Рішення

від 25.02.2019 по справі 573/1375/18

БІЛОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 573/1375/18

Номер провадження 2/573/8/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна і резолютивна частина)

25 лютого 2019 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Черкашиної М.С.,

з участю секретаря: Терещенко О.В.,

представника позивача : ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства Укрсоцбанк , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису на договорі іпотеки таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

Враховуючи складність у виготовленні повного тексту судового рішення, що потребує значного часу в обґрунтування доводів сторін, суд вважає за необхідне проголосити вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення буде виготовлено протягом десяти днів.

Керуючись ч. 6 ст. 259 , 265 , 268 , 273 ЦПК України , суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_2 (паспорт серії МВ № 053721, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце реєстрації: м. Суми, вул. Партизанської Комуни, буд. 41, місце фактичного проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) до Акціонерного товариства Укрсоцбанк (юридична адреса: м. Київ, вул. Ковпака, буд. 29, код ЄДРПОУ 00039019), третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 (місце знаходження: м. Київ, провул. Музейний, буд. 4, поверх 3) про визнання виконавчого напису на договорі іпотеки таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 22818, вчинений 18 жовтня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 на підставі Іпотечного договору від 27 червня 2008 року, посвідченого державним нотаріусом Улянівської нотаріальної контори ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 1419, визнати таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Акціонерного товариства Укрсоцбанк на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст судового рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення його вступної та резолютивної частин.

Суддя

Справа № 573/1375/18

Номер провадження 2/573/8/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст рішення)

25 лютого 2019 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Черкашиної М.С.,

з участю секретаря: Терещенко О.В.,

представника позивача : ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства Укрсоцбанк , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису на договорі іпотеки таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

15 серпня 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства Укрсоцбанк , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису на договорі іпотеки таким, що не підлягає виконанню. Свої вимоги позивач мотивує тим, що 18 жовтня 2017 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчинив виконавчий напис № 22 818 на іпотечному договорі № 1419, укладеного 27 червня 2008 року нею з АКБ Укрсоцбанк щодо звернення стягнення на домоволодіння, що знаходиться за адресою: Сумська область, Білопільський район, смт. Жовтневе (нині смт. Миколаївка), вул. Поповича, буд. 84, а також на земельні ділянки: загальною площею 0,302 га, кадастровий номер 5920655300:00:002:0581 з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства та загальною площею 0,0748 га, кадастровий номер 5920655300:00:002:0580, цільове призначення якої - для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за вказаною вище адресою. Вважає, що виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню, оскільки нею останній платіж за кредитом було здійснено у лютому місяці 2013 року, що підтверджується випискою із банку про суми виплачених коштів за кредитом. Право вимоги по сплаті всієї заборгованості виникло у АКБ Укрсоцбанк у березні 2013 року відповідно до п. 3.2.3 ст. 3 договору кредиту № 750/4-5653 від 27 червня 2008 року. В той же час, виконавчий напис було вчинено у жовтні 2017 року, що є порушенням вимог ч. 1 ст. 88 Закону України Про нотаріат . Вказує, що за положеннями ч. 1 ст. 89 Закону встановлено вимоги до змісту виконавчого напису, де вказуються предмети, які підлягають витребуванню. Проте, нотаріусом у виконавчому написі зазначено про домоволодіння, що знаходиться за адресою: Сумська область Білопільський район, селище Жовтневе, вул. Поповича, буд. 84 та зазначені вище земельні ділянки. В той же час за іпотечним договором від 27 червня 2008 року до складу предмету іпотеки входить: житловий будинок під літерою А-1, загальною площею 82,50 кв.м., житловою площею 50,80 кв.м., сарай цегляний під літерою Б, літньої кухні під літерою В, погріб з цегли під літерою П, огорожа з металу та шиферу - під літерою № 1-2. Крім того, адреса домоволодіння на даний час змінилася, оскільки селище міського типу Жовтневе перейменоване на селище міського типу Миколаївка, що вбачається із вимоги державного виконавця. Таким чином вказане порушення у виконавчому написі не відповідає його змісту. Крім того, зазначає, що у виконавчому написі від 18 жовтня 2017 року строк пред'явлення до виконання встановлено три роки з дати вчинення виконавчого напису. Вказане положення виконавчого напису також не відповідає приписам ст. 91 вказаного закону, згідно вимог якого, виконавчий напис може бути пред'явлено до примусового виконання протягом одного року з моменту його вчинення, що також свідчить про те, що положення виконавчого напису суперечать нормам ЗУ Про нотаріат . Посилаючись на викладені вище обставини, позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 22 818, вчинений 18 жовтня 2017 року на іпотечному договорі № 1419 укладеного 27 червня 2008 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 щодо звернення стягнення на домоволодіння, що знаходиться за адресою: Сумська область, селище Жовтневе, вулиця Поповича, будинок 84, на земельні ділянки, загальною площею 0,302 га, кадастровий номер 5920655300:00:002:0581 з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства та загальною площею 0,0748 га, кадастровий номер 5920655300:00:002:0580, цільове призначення якої - для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, які розташовані за вказаною вище адресою. Ухвалою Білопільського районного суду від 17 серпня 2018 року відкрито провадження та призначено до підготовчого засідання справу за вказаним вище позовом.

Ухвалою суду від 16 жовтня 2018 року залучено приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі.

14 листопада 2018 року ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання позивач ОСОБА_2 не з'явилась. Її представник за довіреністю - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві . Додатково в обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що ОСОБА_2 31 липня 2018 року отримала лист ДП СЕТАМ щодо реалізації предмета іпотеки шляхом проведення електронних торгів, а саме : земельної ділянки, загальною площею 0,302 га, кадастровий номер 5920655300:00:002:0581, що розташована за адресою : Сумска обл., Білопільський р-н, смт Миколаївка, вул. Поповича, 84. При зверненні до Білопільського відділу державної виконавчої служби вона дізналась про відкрите виконавче провадження з виконання виконавчого напису від 18 жовтня 2017 року № 22 818, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про звернення стягнення на належний їй будинок та земельні ділянки, у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 281 053, 54 грн. Проте, про такі дії банку їй відомо не було, жодних листів чи письмових вимог із банку про усунення порушення виконання зобов'язання вона до того часу не отримувала. В зв'язку із даними обставинами, позивач була змушена звернулася до суду 02 серпня 2018 року із заявою про забезпечення позову про заборону Державному підприємству СЕТАМ вчиняти дії щодо проведення торгів з примусової реалізації зазначеної вище земельної ділянки площею 0,302 га, кадастровий номер 5920655300:00:002:0581 за адресою : Сумска обл., Білопільський р-н, смт Миколаївка, вул. Поповича, 84, яка ухвалою суду від 02 серпня 2018 року була задоволена, а в подальшому позивачем було подано позов до суду про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Представник відповідача - Акціонерного товариства Укрсоцбанк у судове засідання не з'явився, надіславши до суду письмовий відзив на позовну заяву, яким заперечує проти задоволення позовних вимог, вважаючи їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав. Так, 27 червня 2008 року Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку Укрсоцбанк та ОСОБА_2 уклали договір кредиту № 750/4-5653, за умовами якого банк надав позичальнику грошові кошти з наступним порядком погашення суми основної заборгованості згідно графіка, вказаного в п.п. 1.1.1 строком до 26 вересня 2030 року. На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 27 червня 2008 року між ПАТ Укрсоцбанк та ОСОБА_2 був укладений Іпотечний договір б/н, згідно якого іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором домоволодіння (житловий будинок) на приватизованій земельній ділянці загальною площею 0,0748 га, кадастровий номер 5920655300:00:002:0580, цільове призначення якої - для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташованого за адресою: смт. Жовтневе, вул. Поповича, буд. 84 Білопільського району Сумської області. 18 жовтня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 було вчинено виконавчий напис за № 22 818 про звернення стягнення на домоволодіння, земельну ділянку площею 0,0748 га, кадастровий номер 5920655300:00:002:0580, цільове призначення якої - для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташованого за адресою: смт. Жовтневе, вул. Поповича, буд. 84 Білопільського району Сумської області в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту № 750/4-5653 від 27 червня 2008 року в сумі 281 053 грн. 53 коп. В разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом. Відповідач зазначає, що Банком було надано усі необхідні та передбачені Переліком документи, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, згідно Постанови КМУ від 29 червня 1999 року № 1172. Стосовно порушення умов вчинення виконавчого напису, Банк не погоджується, оскільки станом на час вчинення виконавчого напису кредитний договір та договір іпотеки були і залишаються чинними на даний час. При цьому, відповідач звернувся до нотаріуса із заявою про видачу виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки, а не стягнення боргу у зв'язку з невиконанням умов кредитного договору в рахунок погашення боргу у відповідності до положень цього правочину. Також, позивачем не надано доказів того, що Банк звертався до нотаріуса із заявою про видачу виконавчого напису про стягнення боргу за кредитним договором від 27 червня 2008 року. Зазначає, що не встановлено обставин порушення Банком чи приватним нотаріусом вимоги, які ставляться до заяви про вчинення виконавчого напису, які б обґрунтовували обов'язковість визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, оскільки Банком було надано всі необхідні документи (розрахунок заборгованості, який містить відомості про нарахування строкової та простроченої заборгованості, нарахування відсотків), а нотаріусом було вчинено усі дії відповідно до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Щодо посилання позивача, як на підставу скасування виконавчого напису невірне зазначення адреси розташування предмета іпотеки за яким проводиться стягнення, вважає, що дане питання не заслуговує на увагу, оскільки на час укладання Іпотечного договору від 27 червня 2008 року адресою, за якою розташований предмет іпотеки - домоволодіння та земельна ділянка, було вказано адресу: смт. Жовтневе, вул. Поповича, буд. 84 Білопільського району Сумської області. Однак, на виконання Постанови ВРУ Про перейменування окремих населених пунктів та районів було змінено назву селища Жовтневе на смт. Миколаївка. Проте, один і той же населений пункт і зміна його назви жодним чином не впливає на розташування іпотечного майна. Стосовно доводів позивача щодо порушеного строку пред'явлення до виконання виконавчого напису № 2 2818, Банк зазначає, що строк пред'явлення до виконання виконавчого напису визначені ч. 1 ст. 91 Закону України Про нотаріат , а саме виконавчий напис, за яким стягувачем або боржником є громадянин, може бути пред'явлено до примусового виконання протягом трьох років, а з усіх інших вимог - протягом одного року з моменту вчинення виконавчого напису. Відповідач вважає, що право вимоги згідно положень ст. 11 даного закону, а отже і строк пред'явлення виконавчого напису до виконання фізичної особи - протягом трьох років, про що зазначається у виконавчому написі. На підставі викладеного, нотаріус вчинив виконавчий напис відповідно до закону та підстав відмовляти Банку у вчиненні виконавчого напису не було, а отже підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не відповідає виконанню, відсутні. Також представник відповідача ОСОБА_6 просила судовий розгляд провести без участі представника АТ Укрсоцбанк (а. с. 28-32, 67, 72).

Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 у судове засідання також не з'явився. Нотаріус надіслав до суду письмові пояснення стосовно позовної заяви, зазначивши, що цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталась з виконавчим написом, оскільки нотаріус не в змозі своїми діями або припиненням своїх дій вплинути на поновлення порушеного права позивача. Також нотаріус просив розглянути справу без його участі на підставі наявних документів у справі (а. с. 24, 52, 68, 73).

Заслухавши представника позивача ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи, повно, всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Стосовно визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не відповідає виконанню , суд враховує наступні фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини.

Також при ухваленні рішення суд керується наступними правовими нормами.

Законодавець у ч. 1 ст. 16 ЦК України та ч. 1 ст. 4 ЦПК України встановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 ст. 16 ЦК України визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

Матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів полягає у з'ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.

Відповідно до положень ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства, Конституцією України та міжнародними договорами України, а також із дій осіб, не передбачених цими актами, але які породжують цивільні права та обов'язки.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15 ЦК України).

Частиною 1 статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При цьому, однією із засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст. ст. 76-78, ст. 81 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Під час розгляду цієї цивільної справи судом були створені всі умови для реалізації прав та виконання обов'язків учасниками судового розгляду, у тому числі й в частині подання ними доказів та розгляду заявлених заяв і клопотань.

З огляду на вищенаведене, суд розглядає справу в межах заявленої вимоги та на підставі тих доказів, які надані сторонами спору.

