Постанова

від 12.03.2019 по справі 809/446/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

12 березня 2019 року

справа №809/446/13-а

адміністративне провадження №К/9901/25836/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області

на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 6 червня 2013 року у складі судді Кафарського В.В.

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року у складі суддів Старунського Д.М., Багрія В.М., Рибачука А.І.

у справі № 809/446/13-а

за позовом Корпорації Укртрансжилбуд

до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

У лютому 2013 року Корпорація Укртрансжилбуд (далі - Корпорація, Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулася до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську (після реорганізації Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області) (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якій просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення про збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток, з податку на додану вартість та зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість, з мотивів безпідставності їх прийняття.

Івано-Франківський окружний адміністративний суд постановою від 6 червня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року, позов задовольнив, визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 28 грудня 2012 року № 0001332203, № 0001342203, № 0001352203. Приймаючи рішення, суди попередніх інстанцій виходили з правомірності формування податкового обліку позивачем.

У жовтні 2016 року відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на невірну оцінку фактичних обставин справи та, відповідно, невірне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, неврахування вироку Галицького районного суду м. Львова, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Позивач у листопаді 2016 року надіслав заперечення на касаційну скаргу, в якому стверджує, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанції, просить залишити касаційну скаргу без задоволення.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону рішення судів попередніх інстанцій не відповідають.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань правильності декларування податку на додану вартість та податку на прибуток при здійсненні фінансово-господарських операцій з Приватним підприємством Симетрія за період з 1 квітня 2009 року по 31 березня 2012 року, за результатами якої складено акт від 10 грудня 2012 року № 11782/22-3/32776178 (далі - акт перевірки), в якому зафіксовано, що внаслідок неправомірного включення до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в IV кварталі 2011 року вартості субпідрядних робіт, отриманих від ПП Симетрія та формування податкового кредиту за вказаними господарськими операціями, щодо яких податковим органом встановлено відсутність реального настання правових наслідків, позивачем на 16 809 грн. завищено залишок від'ємного значення податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, та занижено податкові зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість відповідно на 203 167 грн. та на 159 858 грн., чим порушено приписи пункту 138.1, пункту 138.2, пункту 138.4, пункту 138.6 статті 138 та пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3 статті 198, пункту 201.4, пункту 201.6, пункту 201.6, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки керівником податкового органу прийняті податкові повідомлення-рішення від 28 грудня 2012 року:

- № 00001332203, яким за порушення підпункту 138.1.1 пункту 138.1 пункту 138.2, пункту 138.4, пункту 138.6 статті 138 Податкового кодексу України збільшено податок на прибуток на суму 203 167 грн.

- № 0001342203, яким за порушення пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3 статті 198, пункту 201.4, пункту 201.6, пункту 201.6, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України збільшено суму податку на додану вартість на 239 787 грн.

- № 0001352203, яким за порушення 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3 статті 198, пункту 201.4, пункту 201.6, пункту 201.6, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 16 809 грн.

Підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень стали висновки податкового органу щодо відсутності факту настання реальних правових наслідків за господарськими операціями згідно договору підряду № 27-10/11 від 25 жовтня 2011 року, укладеного між генпідрядником Корпорацією Укртрансжилбуд та субпідрядником Приватним підприємством Симетрія щодо виконання останнім робіт по об'єктах генпідрядника.

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

При вирішенні питання щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права до спірних правовідносин, Суд виходить з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25 жовтня 2011 року між позивачем, як генпідрядником та приватним підприємством Симетрія , як субпідрядником укладено договір підряду № 27-10/11, згідно якого генпідрядник доручає, а субпідрядник забезпечує відповідно до проектно-кошторисної документації та умов договору виконання підрядних робіт по об'єктах генпідрядника.

Вказані роботи проводилися на замовлення Управління капітального будівництва в Чернівецькій області (договір про закупівлю за державні кошти від 9 вересня 2011 року) та Служби автомобільних доріг в Тернопільській області (договір № 65к від 14 листопада 2011 року) за рахунок бюджетних коштів.

Реальність здійснення господарських операцій позивачем підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами, зокрема актами приймання - виконаних підрядних робіт за листопад, грудень 2011 року та січень 2012 року, довідками про вартість виконаних робіт, які погоджені та підписані посадовими особами позивача та Приватного підприємства Симетрія . Виконання та проведення позивачем перерахунку коштів за вказані роботи підтверджено податковими накладними, реєстрами отриманих та виданих податкових накладних.

Разом з тим, на час розгляду справи судом апеляційної інстанції, вироком Галицького районного суду міста Львова від 13 лютого 2015 року по справі № 461/10489/13-к за вчинення злочину, передбаченого частиною 3 статті 358 Кримінального кодексу України (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів, частини 3 передбачає покарання за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб) засуджено двох осіб.

В матеріалах справи міститься лише копія вироку, роздрукована з Єдиного державного реєстру судових рішень. Прізвища осіб, які брали участь у розгляді кримінальної справи зашифровано. Належним чином засвідчена копія вироку в матеріалах справи відсутня.

Згідно вказаного вироку:

Кримінальне правопорушення, передбачене статтею 205 КК України - фіктивне підприємництво, вважається закінченим з моменту створення або придбання юридичної особи, що у відповідності до обставин справи може відповідати ПП Наладка , ТзОВ Сьомий день , ТзОВ Олекс , ПП Симетрія , ПП Імпел-ЛТД за 2010 р. - липень 2012 р.

Таким чином, під прикриттям рахунків ПП "Симетрія", ТзОВ "Олекс", ПП "Імпел ЛТД", ПП "Наладка" і ТзОВ "Сьомий день" здійснювалась діяльність по наданню податкової вигоди для третіх осіб, при цьому використовувались підроблені документи від імені контрагентів, які не виконують своїх податкових зобов'язань, не звітують до податкових органів та здійснюють свої операції через фіктивних посередників, що призвело до безпідставного формування податкового кредиту по податку на додану вартість у відповідності до податкової звітності за листопада 2011 - січень 2012 на загальну суму 7066778,91 грн.

Свідок ОСОБА_12 суду показав, що не знає ні ОСОБА_1., ні ОСОБА_2, разом з тим є одноосібним засновником та власником ПП Симетрія та ПП Сьомий день . З 2010 року директором ПП Сьомий день є ОСОБА_9. В його службові обов'язки, як директора ПП Симетрія входить: відкриття банківських рахунків, оформлення та подання звітностей в Пенсійний фонд, ОСОБА_18 соціального страхування та податкову інспекцію. При цьому, електронний ключ підпису по вказаному підприємству передав особі, на ім'я ОСОБА_7, прізвища котрого не пам'ятає. Цей же ОСОБА_7 був присутній при відкритті банківського рахунку ПП Симетрія у ПАТ Діамантбанк . Про співпрацю з ОСОБА_7 отримав вказівку від інвестора ПП Симетрія , імені котрого не пам'ятає та бачив його лишень одного разу. Свідок ствердив суду, що діяльність ПП Симетрія полягала у будівництві, наданні послуг у будівельній сфері, зокрема, оброблення фасадів, благоустрою території, торгівлі будівельними матеріалами. Назви фірм, з якими укладав договори впродовж 2011 року, не пригадує. Примірники договорів забирав ОСОБА_7, якому він передав ключ для доступу у систему клієнт-банк та ключ для подачі електронної звітності. До того ж, ні печатки ПП Симетрія , ні ПП Сьомий день у нього не було, а у випадку необхідності скріплював укладені договори печатками ОСОБА_7, які проставляв у невідомому йому місці за межами приміщення офісу. Чекової книжки підприємств він також не одержував, а тільки двічі підписував платіжні доручення на суму 18000 та 54000 грн., у приміщенні кафе та в присутності ОСОБА_7.

За відсутності належним чином засвідченої копії вироку, Суд не може встановити осіб, які здійснювали підробку документів, особу, яка назвала себе засновником та власником Приватного підприємства Симетрія , особу, у якої зберігалась печатка підприємства та ключ до доступу у систему клієнт-банк.

За таких обставин, Суд не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, стосовно того, що посилання податкового органу на вирок Галицького районного суду м. Львова від 13 лютого 2015 року у справі № 461/10489/13-к відносно керівника контрагента, як на підставу відмови в задоволенні позову, не заслуговують на увагу, так як з даного вироку не видно, що при розгляді даної кримінальної справи досліджувалися господарські операції з позивачем, а також керівника приватного підприємства Симетрія не визнано винним у фіктивному підприємництві.

Статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон 996) встановлено, що первинний документ це документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення і повинен мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Досліджуючи первинні документи позивача, суд апеляційної інстанції не встановив, хто саме підписав їх зі сторони контрагента, чи були у цієї особи повноваження на укладення правочинів та підписання первинних документів, у кого знаходилась печатка підприємства контрагента, та інші питання, які повинні бути розглянути після вивчення повного тексту вироку Галицького районного суду м. Львова від 13 лютого 2015 року у справі № 461/10489/13-к.

За приписами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, Суд позбавлений можливості встановити фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішенню спору по суті, і в залежності від встановленого правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийняти обґрунтоване та законне рішення.

Відповідно до частини четвертої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Верховний Суд вважає, що вище встановлені порушення, допущені судом апеляційної інстанції, відтак справа підлягає направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області задовольнити частково.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року у справі № 809/446/13-а скасувати.

Адміністративну справу № 809/446/13-а направити на новий розгляд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер