Рішення

від 04.03.2019 по справі 450/1780/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 450/1780/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Михалюк М.Ю., представника позивача Зайця І.І., представника відповідача Сивоуса С.С., розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Львові адміністративну справу за позовом приватного підприємства Катерина до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу,

В С Т А Н О В И В:

08.06.2018 приватне підприємство Катерина (далі - ПП Катерина , позивач) звернулося до Пустомитівського районного суду Львівської області із позовною заявою до відповідачів: Головного управління Держпраці у Львівській області, заступника начальника Головного управління Держпраці у Львівській області Стецька Андрія Ярославовича з вимогами (а.с. 1):

1) визнати неправомірними дії заступника начальника Головного управління Держпраці у Львівській області Стецька Андрія Ярославовича;

2) скасувати постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 25.05.2018:

- № ЛВ 421/459/АВ/ФС-1, згідно з якою на ПП Катерина за порушення вимог частини шостої статті 95 Кодексу законів про працю України, статті 33 Закону України Про оплату праці накладено штраф у розмірі 483990 грн.;

- № ЛВ 421/459/АВ/ФС-2, згідно з якою на ПП Катерина за порушення вимог частин першої та третьої статті 24 Кодексу законів про працю України накладено штраф у розмірі 111690 грн.

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області № 450/1780/18 від 12.06.2018 (головуючий суддя Данилів Є.О.) відкрито провадження в адміністративній справі за цим позовом (а.с. 6). Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 21.09.2018 адміністративну справу № 450/1780/18 передано на розгляд до Львівського окружного адміністративного суду (а.с. 65).

За наслідками проведеного 05.10.2018 автоматизованого розподілу справу № 450/1780/18 передано на розгляд судді Москалю Р.М.

23.01.2018 представник позивача уточнив позовні вимоги, визначив єдиним відповідачем за цим позовом Головне управління Держпраці у Львівській області (далі - ГУ Держпраці у Львівській області, відповідач), про що подав відповідну заяву, просить суд визнати протиправними та скасувати постанови:

- № ЛВ 421/459/АВ/ФС-1 від 25.05.2018 про накладення на ПП Катерина штрафу в сумі 483990 грн.;

- № ЛВ 421/459/АВ/ФС-2 від 25.05.2018 про накладення на ПП Катерина штрафу в сумі 111690 грн.

Позивач стверджує, що ОСОБА_4 трудових обов'язків на підприємстві не виконувала, трудових угод з ПП Катерина не укладала. Представник позивача також заперечує ту обставину, що підприємство не проводило індексацію заробітної плати в 2017 році. На підтвердження цих обставин посилається на рішення Пустомитівського районного суду м. Львова від 01.08.2018 у справі №450/1503/18 про закриття провадження у справі про притягнення директора ПП Катерина Креховця А.І. до адміністративної відповідальності за порушення трудового законодавства з причини відсутності складу адміністративного правопорушення. Вказує на неправомірність винесення оскаржуваних постанов, оскільки такі було винесено за відсутності директора, що унеможливило подання відповідних доказів.

ГУ Держпраці у Львівській області позов не визнає. Представник відповідача подав відзив на позовну заяву (а.с. 19-20), просить суд відмовити в задоволенні позову ПП Катерина в повному обсязі. Представник відповідача зазначив, що під час інспекційного відвідування виявлено ОСОБА_6 за виконанням трудової функції (офіціантки кафе); ця особа була допущена до роботи без укладення трудового договору у порядку, встановленому чинним законодавством про працю. Представник відповідача зазначив, що індексація заробітної плати є мінімальною державною гарантією в оплаті праці; підприємство впродовж 2017 року не здійснювало індексацію заробітної плати тринадцяти працівникам. Додатково представник відповідача пояснив, що виклик позивача на розгляд його справи скеровано завчасно у встановлений Порядком №509 строк, тому його право на участь в розгляді справи не було порушено.