Судом встановлено, що 27 червня 2008 року Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку Укрсоцбанк та ОСОБА_2 уклали договір кредиту № 750/4-5653, за умовами якого банк надав позичальнику грошові кошти у сумі 21 000 доларів США зі сплатою 13,5 % річних та комісій у розмірі та в порядку, визначених у Додатку № 1 до цього Договору, що є його невід'ємною частиною на умовах визначених цим договором (п. 1.1 договору).

Вказаним кредитним договором визначено порядок погашення кредиту згідно графіка, вказаного в п.п. 1.1.1, а саме до 10 числа (включно) кожного місяця, починаючи з липня 2008 року строком до 26 вересня 2030 року (останній платіж).

Відповідно до п.п. 3.2.3.1 п. 3.2.3 ст. 3 Кредитного договору кредитор має право вимагати дострокового повернення кредиту, нарахованих процентів, сплати комісій та можливих штрафних санкцій у разі затримання позичальником сплати кредиту (частини) та/або процентів щонайменше на 30 календарних днів.

Згідно п. 7.3 цей договір набирає чинності з дати його укладання та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (а. с. 9-12).

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 750/4-5653 від 27 червня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку Укрсоцбанк та ОСОБА_2 був укладений того ж дня Іпотечний договір б/н, згідно п. 1.1 якого іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором нерухоме майно, що придбане іпотекодавцем за кредитні кошти, надані іпотекодержателем відповідно до умов договору, яким обумовлено основне зобов'язання, а саме: домоволодіння , що складається з: житлового будинку з цегли з прибудовами, позначених на плані літерою А-1 , загальною площею 82,50 кв.м., жилою площею 50,80 кв.м., сараю з цегли під літерою Б , літньої кухні з цегли під літерою В , гаражу з цегли - літерою Г , літньої кухні з цегли, що позначена Д , погрібу з цегли під літерою П , огорожі з металу та шиферу - під літерою № 1-2 , що знаходиться на приватизованій земельній ділянці, розташованого за адресою: смт. Жовтневе, вул. Поповича, буд. 84 Білопільського району Сумської області, яке стане власністю іпотекодавця після укладення цього Договору з моменту одержання останнім державного акту на право власності на земельну ділянку та його державної реєстрації в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю.

Пунктом 1.2 Іпотечного договору встановлена заставна вартість предмету іпотеки за згодою сторін, що становить 146 000 грн., що за офіційним курсом гривні до долара США на день укладення Договору, становить 30 109,92 доларів США.

У п.п. п. 1.4 обумовлено зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання. Зокрема визначене повернення позичальником кредиту з порядком погашення заборгованості за кредитом, визначеним Договором, яким обумовлене основне зобов'язання, з кінцевим терміном погашення кредиту до 26 вересня 2030 року, а також дострокове погашення у випадках, передбачених договором, яким обумовлене основне зобов'язання. Також даним пунктом визначена сплата відсотків за користування кредитом у розмірі 13,50 % річних і комісій у розмірі, в строки та в порядку, що визначені договором, яким обумовлене основне зобов'язання.

В разі невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем Основного зобов'язання, Іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, про що визначено у п.п. 2.4.3 п. 2.4 та п. 4.1 Іпотечного договору.

У відповідності до п.п. 4.3 ст. 4 даного Договору Іпотекодавець у будь-який час до моменту реалізації предмета іпотеки має право припинити звернення на нього стягнення шляхом повного виконання забезпечених іпотекою зобов'язань .

Зокрема, згідно вимог п. 4.5 даного правочину Іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із наступних способів:

4.5.1. на підставі рішення суду, або

4.5.2. на підставі виконавчого напису нотаріуса, або

4.5.3. шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку, встановленого ст. 37 ЗУ Про іпотеку , або

4.5.4. шляхом продажу Предмета іпотеки Іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст. 38 Закону, або

4.5.5. шляхом організації Іпотекодержателем продажу Предмета іпотеки через укладання договору купівлі-продажу Предмета іпотеки з відповідним покупцем в порядку, визначеному ст. 6 ЗУ Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати .

У разі звернення стягнення на Предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса реалізація Предмета іпотеки здійснюється шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження (п. 4.7 ст. 4 Договору).

