Постанова

від 13.03.2019 по справі 243/8513/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 243/8513/17 Номер провадження 22-ц/804/466/19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2019 року м. Бахмут Донецька область

Донецький апеляційний суд у складі:

головуючого судді Канурної О.Д.,

суддів: Мальованого Ю.М., Соломахи Л.І.,

за участю секретаря Розпутько Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТХОЛД АГРО на заочне рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 14 листопада 2017 року у цивільній справі № 243/8513/17 за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТХОЛД АГРО про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, (суддя першої інстанції Кузнецов Роман Володимирович), -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТХОЛД АГРО про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 04 травня 2017 року її прийняли згідно наказу № 1/05, на роботу на посаду управляючої - комірника у Товариство з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТХОЛД АГРО . Між нею та директором товариства - ОСОБА_2 було укладено трудову угоду. Також позивач віддала ОСОБА_2 свою трудову книжку. Працювала вона у вказаному товаристві на посаді управляючої-комірника з 05 травня 2017 року до 07 червня 2017 року. За вимогою директора ОСОБА_2 вона 07 червня 2017 року написала заяву про звільнення за власним бажанням. Трудову книжку їй директор повернула лише 07 липня 2017 року, після того як вона вимушена була викликати працівників поліції. Заробітну плату їй не виплачено починаючи з 05 травня 2017 року по теперішній час по надуманим причинам, які директор їй не пояснює.

Вважає такі дії відповідача незаконними, оскільки при звільненні працівника, виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Вона фактично пропрацювала на вказаному підприємстві 18 робочих днів в травні 2017 року та її заробітна плата склала 2880,00 грн.; 5 робочих днів в червні 2017 року та заробітна плата склала 800,00 грн., а всього 3106,40 грн.

На день пред'явлення позову до суду, тобто по 21 вересня 2017 року, затримка в виплаті заробітної плати складає 107 днів. Середньоденна заробітна плата складає 135,06 грн., тоді сума заробітної плати за 107 днів затримки складає 14451,42 грн.

Позивач просила суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТХОЛД АГРО на її користь нараховану, але не виплачену їй заробітну плату за період з 05.05.2017 р. по 07.06. 2017 р. в сумі 3106,40 грн., а також середній заробіток за період затримки розрахунку за період з 07.06.2017 р по 21.09.2017 р. у розмірі 14451,42 грн., а всього 17557,82 грн. Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Заочним рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 14 листопада 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТХОЛД АГРО про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні задоволені.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестхолд Агро на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі, яка утворилась за період з 05 травня 2017 року по 07 червня 2017 року в сумі 3106 грн. 40 коп., та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 07 червня 2017 року по 21 вересня 2017 року у розмірі 14451 грн. 42 коп., що разом становить 17557,82 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТХОЛД АГРО в дохід держави судовий збір в розмірі 640 грн. 00 коп.

Ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 13 грудня 2018 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТХОЛД АГРО про перегляд заочного рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 14 листопада 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТХОЛД АГРО про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні залишено без задоволення.

Із вказаним рішенням суду не погодився відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТХОЛД АГРО та подав апеляційну скаргу, яка надійшла до Донецького апеляційного суду 02 січня 2019 року.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що на даний час з Товариства з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТХОЛД АГРО стягнуто як заборгованість по заробітній платі яка утворилась за період з 05 травня 2017 року по 07 червня 2017 року в сумі 3106,40 грн., та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 07 червня 2017 року по 21 вересня 2017 року у розмірі 14451,42 грн. ., що разом становить 17557,82 грн. та судовий збір.

Із заочним рішенням відповідач не згоден, вважає його таким, що порушує законні права та інтереси відповідача, а також норми процесуального та матеріального права з наступних підстав.

Жодних листів, судових повісток, копій позовної заяви з доданими матеріалами відповідач від суду не отримував та не знав про сам факт наявності справи, судових засідань та прийняття вказаного незаконного рішення, поки не дізнався про виконавче провадження через арешт коштів на рахунку. Копію заочного рішення відповідач також не отримував. По вказаній справі № 243/8513/17 не має свідчень про факти отримання відповідачем рекомендованих листів від суду, тощо.

