Постанова

від 05.03.2019 по справі 826/12009/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/12009/17 Суддя (судді) першої інстанції: Аблов Є.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

за участю секретаря Лебедєвої Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Чистая планета тм на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 жовтня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Чистая планета тм до ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ Чистая планета тм (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач), в якому просило:

- визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.07.2017 року №0004391402, №0004381402, №1166140303, №1165140303, №1164140303, №0031821404.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 жовтня 2018 року в задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2018 року та прийняти нове, яким задовольнити. Апелянт, зокрема, зазначає, спірні податкові повідомлення рішення є протиправними, оскільки висновки викладені в акті перевірки, на підставі якого прийняті такі податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими, з огляду на реальність господарських операцій позивача з контрагентами, що підтверджені первинними документами у розумінні статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно скасувати, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Чистая планета ТМ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, про що складено акт від 19.06.2017 року № 223/26-15-14-02-04/38441014, (далі - акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем вимог:

підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, пункту 137.10 статті 137 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 558 622,00 грн., у тому числі за 2014 рік в сумі 643 332,00 грн.; за 2015 рік в сумі 320 414,00 грн.; за 2016 рік в сумі 594 876,00 грн.;

пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.4, 201.7 статті 207 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 4 962 251,00 грн.;

пункту 164.2.20 статті 164, підпункту 164.2.2 пункту 164.2 статті 164, пункту 167.1 статті 167, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, підпункту 168.1.4 пункту 168.1 статті 168, підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14, пункту 177.8 статті 177 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб на суму 20 115,00 грн.;

підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168, пункту 171.2 статті 171 Податкової кодексу України, у результаті чого занижено суму військового збору на суму 1 991,00 грн.;

пункту першого частини другої статті 6, пункту 1 частини першої статті 7 та пункту 5 статті 8 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування , у результаті чого занижено суму єдиною внеску на суму 61 879,00 грн.;

підпункту б пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України;

пункту 2.8 глави 2, пункту 3.5 глави 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні , затвердженого Постановою Правління НБУ.

На підставі висновків акту перевірки податковим органом 03 липня 2017 року прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

№0004391402, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем Податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 2 177 726,00 грн., з яких сума грошового зобов'язання за податковим зобов'язанням 1 558 622,00 грн., за штрафними санкціями - 619 104,00 грн.);

№0004381402, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів на загальну суму 7 215 624,00 грн., з яких сума грошового зобов'язання - 4 810 416,00 грн., штрафні санкції - 2 405 208,00 грн.);

№1166140303, яким визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені у сумі 24 999,75 грн., з яких за податковими зобов'язаннями - 14 359,50 грн., штрафні санкції - 10 640,25 грн.;

№1165140303, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем Податок на доходи фізичних осіб у сумі 510,00 грн.;

№1164140303, яким визначено суму грошового зобов'язання з податків і зборів, у тому числі з військового збору у сумі 2 408,13 грн., з яких сума грошового зобов'язання за податковим зобов'язанням - 1 394,00 грн., за штрафними санкціями - 1 013,88 грн.;

№0031821404, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 29 660,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Не погоджуючись з вищенаведеними обставинами, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність відмовити в задоволені позову, мотивуючи це тим, що із встановлених судом обставин, оцінивши надані позивачем та відповідачем докази в контексті вимог законодавства, суд дійшов висновку про доведеність відповідачем - суб'єктом владних повноважень правомірності своїх рішень.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпункт 14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає витрати, як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Правилами п. 138.4 та 138.5 ст.138 ПК України передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг; інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Згідно з п.138.6 ст.138 ПК України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Правовими положеннями п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, зазначені підстави є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають.

Наведені правові норми вказують, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до ст.1 розділу І Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до п.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, відповідно до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій.

Між тим, наявність видаткових накладних, актів приймання-передачі, дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування витрат, але не вичерпною, оскільки підставою для виникнення права на витрати є, зокрема, реальність господарських операцій, на підставі яких сформовано показники податкової звітності.