Суд за клопотанням учасників справи допитав у якості свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (інспектора, яка проводила інспекційне відвідування).

Суд з'ясував зміст та підстави заяв по суті спору, заслухав пояснення представників сторін, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, покази свідків та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:

05.05.2018 заступник начальника ГУ Держпраці у Львівській області на підставі пп.6 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 та на підставі листа Головного управління ДФС у Львівській області від 18.04.2018 № 14410/10/13-01-13-02-13 видав наказ № 0932-П про проведення інспекційного відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин з найманим працівником, тривалості робочого часу, часу відпочинку, оплати праці, праці неповнолітніх, гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов'язків у ПП Катерина (а.с. 24). В період з 07.05.2018 по 08.05.2018 на виконання цього наказу та на підставі направлення від 05.05.2018 за № 0858 (а.с. 25) посадові особи ГУ Держпраці у Львівській області провели інспекційне відвідування ПП Катерина щодо додержання вимог законодавства про працю.

Інспектори праці 07.05.2018 здійснили вихід за адресою: вул. Першого Листопада, буд 27 в селі Солонка, Пустомитівського району Львівська область, - місцезнаходження кафе, в якому здійснює господарську діяльність підприємство. Інспектори виявили ОСОБА_6, яка виконувала функції офіціанта (обслуговувала відвідувачів кафе). Цього дня інспектори Держпраці відібрали письмове пояснення в ОСОБА_6, яка зазначила, що проживає в місті Львові на вулиці Глібова, буд. 11 2/б, її номер телефону 097 8135721 (а.с. 47). Зміст пояснення такий: ОСОБА_6 працюю офіціантом в приватному підприємстві Катерина з 04 травня 2018 р. Робота позмінна, одна доба робоча, дві доби вихідні. Заробітна плата 3000 грн. в місяць. Але я її не ще не отримала. Жодного письмового договору не підписувала, трудова книжка зберігається в мене . За наслідками огляду наданих відомостей про нарахування та виплату заробітної плати інспектор з'ясувала, що підприємство в 2017 році виплачувало працівникам заробітну плату в сталій сумі та не проводило індексацію заробітної плати, хоча з червня 2017 року для цього виникли передбачені законодавством підстави.

За результатами інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № ЛВ421/459/АВ від 08.05.2018 (а.с. 48-61). В розділі ІІІ цього акта здійснено опис виявлених порушень законодавства про працю (а.с. 59 звор.) та зроблено висновок про порушення серед іншого:

1) ч. 1, 3 статті 24 КЗпП, оскільки трудовий договір не укладено в письмовій формі:

Працівник допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням директора та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Під час проведення інспекційного відвідування встановлено, що ОСОБА_6 виконувала роботу офіціанта (обслуговувала відвідувачів кафе), про що написала у поясненні, яке надається до матеріалів перевірки. У поясненні ОСОБА_6 вказала, що працює офіціантом в приватному підприємстві Катерина з 04.05.2018. Виконує роботу позмінно, одна доба робоча, дві доби вихідні. Заробітна плата 3000 грн. в місяць., але вона ще її не отримувала. Жодного письмового договору не підписувала, трудова книжка зберігається в неї. У поясненні зазначено, що ОСОБА_6 проживає: АДРЕСА_1, тел. НОМЕР_1 ;

2) ч. 6 статті 95 КЗпП, стаття 33 Закону № 108 - індексація заробітної плати не проводиться при наявності на те підстав:

При огляді відомостей нарахування та виплати заробітної плати за 2017 рік встановлено, що впродовж 2017 року не проводилась індексація грошових доходів громадян працівників щомісячно, відповідно до приросту індексів споживчих цін 13-м працівникам .

Акт інспекційного відвідування вручено директору ПП Катерина Креховець А.І. 08.05.2018, про що останній розписався (а.с. 60звор.).

11.05.2018 заступник начальника ГУ Держпраці у Львівській області прийняв рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №АВ/421/459/АВ/МГ/ТД/ІП, яким розгляд справи призначено на 24.05.2018 о 16.30 (а.с. 26). Про розгляд справи про накладення штрафу керівника ПП Катерина повідомлено листом ГУ Держпраці у Львівській області від 18.05.2018 № 169/2/11-37 Про виклик на розгляд справи (а.с. 27). 24.05.2018 позивач звернувся до ГУ Держпраці у Львівській області з клопотанням від 24.05.2018 про перенесення розгляду справи на 25.05.2018 о 15.30 з метою долучення додаткових доказів (а.с. 30). За клопотанням представника ПП Катерина за довіреністю Саранчука В.О. розгляд справи відкладався на 25.05.2018. Оскільки 25.05.2018 ПП Катерина не забезпечило участь свого представника в розгляді справи та не подавало клопотань про його відкладення, тому на підставі пункту 7 Порядку № 509 справу розглянуто на підставі наявних матеріалів.

На підставі висновків згаданого акта інспекційного відвідування відповідач 25.05.2018 прийняв постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами:

- № ЛВ 421/459/АВ/ФС-1, згідно з якою на ПП Катерина за порушення вимог частини шостої статті 95 Кодексу законів про працю України, статті 33 Закону України Про оплату праці накладено штраф у розмірі 483990 грн. (а.с. 2);

- № ЛВ 421/459/АВ/ФС-2 згідно з якою на ПП Катерина за порушення вимог частин першої та третьої статті 24 Кодексу законів про працю України накладено штраф у розмірі 111690 грн. (а.с. 3).

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована в АДРЕСА_2 повідомила таке: постійно проживає за місцем прописки. 07 травня 2018 року вона дійсно перебувала в кафе Катерина в селі Солонка Пустомитівського району, що знаходиться в районі кільцевої дороги міста Львова неподалік стадіону Арена Львів . Приїхала туди з місця проживання (Рівненська область), оскільки домовилася про зустріч з приятелем, що проживає у Львові. В кафе замовила каву, тобто була відвідувачем. Заперечує факт перебування в трудових відносинах з ПП Катерина . Пригадує, що за столик до неї сіла жінка, яка не представилася, попросила назвати свої анкетні дані, що вона і зробила. ОСОБА_6 своїх документів цій жінці не показувала, будь-яких пояснень не писала та не підписувала; після 07.05.2018 в цьому кафе більше не бувала, з працівниками ПП Катерина не знайома. За наслідками огляду пояснень (а.с.47, оригінал для огляду надав представник відповідача) стверджує, що адреса та телефон, вказані у цьому поясненні, їй не відомі; вона ніколи не проживала за цією адресою та не користувалася телефоном з номером, що вказаний у поясненнях від 07.05.2018. Судовий виклик, скерований ОСОБА_6 за вказаною у поясненнях адресою, свідкові не вручений. З огляду на це суд поставив запитання про обізнаність свідка про виклик до суду. На це запитання свідок ОСОБА_6 пояснила, що про виклик до суду на 04.03.2019 її повідомив телефоном працівник ПП Катерина , проте не змогла повідомити прізвище чи ім'я цієї особи, а також пояснити, як ця особа дізналася контактний номер телефону свідка. ОСОБА_6 пояснила, що не показувала 07.05.2018 своїх документів жінці, що попросила її в кафе назвати свої анкетні дані, а також вказала, що не мала при собі паспорта чи інших документів, що посвідчують особу. Оскільки підпис на поясненнях від 07.05.2018 і особистий підпис ОСОБА_6 в паспорті громадянина України (на підставі якого суд встановив особу свідка) та розписці свідка візуально є дуже схожими, постало запитання про те, хто за таких обставин міг відтворити підпис від імені ОСОБА_9 в поясненнях від 07.05.2018. Свідок не змогла пояснити цієї обставини.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка інспектор ОСОБА_7 повідомила суд, що 07.05.2018 з метою проведення інспекційного відвідування інспектори праці зайшли в приміщення ПП Катерина , на першому поверсі котрого знаходиться кафе. В цей час в залі перебували бармен та офіціантка, котра протирала столики. Інспектори не представлялися та діяли, як звичайні відвідувачі закладу, замовили каву та одразу попросили рахунок, повідомивши, що поспішають. Дівчина прийняла в них замовлення, а потім принесла з бару каву. Ця ж дівчина взяла в них кошти та віднесла бармену, а потім принесла решту. В бармена був бейджик (бірка) з його іменем, дівчина такого бейджика не мала. Після отримання решти інспектори представилися, пред'явили посвідчення та попросили дівчину написати пояснення щодо обставин її працевлаштування в цьому кафе. Їх прохання не викликало конфлікту чи заперечень, дівчина власноручно написала пояснення, в якому зазначила своє ім'я, адресу та номер телефону, мету перебування в приміщення, її режим робочого часу та оплату праці; оригінал пояснення представник відповідача надав для огляду суду і учасникам справи, а копія знаходиться в матеріалах справи (а.с.47). Інспектор підчас допиту повідомила суд, що присутня в залі суду особа (свідок ОСОБА_6.) і є офіціанткою, що обслуговувала інспекторів в кафе Катерина 07.05.2018 та у власноручно написаних поясненнях назвалася ОСОБА_6; ім'я та інші персональні дані встановлено зі слів та письмових пояснень офіціантки, оскільки в неї не було документів.

При оцінці спірних правовідносин та прийнятті рішення суд керується такими нормами права:

правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 N 877-V (далі - Закон N 877-V).

Як зазначено в статті 1 Закону N 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною четвертою статті 2 Закону N 877-V визначено, що заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону (частина 5 статті 2 Закону N 877-V).

Відповідно до положень статті 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі - Положення № 96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України Кабінет Міністрів України постановою від 26.04.2017 № 295 затвердив Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок № 295), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань.

Інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад, посадовими обов'язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (пункт 3 Порядку № 295).

Відповідно до пп. 6 пункту 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться за інформацією ДФС та її територіальних органів про, зокрема, факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень.

Про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню (пункт 8 Порядку № 295).

Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення (пункт 9 Порядку № 295).

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування (пункт 20 Порядку № 295).

Пунктом 21 Порядку № 295 визначено, що якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною.

Відповідно до статті 3 Закону України Про оплату праці від 24.03.1995 № 108/95-ВР (далі - Закон № 108/95-ВР) мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

Відповідно до статті 33 Закону № 108/95-ВР в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Згідно з частинами п'ятою, шостою статті 95 КЗпП України мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці. Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.

Як визначено в пункті 5 цього Порядку у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій визначено в Законі України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії від 05.10.2000, № 2017-III. В статті 18 цього Закону з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим за підстав, наведених в частині першій статті 24 КЗпП.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина третя статті 24 КЗпП).

На виконання частини третьої статті 24 КЗпП Кабінет Міністрів України прийняв постанову Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу № 413 від 17.06.2015 (далі Постанова №413).

За правилом, визначеним Постановою № 413 повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором […].

Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування .

Відповідно до абзаців 2, 4 частини другої статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

- фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

- недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України Про зайнятість населення визначено постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 17.07.2013 № 509 (далі - Порядок № 509).

Відповідно до п. 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками.

Штрафи можуть бути накладені, зокрема, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу. Справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд (пункти 3, 4 Порядку № 509).

У разі надходження від суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів (пункт 5 Порядку № 509).

Згідно пунктом 6 Порядку № 509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

В пункту 7 Порядку № 509 визначено, що справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу (пункт 8 Порядку № 509).

При прийнятті рішення суд керується такими мотивами:

І) постанова № ЛВ 421/459/АВ/ФС-1 від 25.05.2018 про накладення на ПП Катерина штрафу в розмірі 483990 грн. ґрунтується на тому, що підприємство впродовж 2017 року не проводило індексацію заробітної плати 13 працівникам.