Таким чином, відповідач не був належним чином повідомлений про участь у судових засіданнях, і через це був позбавлений можливості скористатися своїми правами, наданими йому законом для захисту своїх прав і інтересів.

Відповідач вважає заочне рішення незаконним, так як відповідач був позбавлений свого права щодо подання доказів, які б вплинули на розгляд справи по суті, а саме був позбавлений свого процесуального права на подання письмових доказів та надання відзиву на позовну заяву.

Відповідач вважає, що позовні вимоги позивача безпідставні, надумані, та такі, що не підлягають задоволенню через наступне:

У позовній заяві позивач в обґрунтування своїх вимог посилається тільки на наказ про прийняття на роботу від 04 травня 2017 р. № 1/05. Проте, жодним доказом позивачем не підтверджено: період роботи, режим роботи, фактично відпрацьований час, розмір заробітної плати, а також позивачем не наведено доказів подання (направлення, надіслання) відповідачу заяви про звільнення.

Таким чином, позивач не надав суду доказів того, що між ним та відповідачем виникли трудові правовідносини у розумінні ст. 21 КЗпП України і що позивач фактично була допущена відповідачем до роботи та фактично виконувала роботу.

Позивач 04 травня 2017 року відмовилася підписати трудову угоду, надати трудову книжку, підписати угоду про повну матеріальну відповідальність та приступити до роботи, що підтверджується Актом про відмову приступити до роботи від 04 травня 2017 року .

Внаслідок цього, відповідачем видано наказ № 2/05 від 04.05.2017 р., яким скасовано наказ № 1/05 від 04 травня 2017 р.

Отже, вимоги позивача безпідставні, так як позивач фактично ніколи не перебував з відповідачем у трудових відносинах та не виконував для відповідача ніякої роботи.

Відповідач просить апеляційний суд скасувати заочне рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 14 листопада 2017 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити по суті позовних вимог. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ ІНВЕСТХОЛД АГРО 17557,82 грн. та судовий збір.

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 29 січня 2019 року відкрито апеляційне провадження у даній цивільній справі та надано позивачу по справі строк для надання відзиву на апеляційну скаргу в письмовій формі до 07 лютого 2019 року.

Копії ухвал про відкриття апеляційного провадження учасниками справи отримані (а.с. 172,173,174), копія апеляційної скарги відповідача позивачем отримана (а.с 172). До Донецького апеляційного суду надійшов відзив від позивача по справі (а.с. 161-171) проте, відзив не відповідає вимогам п. 4 ст. 360 ЦПК України, оскільки до відзиву не додані докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представника відповідача - ТОВ ІНВЕСТХОЛД АГРО , пояснення позивача ОСОБА_1, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТХОЛД АГРО підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно частини 2 вказаної вище статті, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Частиною 1 статті 376 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи; порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права.

Стягуючи з відповідача заборгованість на користь позивача по заробітній платі, яка утворилась за період з 05 травня 2017 року по 07 червня 2017 року в сумі 3106,40 грн. і середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені за період з 07 червня 2017 року по 21 вересня 2017 року у розмірі 14451,42 грн., суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

З вказаним висновком суду першої інстанції апеляційний суд не погоджується виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Частиною 1 статті 24 КЗпПУ передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім; при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України.

Згідно ч. 3 вказаної вище статті, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Для підтвердження своїх позовних вимог позивач надала до суду першої інстанції тільки копію наказу № 1/05 від 04.05.2017 року Про прийняття на роботу по трудовій угоді (а.с. 17).

Матеріали справи не містять повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з частиною 2 вказаної вище статті, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.

Як вбачається із ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 6 вказаної вище статті передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Згідно з частиною 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, що містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з частиною 3 вказаної вище статті, сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Як вбачається із частини 2 статті 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

До апеляційної скарги відповідачем надано копію наказу № 2/05 від 04.05.2017 року, з якого вбачається, що у зв'язку з відмовою ОСОБА_1 приступити до роботи з 05.05.2017 року, а також з недоданням трудової книжки і не підписанням трудової угоди і договору про повну матеріальну відповідальність, скасовано наказ про прийняття на роботу ОСОБА_1 № 1/05 від 04.05.2017 року (а.с. 137).

