Постанова

від 03.07.2019 по справі 809/446/13-а

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2019 рокуЛьвів№ 857/4172/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гуляка В.В.,

Ільчишин Н.В.,

з участю секретаря судового засідання Дідик Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 6 червня 2013 року (прийняту у м. Івано-Франківську суддею Кафарським В.В.: складену у повному обсязі 13 червня 2013 року) в адміністративній справі № 809/446/13-a у справі за позовом Корпорації Укртрансжилбуд до Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2013 року Корпорація Укртрансжилбуд (далі також - Корпорація, Підприємство) звернулася до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просила визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську (після реорганізації - Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області; далі - податковий орган, ДПІ у м. Івано-Франківську) від 28 грудня 2012 року:

- № 0001332203, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємства в розмірі 203 167 грн;

- № 0001342203, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) в розмірі 239 780 грн;

- № 0001352203, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на 16 809 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що підставою для прийняття цих рішень стали висновки податкового органу про безтоварність господарських операцій за договором підряду, укладеного між генпідрядником Корпорацією Укртрансжилбуд та субпідрядником приватним підприємством Симетрія (далі - ПП Симетрія ) щодо виконання останнім робіт по об`єктах генпідрядника (під`їзна дорога м. Почаїв Тернопільської області, ЗОШ I-III ступенів по вул. Чорновола, 1 у м. Збараж Тернопільської області, вул. Гайова у м. Тернополі).

Проте, такі висновки спростовуються наданими позивачем первинними документами про здійснення господарських операцій і документами про оплату за виконані роботи, а неможливість здійснення ПП Симетрія вищевказаних субпідрядних робіт контролюючим органом не доведено, відтак Корпорацією правомірно включено суми коштів за виконані нею роботи до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податку на прибуток, а також підставно сформовано податковий кредит на підставі взаєморозрахунків з ПП Симетрія .

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 6 червня 2013 року позов задоволено.

Визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Івано-Франківську від 28 грудня 2012 року за №№ 0001332203, 0001342203 та НОМЕР_1 .

Не погодившись із цією постановою, її оскаржила ДПІ у м. Івано-Франківську, яка вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята без урахування фактичних обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Тому просила скасувати постанову суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що господарські операції позивача та ПП Симетрія не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, іншого майна, які економічно необхідні для здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, а надані позивачем первинні документи містять недоліки і не підтверджують фактичного здійснення операцій.

Крім того, покликається на вирок Галицького районного суду міста Львова від 13 лютого 2015 року і на те, що безпідставно взято до уваги рішення Івано-Франківського міського суду, яке на думку суду підтверджує факт виконання субпідрядних робіт.

Відтак висновки податкового органу про завищення Корпорацією витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування по послугах підряду, виконаних ПП Симетрія , є правильними.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року апеляційну скаргу ДПІ у м. Івано-Франківську залишено без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 6 червня 2013 року в адміністративній справі № 809/446/13-а - без змін.

Не погодившись із цими рішеннями, відповідач оскаржив їх у касаційному порядку, покликаючись на невірну оцінку фактичних обставин справи та, відповідно, невірне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, неврахування вироку Галицького районного суду м. Львова.

Постановою Верховного Суду від 12 березня 2019 року касаційну скаргу ДПІ у місті Івано-Франківську задоволено частково.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року у справі № 809/446/13-а скасовано.

Адміністративну справу № 809/446/13-а направлено на новий розгляд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Постанова Верховного Суду мотивована тим, що реальність здійснення господарських операцій позивачем підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами, зокрема актами приймання виконаних підрядних робіт за листопад, грудень 2011 року та січень 2012 року, довідками про вартість виконаних робіт, які погоджені та підписані посадовими особами позивача та ПП Симетрія . Виконання та проведення позивачем перерахунку коштів за вказані роботи підтверджено податковими накладними, реєстрами отриманих та виданих податкових накладних.

Разом з тим, на час розгляду справи судом апеляційної інстанції, вироком Галицького районного суду міста Львова від 13 лютого 2015 року у справі № 461/10489/13-к за вчинення злочину, передбаченого частиною третьою статті 358 Кримінального кодексу України (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб) засуджено двох осіб.

У матеріалах справи є лише копія вироку, роздрукована з Єдиного державного реєстру судових рішень; прізвища осіб, які брали участь у розгляді кримінальної справи зашифровано. Належним чином засвідчена копія вироку в матеріалах справи відсутня.