Як вже зазначалось, фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом підтверджується дослідженими належним чином оформленими первинними документами, які містяться в матеріалах справи, досліджені колегією суддів апеляційної інстанції та повністю відповідають вимогам, встановленим статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції.

Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується доказами наявними в матеріалах справи, у перевіряємий період позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Теплодім Південь", ТОВ "ДАШАР", ТОВ "Ісіда груп", ТОВ "Крокус прайм", ТОВ "Центрумбуд", ТОВ "Укр-Буд-Стиль", ТОВ "Іларія груп", ТОВ "МРС-ОКТКАН", ТОВ "Статок Інвестмент", ТОВ "Логі-Транс", ТОВ "ТЕРМО-БУДТРАНС", ТОВ "Рись-Мегатрейд", ТОВ "Ірбудстрах", ТОВ "ПОЛІКОМ СЕРВІС", ТОВ "Бакто груп", ТОВ "Омикрон Плюс", ТОВ "Укртнранс Компані", ТОВ "Кепітал Агроінтернешнл", ТОВ "Перший Бізнес-Центр", ТОВ "Профикорпорейшн", ТОВ "Домострой-11", ТОВ "Велхаус", ТОВ "Інтер-Склад", ТОВ "Ардо-трейд", ТОВ "Вімаква", ТОВ "Меларіс", ТОВ "Калабрія Плюс", ТОВ "Агробонд-Інвест", ТОВ "Гранітбудмонтаж", ТОВ "Ламена Плюс", ТОВ "Бест Трейд Груп Лтд", ТОВ "Гудопт", ТОВ "Дженерал-Спейс", ТОВ "Роял Фармз", ТОВ "Азалія трейд", ТОВ "ДРОНТ", ТОВ "ДЕРВІК КАПІТАЛ", ТОВ "ПРАЙМКОРП", ТОВ "УВТ-ЕКСПРЕС", ТОВ "Інтербілд Комьюніті", ТОВ "Екодит", ТОВ "Пурпур Груп", ТОВ "Корнел Систем", ТОВ "Авант Експрес", ТОВ "Оплот Експрес", ТОВ "Оплот Експрес", ТОВ "Сарман-Торг", ТОВ "Грант Резонт", ТОВ "РОСАВТО-2", ТОВ "Еліт Технолоджи", ТОВ "Фарнік", ТОВ "Сенатор Груп 2014", ТОВ "Ферумтрейд", ТОВ "Енергопостач 2014", ТОВ "Латустрейд", ТОВ "Константер Груп", ТОВ "Будівельна компанія форс", ТОВ "Спецмашпром-ДП", ТОВ "Будівельна компанія "Альтор", ТОВ "Едженси-Дівайс", ТОВ "Евро холод Україна", ТОВ "Ветавія", ТОВ "Войскепітал-ДС", ТОВ "Жилбудресурс", ТОВ "Елітпродсервіс", ТОВ "Експо-Пасаж", ТОВ "Трансімпексторг", ТОВ "Турстар", ТОВ "Майстер Дірект", ТОВ "Ла-Ком", ТОВ "Селінкс Україна", ТОВ "Базальт Інвестмент", ТОВ "Лігас-Трейд", ТОВ "Будінвест Холдінг", за результатом виконання яких позивачем було сформовано витрати по податковий кредит.

