Постанова

від 02.07.2019 по справі 1940/1887/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2019 рокуЛьвів№ 857/4423/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Большакової О.О., Шинкар Т.І.,

за участю секретаря судового засідання: Дідик Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 березня 2019 року, головуючий суддя - Мандзій О.П., ухвалене о 15:53 год. у м. Тернополі, повний текст якого складено 14.03.2019 року, у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства Захід Агромікс до Головного управління ДФС у Тернопільській області про скасування наказу, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

В вересні 2018 року позивач - ПП Захід Агромікс звернулося до суду з позовом до ГУПФУ у Тернопільській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати наказ ГУ ДФС у Тернопільській області на проведення документальної позапланової виїзної перевірки №952 від 02.05.2018 року та податкове повідомлення-рішення від 14.06.2018 року №0005671401.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалося на те, що відповідачем безпідставно проведено перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, а висновки відповідача про заниження ПП Захід Агромікс нарахування податку на додану вартість через непідтвердження реальності постачання товару по ланцюжку до ТОВ Торгівельна група Каста та ТОВ Маріупольська топливо-енергетична компанія є безпідставними та, як наслідок, спірні наказ та рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 березня 2019 року задоволено частково; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 14.06.2018 року № 0005671401 прийняте Головним управління ДФС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, 46003, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 39403535); відмовлено у задоволенні позовної вимоги про скасування наказу Головного управління ДФС у Тернопільській області на проведення документальної позапланової виїзної перевірки № 952 від 02.05.2018 року.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУ ДФС у Тернопільській області оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що з початку реєстрації контрагентів позивача не встановлено придбання ТМЦ (не встановлено посередників, в яких міг бути придбаний даний товар). В результаті аналізу наявних даних в ЄРПН встановлено обрив ланцюга постачання кормових добавок для тварин по яких відображено реалізацію ПП Захід Агромікс , шляхом підміни товару в ланцюгу постачання від його контрагентів.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ПП Захід Агромікс (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 37753972) зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в Тернопільській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області як платник податків. Основним видом діяльності позивача є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (код КВЕД 46.21).

На підставі наказу №952 від 02.05.2018 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки (а.с.29) з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, керуючись п.п. 20.1.4, п.20.1. ст. 20, п. 75.1. ст. 75, п.п. 78.1.4. п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) та направлення на перевірку від 02.05.2018 року №1574 (а.с.30) головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок платників основних галузей економіки управління аудиту Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області Шуст А. В. була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП Захід Агромікс з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.12.2017 року по 31.12.2017 року, починаючи з 03.05.2018 тривалістю 5 робочих днів.

За результатами перевірки, 16.05.2018 складено Акт № 1559/19-00-14-01/37753972 про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по проведених взаєморозрахунках з ТОВ Торгівельна група Каста (код ЄДРПОУ 41504299) та ТОВ Маріупольська топливо-енергетична компанія (код ЄДРПОУ 41209988) з податку на додану вартість - за період з 01.12.2017 року по 31.12.2017 року (а.с.33-51).

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за грудень 2017 року у сумі 224 760,00 грн.

Викладені в акті відповідачем висновки про порушення ПП Захід Агромікс податкового законодавства мотивовані тим, що неможливо підтвердити реальність постачання товару по господарських операціях за договорами, укладеними позивачем із контрагентами ТОВ Торгівельна група Каста та ТОВ Маріупольська топливо-енергетична компанія .

Не погоджуючись з Актом перевірки № 1559/19-00-14-01/37753972 від 16.05.2018 року, позивачем було подано письмові заперечення проти Акту (а.с.52-55).

На адресу ПП Захід Агромікс відповідачем 12.06.2018 року надіслало відповідь про розгляд заперечень на Акт, за результатами якої контролюючим органом було залишено без задоволення надані позивачем заперечення. (а.с.56).

В подальшому на підставі Акта перевірки № 1559/19-00-14-01/37753972 від 16.05.2018 року 14.06.2018 року ГУ ДФС у Тернопільській області винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0005671401 на загальну суму грошового зобов`язання у сумі 224 760,00 грн. та суму штрафних (фінансових) санкцій у сумі 56 190,00 грн. (а.с.57).

Не погоджуючись із винесенням оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0005671401 від 14.06.2018 року позивачем було подано скаргу до Державної фіскальної служби України (а.с.59-64).

Рішенням Державної фіскальної служби України від 30.08.2018 скаргу ПП Захід Агромікс на податкове повідомлення-рішення №0005671401 залишено без задоволення, а рішення ГУ ДФС у Тернопільській області без змін (а.с.66-67).

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з реальності господарських операцій ПП Захід Агромікс з контрагентами: ТОВ Торгівельна група Каста та ТОВ Маріупольська топливо-енергетична компанія у грудні 2017 року, а відтак податкове повідомлення-рішення від 14.06.2018 року №0005671401 - прийнято з порушенням вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, що є підставою для його скасування.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно із п.п. 134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Як передбачено п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно із п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 вказаного Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 вказаного Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 вказаного Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 вказаного Кодексу.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.8 ст.201 ПК України визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Положеннями п. 200.1 ст.200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 ст. 200 ПК України визначено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно із п. 200.4 ст. 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст.200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 -1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Право на формування витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника в разі реального вчинення господарських операцій з придбання товарів, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Матеріалами справи підтверджено, що зазначеними контрагентами позивача в періоді, що перевірявся, поставлявся товар, а позивач, в свою чергу, здійснював оплату за поставлений товар з метою провадження своєї господарської діяльності, що підтверджується документами, які містяться в матеріалах справи.

Позивачем надано всі необхідні документи (податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення) на підтвердження здійснення фінансово-господарських відносин позивача з контрагентами - TOB Маріупольська топливо-енергетична компанія та TOB Торгівельна група Каста , в періоді, що перевірявся, які містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій.

Крім цього, за наслідками цих господарських операцій вказані контрагенти видали податкові накладні, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних в установленому порядку.

Порушень податкового законодавства при складанні цих документів під час проведення перевірки ГУ ДФС в Тернопільській області не виявлено.

Слід також зауважити, що висновками звіту товариства з обмеженою відповідальністю Консул про фактичні результати стосовно аналізу фінансових операцій щодо розрахунків ПП Захід Агромікс з контрагентами: ТОВ Торгівельна група Каста та ТОВ Маріупольська топливо-енергетична компанія у грудні 2017 року, підтверджено реальність проведених господарських операцій по придбанню ПП Захід Агромікс товарно-матеріальних цінностей у ТОВ Торгівельна група Каста та ТОВ Маріупольська топливо-енергетична компанія (а.с. 128-139).

Враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства та обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції про реальність господарських операцій ПП Захід Агромікс з контрагентами: ТОВ Торгівельна група Каста та ТОВ Маріупольська топливно-енергетична компанія у грудні 2017 року, через що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення є підставними та обґрунтованими, відтак підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 березня 2019 року у справі №1940/2298/18 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 243 КАС України - з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді О. О. Большакова Т. І. Шинкар

Повний текст постанови складено 05.07.2019 року.