Ухвала

від 13.03.2019 по справі 511/457/19

РОЗДІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Роздільнянський районний суд Одеської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/457/19

Номер провадження: 1-кс/511/176/19

13.03.2019 року слідчий суддя Роздільнянського районного суду Одеської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника ПП «Біотурбо» ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна клопотання слідчого СВ Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно по кримінальному провадженню № 12019160390000175 від 05.03.2019 року, за ознаками злочину передбаченого ч.1 ст. 272, ст. 227 КК України,

ВСТАНОВИВ:

11 березня 2019 року слідчий СВ Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 звернувся до Роздільнянського районного суду Одеської області з вищевказаним клопотанням, погодженим прокурором Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_5 , про накладення арешту на тимчасово вилучене майно по кримінальному провадженню № 12019160390000175 від 05.03.2019 року, за ознаками злочину передбаченого ч.1 ст. 272, ст. 227 КК України. Додатково слідчий просить суд поновити строки звернення до суду з вказаним клопотання, оскільки 07.03.2019 року він проводив невідкладні слідчі дії по іншому кримінальному провадженню, а з 08.03.2019 року по 10.03.2019 року були святкові та вихідні дні.

Клопотання мотивованетим,що04.03.2019 року до Роздільнянського ВП надійшло повідомлення від ОСОБА_6 про те, що 04.03.2019 близько 16.14 години на АЗС ПП «БІОТУРБО», яка розташована за адресою: Одеська область, м. Роздільна, вул. Кишинівська, 28, йому заправили недоброякісне пальне А-92 на суму 200 гривень, в наслідок чого його транспортний засіб ВАЗ 2107 ДНЗ НОМЕР_1 почав глухнути.

Відомості за вказаним фактом слідчим відділом Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області 05.03.2019 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато кримінальне провадження № 12019160390000175 за ознаками злочину, передбаченого ст. 227 КК України.

В ході подальшого досудового розслідування, СОГ Роздільнянського ВП було здійснено опитування працівників АЗС ПП «БІОТУРБО» стосовно подій, вказаних в повідомлені ОСОБА_6 , касир вищевказаної АЗС ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надала пояснення, що дійсно працює на вищевказаній АЗС та саме вона обслуговувала ОСОБА_6 , але сьогодні не її зміна, вона вийшла підміняти касира ОСОБА_8 , через хворобу останньої, тому чек виданий громадянину ОСОБА_6 , містить прізвище касира ОСОБА_8 .

Крім того, установлено, що у АЗС ПП «БІОТУРБО» відсутній дозвіл на проведення робіт з підвищеною небезпекою.

05.03.2019 року відомості за вказаним фактом на підставі рапорту слідчого внесені до ЄРДР за №12019160390000176 та розпочато кримінальне провадження за ч. 1 ст. 272 КК України.

05.03.2019 матеріали кримінального провадження за № 12019160390000175 та №12019160390000176 було об`єднано в одне провадження під № 12019160390000175, про що було внесені відомості до ЄРДР.

В ході проведення подальшого досудового розслідування, 06.03.2019 в період часу з 17:10 по 17:41 було проведено огляд території АЗС ПП АЗС «БІОТУРБО», яка розташована за адресою: м. Роздільна, вул. Кишинівська, 28.

В ході огляду було виявлено та в подальшому вилучено: пляшку з бензином «А-92» - ємкістю 1 л., наповнену через авто паливно-роздавальну колонку, яка розташована на території АЗС ПП «БІОТУРБО»; бензин «А-92» - 2300 л., бензин «А-95» - 1504 л., дизельне паливо 2724 л., які зберігалися в паливних резервуарах на території АЗС ПП «БІОТУРБО».

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав, просив суд його задовольнити.

Представник Приватного підприємства «Біотурбо» ОСОБА_3 в судовому засідання заперечувала проти накладення арешту на майно, зазначила, що підприємство має усі сертифікати на альтернативне паливо, яке реалізується на АЗС, причина поломки автомобілю потерпілого не встановлено та підтвердила те, що підприємство не має дозволу на проведення робіт з підвищеною небезпекою.

Відповідно до ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень ст. 170 цього кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік вилученого майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним таким майном. До клопотання мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, передбачено ч.1 ст.167 КПК України.

Відповідно до ч.5 ст.132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Частина 1 ст.170 КПК України вказує на те, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Так, відповідно до ч.2 ст.171 КПК України - у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

Клопотання слідчого не відповідає вказаним вимогам Закону.

