Рішення

від 04.03.2019 по справі 1940/1887/18

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1940/1887/18

04 березня 2019 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мандзія О.П.

за участю:

секретаря судового засідання Канюка Н.В.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Захід Агромікс" до Головного управління ДФС у Тернопільській області про скасування наказу, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Захід Агромікс» (далі - позивач, ПП «Захід Агромікс» ) звернулося до суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Тернопільській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Тернопільській області), в якій просить визнати протиправними та скасувати наказ ГУ ДФС у Тернопільській області на проведення документальної позапланової виїзної перевірки №952 від 02.05.2018 року та податкове повідомлення-рішення від 14.06.2018 року №0005671401.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі наказу ГУ ДФС у Тернопільській області на проведення документальної позапланової виїзної перевірки №952 від 02.05.2018 року працівниками контролюючого органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Захід Агромікс» з питань дотримання вимог податкового законодавства по проведених взаєморозрахунках з ТОВ «Торгівельна группа Каста» та ТОВ «Маріупольська топливно-енергетична компанія» з податку на додану вартість за період з 01.12.2017 року по 31.12.2017 року. За результатами перевірки складено акт від 16.05.2018 року №1559/19-00-14-01/37753972, на підставі якого відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Позивач вважає, що відповідачем безпідставно проведено перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, а висновки відповідача про заниження ПП «Захід Агромікс» нарахування податку на додану вартість через непідтвердження реальності постачання товару по ланцюжку до ТОВ «Торгівельна группа Каста» та ТОВ «Маріупольська топливно-енергетична компанія» є безпідставними та, як наслідок, спірні наказ та рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.10.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено проводити її розгляд за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 29.10.2018 року.

Судове засідання, призначене на 29.10.2018 року не відбулось, у зв'язку з неможливістю здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу через аварійне відімкнення електропостачання в приміщенні суду, що підтверджується довідкою від 29.10.2018 року, складеною секретарем судового засідання. Судове засідання відкладено на 13.11.2018 року.

Ухвалою суду, постановленою в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в судовому засіданні 13.11.2018 року ухвалено продовжити процесуальні строки підготовчого судового засідання на 30 днів та призначити судове засідання на 04.12.2018 року.

Ухвалою суду від 04.12.2018 року зупинено провадження у даній справі до вирішення питання про відвід судді. Ухвалою суду від 06.12.2018 року відмовлено у задоволенні заяви ПП «Захід Агромікс» про відвід головуючого судді Мандзія О.П. в адміністративній справі №1940/1887/17. Ухвалою суду від 11.12.2018 року поновлено провадження у даній справі та призначено її розгляд на 26.12.2018 року.

Ухвалою суду, постановленою в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в судовому засіданні 26.12.2018 року ухвалено закрити підготовче засідання та призначити справу до судового розгляду на 24.01.2018 року.

Ухвалою суду від 24.01.2019 року розгляд справи відкладено до 13.02.2019 року.

Ухвалою суду, постановленою в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в судовому засіданні 13.02.2019 року відкладено розгляд справи на 04.03.2019 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з мотивів, наведених в позовній заяві (а.с.4-24) просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву (а.с.188-201). Повідомив, що за наслідками проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Захід Агромікс» з питань дотримання вимог податкового законодавства по проведених взаєморозрахунках з ТОВ «Торгівельна группа Каста» та ТОВ «Маріупольська топливно-енергетична компанія» з податку на додану вартість за період з 01.12.2017 року по 31.12.2017 року встановлено заниження ПП «Захід Агромікс» нарахування податку на додану вартість через непідтвердження реальності постачання товару по ланцюжку до ТОВ «Торгівельна группа Каста» та ТОВ «Маріупольська топливно-енергетична компанія» . Вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення контролюючим органом прийнято правомірно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, просив у задоволені позову відмовити.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, покази свідків, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши обставини справи у сукупності, суд при постановленні рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Судом встановлено, що ПП «Захід Агромікс» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 37753972) зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в Тернопільській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області як платник податків. Основним видом діяльності позивача є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (код КВЕД 46.21).

На підставі наказу №952 від 02.05.2018 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки (а.с.29) з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, керуючись п.п. 20.1.4, п.20.1. ст. 20, п. 75.1. ст. 75, п.п. 78.1.4. п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) та направлення на перевірку від 02.05.2018 року №1574 (а.с.30) головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок платників основних галузей економіки управління аудиту Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області ОСОБА_3 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Захід Агромікс» з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.12.2017 року по 31.12.2017 року, починаючи з 03.05.2018 тривалістю 5 робочих днів.

За результатами перевірки, 16.05.2018 складено Акт № 1559/19-00-14-01/37753972 про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по проведених взаєморозрахунках з ТОВ «Торгівельна група Каста» (код ЄДРПОУ 41504299) та ТОВ «Маріупольська топливно-енергетична компанія» (код ЄДРПОУ 41209988) з податку на додану вартість - за період з 01.12.2017 року по 31.12.2017 року (а.с.33-51).

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за грудень 2017 року у сумі 224 760,00 грн.

Викладені в акті відповідачем висновки про порушення ПП «Захід Агромікс» податкового законодавства мотивовані тим, що неможливо підтвердити реальність постачання товару по господарських операціях за договорами, укладеними позивачем із контрагентами ТОВ «Торгівельна група Каста» та ТОВ «Маріупольська топливно-енергетична компанія» .

Не погоджуючись з Актом перевірки № 1559/19-00-14-01/37753972 від 16.05.2018 року, позивачем було подано письмові заперечення проти Акту (а.с.52-55).

На адресу ПП «Захід Агромікс» відповідачем 12.06.2018 року надіслало відповідь про розгляд заперечень на Акт, за результатами якої контролюючим органом було залишено без задоволення надані позивачем заперечення. (а.с.56).

В подальшому на підставі Акта перевірки № 1559/19-00-14-01/37753972 від 16.05.2018 року 14.06.2018 року ГУ ДФС у Тернопільській області винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0005671401 на загальну суму грошового зобов'язання у сумі 224 760,00 грн. та суму штрафних (фінансових) санкцій у сумі 56 190,00 грн. (а.с.57).

Не погоджуючись із винесенням оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0005671401 від 14.06.2018 року позивачем було подано скаргу до Державної фіскальної служби України (а.с.59-64).

Рішенням Державної фіскальної служби України від 30.08.2018 скаргу ПП «Захід Агромікс» на податкове повідомлення-рішення №0005671401 залишено без задоволення, а рішення ГУ ДФС у Тернопільській області без змін (а.с.66-67).

Не погодившись із такими рішеннями контролюючого органу, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступних обставин.

Як встановлено судом, між позивачем (Покупець) та TOB «Торгівельна група «Каста» (Постачальник) укладено договір постачання №ДП 080817 від 08.12.2017 року (а.с.68-69) за умовами якого Постачальник зобов'язується здійснити поставку (передати у власність) такого товару, як лізин, метіонін, холін хлорид, мікровіт (Товар).

Пунктом 1.2. вказаного договору постачання передбачено, що Постачальник гарантує, що Товар належить йому на праві власності, не перебуває під забороною відчуженням, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов'язань перед будь-якими фізичними або юридичними особами, державними органами і державою, а також не є предметом будь-якого іншого обмеження, передбаченого чинним законодавством України.

На виконання умов вказаного договору постачання №ДП 080817 від 08.12.2017 року здійснювалась поставка товару автомобільним транспортом на умовах СРТ склад покупця відповідно до офіційних правил тлумачення торгівельних термінів Міжнародної торгової палати «Інкотермс» 2010. Товар, постачається на умовах «доставка до складу Покупця» перевізником «Нова Пошта» , можлива поставка товару зі складу Постачальника на кінцевого споживача, згідно заявки поданої зі сторони Покупця.

На виконання умов вказаного договору постачання TOB «Торгівельна група «Каста» було сформовано та надано ПП «Захід Агромікс» , наступні документи: видаткова накладна від 12.12.2017 року № РН-1212/08 (а.с.70), товарно-транспортна накладна від 12.12.2017 року №РН-1212/08 (а.с.71), сертифікати якості та акт звірки взаєморозрахунків від 07.05.2018 (а.с.76).

В бухгалтерському обліку ПП «Захід Агромікс» відображено придбання ТМЦ у TOB «Торгівельна група «Каста» на загальну суму 298 680,00 грн. в т.ч. ПДВ - 49 780,00 грн.

Розрахунки здійснювалися в безготівковій формі, що підтверджується проведеною в січні 2018 року оплатою всього на суму 298 680,00 грн, отримувач TOB «Торгівельна група «Каста» , згідно платіжного доручення від 04.01.2018 року №1242 (а.с.73), призначення платежу: «Оплата за вітаміни та амінокислоти згідно договору поставки №080817 від 08.12.2017» .

За вказаною господарською операцією було складено податкову накладну №287 від 12.12.2017 року (а.с.74) та належним чином її зареєстровано, що підтверджується квитанцією про реєстрацію податкової накладної від 28.12.2017 року (а.с.75).

На час здійснення господарських операцій між позивачем та TOB «Торгівельна група «Каста» , вказаний контрагент був зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а також був платником податку на додану вартість згідно даних реєстру розміщених на офіційному сайті ДФС України.

Отже, TOB «Торгівельна група «Каста» мало правомочність для укладення договорів та здійснення відповідних господарських операцій.

Щодо господарських операцій ПП «Захід Агромікс» із «Маріупольська топливно-енергетична компанія» судом встановлено наступні обставини.

Між позивачем (Покупець) та TOB «Маріупольська топливно-енергетична компанія» (Постачальник) укладено договір постачання №ДП 151147 від 15.11.2017 року за умовами якого Постачальник зобов'язується здійснити поставку (передати у власність) кормові біодобавки (Товар) у кількості та асортименті відповідно до підписаних накладних (а.с.77-78).

Умовами договору поставки №ДП 151147 від 15.11.2017, а саме розділом « 2. Терміни та порядок постачання» визначено, що Товар, відповідно до чинного договору постачається на умовах «доставка до складу Покупця або перевізником «Нова пошта» ; можлива поставка товару зі складу Постачальника на кінцевого споживача, згідно заявки поданої зі сторони Покупця. Право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця в момент прийняття товару на складі Покупця. Всі ризики випадкового пошкодження або знищення товару до переходу права власності несе Постачальник. Датою постачання товару вважається дата зазначена у видатковій накладній.

Договором також визначено, що Постачальник та Покупець підтверджує, що укладання та виконання ними цього договору не суперечить нормам чинного в Україні законодавства та відповідає його вимогам.

На виконання умов вказаного договору поставки TOB «Маріупольська топливно-енергетична компанія» було сформовано та надано ПП «Захід Агромікс» , наступні документи: видаткова накладна від 12.12.2017 № РН-1216/03 (а.с.79), видаткова накладна від 18.12.2017 № РН-1218/24 (а.с.81), видаткова накладна від 19.12.2017 №РН-1219/11 (а.с.83), видаткова накладна від 20.12.2017 № РН-1220/07 (а.с.85), товарно-транспортна накладна від 16.12.2017 №РН-1216/03 (а.с.80), товарно-транспортна накладна від 18.12.2017 №РН-1218/24 (а.с.82), сертифікати якості та акт звіряння взаєморозрахунків від 07.05.2018 (а.с.115).

В бухгалтерському обліку ПП «Захід Агромікс» відображено придбання ТМЦ у TOB «Маріупольська топливно-енергетична компанія» за грудень 2017 року на загальну суму 1 049 880,00 грн. в тому числі ПДВ - 174 980,00 грн.

Розрахунки здійснювалися в безготівковій формі, що підтверджується проведеною в січні-лютому 2018 року оплатою, отримувач TOB «Маріупольська топливно-енергетична компанія» , згідно платіжних доручень від 10.01.2018 №1247 на суму 275 700,00 грн. (а.с.92), від 11.01.2018 №1248 на суму 238 080,00 грн. (а.с.93), від 16.01.2018 №1257 на суму 120 000,00 грн. (а.с.94), від 13.02.2018 №1248 на суму 122 400,00 грн. (а.с.95), із призначенням платежу: «Оплата за вітаміни згідно рахунку» .

Поряд з тим, між TOB «Маріупольська топливно-енергетична компанія» (Первісний кредитор), TOB «Укрлюкс» (код ЄДРПОУ 39972786) (ОСОБА_4 кредитор) та ПП «Захід Агромікс» (Боржник) укладено договір про відступлення права вимоги №ДВ290118 від 29.01.2018 (а.с.96) за умовами якого Первісний кредитор відступає, а ОСОБА_4 кредитор приймає на себе права та зобов'язання Первісного кредитору і стає Кредитором на суму 653 100,00 грн. за зобов'язанням Боржника перед Первісним кредитором в силу вимог ст.512 Цивільного кодексу України.

Так, на виконання взятих на себе зобов'язань за договором про відступлення права вимоги ПП «Захід Агромікс» здійснило розрахунки в безготівковій формі на загальну суму 653 100,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 30.01.2018 №1273 на суму 280 000,00 грн. (а.с.97), від 01.02.2018 №1277 на суму 93 100,00 грн. (а.с.98), від 01.02.2018 №1275 на суму 280 000,00 грн. (а.с.99).

За вказаними господарськими операціями з поставки було складено та належним чином зареєстровані податкові накладні: №489 від 16.12.2017 року (а.с.104, 105), №490 від 18.12.2017 року (а.с.106, 107), №491 від 19.12.2017 року (а.с.108, 109), №492 від 20.12.2017 року (а.с.110, 111).

На час здійснення господарських операцій між позивачем та TOB «Маріупольська топливно-енергетична компанія» , вказаний контрагент був зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а також був платником податку на додану вартість згідно даних реєстру розміщених на офіційному сайті ДФС України.

Отже, TOB «Маріупольська топливно-енергетична компанія» мало правомочність для укладення договорів та здійснення відповідних господарських операцій.

У матеріалах справи наявні сертифікати якості на вищезазначений поставлений товар (а.с.116-119, 232-235, т.2 а.с.2-5).

Отриманий від постачальників Товар був реалізований позивачем третім особам, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, зокрема копіями видаткових накладних та експрес-накладних транспортної компанії «Нова пошта» (а.с.121-127) та не спростовується відповідачем.

Фактично суть порушень виявлених податковим органом полягає не у безтоварності господарської операції, а про нереальність руху активів по ланцюгу від постачальника до покупця.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зазначив, що при проведенні перевірки показав довідку про свою посаду, оскільки належне посвідчення йому видано не було, та наказ на перевірку з відповідними направленням. Роз'яснивши підстави та умови перевірки був допущений представниками позивача до такої перевірки. Також повідомив, що позивач не міг придбати зазначений у акті товар в TOB «Маріупольська топливно-енергетична компанія» та TOB «Торгівельна група «Каста» , оскільки їх постачальники, зокрема, ТОВ "Риба Торг" не могли виконати операції з постачання такого товару.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4, зазначив, що автомобілем НОМЕР_1, який використовується позивачем згідно договору позички, здійснював превезення товару з місця відправлення м. Біла Церква Київська область до м. Тернопіль. Після отримання товару на складах 18.12.2017 року, частину одразу перенаправив іншим покупціям.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між учасниками справи, суд виходив з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Як передбачено пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України (тут і надалі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Пунктом 135 ст.135 ПК України визначено, що базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 ст.198 ПК України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п.198.3 ст.98 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів та надання послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.8 ст.201 ПК України визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно з положеннями п.200.1 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 ст.200 ПК України визначено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до п.200.4 ст.200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст.200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 -1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Таким чином, відповідно до зазначених правових норм, з моменту списання коштів з банківського рахунка платника податків або отримання ним товарів від контрагентів, що підтверджується податковими накладними, у нього виникає право на віднесення сум податку по операціях з цими контрагентами до складу свого податкового кредиту.

Право на формування витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника в разі реального вчинення господарських операцій з придбання товарів, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності (було здійснено проплату за придбаний товар).

Так, порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента.

Вказані висновки суду узгоджуються із правовою позицією, викладеною у Постанові Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 2а-1484/12/1370.

При цьому, суд зазначає, що матеріали справи містять всі необхідні документи (податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення) на підтвердження здійснення фінансово-господарських відносин позивача з контрагентами - TOB «Маріупольська топливно-енергетична компанія» та TOB «Торгівельна група «Каста» , в періоді, що перевірявся, які містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій.

З наданих позивачем первинних документів вбачається, що зазначеними контрагентами позивача в періоді, що перевірявся, поставлявся товар, а позивач, в свою чергу, здійснював оплату за поставлений товар з метою провадження своєї господарської діяльності, що підтверджується документами, які містяться в матеріалах справи.

Крім того, судом встановлено, що за наслідками цих господарських операцій вказані контрагенти видали податкові накладні, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних в установленому порядку.

Порушень податкового законодавства при складанні цих документів під час проведення перевірки ГУ ДФС в Тернопільській області не виявлено.

Також суд зазначає, що в матеріалах справи наявний Звіт товариства з обмеженою відповідальністю «Консул» про фактичні результати стосовно аналізу фінансових операцій щодо розрахунків ПП «Захід Агромікс» з контрагентами: ТОВ «Торгівельна група «Каста» та ТОВ «Маріупольська товливно-енергетична компанія» у грудні 2017 року, у висновку якого вказано про реальність проведених господарських операцій по придбанню ПП «Захід Агромікс» товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «Торгівельна група «Каста» та ТОВ «Маріупольська товливно-енергетична компанія» (а.с.128-139).

Враховуючи викладене вище, суд прийшов до переконання про реальність господарських операцій ПП «Захід Агромікс» з контрагентами: ТОВ «Торгівельна група «Каста» та ТОВ «Маріупольська товливно-енергетична компанія» у грудні 2017 року, а відтак податкове повідомлення-рішення від 14.06.2018 року №0005671401 - прийнято з порушенням вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, що є підставою для його скасування.

Щодо позовної вимоги про визнати протиправним та скасування наказу ГУ ДФС у Тернопільській області на проведення документальної позапланової виїзної перевірки №952 від 02.05.2018 року суд зазначає наступне.

Згідно позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 24 грудня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю and Goods L.T.D. до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Верховний Суд України зазначає, що позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Зазначене узгоджується з приписами статті 67 Конституції України, відповідно до яких кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в розмірі і в порядку, встановленими законом. Тому процедурні порушення, допущені контролюючим органом при призначенні та/або проведенні перевірки, не можуть бути обставиною, яка звільняє платника податків від відповідальності за невиконання його податкового обов'язку.

Як підтверджується матеріалами справи та встановлено судом, позивач, допустив посадових осіб ГУ ДФС в Тернопільській області до проведення перевірки, за таких обставин, суд вважає, що юридично правильним висновком буде відмовити у задоволенні вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДФС у Тернопільській області на проведення документальної позапланової виїзної перевірки №952 від 02.05.2018 року.

Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" суд визначив, що "адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі і поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, про що описано вище.

Таким чином, виходячи з встановлених обставин справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст. 90 КАС України та наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково. Приймаючи рішення у даній справі, суд виходить із повноважень, визначених ч.2 ст.245 КАС України, де передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про скасування індивідуального акта, попередньо визнавши його протиправним.

Питання розподілу судових витрат суд вирішує відповідно статті 139 КАС України.

Позивач просить стягнути з відповідача судові витрати на правничу допомогу в сумі 4800,00 грн.

Статтею 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Статтею 87 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на правову допомогу.

Представником позивача вказано розрахунок витрат на правову допомогу (а.с. 22), та акт прийому - передачі наданих послуг на суму 4800 грн.

Представник відповідача, заперечив необхідність відшкодування таких витрат на правничу допомогу з огляду на їх необгрунтованість.

Враховуючи зазначене вище, суд вважає, що витрати на правничу допомогу, підлягають розподілу та відшкодування пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у сумі 2400,00 грн.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.06.2018 року № НОМЕР_2 прийняте Головним управління ДФС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, 46003, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 39403535);

Відмовити у задоволенні позовної вимоги про скасування наказу Головного управління ДФС у Тернопільській області на проведення документальної позапланової виїзної перевірки № 952 від 02.05.2018 р.

Стягнути на користь приватного підприємства "Захід Агромікс" (місцезнаходження: вул. Медова, 2, м. Тернопіль, 46008, код ЄДРПОУ 37753972) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, 46003, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 39403535) судовий збір за подання позову на суму 4214 (чотири тисячі двісті чотирнадцять) гривень 25 (копійок) копійок, сплачений відповідно до платіжного доручення №1607 від 19.09.2018 р.

Стягнути на користь приватного підприємства "Захід Агромікс" (місцезнаходження: вул. Медова, 2, м. Тернопіль, 46008, код ЄДРПОУ 37753972) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, 46003, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 39403535) судові витрати, пов'язаних з розглядом справи, на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 14 березня 2019 року.

Головуючий суддя Мандзій О.П.

копія вірна

Суддя Мандзій О.П.