Апеляційний суд вважає, що позивачем не надано доказів того, що між нею та відповідачем виникли трудові відносини і що позивач була допущена відповідачем до роботи.

Пунктом 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства про оплату праці № 13 від 24.12.1999 року передбачено, що судам необхідно враховувати, що згідно зі ст. 21 КЗпП належним відповідачем у справі за позовом про оплату праці є та юридична особа (підприємство, установа, організація), з якою позивачем укладено трудовий договір.

Доказів того, що між позивачем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТХОЛД АГРО було укладено трудовий договір, суду не надано.

Як вбачається із пункту 6 частини 1 статті 232 ЦПК України, безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами працівників про оформлення трудових відносин у разі виконання ним роботи без укладення трудового договору та встановлення періоду такої роботи.

Частиною 6 статті 235 КЗпПУ передбачено, що при винесенні рішення про оформлення трудових відносин з працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу, у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про нарахування та виплату такому працівникові заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді без урахування фактично виплаченої заробітної плати, про нарахування та сплату відповідно до законодавства податку на доходи фізичних осіб та суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за встановлений період роботи.

Із пояснень в судовому засіданні апеляційного суду позивача ОСОБА_1 вбачається, що вона до суду із заявою про оформлення трудових відносин у разі виконання нею роботи без укладення трудового договору та встановлення періоду такої роботи не зверталася.

Частиною 1 статті 94 КЗпПУ передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Оскільки позивачем не надано доказів виконання нею трудових обов'язків та про період її роботи, з заявою про оформлення трудових відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТХОЛД АГРО вона до суду не зверталася, підстави для задоволення її позовних вимог про стягнення заробітної плати за період з 05.05.2017 року по 07.06.2017 року відсутні, а відповідно відсутні і підстави для відповідальності за статтею 117 КЗпПУ.

Як вбачається із частини 1 статті 444 ЦПК України, суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: закриває провадження у справі; залишає позов без розгляду; відмовляє в позові повністю; задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Відповідно до частини 6 вказаної вище статті, до заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

Із матеріалів справи вбачається, що постановою державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 територіального управління юстиції у місті Києві від 03.09.2018 року закінчено виконавче провадження за виконавчим листом № 2/243/4009/2017, виданого 14.11.2017 року Слов'янським міськрайонним судом Донецької області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТХОЛД АГРО на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі, яка утворилася за період з 05 травня 2017 року по 07 червня 2017 року в сумі 17557,82 грн. (а.с. 108).

Таким чином, оскільки заочне рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 14 листопада 2017 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача, то сума в розмірі 17557,82 грн. підлягає стягненню з позивача.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частиною 2 вказаної вище статті, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

Враховуючи викладене вище, апеляційний суд вважає, що з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у зв'язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції в розмірі 960 грн.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 444 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТХОЛД АГРО задовольнити.

Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 14 листопада 2017 року скасувати, ухвалити нове рішення.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТХОЛД АГРО про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 (Донецька обл., м. Слов'янськ, вул. Університетська, 53-21) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТХОЛД АГРО (03178, м. Київ, вул. Володимира Покотила, 7-2, ЄДРПОУ 39122966) витрати по сплаті судового збору у зв'язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції в розмірі 960 (дев'ятсот шістдесят) грн. 00 коп.

В порядку повороту виконання заочного рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 14 листопада 2017 року стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 (Донецька обл., м. Слов'янськ, вул. Університетська, 53-21 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТХОЛД АГРО (03178, м. Київ, вул. Володимира Покотила, 7-2, ЄДРПОУ 39122966) 17557 (сімнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят сім) грн. 82 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.

Судді:

Повний текст постанови складений 14 березня 2019 року

Суддя: О.Д.Канурна