За відсутності належним чином засвідченої копії вироку Суд не може встановити осіб, які здійснювали підробку документів, особу, яка назвала себе засновником та власником ПП Симетрія , особу, у якої зберігалась печатка підприємства та ключ до доступу у систему клієнт-банк.

За таких обставин, Суд не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, стосовно того, що посилання податкового органу на вирок Галицького районного суду міста Львова від 13 лютого 2015 року у справі № 461/10489/13-к відносно керівника контрагента, як на підставу відмови в задоволенні позову, не заслуговують на увагу, так як з цього вироку не видно, що при розгляді даної кримінальної справи досліджувалися господарські операції з позивачем, а також керівника ПП Симетрія не визнано винним у фіктивному підприємництві.

Досліджуючи первинні документи позивача, суд апеляційної інстанції не встановив, хто саме підписав їх зі сторони контрагента, чи були у цієї особи повноваження на укладення правочинів та підписання первинних документів, у кого знаходилась печатка підприємства контрагента, та інші питання, які повинні бути розглянути після вивчення повного тексту вироку Галицького районного суду міста Львова від 13 лютого 2015 року у справі № 461/10489/13-к.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішенню спору по суті, і в залежності від встановленого правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийняти обґрунтоване і законне рішення.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2019 року розгляд цієї справи було призначено до апеляційного розгляду у судовому засіданні на 19 червня 2019 року.

Представник Корпорації Укртрансжилбуд подав відзив на апеляційну скаргу, у якому вказав, що в рамках кримінальної справи № 461/10489/13-к не досліджувались господарські операції ПП Симетрія з Корпорацією Укртрансжилбуд і не встановлено фіктивного підприємництва чи інших незаконних дій ні щодо Корпорації ні щодо його контрагента ПП Симетрія і обвинувачених у цій справі осіб за вчинення фіктивного підприємництва виправдано, а в частині визнання осіб винними в підробленні фактичних документів та факти вироком встановлено лише щодо ПП Сьомий день та ПП Олекс .

Тому не можуть бути взятими до уваги доводи апеляційної скарги в частині покликання на вирок у цій справі, а інші доводи в тому, що господарські операції Корпорації та ПП Симетрія не мають реального характеру і є безтоварними, спростовуються документально достовірними первинними документами та іншими належними доказами, в тому числі рішеннями Івано-Франківського міського суду за позовами осіб, які працювали у ПП Симетрія бригадним методом на підставі укладених з ПП Симетрія трудових договорів на виконання робіт по влаштуванню покрівлі та гідробар?єру ЗОШ № 2 м. Збараж, про стягнення заборгованості із заробітної плати.

Крім того, ПП Симетрія продовжує перебувати на податковому обліку, є платником ПДВ, має ліцензію на виконання будівельних робіт; заборгованості перед бюджетом зі сплати податків та зборів не має.

А покликання апелянта на неможливість проведення зустрічної звірки ПП Симетрія з ПП Наладка не стосуються господарських операцій з Корпорацією і господарська діяльність Корпорації з ПП Наладка та іншими по ланцюгу покупців, не проводилась і жодним чином не пов`язана.

Також до справи було долучено копію вироку Галицького районного суду міста Львова від 13 лютого 2015 року у справі № 461/10489/13-к.

У першому судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги із аналогічних підстав; просить апеляційну скаргу задовольнити. Представник позивача, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

З метою ознайомлення сторін із додатково наданими матеріалами, у справі було оголошено перерву.

В наступне судове засідання представники сторін не з`явилися.

У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не здійснювалося.

Також за приписами частини другої статті 313 КАС України неявка сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, Корпорація Укртрансжилбуд зареєстрована Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 03 грудня 2003 року; пізніше місцезнаходження було змінено на м. Івано-Франківськ і взято на податковий облік в ДПІ у місті Івано-Франківську 26 січня 2008 року.

Види діяльності, зокрема: 45.21.1 - будівництво будівель; 45.23.0 - будівництво доріг, аеродромів та улаштування поверхні спортивних споруд; має відповідну ліцензію на здійснення такої господарської діяльності від 13.07.2011 серії НОМЕР_2 № 589779, видану ДАБІ України.

25.10.2011 між Корпорацією Укртрансжилбуд , як Генпідрядником, та ПП Симетрія , як Субпідрядником, було укладено договір підряду за № 27-10/11, згідно якого Генпідрядник доручає, а Субпідрядник забезпечує відповідно до проектно-кошторисної документації та умов договору виконання підрядних робіт по об`єктах Генпідрядника.

Вказані роботи проводилося на замовлення Управління капітального будівництва в Чернівецькій області відповідно до договору про закупівлю за державні кошти від 09 вересня 2011 року та Служби автомобільних доріг в Тернопільській області (договір № 65к від 14.11.2011) за рахунок бюджетних коштів.

На підтвердження виконання робіт за цими договорами Підприємство надало акти приймання виконаних підрядних робіт за листопад, грудень 2011 року та січень 2012 року, а також довідки про вартість виконаних робіт, які погоджені та підписані посадовими особами Корпорації Укртрансжилбуд та ПП Симетрія (об`єкти: тимчасова під`їздна дорога для будівництва житлових будинків в м. Почаєві, реконструкція даху будівлі ЗОШ I-III ступенів № 2 по вул. Чорновола,1 в м. Збараж, капітальний ремонт вулиці Гайової в м. Тернопіль); оплату проведених робіт підтверджено випискою по особовому рахунку Корпорації Укртрансжилбуд в АТ УКРСиббанк за № НОМЕР_3 .

За результатами виконаних робіт були складені податкові накладні і зареєстровані в реєстрах отриманих та виданих податкових накладних.

Для проведення цих робіт використовувались поставлені ТОВ Сета-Україна матеріали, що підтверджується видатковими та товаро-транспортними накладними.

ДПІ у м. Івано-Франківську було проведено документальну невиїзну перевірку Корпорації Укртрансжилбуд (код ЄДРПОУ 32776178) з питань правильності декларування податку на додану вартість та податку на прибуток при здійсненні фінансово-господарських операцій з ПП Симетрія ( код ЄДРПОУ 30650329) за період з 01.04.2009 по 31.03.2012, за результатами якої складено акт за № 11782/22-3/32776178 від 10.12.2012 (далі - Акт перевірки).

За висновками Акта перевірки Підприємство порушило приписи пунктів 138.1 підпункт 138.1.1, 138.2, 138.4, 138.6 статті 138, пункти 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пункти 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 ПК України, в результаті чого завищено залишок від`ємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на суму 16809 грн та занижено податкові зобов`язання з податку на прибуток і ПДВ відповідно на 203 167 грн та на 159 858 грн, внаслідок неправомірного включення до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування в IV кварталі 2011 року вартості субпідрядних робіт, отриманих від ПП Симетрія та формування податкового кредиту за вказаними господарськими операціями, щодо яких податковим органом встановлено відсутність реального настання правових наслідків.

На підставі Акта перевірки, відповідно до встановлених порушень ДПІ у м. Івано-Франківську 28 грудня 2012 року прийняла такі податкові повідомлення-рішення:

- № 0001332203, яким збільшила Підприємству суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємства в розмірі 203 167 грн;

- № 0001342203, яким збільшила Підприємству суму грошового зобов`язання з ПДВ в розмірі 239 780 грн;

- № 0001352203, яким зменшила Підприємству розмір від`ємного значення суми ПДВ на 16 809 грн.

За результатами адміністративного оскарження вказані податкові повідомлення-рішення були залишені без змін.

Не погоджуючись із цими податковими повідомленнями-рішеннями, Корпорація Укртрансжилбуд оскаржила їх до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що позивач правомірно включив до складу витрати та податковий кредит із ПДВ, який обчислений із вартості послуг, придбання та використання яких вчинено ним у межах господарської діяльності та підтверджено належними доказами.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права, фактичним обставинам справи і є правильними з огляду на таке.

За приписами пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 ПК України визначено, що витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

За вимогами пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Як встановлено пунктами 138.4, 138.6 статті 138 ПК України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За вимогами пунктів 198.1, 198.2 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійсненні операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї з подій, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 зазначеного Кодексу та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України, протягом звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (в тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи товари/послуги та основні фонди почали використовуватись в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного періоду.

Разом з тим, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК України).

Абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16.07.1999 № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-XIV).

За вимогами частини другої статті 3 Закону № 996-XIV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, згідно з вимогами пункту 1 статті 9 Закону № 996-XIV, є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинний документ, відповідно до статті 1 Закону № 996-XIV, - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пунктом 1.2 глави 1 та пунктами 2.2, 2.4, 2.16 глави 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 за № 88; зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704, (далі - Положення № 88) відповідно до яких господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

За змістом вказаних норм, наявність господарських операцій з придбання товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності є визначальною умовою для виникнення права на формування податкового кредиту.

При цьому, відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку. Разом з тим, для підтвердження цих даних можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені з дотриманням вимог законодавства і за результатами фактичного здійснення господарської операції,

Тобто, правові наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника податків.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновками суду першої інстанції в тому, що долучені позивачем документи мають усі необхідні реквізити та відомості, відповідають вимогам статті 9 Закону № 996-XIV та приписам Положення № 88, не викликають сумніву у їх достовірності, у зв`язку з чим підтверджують реальність вчинених господарських операцій щодо виконання ПП Симетрією спірних субпідрядних робіт.

Крім того, довідкою ДПІ в Тернопільській області за № 23-22/20 від 15.05.2012 підтверджено факт виконання робіт щодо реконструкції даху ЗОШ № 2 по вул. Чорновола, 1 в м. Збаражі, а виконання робіт на замовлення Служби автомобільних доріг в Тернопільській області щодо капітального ремонту вулиці Гайової в м. Тернополі - довідкою Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області за № 06/38 від 10.08.2012.

Підтвердженням реальності виконання працівниками ПП Симетрія спірних субпідрядних робіт є й рішення Івано-Франківського міського суду за позовами громадян, які працювали в ПП Симетрія згідно трудових угод, до цього підприємства про стягнення коштів за виконані роботи.

Згідно наявних у справі доказів станом на час укладення договору від 25.10.2011 та виконання вищевказаних робіт ПП Симетрія було зареєстроване як платник ПДВ та право на здійснення господарської діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів архітектури, що підтверджено ліцензією серії АВ № 558670 від 02.08.2010, тобто було наділено правом складання первинних документів для відображення господарських операцій, а тому колегія вважає безпідставними покликання відповідача на акт ДПІ у Франківському районі м. Львова за № 938/22-10/30650329 від 31.07.2012, у якому зазначено, що у зв`язку із відсутністю посадових осіб, не встановленням місцезнаходження та неподання документів до проведення перевірки, не встановлено факту передачі товарно-матеріальних цінностей від контрагентів - постачальників до ПП Симетрія та від останнього до покупців в тому числі і до Корпорації Укртрансжилбуд .

Що стосується покликань податкового органу на ненастання реальних правових наслідків за вищевказаними господарськими операціями з огляду на висновки ДПІ у м. Івано-Франківську, зафіксовані у акті від 10.12.2012 щодо порушення вимог чинного законодавства ПП Наладка , як контрагентом ПП Симетрії , то як встановлено судом, такий контрагент не мав прямого відношення до спірних операцій і як зазначив Верховний Суд України у постанові від 31 січня 2011 року справа № 21-47а10, законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит та формування валових витрат від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб`єктом господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту і відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З огляду на зазначене, висновки ДПІ щодо ненастання правових наслідків за спірними господарськими операціями є необгрунтованими та не підтвердженими, всупереч приписам частини другої статті 77 КАС України, належними доказами; тобто, позивач правомірно включив до складу податкового кредиту ПДВ, який обчислено із вартості послуг, придбаних та використаних у межах господарської діяльності позивача, та вартість витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, вартість субпідрядних робіт, отриманих від ПП Симетрії .

Щодо покликань апелянта на вирок Галицького районного суду м. Львова від 13.02.2015 у справі № 461/10489/13-к, в якій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були засуджені за частиною третьою статті 358 КК України і виправдані за частиною другою статті 205 КК України, то встановлено, що спірні господарські операції цим вироком не досліджувались, фіктивного підприємництва щодо жодної із посадових осіб учасників цієї операції не встановлено, як і не встановлено будь-яких незаконних дій, в т.ч. й підробки документів чи підписання первинних документів не уповноваженими на те особами.

Крім того, не встановлено причетності засуджених до спірних операцій, пов`язаності із ними, при тому, що досліджені обставини знаходяться поза межами строків обставин, які є предметом дослідження у цій справі, і стосуються ПП Сьомий день та ПП Олекс .

Допитаний як свідок, директор ПП Симетрія вказав, що не знає зазначених вище осіб, з 2010 року не є директором ПП Сьомий день , не заперечив реальності вчинення ПП Симетрія господарських операцій та неправомірності складання первинних документів від імені цього підприємства.

Тобто, вказаний вирок не спростовує висновків суду першої інстанції не свідчить про фіктивність спірних господарських операцій.

Не спростовують такого і покликання апелянта на відсутність підпису замовника у довідці про вартість виконаних робіт, оскільки це стосується внутрішньогосподарської діяльності сторін.

За таких обставин колегія суддів приходить до переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 6 червня 2013 року в адміністративній справі № 809/446/13-a - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин Постанова складена у повному обсязі 12 липня 2019 року.