У відповідності до вимог п. 6.3 ст. 6 вказаний Договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до припинення Основного зобов'язання, або з підстав, передбачених ЗУ Про іпотеку (а. с. 6-8).

Зі змісту договору про внесення змін № 3 до Договору кредиту № 750/4-5653 від 27 червня 2008 року, укладеного 24 січня 2012 року вбачається, що сторони прийшли до взаємної згоди внести наступні зміни до умов кредитування, а саме: замінити валюту кредиту, та перевести суму кредиту 17 086,50 доларів США в гривню за курсом 8,045 за 1 долар США, що становить станом на дату укладення цього Договору 137 460 грн. 89 коп. та встановити максимальний ліміт кредитування на рефінансування заборгованості за нарахованими процентами в сумі 12 177 грн. 96 коп., що складає загальну заборгованість у сумі 149 638 грн. 85 коп. та здійснюватиметься у наступному порядку: до 26 числа кожного місяця, починаючи з 26 лютого 2012 року з кінцевим терміном повернення кредиту до 26 вересня 2030 року включно, на умовах, визначених цим Договором про внесення змін та Договору кредиту. При цьому, згідно з п. 3.1 даного договору починаючи з 24 січня 2012 року по 23 січня 2013 року включно процентна ставка за Договором кредиту встановлюється в розмірі 14 % річних. Мінімальний можливий розмір процентної ставки за кредитом обумовлюється у п. 3.2.2 встановлюється у розмірі не менше ніж 12% річних до максимального розміру у п. 3.2.3 - не більше ніж 27% річних (а. с. 13-14).

Крім того, встановлено, що з 09 серпня 2018 року Укрсоцбанк змінив своє найменування на - Акціонерне Товариство Укрсоцбанк , тип - на приватне відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів , яким внесено зміни до Законів України Про банки і банківську діяльність та Про акціонерні товариства .

В порушення позивачем виконання вимог зазначених договорів, 18 жовтня 2017 року на підставі ст.ст. 34, 87-91 Закону України Про нотаріат , гл. 16 Порядку вчинення нотаріальних дій та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчинив виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 22818 про звернення стягнення на: домоволодіння, земельну ділянку площею 0,3020 га, кадастровий номер 5920655300:00:002:0581 з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства та земельну ділянку площею 0,0748 га, кадастровий номер 5920655300:00:002:0580, цільове призначення якої - для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташованих за адресою: смт. Жовтневе, вул. Поповича, буд. 84 Білопільського району Сумської області.

Зазначене нерухоме майно на підставі Іпотечного договору від 27 червня 2008 року, Додаткової угоди № 1 від 11 лютого 2009 року, Договору № 1 про внесення змін від 24 січня 2012 року, посвідчених державним нотаріусом Улянівської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 було передано в іпотеку в забезпечення зобов'язань Договору кредиту № 750/45653 від 27 червня 2008 року, кредитором за яким є ПАТ Укрсоцбанк . Боржником по кредитному договору є ОСОБА_2.

За рахунок коштів, отриманих від реалізації Предмету іпотеки, нотаріус пропонує задовольнити вимоги стягувача у розмірі заборгованості, що виникла внаслідок невиконання/неналежного виконання боржником умов Кредитного договору за період з 17 грудня 2014 року по 17 травня 2017 року, а саме:

-заборгованість за кредитом - 146 638 грн. 85 коп.;

-заборгованість за відсотками за користування кредитом - 134 414 грн. 69 коп. Загальна сума заборгованості складає 281 053 грн. 54 коп.

Виконавчий напис вчинено 18 жовтня 2017 року та має бути пред'явлений до виконання до відділу ДВС відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ Про виконавче провадження протягом трьох років з ня його вчинення (а. с. 5).

Листом начальника відділу Білопільського РВ ДВС ГТУЮ у Сумській області ОСОБА_7 від 20 квітня 2018 року здійснено виклик ОСОБА_2 з метою забезпечення проведення виконавчих дій в частині опису та арешту житлового будинку на підставі виконавчого напису № 22818, виданого 18 жовтня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, у якому також зазначено про направлення позивачу постанови про відкриття виконавчого провадження. Проте, представником позивача наголошується про отримання вказаного листа позивачем лише 01 серпня 2018 року при зверненні до відділу ДВС (а. с. 15).

Так, частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В силу ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків (ч. 1 ст. 624 ЦК України).

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як зазначено в ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У розумінні ч. 1 ст. 202 ЦК України виконавчий напис не є правочином. Зокрема, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про іпотеку за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

При цьому ст. 5 закону визначено, що предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за умови, що нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності.

Предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва, майнові права на нього, інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником такого майна на час укладення іпотечного договору.

Зазначена умова також обумовлена в п. 1.1 Іпотечному договорі від 27 червня 2008 року, а саме: іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором нерухоме майно , яке стане власністю Іпотекодавця після укладення цього Договору з моменту одержання останнім державного акту на право власності на земельну ділянку та його державної реєстрації в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю.

Сторони погодились з умовами даного Договору, про що засвідчили своїми підписами.

Крім того, виконавчий напис - це розпорядження нотаріуса про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачу чи повернення майна кредитору, здійснене на документах, які підтверджують зобов'язання боржника.

Під час вчинення виконавчого напису нотаріус керується нормами Цивільного кодексу України, Законом України Про нотаріат , Законом України Про виконавче провадження , Законом України Про іпотеку , Законом України Про заставу , постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів , Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та іншими нормативними актами.

На підставі ст.ст. 87-88 Закону України Про нотаріат для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Главою 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року№ 296/5 передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Пунктами 1.1-1.2, 3.1-3.2 глави 16 розділу ІІ Порядку встановлено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи:

-якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;

-за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

У п. 3.4. зазначено, що строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

З п. 3.5. Порядку вбачається, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів , затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України

від 29 червня 1999 р. № 1172 для одержання виконавчого напису з підстав, що випливають з іпотечних договорів, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання додаються:

а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору;

б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання;

в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості;

г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання;

ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу.

При цьому, у поданому до суду відзиві відповідач зазначає, що ним було надано всі необхідні та передбачені Переліком документи, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Проте, на підтвердження даних обставин копії документів суду надані не були.

Аналогічне роз'яснив також Пленум Верховного Суду України у п. 13 Постанови Про судову практику у справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні від 31 січня 1992 року № 2 зазначивши, що при вирішенні справ, пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до статей 34, 36, 87, 88 Закону України "Про

нотаріат" виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172 затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (з наступними змінами) і що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у випадках, коли законом встановлено інший строк давності - не минув цей строк. У передбаченому порядку оскаржується тільки відмова у вчиненні виконавчого напису, а правильність вимог, зазначених у виконавчому напису, може бути оспорена боржником лише в позовному порядку. При безпідставності цих вимог суд скасовує виконавчий напис і відмовляє у їх задоволенні, а у разі часткової їх обґрунтованості - постановляє рішення про скасування виконавчого напису і стягнення з боржника на користь кредитора дійсної суми боргу. У цих випадках справа розглядається в позовному провадженні, позивачем в якому є кредитор, а відповідачем - боржник.

Узагальненням судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову у їх вчиненні Вищого спеціалізованого суду України від 07 лютого 2014 року роз'яснено, що однією з об'єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред'явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з'ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.

В даному узагальненні з наведенням прикладів із судової практики висвітлено питання законодавчого врегулювання спорів, пов'язаних із оскарженням нотаріальних дій або відмовою в їх вчиненні. Судам також роз'яснено відмінності у розумінні понять нотаріальна дія і нотаріальний акт , оскільки це впливає не лише на предмет і підставу позову, а й на його зміст, тобто на правильність обрання способу судового захисту. Роз'яснено й правові ситуації розмежування цивільної і господарської юрисдикцій, коли спір фактично виник між юридичними особами щодо вчиненої нотаріусом нотаріальної дії, проте вимоги заявляються до нотаріуса за правилами ЦПК. Крім того, судам надано конкретні рекомендації щодо особливостей розгляду справ цієї категорії по суті: це і оскарження відмови у вчиненні нотаріальної дії, і оскарження виконавчого напису тощо. Звернуто увагу на предмет доказування, засоби доказування, факти, які необхідно встановити для правильного вирішення справи, тощо.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про виконавче провадження № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України , цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до зазначеного Закону одним із таких виконавчих документів є виконавчий напис нотаріуса, який підлягає примусовому виконанню державною виконавчою службою.

Так, позивач вважає, що виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню і не відповідає умовам його вчинення, оскільки нею останній платіж за кредитом було здійснено 13 лютого 2013 року, на підтвердження чого нею надано довідку з АТ Укрсоцбанк від 28 вересня 2018 року по кредиту згідно договору кредиту № 750/4-5653, укладеного 27 червня 2008 року, тобто виконавчий напис вчинено з порушенням установлених у ч. 1 ст. 88 Закону України Про нотаріат строків ( а. с. 42).

Судом встановлено, що виконавчий напис від 18 лютого 2017 р. № 22818 вчинено приватним нотаріусом з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки з дня виникнення права вимоги минуло більше трьох років, що є порушенням ст. 88 Закону України "Про нотаріат".

Щодо посилання позивача, як на підставу скасування виконавчого напису, у якому невірно зазначено адресу розташування предмета іпотеки та зазначення лише про домоволодіння, за яким проводиться стягнення, суд вважає, що дане питання також заслуговує на увагу, оскільки хоча на час укладання Іпотечного договору від 27 червня 2008 року адресою, за якою розташований предмет іпотеки - домоволодіння та земельна ділянка, було вказано адресу: смт. Жовтневе, вул. Поповича, буд. 84 Білопільського району Сумської області, проте у подальшому даний населений пункт було перейменовано, про що не заперечується самим відповідачем із посиланням на Постанову ВРУ Про перейменування окремих населених пунктів та районів , яким було змінено назву селища Жовтневе на смт. Миколаївка. Крім того, суд вважає, що предмети, які підлягають витребуванню, також повинні бути детально описані у виконавчому написі, згідно вимог ст. 89 Закону України "Про нотаріат , що також не було виконано нотаріусом.

Також доводи позивача щодо зазначення у виконавчому написі строку пред'явлення до виконання виконавчого напису № 22818 три року, що суперечать вимогам ч. 1 ст. 91 Закону України Про нотаріат (3425-12), де зазначено, що виконавчий напис може бути пред'явлено до примусового виконання протягом одного року з моменту його вчинення є доречними та такими, що заслуговують на увагу.

Приймаючи рішення суд враховує те, що виконавчий напис від 18 жовтня 2017 р. № 22818 було вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 з порушенням положень ст. 88, 89, 91 Закону України "Про нотаріат" .

Таким чином, суд вбачає про наявність підстав для задоволення позову та визнання виконавчого напису № 22818, вчиненого 18 жовтня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 таким, що не підлягає виконанню.

Таким чином, враховуючи наявність порушення при вчиненні виконавчого напису ст. 88,89,91 Закону України "Про нотаріат" , що є самостійною та достатньою підставою для задоволення позову, з урахуванням встановлених обставин, надавши оцінку заявленим позовним вимогам, оцінивши достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, приймаючи до уваги думку сторін, вирішуючи справу в межах заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 18, 202, 526, 610-611, 624, 629, 638, 1049 ЦК України, ст. ст. 87-88, 91 Законом України Про нотаріат , Законом України Про виконавче провадження , ст. ст. 5, 7 Законом України Про іпотеку , Постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів , Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та іншими нормативними актами, Пленумом Верховного Суду України у п. 13 Постанови Про судову практику у справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні від 31 січня 1992 року № 2, Узагальненням судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову у їх вчиненні Вищого спеціалізованого суду України від 07 лютого 2014 року, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 76-78, 81, 141, 247, 259, 265, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 (паспорт серії МВ № 053721, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце реєстрації: м. Суми, вул. Партизанської Комуни, буд. 41, місце фактичного проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) до Акціонерного товариства Укрсоцбанк (юридична адреса: м. Київ, вул. Ковпака, буд. 29, код ЄДРПОУ 00039019), третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 (місце знаходження: м. Київ, провул. Музейний, буд. 4, поверх 3) про визнання виконавчого напису на договорі іпотеки таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 22818, вчинений 18 жовтня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 на підставі Іпотечного договору від 27 червня 2008 року, посвідченого державним нотаріусом Улянівської нотаріальної контори ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 1419, визнати таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Акціонерного товариства Укрсоцбанк на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення суду виготовлено і підписано 06 березня 2019 року.

Суддя: