Рішення

від 15.02.2019 по справі 658/1758/18

КАХОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 658/1758/18

(провадження № 2/658/65/19)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2019 року м. Каховка Херсонської області

Каховський міськрайонний суд Херсонської області

в складі головуючого судді Марків Т.А.,

за участю секретарів судового засідання Ганжевої В.Г., Фокіної (Коваль) О.Ю.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представників відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

ОСОБА_5, ОСОБА_6,

третьої особи ОСОБА_7,

у відкритому судовому засіданні розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Жилого-комунального господарства с. Тавричанка, Тавричанської сільської ради Каховського району Херсонської області, третя особа: голова Тавричанської сільської ради Каховського району Херсонської області ОСОБА_7 - про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

встановив:

Позивач звернулася до відповідачів з позовом про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

06 червня 2018 року при відкритті провадження до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, залучено голову Тавричанської сільської ради ОСОБА_7

В позовній заяві (а.с. 1 - 4), поясненнях, наданих позивачем та її представником в судовому засіданні, викладено наступну позицію.

З 04 січня 2016 року ОСОБА_1 працювала на посаді головного бухгалтера ЖКГ с. Тавричанка, з 15 січня 2016 року - на посаді начальника цього ЖКГ.

Рішенням Тавричанської сільської ради від 15 березня 2017 року № 41 визнано незадовільною роботу ЖКГ та відсторонено позивача від виконання посадових обов'язків.

Постановою апеляційного суду Херсонської області від 24 квітня 2018 року зазначене рішення скасовано.

З указаної постанови ОСОБА_8 стало відомо, що рішенням Тавричанської сільської ради від 26 вересня 2017 року № 182 її було звільнено з посади на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України за прогул з 20 березня 2017 року по 21 вересня 2017 року.

Звільнення є незаконним, оскільки внаслідок неправомірного відсторонення від роботи позивач не допускалася на своє робоче місце та не могла виконувати свої посадові обов'язки.

При прийнятті рішення про звільнення в позивача не було відібрано пояснень з приводу прогулу, а саме дисциплінарне стягнення застосовано після спливу відповідного строку.

На день пред'явлення позову ОСОБА_1 перебувала у вимушеному прогулі 286 днів (з 15 березня 2017 року по 15 травня 2017 року). За цей час вона не одержала заробітну плату начальника ЖКГ в сумі 91 066,33 грн. та головного бухгалтера ЖКГ - 68 655 грн.

Протиправним звільненням голова Тавричанської сільської ради порушив конституційні та законні права позивача, що призвело до приниження її гідності та ділової репутації, втрати нею нормальних життєвих зв'язків, змусило докладати додаткових зусиль для організації свого життя. У зв'язку із цим ОСОБА_1 зазнала моральних страждань.

За вказаних обставин позивач просила поновити її на посаді начальника Житлово-комунального господарства с. Тавричанка, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 159 721,33 грн. та моральну шкоду - 50 000 грн.

Відповідачем - Тавричанською сільською радою поданий відзив.

У відзиві (а.с. 35 - 37, 44 - 46) та поясненнях представників Тавричанської сільської ради, наданих в судовому засіданні, викладені наступні заперечення проти позову.

Рішенням сесії Тавричанської сільської ради від 15 березня 2017 року № 41 ОСОБА_1 було відсторонено від виконання посадових обов'язків з метою проведення розслідування.

На час проведення службового розслідування трудові відносини працівника з роботодавцем, зокрема обов'язок найманого працівника дотримуватися вимог трудового законодавства щодо норм робочого часу, виконання особисто дорученої роботи, зберігаються.

Позивач відмовилася відвідувати робоче місце, надавати пояснення щодо своєї діяльності, як посадової особи.

Оскільки звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності не допускається, звільнення ОСОБА_1 відбулося після встановлення факту надання нею неправдивої інформації щодо перебування на стаціонарному лікуванні та винесення рішення суду в справі № 658/1773/17.

Докази того, що Тавричанська сільська рада вимагала від позивача письмових пояснень щодо причин відсутності на робочому місці, докази проведення остаточних розрахунків та вручення трудової книжки при звільненні, відсутні.

Позивачем не доведено факту завдання їй звільненням моральної шкоди, необґрунтовано, з яких міркувань вона виходила, визначаючи розмір відшкодування моральних втрат.

В судовому засіданні представник відповідача - ЖКГ с. Тавричанка, третя особа ОСОБА_7 проти задоволення позову заперечували, підтримавши позицію Тавричанської сільської ради.

Судом встановлено, що 04 січня 2016 року ОСОБА_1 прийнята на посаду головного бухгалтера ЖКГ с. Тавричанка, 15 січня 2016 року - на посаду начальника Тавричанської ЖКГ з випробуванням. З 11 квітня 2016 року позивач переведена на постійну посаду начальника Тавричанського ЖКГ. Підтверджуються вказані обставини записами в трудовій книжці (а.с. 14).

Рішенням Каховського міськрайонного суду від 20 вересня 2017 року в цивільній справі № 658/1773/17 (а.с. 6 - 7) відмовлено в позові ОСОБА_1 до Тавричанської сільської ради Каховського району, ЖКГ с. Тавричанка про визнання незаконним звільнення, поновлення на роботі, стягнення заборгованості з заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.

Рішенням одинадцятої сесії восьмого скликання Тавричанської сільської ради від 26 вересня 2017 року № 182 (а.с. 43) внесено зміни в рішення шостої сесії восьмого скликання від 10 квітня 2017 року № 50 - п. 1 викладено в такій редакції: Звільнити за прогул ОСОБА_1 на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України .

02 жовтня 2017 року головою Тавричанської сільської ради видане розпорядження № 96-а (а.с. 11) про звільнення ОСОБА_1 на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України з 02 жовтня 2017 року відповідно до рішення одинадцятої сесії восьмого скликання Тавричанської сільської ради Каховського району від 26 вересня 2017 року № 182.

