Ухвала

від 07.03.2019 по справі 303/6369/17

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №303/6369/17

2/303/6/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2019 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі головуючого-судді Куцкір Ю.Ю.

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м.Мукачево заяву представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Мукачівського міськрайонного суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до СТОВ АГРО-ЛУЧКИ про витребування безпідставно набутого майна.

До початку судового засідання представник позивача ОСОБА_3 подала до суду заяву про забезпечення позову в якій просить суд заборонити СТОВ АГРО-ЛУЧКИ користуватися та проводити будь-які дії, пов'язані з весняно-польовими роботами та посівом сільськогосподарських культур земельної ділянки площею 0,8234 га сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без зміни її цільового призначення, яка знаходиться на території Макарівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, урочище За мокошем 37 га , за межами населеного пункту , кадастровий номер 2122785400:02:002:0008. Земельна ділянка належить позивачу ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №759839 виданого 14.12.2011 року. Заява мотивована тим, що у лютому місяці 2019 року відповідач СТОВ АГРО-ЛУЧКИ намагався провести весняно-польові роботи на спірній земельній ділянці. Крім цього, представники відповідача встановили межові знаки по всьому периметру урочища. Метою вжиття заходів є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, дії якого можуть перешкоджати позивачу користуватися належною земельною ділянкою. На думку представника позивача, невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити виконання рішення суду або поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких позивач звернувся до суду, у разі задоволення позову після посіву сільськогосподарських культур на спірній ділянці, а відтак привести й до порушення права особи на доступ до правосуддя.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.

Заява про забезпечення позову розглядається судом відповідно до вимог ч.1 ст.153 ЦПК України, тобто без повідомлення учасників справи.

Так, відповідно до ч. 1, 2 ст.149 ЦПК України , суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч.1, 2 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановлення обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечується заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Заходи забезпечення позову , крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Статтею 151 ЦПК України передбачені вимоги до заяви про забезпечення позову, зокрема в п. 3, 4, 7 ч. 1, в якій повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову , захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Також, відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Так, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів представника позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог представника позивача щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або може звернутись.

Заявляючи про необхідність застосування заходів забезпечення позову шляхом заборони користуватися та проводити будь-які дії, пов'язані з весняно-польовими роботами та посівом сільськогосподарських культур на спірній земельній ділянці, представник позивача припускає, що особа, яка користується даною земельною ділянкою на момент звернення до суду може здійснювати різні сільськогосподарські роботи на даній ділянці, в результаті чого буде неможливим виконання рішення суду про повернення майна.

Натомість, жодних доказів вчинення представником відповідача дій чи прояву намірів щодо вчинення дій, спрямованих на утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у даній справі, подані представником позивача матеріали не містять. Заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності забезпечення позову, враховуючи імовірність утруднення виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Твердження представника позивача про можливі сільськогосподарські дії представника відповідача на спірній земельній ділянці ґрунтується лише на його припущенннях та власних міркуваннях. До заяви не додано доказів, які б вказували про використання СТОВ АГРО-ЛУЧКИ спірної земельної ділянки та вчинення будь-яких дій сільськогосподарського характеру.

Таким чином, оскільки представником позивача не доведено належними доказами те, що невжиття визначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у справі за його позовом, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову у зв'язку з її необґрунтованістю, недоведеністю та недоцільністю.

Керуючись ст.ст. 151-153, 210 ЦПК України , суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про забезпечення позову, зокрема про заборону СТОВ АГРО-ЛУЧКИ користуватися та проводити будь-які дії, пов'язані з весняно-польовими роботами та посівом сільськогосподарських культур земельної ділянки площею 0,8234 га сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без зміни її цільового призначення, яка знаходиться на території Макарівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області урочище За мокошем 37 га за межами населеного пункту , кадастровий номер 2122785400:02:002:0008, яка належить ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №759839 виданого 14.12.2011 року - відмовити.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий Ю.Ю. Куцкір