В ході інспекційного відвідування на підставі відомостей про нарахування та виплату заробітної плати встановлено, що в 2017 році працівникам ПП Катерина нараховувалася та виплачувалася заробітна плата в сумі 3200 грн. (мінімальний розмір заробітної плати відповідно до Закону України Про державний бюджет України на 2017 рік ), її розмір впродовж року не змінювався (не збільшувався). Відповідно до норм Порядку №1078 та відомостей про індекс інфляції за 2017 рік підстави для нарахування індексації заробітної плати працівникам ПП Катерина виникли в червні 2017 року (коефіцієнт індексації становить 3,7). Відповідно до штатного розпису, в червні 2017 року на підприємстві працювало 13 працівників. Отже, підприємство повинно було нараховувати та виплачувати індексацію заробітної плати починаючи з червня 2017 року.

В відомостях ПП Катерина про нарахування та виплату заробітної плати за червень-грудень 2017 року графа 11 індексація не заповнювалася (порожня), тому інспектори дійшли обґрунтованого висновку про те, що індексація заробітної плати підприємством не нараховувалася та не виплачувалася (а.с. 35-46).

В позовній заяві ПП Катерина повідомляло про намір надати суду докази нарахування та виплати індексації в 2017 році, проте так і не надало з причини відсутності таких доказів.

Відповідно до положень статті 12 Закону України Про оплату праці норми оплати праці встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України є мінімальними державними гарантіями. Індексація заробітної плати є і мінімальною державною гарантією в оплаті праці, і державною соціальною гарантією. Недотримання юридичною особою - роботодавцем цих гарантій є підставою для застосування штрафу, передбаченого абзацом 4 частини 2 статті 265 КЗпП. При виборі та застосуванні цих норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду щодо їх застосування, викладені у постанові від 12.04.2018 по справі №816/2325/16.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що під час інспекційного відвідування відповідач встановив факт порушення підприємством мінімальних державних гарантій оплати праці, оскільки індексація заробітної плати за червень-грудень 2017 року працівникам ПП Катерина не проводилася. За таких обставин суд вважає, що посадова особа територіального управління Держпраці прийняла обґрунтоване та правомірне рішення про застосування до ПП Катерина штрафу згідно з абзацом 4 частини другої статті 265 КЗпП України.

ІІ) постанова № ЛВ 421/459/АВ/ФС-2 від 25.05.2018 про накладення на ПП Катерина штрафу в розмірі 111690 грн. ґрунтується на тому, що підприємство порушило вимоги частин першої та третьої статті 24 КЗпП, допустивши до роботи працівника ОСОБА_6 без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оцінюючи посилання представника позивача на обставини, встановлені рішенням суду у справі № 450/1503/18 суд керується приписами частини п'ятої статті 78 КАС України, відповідно до якої обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені (частина п'ята). Оскільки Головне управління Держпраці у Львівській області не брало участі у розгляді справи № 450/1503/18, не брало участі в розгляді судом справи про притягнення директора ПП Катерина Креховця А.І. до адміністративної відповідальності, то встановлені у рішенні Пустомитівського районного суду м. Львова від 01.08.2018 у справі № 450/1503/18 обставини можуть бути у загальному порядку спростовані відповідачем.

Суд оцінив повідомлені свідками обставини та наявні у справі письмові докази у їх взаємозв'язку і переконався у тому, що підприємство дійсно допустило працівника до роботи без оформлення з ним трудового договору. Викладені в акті інспекційного відвідування факти підтверджуються письмовими поясненнями, відібраними у ОСОБА_6 та показами інспектора, який відібрав такі пояснення. Інспектор упізнав ОСОБА_6 у судовому засіданні та підтвердив, що саме ця особа обслуговувала його у кафе ПП Катерина 07.05.2018, а після пред'явлення інспектором службового посвідчення власноручно написала пояснення від 07.05.2018. Водночас свідчення ОСОБА_6 не узгоджуються між собою та іншими обставинами справи. Так, ОСОБА_6 стверджує, що не знайома з працівниками ПП Катерина та після 07.05.2018 не бувала в цьому закладі; 07.05.2018 не писала пояснень, а лише повідомила незнайомій жінці, відвідувачці кафе ПП Катерина , своє ім'я; заперечує проживання за адресою та використання телефону, реквізити яких вказано у поясненнях від імені ОСОБА_6 ОСОБА_6 підтвердила, що не отримувала надісланої судом повістки та дізналася про виклик до суду від працівника ПП Катерина , ім'я якого не назвала. ОСОБА_6 не змогла пояснити суду: - як працівник ПП Катерина дізнався номер її мобільного телефону та повідомив про виклик до суду у якості свідка з огляду на її попередні свідчення про те, що вона не знайома з персоналом підприємства і після 07.05.2018 не бувала у цьому закладі; - яким чином у поясненнях від 07.05.2018 з'явився підпис, візуально ідентичний до підпису ОСОБА_6 у паспорті громадянина України, враховуючи її попередні свідчення про те, що 07.05.2018 не мала при собі документів та не пред'являла такі інспектору. Суд дійшов переконання, що свідчення ОСОБА_6 є суперечливими, а твердження про непричетність до роботи офіціанткою ПП Катерина не відповідають дійсним обставинам справи, тому не бере їх до уваги. Суд також враховує, що: - керівник підприємства отримав акт інспекційного відвідування під розписку та не вказав у розписці будь-яких зауважень щодо викладених в акті обставин; - підприємство не подавало заперечень на акт інспекційного відвідування з метою спростування викладених у ньому обставин. Тому суд дійшов висновку, що ПП Катерина дійсно допустило ОСОБА_6 до роботи офіціанткою без оформлення трудових відносин, а доводи представника позивача та свідчення ОСОБА_6 не відповідають дійсним обставинам справи та спрямовані на створення передумов для уникнення відповідальності за вчинене підприємством правопорушення. З огляду на це рішення відповідача про накладення штрафу за виявлене правопорушення є правомірним.

Оцінюючи аргументи позивача про те, що перевірка проведена та постанови прийняті за відсутності директора ПП Катерина суд враховує таке. Бухгалтер підприємства надав ревізору необхідні для проведення інспекційного відвідування первинні документи, а керівник отримав примірник акта інспекційного відвідування від 08.05.2018 під розписку, при цьому будь-яких зауважень чи застережень щодо інспекційного відвідування позивач на акті чи в формі окремих листів, заяв тощо не подав. При цьому відповідач документально підтвердив, що завчасно скерував повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу у встановленому порядку (рекомендований лист від 18.05.2018 був скерований на адресу ПП Катерина за шість днів до дати розгляду справи). Суд також взяв до уваги, що відповідач за клопотанням представника підприємства Саранчука В.О. (а.с. 30, 118) відкладав розгляд справи про накладення штрафу на 25.05.2018. Та обставина, що представник позивача після відкладення не прибув на розгляд справи про накладення штрафу , не є перешкодою для відповідача прийняти рішення за відсутності суб'єкта господарювання.

Отже, підсумовуючи свої висновки суд констатує, що оскаржені постанови Головного управління Держпраці у Львівській області відповідають критеріям правомірного рішення суб'єкта владних повноважень, що визначені частиною другою статті 2 КАС України, оскільки прийняті обґрунтовано, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені КЗпП України та Порядком № 509.

З огляду на висновки суду по суті спору, понесені ПП Катерина судові витрати не відшкодовуються та покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 19-20, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 251, 255, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

відмовити в задоволенні позову повністю.

Судові витрати, понесені позивачем, покласти на нього.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 14.03.2019.

Суддя Москаль Р.М.