Постановою апеляційного суду Херсонської області від 24 квітня 2018 року (а.с. 8 - 10) рішення Каховського міськрайонного суду від 20 вересня 2017 року в цивільній справі № 658/1773/17 в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення п'ятої сесії восьмого скликання Тавричаснької сільської ради Каховського району від 15 березня 2017 року № 41 в частині відсторонення ОСОБА_9 від виконання посадових обов'язків керівника ЖКГ та головного бухгалтера скасоване та ухвалене нове рішення про задоволення цієї позовної вимоги. В решті рішення суду залишене без змін.

02 травня 2018 року головою ліквідаційної комісії ЖКГ с. Тавричанка виданий наказ № 1 (а.с. 173) про звільнення ОСОБА_1 з посади головного бухгалтера за сумісництвом у зв'язку із припиненням житлово-комунального господарства с. Тавричанка.

Відповідно до складених ОСОБА_1 розрахунків (а.с. 12, 13), розмір середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати та затримки розрахунку при звільненні ОСОБА_1 - начальника та головного бухгалтера ЖКГ на 15 серпня 2018 року становить 91 066,33 грн. та 68 655 грн.

Як встановлено п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Згідно із ч. 1 ст. 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Суд не знаходить підстав для задоволення вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу внаслідок незаконного відсторонення на роботі.

Документального підтвердження того, що позивач була відсторонена від роботи в без збереження заробітної плати суду не надано. Навпаки, виходячи з позиції відповідачів, ОСОБА_1 мала з'являтися на робоче місце та виконувати доручені їй завдання - тобто цей період позивачу в установленому порядку повинна нараховуватися та виплачуватися заробітна плата.

Суд визнає, що доказів порушення ОСОБА_1 трудової дисципліни відповідачами не надано.

Свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 в судовому засіданні показали, що з березня 2017 року вони не бачили ОСОБА_1 на робочому місці - в будівлі ЖКГ с. Тавричанка.

Покази свідків, до трудових обов'язків яких не входить контроль за додержанням начальником ЖКГ с. Тавричанка трудової дисципліни, не є засобом доказування, якими може бути підтверджені виявлені роботодавцем факти відсутності працівника на робочому місці у робочий час.

З пояснень представників відповідачів слідує, що табелі обліку робочого часу після відсторонення ОСОБА_1 від виконання посадових обов'язків не велися, відсутність позивача на робочому місці в установленому порядку не фіксувалася.

Суд вважає, що роботодавець, надаючи оцінку ймовірному дисциплінарному проступку ОСОБА_1, не з'ясував всіх обставин порушення, на його думку, трудової дисципліни, не зажадав від позивача письмових пояснень.

За вказаних обставин звільнення позивача не можна визнати законним.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в справах про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Позовна заява подана до суду 22 травня 2018 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

В заяві про поновлення строку позовної давності (а.с. 138 - 139) позивач визнала, що про звільнення вона дізналася в жовтні 2017 року, одержавши поштою свою трудову книжку.

Відмова від визнання обставин приймається судом, якщо сторона, яка відмовляється, доведе, що вона визнала ці обставини внаслідок помилки, що має істотне значення, обману, насильства, погрози чи тяжкої обставини, або що обставини визнано у результаті зловмисної домовленості її представника з другою стороною. Про прийняття відмови сторони від визнання обставин суд постановляє ухвалу. У разі прийняття судом відмови сторони від визнання обставин вони доводяться в загальному порядку (ч. 2 ст. 82 ЦПК України).

Згодом в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 повідомила про помилковість визнання такої обставини, неодноразово змінюючи дані про час одержання трудової книжки (зимою 2018 року, під час розгляду справи № 658/1773/17 апеляційним судом тощо).

Суд вважає, що позивачем не доведено помилковість визнання обставин одержання нею трудової книжки в жовтні 2017 року.

Суд визнає, що строки звернення до суду з позовними вимогами про поновлення на роботі позивач пропустила - це є підставою для відмови в позові в цій частині.

Оскільки строк, що перебіг з моменту звільнення, вважається вимушеним прогулом тільки у разі поновлення працівника на роботі (ч. 2 ст. 235 КЗпП України), вимоги про стягнення середнього заробітку за період з 03 жовтня 2017 року по 15 серпня 2018 року повинні бути залишені без задоволення.

Вимоги про відшкодування моральної шкоди обґрунтовані порушенням конституційних та законних прав позивача головою Тавричанської сільської ради.

Голова Тавричанської сільської ради не є відповідачем у справі, розпорядження про звільнення ОСОБА_1 видане ним на виконання рішення Тавричанської сільської ради.

На дії Тавричанської сільської ради та/або ЖКГ с. Тавричанка як на такі, що спричинили моральну шкоду, позивач не посилається.

За вказаних обставин підстави для задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди відсутні.

Керуючись ст.ст. 3 - 10, 13, 18, 76 - 82, 263 - 265, 268 ЦПК України,

ухвалив:

В позові ОСОБА_1 (адреса місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) до Жилого-комунального господарства с. Тавричанка (адреса місцезнаходження: с. Тавричанка Каховського району Херсонської області, вул. Соборна, 26; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 32606601), Тавричанської сільської ради Каховського району Херсонської області (адреса місцезнаходження: с. Тавричанка Каховського району Херсонської області, вул. Соборна, 26; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 41096476), третя особа: голова Тавричанської сільської ради Каховського району Херсонської області ОСОБА_7 (адреса місця роботи: с. Тавричанка Каховського району Херсонської області, вул. Соборна, 26) - про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду через Каховський міськрайонний суд Херсонської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.А. Марків