Слідчий в клопотанні про накладення арешту не обґрунтував необхідності накладення арешту на майно та в клопотанні не зазначив, які саме експертизи необхідно провести по вказаному кримінальному провадженню.

Згідно вимог п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається, зокрема, і з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частина 2 ст.173 КПК України зазначає, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати, зокрема, і:

- правову підставу для арешту майна;

- можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 цього кодексу).

Слідчий ОСОБА_4 звертаючись до суду з цим клопотанням лише процитував зміст законів, які на його думку підлягають застосуванню і обмежився висновком щодо необхідності накладання арешту на певне майно. При цьому, клопотання не містить будь-якого аналізу доводів, в ньому не наведені відповідні мотиви, підстави та мета арешту, а також клопотання не містить наявності ризиків (яких саме), передбачених абзацом другим частини 1 ст. 170 цього кодексу.

В клопотанні слідчим не вказаного, який саме вид арешту необхідно застосувати до тимчасово вилученого майна: заборона володіння, заборона користування чи заборона розпорядження вказаним майном.

Відповідно до матеріалів клопотання встановлено, що до ЄРДР внесено відомості за ч. ст. 272 та ст. 227 КК України.

Однією з ознак об`єктивної сторони злочину, передбаченого ч.1 ст. 272 КК України є створення загрози загибелі людей або загибель людей, однак жодних доказів на підтвердження вищевказаних ознак суду не надано.

Також слід зазначити, що кримінальне провадження ведеться за ч.1 ст. 272, ст. 227 КК України, однак в клопотанні слідчим не вказано та матеріалами справи не доведено предметом якого саме злочину є тимчасово вилучене майно пальне, на яке маються сертифікати.

Також слідчий суддя зазначає, що за вказаним клопотанням слідчий просить накласти арешт тільки на майно, у вигляді бензину, однак щодо підземних резервуарів, в яких знаходиться вказаний бензин, та які в ході огляду вилучені не були слідчий не зазначає. Відповідно до гарантійної розписки від 06.03.2019 року встановлено, що слідчий СВ Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 передав на зберігання завідуючій АЗС ПП «БІОТУРБО» ОСОБА_8 контрольну пляшку 1 літр з бензином «А-92», бензин «А-92» - 2300 літрів, бензин «А-95» - 1504 літра та дизельне паливо 2724 літра.

Дизельне паливо, яке було передано по гарантійні розписці перебуває на зберіганні в ПП «БІОТУРБО», однак підземні резервуари, в яких зберігається вказане пальне є власністю ФОП ОСОБА_9 та передані в оренду ПП «БІОТУРБО», що підтверджується договором оренди нерухомого майна №180831/3 від 31.08.2018 року. Таким чином накладення арешту на майно вказане в клопотанні слідчого може позбавити ПП «БІОТУРБО» можливості користування орендованим майном та негативно відобразитись на господарчій діяльності.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, відповідно до вимог ч.2ст.173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна і можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні.

Також із матеріалів клопотання вбачається, що було вилучено майно в АЗС - ПП «БІОТУРБО», хоча відповідно до прохальної частини клопотання слідчий просить накласти арешт на майно ПП «БІОТРУБО».

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94,132,173 КПК України,повинен врахувати:існування обґрунтованоїпідозри щодовчинення злочинута достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.По даному кримінальному провадженню підозра нікому не пред`явлена.

Крім того, слідчий не надав доказів обґрунтування підстав поновлення строків звернення до суду з вказаним клопотанням.

Відповідно до вимог ст.172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 цього кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене майно в особи підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а в разу звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні. Таким чином, враховуючи, що клопотання слідчого про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 цього кодексу, вважаю за необхідне, відповідно до вимог ч. 3 ст. 172 КПК України, повернути його прокурору та встановити строк в сімдесят дві години для усунення зазначених в мотивувальній частині вказаної ухвали недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно по кримінальному провадженню № 12019160390000175 від 05.03.2019 року, за ознаками злочину передбаченого ч.1 ст. 272, ст. 227 КК України повернути прокурору та встановити строк в сімдесят дві години з моменту отримання ухвали для усунення недоліків, перелічених в мотивувальній частині цієї ухвали.

Роз`яснити учасникам процесу, що в такому разі тимчасово вилучене, під час огляду місця події, майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а в разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Ухвала оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя: ОСОБА_1