З вказаними контрагентами позивачем було укладено ряд договорів, зокрема від 20.01.2016 №2001, від 20.02.2015 №2002, від 22.06.2015 №2206, від 24.10.2014 №24-10, від 28.10.2014 №24-10, від 25.02.2015 №2502, від 29.01.2015 №2901, від 25.09.2016 №2509, від 01.03.2015 №0103, від 01.03.2015 №0103, від 01.04.2015 №0104, від 22.04.2015 №2204, від 10.11.2015 №1011, від 05.09.2015 №0509, від 27.11.2015 №0509, від 24.06.2015 №2406, від від 01.09.2015 №0109, від 01.12.2016 №0112, від 14.12.2015 №1412, від 06.12.2016 №2911, від 01.10.2016 №0110, від 28.11.2016 №2811, від 29.08.2016 №2908, від 22.09.2016 №2209, від 01.08.2016 №0108, від 13.06.2016 №1306, від 11.06.2016 №1106, від 01.07.2016 №0107, від 19.02.2016 №1902, від 20.01.2016 №2001, від 02.01.2016 №0201, від 24.11.2015 №2411, від 01.10.2015 №0110, від 23.06.2015 №2306, від 30.09.2014 №30-09, від 30.12.2014 №30-12, від 26.01.2015 №26-01, від 01.04.2016 №0104, від 20.05.2014 №2005, від 14.04.2014 №14-04, від 14.04.2014 №14-06, від 19.06.2014 №19-06, від 19.06.2015 №1906, від 18.09.2015 №1906, від 01.04.2016 №0104, від 19.03.2014 №19/8/14, від 20.04.2015 №2404, від 28.04.2015 №2804, від 21.09.2015 №2109, від 30.04.2014 №30/04, від 30.04.2014 №3004/2, від 18.04.2014 №18-04, від 02.03.2015 №44.

Крім того, позивач мав господарські взаємовідносини з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 на підставі договору №ЧП-ХТЗ 01-01/2013 від 01.01.2013 з надання послуг прилеглої території.

При цьому перевіркою господарської діяльності позивача встановлено, що останнім укладено договори з надання комплексних (ремонтних, будівельних, клінінгових) робіт з ТОВ Теплодім Південь (код 39545556), ТОВ МРС-Окткан (код 39443871), ТОВ Омікрон плюс (код 39670909), ТОВ Укртранс Компані (код 39900821), ТОВ Кепітал Агроінтернешнл (код 39745848), ТОВ Перший Бізнес-центр (код 39869609), ТОВ Профікорпорейшн (код 40929058), ТОВ Домострой-11 (код 39755589), ТОВ Велхаус (код 407600005), ТОВ Інтер-Склад (код 39801210), ТОВ Агро-Трейд (код 40305413), ТОВ Калабрія плюс (код 39929641), ТОВ Агробонд-Інвест (код 40331485), ТОВ Гранітбудмонтаж (код 40559551), ТОВ Ламена-Плюс (код 40401604), ТОВ Бест Трейд Груп ЛТД (код 40391392), ТОВ Гудопт (39932387), ТОВ Дженерал-Спейс (код 40101462), ТОВ Роял Фармз (код 39932764), ТОВ Азалія Трейд (код 40084442), ТОВ Оплот-Експрес (код 393494426), ТОВ Войскепітал ДС (код 36509599), ТОВ Елітпродсервіс (код 39122290), на підтвердження яких не надано жодного первинного документа (актів виконаних poбіт, специфікацій, тощо), який міг би підтвердити факт виконання робіт (послуг) та зафіксував місце виконання робіт (надання послуг), їх об'єм та суть.

Крім того перевіркою встановлено, що за умовами договору субпідряду на виконання окремих видів та комплексних робіт №2206 від 22.06.2015, укладеного між позивачем (Підрядник) та ТОВ "Ісіда груп" (код 39520175) (Субпідрядник), останнє зобов'язалось виконати комплексні (ремонтні, будівельні, клінінгові) роботи. Розрахунок, згідно умов договору, відбувається протягом 5 банківських днів після підписання акту приймання виконаних робіт.

До перевірки не надано жодного первинного документа (акт виконаних робіт, специфікація, тощо), який міг би підтвердити факт виконання вказаних робіт працівниками ТОВ Ісіда груп . Жодним документом не зафіксовано місце виконання робіт, їх об'єм та суть.

Під час проведення перевірки проаналізовано наявну в ГУ ДФС у м. Києві податкову інформацію щодо ТОВ " Ісіда груп" (правонаступник - ТОВ РІДМАР ) та встановлено наступне - основний вид діяльності даного підприємства - будівництво житлових і нежитлових будівель; свідоцтво платника ПДВ анульовано 25.01.2017 з причині, відсутності поставок; починаючи з січня 2016 будь-яка фінансово-господарська діяльність ТОВ "Ісіда груп" не декларується, а з березня 2016 року підприємство до податкового органу взагалі не звітує; кількість працюючих в періоді взаємовідносин, відповідно до звіту 1-ДФ за ІІІ квартал 2015 року становила 10 осіб із середньомісячною заробітною платою - 1 333,3 гривні; залучення сторонніх організацій до виконання задекларованих робіт не встановлено, згідно ЄРПН протягом липня - вересня 2015 року ТОВ "Ісіда груп" декларувало придбання фільтрів, корму для тварин, морепродуктів, фруктів, чаю, арматури, газу, продуктів харчування, тощо.

Аналогічна ситуація з іншими контрагентами з якими позивачем укладені договори субпідпряду щодо виконання комплексних (ремонтних, будівельних, клінінгових) робіт, а саме: ТОВ Дашар (код 39588191), ТОВ Крокус Прайм (код 39433025), ТОВ Центрум буд (код 39435897), ТОВ Укр-буд-стиль (код 39502223), ТОВ Іларія Груп (код 39462585), ТОВ Термо-Будтранс (код 39606641), ТОВ Рись-Мегатрейд (код 39690731), ТОВ Ірбудстрах (код 39690574), ТОВ Поліком Сервіс (код 39643461), ТОВ Бакто Груп (код 3973729), ТОВ Пурпур Груп (код 39319302), ТОВ Корнел Сістем (код 39291654), ТОВ Авант Експрес (код 39419629), ТОВ Сенатор Груп 2014 (код 39156251), ТОВ Енергопостач-2014 (код 39174836), ТОВ Латустрейд (код 39150972), ТОВ Константер Груп (код 39150925), ТОВ БК Стокві'л (код 392234748), ТОВ Спецмашпром-ДП (код 39182941), ТОВ Житлобудмонтаж (39140922), ТОВ Едженсі-Дівайс (код 39047334), ТОВ Євро Холод Україна (код 37739324), ТОВ Ветавія (код 39710663), ТОВ Експо-Пасаж (код 38865645).

По взаємовідносинах із ТОВ СТАТОК ІНВЕСТМЕНТ (код 39606592) позивачем до перевірки надано видаткову накладну від 31.08.2015 №РН-3108 на придбання миючих засобів та супутніх товарів на загальну суму 214 382,4 тис.грн., у т.ч. ПДВ 35 730,4 тис.грн. та податкову накладну №33 від 31.08.2015 на загальну суму 214 382,4 (у т.ч. ПДВ - 35 730,4 грн.).

Під час проведення перевірки проаналізовано наявну податкову інформацію щодо ТОВ Статок інвестмент та встановлено: стан платника 7 до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей ; основний вид діяльності даного підприємства - НЕСПЕЦІАЛІЗОВАНА ОПТОВА ТОРГІВЛЯ; свідоцтво платника ПДВ від 01.08.2015 анульовано 04.11.2015 з причини внесення до СДР відомостей про відсутність за місцезнаходженням; з моменту реєстрації підприємством до ДПІ не подано жодного звіту з ПДВ; звіт 1-ДФ до ДПІ не надавався; походження зазначеного у накладній товару не встановлено, згідно СРПН з початку 2015 року зареєстровано ПН на придбання ТОВ "СТАТОК ІНВЕСТМЕНТ" лише кукурудзи.

Аналогічна ситуація з іншими контрагентами, по яким позивачем надано до перевірки тільки податкові та видаткові накладні, але походження зазначених в накладних товарів не встановлено, відповідно до даних в ЄРПН підприємства придбавали інші товари, а саме: ТОВ Логі-Транс (код 39546628), ТОВ Вімаква (код 39643372), ТОВ Меларіс (код 39710637), ТОВ Дронт (код 40639920), ТОВ Дервік Капітал (код 40221056), ТОВ Праймкорп (код 40800168 , ТОВ УВТ-Експрес (код 39006392), ТОВ Інтербілд Комьюніті (код 39932429), ТОВ Екодит (код 36958313).

Актом перевірки також встановлено, що згідно рахунків-фактур (що зазначені в видаткових накладних) від 15.01.2015 року №1501/1 та №1501/15 виписаних ТОВ САРМАН-ТОРГ (код 39289205) ( Постачальник ) на адресу ТОВ ЧИСТАЯ ПЛАНЕТА ТМ (код 38441014) ( Покупець ) виписані наступні видаткові накладні від 15.01.2015 №1501/15 та податкові накладні №431, №432 та №433.

При цьому, до перевірки не надано жодного первинного документа (рахунок-фактуру, товарно-транспортну накладну щодо доставки товару, тощо), який міг би підтвердити факт постачання товару працівниками ТОВ САРМАН-ТОРГ . Жодним документом не зафіксовано місце постачання товару, їх об'єм.

Під час проведення перевірки додатково було проаналізовано надані на перевірку документи і наявну в ГУ ДФС у м. Києві інформацію по ТОВ САРМАН-ТОРГ (код 39289205), отриману з АІС Податковий блок : стан платника 8 ДО ЄДР ВНЕСЕНО ЗАПИС ПРО ВІДСУТНІСТЬ ЗА МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯМ; основний вид діяльності - НЕСПЕЦІАЛІЗОВАНА ОПТОВА ТОРГІВЛЯ; кількість працюючих-підприємством не подано звіт 1-ДФ, що унеможливлює встановити кількість працюючих; свідоцтво платника ПДВ анульовано від 17.03.2015 року, у зв'язку з тим, що до СДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням; починаючи з лютого 2015 року будь-яка фінансово-господарська діяльність ТОВ САРМАН-ТОРГ не декларується; складено податкову інформацію ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві від 08.04.2015 року № 2923/7/26-50-22-03 ТОВ САРМАН-ТОРГ за період з 01.08.2014 року по 31.01.2015 року, в якій зазначено, що підприємство здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Також, згідно ЄРПН ТОВ "САРМАН-ТОРГ" протягом 2015 року декларувало придбання: надання рекламних послуг, втулка, очисний шкребок магнітного вала, магнітний вал, молочник, салатник декор, конденсатор електроліт, транспортні послуги Київ-Кривий Ріг, послуги з сортування та комплектування і т.д.

Аналогічна ситуація з іншими контрагентами, по яким позивачем було надано до перевірки тільки податкові та видаткові накладні, а саме: ТОВ Грані Резорт (код 39399440), ТОВ Росавто (код 39238350), ТОВ Жилбудресурс (код 37814427), ТОВ Трансімпексторг (код 39690663), ТОВ Селінкс Україна (код 40086172), ТОВ Базальт Інвестмент (код 40218593), ТОВ Лігас Трейд (код 39620355), ТОВ Будінвест Холдінг (код 40463566), ТОВ Майстер Дірект (код 39939094), ТОВ Еліт Технолоджи , ТОВ Фарнік (код 39329279), ТОВ Ферумтрейд (код 39124544), ТОВ Турстар (код 39742229), ТОВ Ла-Ком (код 38007112).

Перевіркою не підтверджено і факт отримання послуг та товарів (миючі засоби, тканина для прибирання, диски полірувальні та інше) від ТОВ Жилбудресурс на суму 49 632,00 грн., ТОВ Експо-Пасаж на суму 249 435,00 грн., ТОВ Едженсі-Дівайс на суму 194 675,00 грн., ТОВ Елітпродсервіс на суму 99 020,00 грн., ТОВ Ферумтрейд на суму 319 534,00 грн., ТОВ Константер Груп на суму 121 237,00 грн., ТОВ Латустрейд на суму 298 217,00 грн., ТОВ Сенатор Груп 2014 на суму 295 768,00 грн., ТОВ Енергопостач - 2014 на суму 360 726,00 грн., ТОВ Еліт Технолоджи на суму 257 185,00 грн., ТОВ Пурпур Груп на суму 436 518,00 грн., ТОВ Фарнік на суму 92 020,00 грн., ТОВ Крокус Прайм на суму 300 130,00 грн., ТОВ Центрумбуд на суму 499 970,00 грн.

У ході перевірки встановлено, що взаємовідносини позивача із зазначеними контрагентами, договори з якими не опосередковувалися реальними виконаннями операцій, які становлять їх предмет, а також наявність товару та його подальшої реалізації, що дає підстави вважати, що товар було отримано від зовсім інших постачальників безоплатно.

Зазначене, на думку податкового органу, свідчить про те, що правочини між вказаними постачальниками та позивачем здійснено без мети настання реальних наслідків.

В свою чергу, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку, при цьому для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Господарський договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку і його наявність свідчить лише про намір виконати дії (операції) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання, відтак, господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

У зв'язку з цим недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності зобов'язаний суб'єкт владних повноважень, натомість суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 31.07.2018 у справі №808/2549/17 .

Крім того, податкові повідомлення-рішення, на підставі яких визначаються податкові зобов'язання платника податків, приймаються податковим органом за результатами безпосередньої оцінки фінансово-господарських документів, активів та інших обставин господарської діяльності особи, з дотриманням визначеної законом процедури, висновки податкового органу не можуть ґрунтуватися неперевірених припущеннях чи суб'єктивних думках посадових осіб інших податкових органів, а повинні доказуватись як факт і підтверджуватись документально.

Як на підставу для відмови в задоволені позовних вимог, відповідач, окрім іншого, звертає увагу суду на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03.10.2017 року та вирок Баришівського районного суду Київської області від 23 листопада 2016 року.

Проте, колегія суддів не приймає вказані доводи до уваги, оскільки вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03.10.2017 року був винесений вже після складання акту перевірки та податкових рішень. Таким чином, відповідач не може посилатись на даний доказ, оскільки він не був покладений в основу акту перевірки від 19 червня 2017 року та податкових повідомлень - рішень від 03 липня 2017 року.

А вироком Баришівського районного суду Київської області від 23 листопада 2016 року виправдано ОСОБА_6 за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205 КК України за недоведеністю її участі у вчинені злочину. Крім того, даний вирок не має відношення до позивача, ним не встановлено, що позивача визнано у чомусь винним, договори, які були укладені ТОВ Екодит та податкові накладні недійсними визнані не були.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 03.07.2017 № 0004381402.

Матеріалами справи підтверджується придбання позивачем від постачальників у період травень 2014-грудень 2016 товарів (послуг) на загальну суму з ПДВ 29 773 514, 15 грн., у період складання постачальниками податкових накладних та здійснення господарських операцій, останні були включенні до Єдиного державного реєстру. Показники податкового кредиту в загальній сумі 4 962 252,36 грн. відображенні у реєстрах отриманих податкових накладних, податкових деклараціях з ПДВ. Матеріалами справи підтверджується, що ПДВ в загальній сумі 4 962 252, 36 грн. був включений позивачем до складу податкового кредиту у період травень 2014 - грудень 2016 у зв'язку з придбанням товарів (послуг) та зазначений ПДВ підтверджений податковими накладними складеними постачальниками.

З наведеного слідує, що висновок Акту перевірки щодо заниження позивачем податку на додану вартість документально не підтверджується.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 03.07.2017 № 0004391402.

Матеріалами справи підтверджується придбання позивачем від постачальників у період квітень 2014 - грудень 2016 товарів (послуг) на загальну суму 30 185 506, 55 грн., у т.ч. вартість без ПДВ 25 154 588, 79 грн., ПДВ 5 030 917, 36 грн., первинні документи, які підтверджують отримання позивачем вказаних товарів (послуг) мають обов'язкові реквізити, встановлені п. 2 ст. 9 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Документально підтверджується, що показники витрат та прибутку, відображені у податкових деклараціях з податку на прибуток позивача за 2014 - 2016 рр., які сформовані на підставі первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку.

Постачальники позивача у період складання ними первинних документів та здійснення господарських операцій з постачання товарів (послуг) були включенні до Єдиного реєстру та не припиненні як юридичні особи.

Податковим органом не доведено зміну сум компенсації вартості товарів (послуг), здійснені після їх постачання, а також не підтверджено визнання в установленому законом порядку недійсним договорів між позивачем та постачальниками і первинних документів, підтверджуючих виконання цих договорів.

Твердження відповідача про безоплатне отримання позивачем товарів від третіх осіб колегія суддів, відхиляє, оскільки вказане не підтверджується наданими документами.

Висновки Акту перевірки обґрунтовані припущеннями про неможливість здійснення господарських операцій постачальниками, а також третіми особами, які не приймали участь у здійсненні операцій між позивачем та його постачальниками.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що твердження податкового органу, щодо заниження позивачем податку на прибуток на загальну суму 1 558 622 грн. є необґрунтованими.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 03.07.2017 № 1166140303.

В Акті перевірки відповідач вказує про те, що позивач здійснював розрахунки з ФОП ОСОБА_4, який одночасно є директором зазначеного підприємства. Податковий орган дійшов висновку, що надані послуги, предмет договору, який було укладено між позивачем та ФОП ОСОБА_4 та функції директора ОСОБА_4 свідчать про те, що відносини за таким договором є фактично трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця, що, на думку відповідача, є підставою для визначення суми грошового зобов'язання з податків і зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_4 зареєстрований як ФОП та є платником єдиного податку.

ОСОБА_4 має посвідчення тракториста - машиніста (Серія НОМЕР_5), таким чином це дає йому право використати свої можливості, працюючи трактористом, а не лише директором.

В свою чергу, ТОВ Чистая планета ТМ не являється податковим агентом по відношенню до ФОП ОСОБА_4, а має господарські взаємовідносини.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивач отримав послуги від ФОП ОСОБА_4, здійснив оплату та не має відслідковувати сплату останнім податків до бюджету.

З наведеного слідує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 03.07.2017 № 1166140303.

Вказане податкове повідомлення-рішення відповідач виніс з підстав заниження, на його думку, бази оподаткування військовим збором на період з 03.03.2014 по 31.12.2016 на загальну суму 1 991 грн. 70 коп.

Як вже вище було зазначено в Акті перевірки відповідач вказує про те, що позивач здійснював розрахунки з ФОП ОСОБА_4, який одночасно є директором зазначеного підприємства.

Матеріалами справи підтверджується, що дані правовідносини виникли між двома суб'єктами господарювання, були укладені всі первинні бухгалтерські документи та здійснена оплата фізичній особі-підприємцю.

Підпунктами 1.1-1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України передбачено, що платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 162.1.1, 162.1.3 п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, податковий агент.

З наведеного слідує, що відповідач не мав законної підстави визначати та нараховувати базу оподаткування військовим збором щодо господарських правовідносин.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 03.07.2017 № НОМЕР_4.

Як вбачається з Акту перевірки, згідно видаткового ордера від 06.08.2014 з каси підприємства були видані грошові кошти гр. ОСОБА_4, в розмірі 15000 грн., але в видатковому касовому ордері відсутній підпис одержувача готівкових коштів.

Колегія суддів не погоджується з даним твердженням відповідача, оскільки, як було встановлено судом, особа, що видала і особа, що отримує кошти, в даному випадку - співпала, а на видатковому ордері стоять підписи ОСОБА_4

Крім того, гр. ОСОБА_4 не заперечує факт отримання грошей в день складання касового ордеру.

З наведеного слідує, що залишку ліміту готівки в касі позивача не було перевищено.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що вказане податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було неповно встановлено обставини та порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цілому.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Чистая планета тм - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 жовтня 2018 року - скасувати, та прийняти нове, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Чистая планета тм - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 03.07.2017 року №0004391402, №0004381402, №1166140303, №1165140303, №1164140303, №0031821404.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма