Постанова

від 11.03.2019 по справі 1140/2698/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 березня 2019 року м. Дніпросправа № 1140/2698/18

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,

за участю секретаря судового засідання Чорнова Є.С.

за участю сторін (представників): адвокат позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2018р. (суддя 1-ї інстанції Черниш О.А.) в адміністративній справі №1140/2698/18 за позовом ОСОБА_2 до Великосеверинівської сільської ради, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Фермерське господарство Сонях про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Великосеверинівської сільської ради про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він є членом фермерського господарства "Сонях" (надалі - ФГ "Сонях"), яке створено ОСОБА_3 Остання отримала у користування за договором оренди від 13.01.2014 року, укладеним з Головним управлінням Держземагенства у Кіровоградській області, земельну ділянку площею 32,3888 га земель сільськогосподарського призначення державної власності за кадастровим номером 3522586400:02:000:9189, строком на 7 років для ведення фермерського господарства. Відповідно до статті 13 Закону України "Про фермерське господарство", частини 6 статті 118 Земельного кодексу України позивач у травні 2018 року звернувся до відповідача з заявою про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства із земель ФГ "Сонях" у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства на території ради. Однак, рішенням Великосеверинівської сільської ради №510 від 18.07.2018 року йому відмовлено у наданні такого дозволу з підстав, що не передбачені частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2018р., ухваленим за результатами розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, у задоволені позову відмовлено.

Позивачем на вказане рішення суду подана апеляційна скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права просить скасувати рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції, що оскільки земельна ділянка була надана в оренду ОСОБА_3, вирішення питання оформлення у власність частки (паю) можливе лише після розірвання договору оренди землі із останньою, оскільки такі висновки не узгоджуються з правовою позицією ОСОБА_4 Верховного Суду (справа №606/2032/16-ц). А також не врахування судом першої інстанції того, що підстави відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою земельної ділянки суперечать частині 7 статті 118 Земельного кодексу України.

Відзив за апеляційну скаргу від відповідача до суду апеляційної інстанції не надходив.

В судовому засіданні адвокат позивача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити з підстав в ній викладених.

Інші учасники процесу (їх представники) до суду апеляційної інстанції не з'явились, повідомлені про день та час розгляду справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що за договором оренди землі від 13.01.2014 року, укладеним між Головним управлінням Держземагенства у Кіровоградській області та ОСОБА_3, останній надано в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства за кадастровим номером 3522586400:02:000:9189, загальною площею 32,3888 га ріллі із земель запасу, що перебувають у державній власності, на території Оситнязької сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, строком на 7 років. (а.с. 19 - 27) Право оренди ОСОБА_3 зареєстровано в Державному реєстрі речових права на нерухоме майно 26.10.2017 року. (а.с. 59 - 64)

ОСОБА_3 та її чоловіком ОСОБА_2 створено фермерське господарство "Сонях", яке з 07.04.2017 року зареєстроване як юридична особа. Головою цього фермерського господарства є ОСОБА_3. (а.с. 10, 36 - 40, 73)

Позивач 30.05.2018 року звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства із земель ФГ "Сонях" у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства на території Оситнязької сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області. Вказана заява з додатками 30.05.2018 року зареєстрована Великосеверинівською сільською радою за №301/05-30. (а.с. 8)

Рішенням Великосеверинівської сільської ради №510 від 18.07.2018 року "Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_2" позивачу відмовлено у наданні такого дозволу з посиланням на невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, невірно вказане у заяві територіальне розташування земельної ділянки, наявність орендних відносин згідно діючого договору оренди землі від 13.01.2014 року та відсутність доказів щодо віднесення зазначеної земельної ділянки до складу земель фермерського господарства. (а.с. 9)

Не погодившись з таким рішенням відповідача стало підставою звернення позивачем до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність прийнятого відповідачем рішення, відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної частки (паю) у власність для ведення фермерського господарства. Цей висновок суд першої інстанції обґрунтував тим, що позивач, як член фермерського господарства, не має права на безоплатну приватизацію (одержання безоплатно у приватну власність) для ведення фермерського господарства земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) із земель державної власності, раніше переданих в оренду ОСОБА_3 на підставі договору оренди землі від 13.01.2014.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Дані правовідносини регулюються нормами Земельного кодексу України, Законом України "Про фермерське господарство".

Відповідно до частин 1, 2 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з частиною 5 статті 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульовано статтею 118 ЗК України.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України передбачено, що підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивач звернувся до відповідача, будучи зацікавленим в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки у межах норми, передбаченої ЗК України, за рахунок земельної ділянки (ФГ Сонях ) сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства площею 32,3888 га ріллі із земель запасу, що перебувають у державній власності, на території Оситнязької сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області..

Судом встановлено, що зазначена земельна ділянка раніше, за договором оренди землі від 13.01.2014 року, укладеним між Головним управлінням Держземагенства у Кіровоградській області та ОСОБА_3, останній надано в строкове платне користування. Право оренди за ОСОБА_3 зареєстровано в Державному реєстрі речових права на нерухоме майно 26.10.2017 року.

Відповідач у рішенні, яке оскаржене позивачем, зазначив про відсутність доказів віднесення земельної ділянки до складу земель фермерського господарства (а.с. 9).

Позивач вважає, що відповідно до статті 32 ЗК України, статті 13 Закону України "Про фермерське господарство" він має право на отримання частини цієї земельної ділянки безоплатно у приватну власність як член фермерського господарства "Сонях", в порядку, передбаченому статтею 118 ЗК України для безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про фермерське господарство" надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Згідно зі статтею 12 Закону України "Про фермерське господарство" землі фермерського господарства можуть складатися із:

а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі;

б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності;

в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.

Статтею 13 Закону України "Про фермерське господарство" передбачений порядок приватизації земельних ділянок членами фермерських господарств.

Відповідно до частин 1, 2, 3 цієї статті члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Земельні ділянки, на яких розташовані житлові будинки, господарські будівлі та споруди фермерського господарства, передаються безоплатно у приватну власність у рахунок земельної частки (паю).

Дія частин першої та другої цієї статті не поширюється на громадян, які раніше набули права на земельну частку (пай).

Аналогічні норми містяться у статтях 31 та 32 ЗК України.

Враховуючи зазначені норми законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що громадяни можуть отримати землі державної та комунальної власності для ведення фермерського господарства у загальному порядку, визначеному Земельним кодексом України.

Фермерське господарство може володіти та користуватися землями своїх членів лише у разі, якщо такі земельні ділянки перебувають у власності (а не користуванні) члена фермерського господарства. При цьому, статтею 13 Закону України "Про фермерське господарство" передбачено право члена фермерського господарства отримати безоплатно у власність земельну ділянку, яка раніше була надана йому у користування, тобто передача у власність земельної ділянки можлива тій самій особі, якій земельна ділянка передана у користування.

Зазначений правовий висновок відповідно до частини 5 статті 242 КАС України здійснений з урахуванням правової позиції Верховного Суду у постановах від 19.06.2018 року (справа № 816/1920/17) та від 14.08.2018 року (справа № 818/1530/17).

Щодо посилання позивача на ч. 7 ст. 118 ЗК України, яка містить вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, апеляційний суд зазначає, що ця норма стосується розгляду клопотань, поданих громадянами, які відповідно до пункту "б" частини 1 статті 81, пункту "в" частини 3 статті 116 ЗК України мають право на одержання у приватну власність земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом, тобто вільних земельних ділянок, а не тих, які перебувають у користуванні інших осіб.

Подана ж позивачем заява суперечить приписам Земельного кодексу України та Закону України "Про фермерське господарство", оскільки позивач у ній просив про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у приватну власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю) із земель державної власності, раніше переданих в оренду іншій фізичній особі, не маючи на це права згідно зі статтями 31, 32 Земельного кодексу України, статтями 12, 13 Закону України "Про фермерське господарство".

Щодо посилання позивача в апеляційній скарзі та адвоката позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції на постанову ОСОБА_4 Верховного Суду (справа №606/2032/16-ц), колегія суддів зазначає, що вказаним судовим рішенням вирішувалось питання розмежування юрисдикції справ.

Враховуючи викладене, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ст. 315, ст. 316, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2018р.) в адміністративній справі №1140/2698/18 за позовом ОСОБА_2 до Великосеверинівської сільської ради, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Фермерське господарство Сонях про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 13 березня 2019 року.

Головуючий - суддя Н.І. Малиш

суддя С.В. Білак

суддя В.А. Шальєва