 тонн селітри аміачної (5,65+7,345+10,17+2,285), а всього 61 тонна, залишок на 01.12.2016 - 0. Діамофоски за жовтень 2016 внесено 73,05 тонн, за листопад 51,95 тонн, а всього 125 тонн, залишок на 01.12.2016 - 0. Разом з тим, відомостей щодо місця зберігання селітри аміачної та діамофоси, облаштованого відповідно до вимог наказу від 01.09.2009 №142 з огляду на відсутність залишків на 01.11.2016 згідно книги складського обліку матеріалів (а.с.66-67) і розбіжностей з огляду на внесення добрив у листопаді матеріали справи не містять. Якщо господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, що відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку платника. У запереченнях на акт перевірки і відповіді на заперечення (а.с.32-34) йшлося про звіти за рахунком 20.09 - рахунок 20 Виробничі запаси призначенo для узагальнення інформації про нaявність і рух належних підприємcтву запасів сировини та матеріалів (в т.ч. сировина й матеріали, що є в дорозі тa в переробці), матеріалів сільськогосподарського призначeння, палива, тари й тарних матeріалів, відходів основного виробництва. Відповідачем зазначено, що інших документів, що були надані під час проведення перевірки до заперечень позивачем не надано, тому висновки акта перевірки (відсутність реалізованого ТОВ Корсунська товару у ланцюгу придбання від ТОВ Вельмонт груп , незначні трудові резерви ТОВ Вельмонт груп , відсутність на час перевірки даних складського обліку, звітів з використання мінеральних добрив, сертифікатів якості (походження) товарів, пояснення директора ТОВ Вельмонт груп щодо не здійснення ним підприємницької діяльності свідчать про відсутність реального здійснення господарських операцій між ТОВ Корсунська та ТОВ Вельмонт Груп ) були підставою для прийняття спірного ППР.

Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку (постанови Верховного Суду України від 12.01.2016 у справі № 826/20548/13-а, від 01.12.2015 у справі № 21-3788а15, від 1.12.2015 №826/15034/14, Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 818/4137/13-а).

Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Суд зазначає, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, що складені у разі фактичного здійснення господарської операції. Судом з аналізу наданих позивачем ТТН від 27.09.2016 № 27/9-4 (а.с.47), 27/9-3 (а.с.48), 27/9-2 (а.с.53), 27/9-1 (а.с.54) встановлено, що графа кількість місць не заповнена , масою брутто і одиницею виміру зазначено тонни - тобто без визначення кількості місць - мішків та/або контейнерів. Разом з тим, згідно пункту 2.7 договору від 27.09.2016 № 27/09 (а.с.35) тара та пакування зазначено біг-бег. З аналізу податкових накладних вбачається, що дані щодо зворотної (заставної) тари і код товару згідно з УКТЗЕД (а.с.49, а.с.63, а.с.64) не заповнено. Біг-Бег (Big Bag) - це промисловий контейнер, виготовлений з гнучкого матеріалу, що призначений для зберігання і транспортування сухих сипучих продуктів.

Згідно пункту 4.9 наказу від 01.09.2009 №142, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 23.09.2009 за № 896/16912 Про затвердження Правил охорони праці при переробці та зберіганні аміачної селітри насипом роботодавець незалежно від форми власності й господарювання підприємства повинен забезпечити своєчасне і якісне проведення атестації робочих місць за умовами праці, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому, відповідно до вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 №442. Аміачна селітра насипом - непакована аміачна селітра. Небезпечний вантаж - речовини, матеріали, вироби, відходи виробничої та іншої діяльності, які внаслідок притаманних їм властивостей за наявності певних факторів можуть під час перевезення спричинити вибух, пожежу, пошкодження технічних засобів, пристроїв, споруд та інших об'єктів, заподіяти матеріальні збитки та завдати шкоду довкіллю, а також призвести до загибелі, травмування, отруєння людей, тварин і які міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за результатами випробувань в установленому порядку залежно від ступеня їх впливу на довкілля або людину віднесено до одного з класів небезпечних речовин. Вимоги до складських приміщень: п.7.1.1 - не допускається зберігання аміачної селітри насипом у тимчасових непристосованих складах або на відкритих майданчиках; 7.1.2 - на території складів для збереження аміачної селітри допускається розміщення тукозмішувальних установок, обладнання для виготовлення розчинів та навісів для зберігання тари та засобів механізації; 7.1.3 - не допускається відповідно до вимог ДБН В.2.2-7-98 та вимог цих Правил спільне зберігання аміачної селітри і будь-яких інших хімічних продуктів і матеріалів в одному відсіку приміщення. Допускається зберігання до 3500 тонн аміачної селітри у спеціальних мішках у складських приміщеннях, що стоять окремо, поділених перегородками на окремі складські приміщення з протипожежними перегородками 1-го типу відповідно до ДБН В.2.2-7-98 для зберігання в кожному з них не більше ніж 1200 тонн аміачної селітри.

Суд зазначає, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку. Як відомості, що містяться у податкових накладних, так і дані первинних документів, що складаються під час здійснення господарської операції та подаються платником до контролюючого органу, мають відповідати установленим вимогам та містити достовірну інформацію про обставини, з якими законодавство пов'язує реалізацію права платника на податкову вигоду. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, що складені в разі фактичного здійснення господарської операції. За відсутності факту придбання товарів чи послуг або у разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з ПДВ навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

У постанові Верховного Суду 05.05.2018 у справі № 808/2524/15 (ЄДРСР 73843810) зазначено, що недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з чим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій.

Оцінюватись під час дослідження факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Суд критично оцінює аргументи позивача щодо перевезення придбаних у ТОВ Вельмонт груп транспортом, що користувалось ТОВ Корсунська , оскільки у ТТН зазначено як перевізник САТП 2304 без визначення організаційно-правової форми господарювання згідно Державного класифікатора Класифікація організаційно-правових форм господарювання (КОПФГ).

Суд зазначає, що у єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань найменування САТП-2304 значаться: відкрите акціонерне товариство ТАЛЬНІВСЬКЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО - 2304 , (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 00901766) та товариство з обмеженою відповідальністю САТП-2304 (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 36779848).

Судом встановлено, що пункт навантаження визначено м.Київ ПІБ відповідальної особи вантажовідправника ТОВ Вельмонт груп не зазначено (ТТН від 27.09.2016 № 27/9-4 авто КАМАЗ СА1878ВС причіп СА2771ХР перевізник САТП 2304; ТТН від 27.09.2016 № 27/9-3 авто КАМАЗ СА5893ВВ причіп СА1411ХР перевізник САТП 2304; ТТН від 27.09.2016 № 27/9-2 авто КАМАЗ 24616МА причіп 09526ОА перевізник САТП 2304; ТТН від 27.09.2016 № 27/9-1 авто КАМАЗ СА1877ВС причіп СА2770ХР перевізник САТП 2304), пункт розвантаження с.Корсунська, одержувач Безушко Д.Ю., супровідні документи на вантаж не зазначено.

У постанові Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 804/12772/13-а зазначено, що вчинені господарські операції також мають бути пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, відповідати економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах з обов'язковим врахуванням того, що навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/робіт/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції і є підставою для формування податкового обліку платника податків. Згідно підпункту і пункту 201.1 статті 201 Кодексу № 2755 у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити, зокрема: код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

В місці навантаження товару повинна проводитися перевірка якості товару. Відповідно до статті 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. Відповідно до статті 675 Цивільного кодексу України товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Відповідно до абзацу 24 пункту 201.10 статті 201 Кодексу № 2755 у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону № 996, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Кодексу № 2755 визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках. Згідно підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Кодексу № 2755 контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно пункту 58.1 контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Згідно Кодексу адміністративного судочинства України (частина 1 статті 77) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень передбачає, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України, № 4909/04, пункт 58 зазначив, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 ЄКПЛ зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі Ruiz Torija проти Іспанії від 09.12.1994, № 303-A, пункт 29).

Перевіряючи дії відповідача на відповідність вимогам частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що первинні документи, надані позивачем під час проведення перевірки у підтвердження здійснення господарських операцій, виписані контрагентом-постачальником, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду не можуть належно підтверджувати факт придбання товарів і зміну структури активів платника податків, тому відповідач, приймаючи оскаржуване ППР від 27.08.2018 № 0009051410 про визначення завищення від'ємного значення ПДВ у сумі 171858 грн., що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду згідно декларації 9197189749 від 19.10.2016 діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи, що позивачеві відмовлено у задоволенні позовних вимог, відсутні підстави для розподілу судового збору згідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 73-78, 90, 118, 139, 242-245, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи у порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Корсунська [вул. Миру, 1, с. Корсунка, Тальнівський район, Черкаська область, 20441, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39084795];

відповідач: Головне управління ДФС у Черкаській області [вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39392109].

Повне судове рішення складено 11.03.2019.

Суддя Л.В. Трофімова